Громадська та приватна власність – це закони, встановлені Шаріатом, і родина Саудів не має права їх змінювати

Новини та коментарі
Друкарня

Новина: Генеральний директор нафтової компанії «Saudi Aramco» Амін Нассер заявив, що уряд збереже контрольний пакет акцій, якщо прийме рішення про продаж частини акцій компанії... У той час як інший чиновник заявив, що країна продовжує пропонувати акції державних компаній, повідомляє «Аль-Хаят» від 14.01.2016.

Приватизація аеропортів Саудівської Аравії відкрита для іноземців - «Arabian Business» від 05.01.2016.

Коментар: На початку нового року в Саудівській Аравії був прийнятий ряд рішень щодо реалізації програми «Національна реформа», яка була прийнята радою з економічних питань та розвитку під керівництвом Мухаммада ібн Сальмана. Першим прийнятим рішенням стало підвищення цін на паливо, електроенергію і на воду. Не минуло й кількох днів, як люди почали проявляти здивування відносно продажу суспільної власності мусульман.

Продаж даних об'єктів, здійснюваний урядом Саудівської Аравії, - незаконний, тому вони є громадською власністю, і ніхто не має права володіти ними, крім мусульманського суспільства. Шаріат дозволяє користуватися тим, що входить в суспільну власність, окремим особистостям, але абсолютно забороняє приватизувати це, не кажучи вже про дозвіл приватизації іноземними інвесторами, які приїжджають з невірного Заходу, бажаючи купити майно, що належить мусульманам! «Скай-ньюс арабія» за 16.04.2015 процитувала наступне повідомлення: «Отримано дозвіл укладати угоди іноземним особам у сфері купівлі-продажу акцій на ринку Саудівської Аравії».

Шаріат визначив суспільну власність в трьох основних видах:

1. Компоненти, без яких люди не можуть обходитися в повсякденному житті, як нам роз'яснив це Посланник ﷺ в хадисі, переданому Абу Даудом: «Мусульмани є співвласниками в трьох речах: у воді, вогні і пасовищах». Передав Ібн Маджа від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав: «Людям не забороняються три речі: вода, пасовище і вогонь». І справа не обмежується цими трьома зазначеними компонентами - вони включають в себе все, без чого не може обійтися суспільство, куди входять колодязі та інші водні джерела, а також паливо, найбільш важливим з яких є нафта, і пасовища для загального користування. Також в категорію громадського майна відносяться знаряддя для видобутку громадської сировини. Таким чином, водонапірні башти, водокачки, електростанції, нафтові і газові свердловини - все це відноситься до суспільної власності, за допомогою чого сировина стає доступним для суспільства.

2. Заборонено окремим особистостям володіти об'єктами, подібними до аеропортів, залізниць, трамваїв, електропроводів, водопровідних шляхів, парків, мечетей, пасовищ і суспільних доріг - все це відноситься до громадського майна. Виходячи з того, що дороги відносяться до громадського майна, неможливо, щоб правом користування ними володіла приватна особа. Право власності на подібні об'єкти не може бути індивідуальним на постійній основі, оскільки в результаті цього займається частина громадських доріг або територій, і оволодіння громадськими дорогами приватною особою перешкоджає їх використанню іншими людьми. Таким чином, дані об'єкти подібні до «заповідної зони», а вона належить державі на основі того, що передав Абу Давуд: «Заповідна зона не належить нікому, окрім як Аллаху і Його Посланнику».

3. Нескінченні природні ресурси так само відносяться до суспільної власності. Передав ат-Тірмізі від Убайда ібн Хаммаля: «Якось він прийшов до Посланника Аллаха ﷺ і попросив виділити йому ділянку, де багато солі. Посланник Аллаха ﷺ виділив йому, і коли він відійшов від нього, один із сидячих разом з Пророком ﷺ сказав: «О Посланник Аллаха, чи знаєш ти про те, що виділив йому? Адже ти виділив йому нескінченні поклади солі». Тоді Посланник ﷺ забрав цю ділянку назад». Таким чином, повернення ділянки з сіллю Посланником ﷺ є мотивом заборони на володіння подібною власністю індивідом. Подібний закон поширюється на всі види нескінченних корисних копалин, без різниці, був до них легкий доступ або потрібно докласти зусиль для їх видобутку.

Отже, Шаріат визначив для мусульман види власності, а саме - приватну, суспільну і державну власність. І сімейство Саудів не має права змінювати дані канони у відповідь на свої бажання і пристрасті або у відповідь на бажання своїх господарів. Не дивно, що той, хто залишив закони Аллаха позаду себе і взяв закони, розписані Обамою, віддав свою країну і її ресурси для реалізації планів своїх американських панів.

Воістину, майно мусульман (а також інтереси майбутніх поколінь) не буде знаходитися під турботою належним чином, поки до влади не прийде той, хто вижене Америку й Великобританію з країни і встановить закони Аллаха у всіх сферах свого життя.


Для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад ібн Ібрагім
7 Раби ас-сани 1437 р.х.
17.01.2016