Новина: Згідно доповіді Центру міжнародних та стратегічних досліджень у Вашингтоні, з початку 2017 року Китай почав або завершив на Парасельских островах та острові Спратлі забудову 290000 квадратних метрів землі (біля 72 акрів) («CNBC», 14.12.2017).
Коментар:
По-перше, Америка бажає стримати Китай, щоб він не вийшов за межі формату регіональної держави, тим більше, враховуючи те, що він не володіє елементами великої держави. Проте з середини 1990-х років Китай з усією своєю потужністю став великою регіональною державою, яка має право вето у Раді Безпеки ООН та має регіональні амбіції та прагнення,що не дає спокою Америці. Для Сполучених Штатів Китай — це величезний торговий ринок, який треба експлуатувати, і цей багатолюдний велетень повинен бути приручений, щоб він не став загрозою інтересам США у Східній Азії. Після завершення холодної війни Америка розробила план, щоб стримати Китай та обмежити його, якщо не повністю, то у вузькому життєво важливому просторі. Тому Штати заклопотані нормалізацією відносин з В’єтнамом, що зробити його каменем зіткнення для Китаю, якщо американсько-в’єтнамські відносини покращаться.
Також Америка намагається зробити Корейський півострів небезпечною зоною поруч з Китаєм, підсилюючи тиск на Північну Корею під приводом того, що КНДР — це «вісь зла». У той же час Вашингтон працює над тим, щоб розташувати свої військові бази біля кордонів Китаю. Окрім цього, Америка намагається підняти Індію на рівень Китаю та прагне знайти стратегічних союзників та створити регіональні військові союзи у Центральній Азії та на Близькому Сході. Вона також розташовує військові бази у Центральній Азії на західному кордоні і Китаю на іншому боці Гімалаїв.
По-друге, Китай знає про це і усвідомлює політику Вашингтона. Отож, у нього є два варіанти суперництва і захисту своїх інтересів. Або Китай вдається до сили і, наприклад, окупує та підкоряє Тайвань в одну темну ніч, як це зробила Росія з Кримом, розгортає свої озброєні сили у Китайському морі і зачиняє територію «ракетним зонтом». Або Китай намагається добитись успіхів за допомогою «м’якої політики», не використовуючи військову силу, оскільки він знає американські карти у регіоні, такі як Японія, Індія, Філіппіни, Тайвань та Південна Корея. Також до другого варіанту відноситься використання Китаєм протиріч між державами та відмінності інтересів, оскільки він усвідомлює величезну різницю між своїми силами та силами Америки. Усе це примушує Китай вдаватись до «м’якої політики», укладаючи угоди для вирішення проблем та суперечок між ним та сусідніми державами. Так він намагається повернути час та обставини на свою користь, але неминуче вдасться до оскалювання зубів перед кожним,хто встане у нього на дорозі.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Хасан Хамдан
29 Рабі уль-авваль 1439 р.х.
17.12.2017 р.