Чи приведе опудало тероризму до того, що Умма віддалиться від проекту розвитку?!

Ісламська Умма
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Створюється враження, що ситуація в Єгипті з того моменту, як почалася революція проти режиму Мубарака 25 січня 2011 року, і до цього дня є невизначеною для багатьох мусульман Єгипту як всередині країни, так і за її межами.

Зовні виглядає так, що ця плутанина не є спонтанною, бо її нав'язала безліч подій, втручань, перехресних інтересів і вплив різних подій найрізноманітнішого ступеня складності. Більш того, ця плутанина є метою і планом людей, які працюють на Америку в Єгипті, яких вона встановила для контролю ситуації в країні повноцінним чином після того, як в країні була скасована монархія і до влади прийшли т.зв. «вільні офіцери».

Ми не повинні забувати, що з тих самих пір і до цього дня встановлене в Єгипті агентурне правління не припиняє грабувати багатства цієї країни. Розграбування триває постійно. Руки армії як і раніше опускаються в кишеню економіки, і ми бачимо, як армія, по суті, керує економікою у відриві від держави, і ніхто не знає, скільки грошей іде, бо дії армії не підпадають під контроль ані центрального звітного органу, ані парламенту , який став зобов'язаний визнавати будь-який бюджет армії в першу чергу. Більш того, діє загроза відсікання будь-якої руки, яка потягнеться в бік виробленої системи під приводом втручання в її справи. І не залишилося у армії жодного конкурента, крім лише жменьки підприємців, яких не хвилює нічого, окрім накопичення багатств в свої скрині, що може бути єдиною причиною їх конфліктів з армією.

Америка не могла залишити ситуацію в Єгипті текти за тим сценарієм, якого хочуть повстанці, - щоб упав сам режим, який побудували її політтехнологи, перевівши Єгипет з англійської капкана в американський, щоб Єгипет став точкою відправки в завершенні американського колоніального наступу на країни мусульман, з яких вона хотіла видавити Францію і Англію і зайняти їх місце, скинути одного їх агента в урядах за іншим, прибрати вплив у регіоні в свої руки і, використовуючи «Ізраїль», сіяти руїну і смуту в кожному куточку регіону. Таким чином, Єгипет придбав особливий статус, особливо після мирного договору і євреями, ставши першою лінією оборони для них і їх подальшого перебування в регіоні. Це означає, що військова хунта не могла дозволити подіям плисти за течією і не могла зайняти позицію стороннього спостерігача, відсторонившись від влади і не втручаючись в революцію, особливо після того, як Америка дала їй зелене світло для припинення революції, а також детальний план з виконання цієї операції. На превеликий жаль, ці дві сторони досягли успіху в своїй контрреволюції, в результаті якої Америка і її люди в Єгипті знову прийшли до влади після того, як майже втратили її. Вони взяли в облогу революціонерів і всякого, хто допомагав їм, саджаючи їх у в'язниці. Послання громадськості було ясним: «Ні в якому разі навіть не думайте підняти нову революцію».

Конфлікт не закінчується тільки на одному Єгипті, але поширюється на всі країни мусульман. Це - конфлікт між західною гегемонією з усіма її видами в політиці, економіці, соціальній сфері та в ідеях і між бажанням Умми звільнитися з петлі колоніалізму і його гегемонії, навіть якщо і різняться думки народів Умми в тому, який саме шлях є виходом із цього. Деякі бачать вихід у поваленні диктатури і встановлення національного режиму, а не тільки в підвищенні Умми і її держави. Деякі бачать вихід у боротьбі з корупцією цих режимів і поспішають закласти основи т.зв. «соціальної справедливості». Але більша частина Умми все ж бачить вихід з-під цієї гегемонії тільки в Ісламі і ні в чому іншому, бо Іслам здатний повалити західну гегемонію і повернути Уммі можливість самій вирішувати свої справи. Захід же, в свою чергу, прекрасно розуміє це, зриваючи спроби Умми попрямувати до цього проекту і не даючи їй консолідуватися навколо нього.

І тому сьогодні для єгипетського уряду важливо виставити опудало тероризму і прикріпити його до більшої частини людей, які працюють на землі для зміни ситуації в сторону Ісламу, щоб за допомогою цього опудала відштовхнути від них людей, щоб ті трималися від них подалі і не слухали їх. Тероризм і війна проти нього стали щоденною музикою у вухах людей, яку вони слухають з ранку до ночі так, що навіть якщо хтось і не робить терористичних актів, їх штовхають на це тортурами і погіршенням умов, після чого сам уряд влаштовує справжній терор за допомогою своїх агентів в організаціях, які творять те, що хоче уряд, все одно, знають люди хто стоїть за терактом чи ні.

Шлях викриття брехливості опудала тероризму і тих, хто за ним стоїть, буде довгим і складним, тому що багато синів Умми пішли за цією думкою, що терористи - це люди, які несуть ідеологію політичного Іслама, носять довгі бороди, короткий одяг, з похмурими обличчями і зі зсунутими бровами. Регіональні та глобальні ЗМІ змогли закріпити ці стереотипи за ісламістами, як ніби такі якості стали для них обов'язковими і невід'ємними. Багато людей мають тепер усвідомити, що все це - цілі і плани міжнародних сил, що ведуть конфлікт з Ісламом і носіями заклику. Вони повинні зрозуміти, що ті, хто втілює ці плани, мають повну підтримку від усіх міжнародних сил, в разі необхідності, під приводом захисту прав людини і боротьби з несправедливістю в кожному куточку земної кулі. Така мерзенна, проклята політика, що проводиться Америкою та іншими невірними державами в усьому світі. Вони створюють тероризм, потім показують, що вони з ним борються, і це служить виправданням для їх присутності в інших країнах і для захисту диктаторських режимів, які також запевняють людей в тому, що вони борються з тероризмом. Режим Єгипту повторює одне і те ж речення: «Якби не Сісі, то Єгипет перетворився б на Сирію, Лівію і Ємен». Так говориться, щоб залякати народ, щоб вони прославляли режим, який бореться з тероризмом і не дає Єгипту стати таким, як Сирія. Це - всього лише залякування похмурим майбутнім, мовляв, так буде, якщо ісламісти прийдуть до влади. Також це одночасно - залякування людей, щоб вони не подавали голосу проти існуючої влади, яка відома вбивствами і придушеннями опозиції. Чи може досягти успіху той, хто сіє терор і створює його? Або ж перемога буде за тим, хто став його жертвою, потрапив під арешт і був підданий тортурам, але все ж залишився стійкою віруючою людиною, залишився на колишніх позиціях, заради яких він повстав: заради повернення Ісламу до правління? Ми впевнені, що це опудало тероризму ніколи не матиме своїм результатом віддалення Умми від її проекту розвитку, втіленого в проекті Великого Халіфату - держави, обіцяної нам Посланником Аллаха (с.а.с.), заснованого за методом пророцтва. Воістину, завтрашній день - близький, і несправедливі люди побачать, за ким буде перемога.

وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لَا يَعْلَمُونَ

«Аллах владний вершити Свої справи, однак більшість людей не знає про це» (12:21).


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Хамід Абд аль-Азіз, Єгипет
23 Джумада аль-авваль 1437 р.х.
03.03.2016 р.