Довіра Аллаху

Всевишній Аллах говорить:

لَقَدْ أَنْزَلْنَا آَيَاتٍ مُبَيِّنَاتٍ وَاللَّهُ يَهْدِي مَنْ يَشَاءُ إِلَى صِرَاطٍ مُسْتَقِيمٍ * وَيَقُولُونَ آَمَنَّا بِاللَّهِ وَبِالرَّسُولِ وَأَطَعْنَا ثُمَّ يَتَوَلَّى فَرِيقٌ مِنْهُمْ مِنْ بَعْدِ ذَلِكَ وَمَا أُولَئِكَ بِالْمُؤْمِنِينَ * وَإِذَا دُعُوا إِلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ لِيَحْكُمَ بَيْنَهُمْ إِذَا فَرِيقٌ مِنْهُمْ مُعْرِضُونَ * وَإِنْ يَكُنْ لَهُمُ الْحَقُّ يَأْتُوا إِلَيْهِ مُذْعِنِينَ

«Ми вже ниспослали ясні знамення, Аллах наставляє на прямий шлях, кого побажає. Вони (лицеміри) говорять: «Ми увірували в Аллаха і Посланця і підкоряємось». Але після цього частина їх відвертається, і вони не є віруючими. Коли їх звуть до Аллаху та Його Посланцю, щоб він розсудив їх, частина із них відвертається. Будь вони праві, вони покірно явились би до нього» (24:46–49).

Ясні аяти Всевишнього роз’яснюють нам, що є добром, а що злом, що є хорошим, а що поганим, пояснюють нам Іслам як повноцінний образ життя, без двозначності і подвійних стандартів, вказуючи нам на закони Аллаха, що не мають недоліків. Якщо люди будуть правити на підґрунті цих ясних законів, то не будуть більше боятись за свої права. Брехня більше не покриє правду, а харам не змішається з халялем.

Лицеміри — це ті, хто говорять «ми увірували в Аллаха та Його Посланцяﷺ і підкоряємось», але не виконують на практиці те, про що заявляють, тому що віра не живе у їх серцях, через що їх вчинки і виявляють брехливість їх заяв.

وَمَا أُولَئِكَ بِالْمُؤْمِنِينَ

«...вони не є віруючими» (5:43).

У віруючих вчинки відповідають словам, тому що віра — це не просто слова, які промовляє язик, але іще і переконання у душі, прийняття у серце і вчинки у житті.

Лицеміри відрізняються тим, що під самим різними приводами уникають виконання законів Аллаха, виправдовуючи свої рішення тим, що вважають себе більш знаючими та інтелектуально розвинутими. Сьогодні ми можемо бачити, як лицеміри зосереджуються на виконанні лише особистих зобов’язань мусульман, повністю занурюються лише у цю сферу, закликають лише до не ї  ворогують з будь-яким закликом до правління Шаріату Аллаха.

وَإِذَا دُعُوا إِلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ لِيَحْكُمَ بَيْنَهُمْ إِذَا فَرِيقٌ مِنْهُمْ مُعْرِضُونَ * وَإِنْ يَكُنْ لَهُمُ الْحَقُّ يَأْتُوا إِلَيْهِ مُذْعِنِينَ

«Коли їх звуть до Аллаху та Його Посланцю, щоб він розсудив їх, частина із них відвертається. Будь вони праві, вони покірно явились би до нього» (24:48,49).

Лицеміри знають, що закон Аллаха та Його Посланцяﷺ — це істина, і усі мусульмани повинні його виконувати, підкорятись йому і жити відповідно. Лицеміри знають, наскільки важлива діяльність по відновленню ісламського образу життя у наші дні, знають, що це виправить життя мусульман і призведе у виконання закони Шаріату. Проте вони не бажають правди і терплять справедливості. Як людина може заявляти про свою віру, у той час як її поведінка говорить про протилежне? Такими є лицеміри, і вони однакові у будь-яку епоху і на будь-якій землі: не насмілюються гучно заявляти про своє невір’я, ззовні позиціонуються себе мусульманами і при цьому не бажають бачити виконання законів Шаріату, не хочуть бачити правління Книги Аллаха та Сунни Його Посланця ﷺ. Якщо їх закликати до закону (до суду) Аллаха та Його Посланцяﷺ, то вони відвертаються, висловлюються проти, приводячи виправдання.

وَمَا أُولَئِكَ بِالْمُؤْمِنِينَ

«...вони не є віруючими» (5:43).

Проте не буде прямою віра того, хто відкидає закон Аллаха та Його Посланця ﷺ. Якщо людина задоволена законом Аллаха та Його Посланця ﷺ, то це служить доказом щирості її віри, яка ясно демонструє те, наскільки віра проникла у її серце.

Хіба може хто-небудь відмовлятись від закону Аллаха та Його Посланця ﷺ, якщо її серце вже освітлено вірою?

وَاتَّبَعَ هَوَاهُ وَكَانَ أَمْرُهُ فُرُطًا

«...хто потурає своїм бажанням і чиї справи виявляться марними» (18:28).

Як людина одночасно може заявляти про свою віру і виражати сумніви у законі Аллаха? Або вона вважає, що Аллах та Його Посланець ﷺ вчинять з нею несправедливо?

Закон Аллаха — це єдиний закон, вільний від несправедливості, тому що Аллах Справедливий і нікого не утискає. Перед Ним усі Його створіння рівні. Він не буде утискати одного у благо іншому. А решта усіх інших законів, окрім Його закону, незмінно ведуть до несправедливості та тиранії. Люди схильні досягати своїх інтересів, будь то окремі особистості або група людей. Якщо яка-небудь людина починає займатись законотворчістю, то її закони у першу чергу завжди будуть захищати її саму та її інтереси.

Абсолютною справедливістю володіє лише законодавство Аллаха. З цієї причини ті, хто не бажає бачити законів Аллаха та Його Посланця ﷺ, є пригноблювачами, не бажаючими, щоб справедливість восторжествувала серед людей. Вони не будуть задоволені тим, доки істина головує.

بَلْ أُولَئِكَ هُمُ الظَّالِمُونَ

«О ні! Вони самі вчиняють несправедливо!» (24:50).

Коли ти закличеш істинно віруючих до закону (до суду) Аллаха та Його Посланця ﷺ, то вони дадуть відповідь «слухаємось та підкоряємось». Сказав Всевишній:

إِنَّمَا كَانَ قَوْلَ الْمُؤْمِنِينَ إِذَا دُعُوا إِلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ لِيَحْكُمَ بَيْنَهُمْ أَن يَقُولُوا سَمِعْنَا وَأَطَعْنَا وَأُولَٰئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ

«Коли віруючих звуть до Аллаху та Його Посланцю, щоб він розсудив їх, вони говорять: «Слухаємо і підкоряємось!». Саме вони є тими, хто набув успіху» (24:51).

Вони виражають беззаперечний та непохитний послух і підкорення законам Аллаха та Його Посланця ﷺ. Їх послух і підкорення засновані на довірі законам Аллаха та Його Посланця ﷺ. Вони довіряють цим законам як істинним, а усе, що цим законам суперечить, для них не означає нічого.

وَأُولَٰئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ

«...і вони є тими, хто набув успіху» (2:5).

Вони — ті, хто набув успіху, тому що підкоряються законам Аллаха, тому що Шаріат Аллаха упорядковує їх життя і взаємовідносини, керуючи ними на підґрунті Книги Аллаха і Сунни Його Посланця ﷺ. Такі люди однозначно будуть краще, аніж ті, хто обирає собі у законодавці таких же людей, як вони самі, щоб ті від себе видавали закони.

وَمَن يُطِعِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَيَخْشَ اللَّهَ وَيَتَّقْهِ فَأُولَٰئِكَ هُمُ الْفَائِزُونَ

«Ті, які підкоряються Аллаху та Його Посланцю, бояться Аллаха і сповідують богобоязливість, набули успіху» (24:52).

Підкорення кожному наказу і забороні Аллаха вимагає богобоязливості. У свою чергу,богобоязливість вимагає усвідомлення того, що Аллах спостерігає за тобою, і ти повинен відчувати це при здійсненні значущої або незначної дії. Послух Аллаху та Його Посланцю ﷺ вимагає праведних вчинків зі знанням та мудрістю, на які вказав Аллах усьому людству. Після цього люди природним чином приходять до успіху як у цьому світі, так і у Наступному житті. Богобоязливість і благочестя забезпечують точне слідування образу життя Посланця Аллаха ﷺ, адже сказав Всевишній:

وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آَمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ

«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, які Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).

Аллах обіцяв віруючим, які роблять праведні діяння із числа Умми Пророка Мухаммада ﷺ, щ він зробить їх намісниками на землі.

وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا

«Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене» (24:55).

Істинна віра, яка заслуговує на те, що обіцяв Аллах, полягає у послуху Аллаху, у повному підкоренні його наказам в усьому від малого до великого так, щоб поруч з цією вірою пристрасті у душі і бажання слідували тому, що приніс Посланець Аллаха ﷺ. Така віра повністю пропитує життя людини і супроводжує її від колиски до могили, людина слухається Аллаха і поклоняється Йому найкращим чином, після чого Аллах робить її та подібних віруючих намісниками на землі. Що ж стосується утвердження позицій Ісламу у світі, а разом з ним — і позицій мусульман, то воно буде тривати доти, доки мусульмани підкоряються Аллаху і поклоняються Йому найкращим чином.

يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا

«Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене» (24:55).

Кожного разу, як Ісламська Умма слідувала методу, вказаному Аллахом, дотримувалась Його наказів та регулювала своє життя згідно Шаріату, то збувалась обіцянка Аллаха, вона успадковувала землі і утверджувалась на них. Але кожного разу, коли вона суперечила цьому методу, її покривав страх, її поневолювали та пригноблювали її утискали та принижували вороги...

Іслам — це повноцінний образ життя. Він упорядковує життя людини в усіх сферах і на усіх етапах, а також відносини з іншими людьми. Аллах Всевишній підтримує мусульман, коли вони підкоряються Йому, втілюють Його Шаріат, поширюють Його заклик, слідують Його наказам і заборонам. Перемога і утвердження на землі, як і довіра Аллаху, не бувають без покори Йому і втілення Його Шаріату. Тому той, хто не закликає до відновлення ісламського образу життя і не працює над побудовою Ісламської Держави, у якій запроваджувався б Шаріат Аллаха, виконувались би Його накази і заборони, той робить помилку, тому що зайняв сторону ворогів мусульман, почав ворогувати з Ісламом і мусульманами, віддалився від послуху Аллаху та Його Посланцю, почав вводити мусульман в оману, кидаючи їх до ніг невірних.

О наш Господь! Дай нам найкраще у цьому світі і у Наступному і захисти нас від вогню Пекла! Пробач нас і наших батьків, помилуй віруючих чоловіків і жінок, живих і мертвих! О Аллах! Благослови, даруй мир і благословення нашому господину Мухаммаду, його родині та усім сподвижникам! Хвала Аллаху, Господу світів!

وَاللهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لَا يَعْلَمُونَ

«Аллах владний вершити свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрагім Саляма
12 Джумада ас-сані 1440 р.х.
17.02.2019 р.