Ідеологія

Думки
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Ідеологія у термінології всіх людей - це основоположна думка, на якій будуються всі інші думки. Наприклад, один каже, що його основа – це чесність, маючи на увазі, що основа, на якій побудована його поведінка - правдивість. Інший же говорить, що його основа - вірність, маючи на увазі, що вірність - це основа на якій він будує свої взаємини і т.п.


Одначе люди називають другорядні думки, на яких можна побудувати інші, також другорядні думки - основами, вважаючи їх основними, і говорять, що правдивість - це ідеологія, що добросусідські відносини - це ідеологія, що співпраця і взаємодопомога - це ідеологія і т.д. Виходячи з цього, вони говорять: основи моральності, основи економіки, основи права, соціальні основи, маючи на увазі певні думки, наприклад, з економіки або права, на яких будуються думки, що витікають з них, говорячи про них, що вони економічні основи та правові основи і т.д.

Насправді ж, ці думки не є основами, а являються лише нормами або ідеями, бо ідеологія - це основна думка, а вони не є такими, навпаки, ці думки є другорядними. Сутність же того, що на них будуються думки, абсолютно не робить їх основоположними, навпаки, вони залишаються другорядними, навіть якщо на них були побудовані думки або певні думки є вихідними від них. Вони продовжують бути другорядними, і в дійсності, є вихідними з інших думок, або виходять з однієї основоположної думки.

Чесність, вірність, співробітництво і взаємодопомога - це другорядні думки, бо вони взяті з основоположної думки. Чесність є другорядною частиною по відношенню до основи,у мусульман це, наприклад, закон шаріату, взятий з Корану, а у немусульман - красива і корисна властивість, взята з капіталістичної думки.

Опираючись на вищесказане, можна сказати: будь-яка думка не називається ідеологією, якщо вона не є фундаментальною основоположною думкою, з якої випливають інші думки. Основна думка - це думка, перед якою абсолютно немає будь-якої іншої думки. Ця думка обмежена повною ідеєю про всесвіт, життя, людину, і немає крім неї будь-якої іншої основоположної думки, так як ця думка - є основа в житті. Якщо людина подивиться на себе, то побачить себе такою, що живе у всесвіті, і поки не буде утворена у неї думка про себе, про життя, про всесвіт, з точки зору буття та створення, неможливо щоб вона надала думку, придатну бути основою для її життя. Тому життя людини триває без будь-якої основи до тих пір, поки не буде сформована основна думка, тобто повна ідея про людину, життя, всесвіт.

Виходячи з цього, саме повна ідея про людину, життя та всесвіт - є основна думка, і саме вона являється доктриною. Однак, якщо ця доктрина не була думкою, тобто не була результатом розумного пошуку, то неможливо щоб з неї виходили або ж на ній були побудовані інші думки. Якщо ж доктрина була просто переданою чи отриманою (без роздумів), то вона не є думкою і не називається повною ідеєю, навіть якщо і було б правильним назвати її доктриною. Тому необхідно, щоб повна ідея була ідеєю, яку людина досягла шляхом розуму, тобто щоб вона була результатом розумного пошуку, лише тоді вона буде розумною доктриною, з якої виходять і на якій будуються думки, що є вирішенням життєвих проблем, тобто це закони, що упорядковують життєві справи людини. Коли ж була знайдена ця розумна доктрина, з якої вийшли закони,що вирішують життєві проблеми, то цим самим була знайдена ідеологія. Тому ідеологія визначена як інтелектуальна доктрина, з якої виходить система. Звідси Іслам є ідеологією, бо він є інтелектуальною доктриною, з якої виходить система, що представляє собою закони шаріату, які вирішують всі життєві проблеми. Звідси комунізм є ідеологією, бо він є інтелектуальною доктриною, з якої виходить система, у вигляді думок, що вирішують життєві проблеми. І капіталізм також є ідеологією, бо він також є інтелектуальною доктриною, на якій будуються думки, що вирішують життєві проблеми.

В результаті наведених вище аргументів, стає ясно, що націоналізм, патріотизм, нацизм, екзистенціалізм - не є ідеологіями, бо жодна з цих думок не є інтелектуальною доктриною, з них не виходить будь-яка система, і на них не будуються які-небудь думки ,що вирішують життєві проблеми.

Що ж стосується релігій, якщо їх доктрина була розумною, тобто досягнута розумним шляхом, і з цієї доктрини виходить система, що вирішує життєві проблеми, або на ній будуються думки, то вони є ідеологіями, до яких застосовується визначення ідеології. Якщо ж їх доктрина не є розумною, будучи навіяною, тобто прийняття якої потрібно було без розумного дослідження, а також якщо з неї не виходить система, і на ній не будуються думки, то кожна релігія такого - не є ідеологією.