Пояснення книги «Економічна система в Ісламі»
Хвала Аллаху, Який приписав людям закони праведності і застеріг їх від шляхів порочності. Мир і благословення кращому із праведних людей, який був відправлений до усього людства як милість і який докладав зусиль на шляху Аллаха, ведучи істинний джихад, а також його родині і благородним сподвижникам, які втілили у життя систему Ісламу у правлінні, економіці, та у соціальній сфері. Ми просимо Всевишнього Аллаха долучити нас до них і воскресити разом з ними у день Воскресіння, коли усі люди предстануть перед Господом світів.
Шановні мусульмани!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ми продовжуємо низку зустрічей по вивченню та поясненню книги «Економічна система в Ісламі». На нашій сімнадцятій зустрічі ми розглянемо разом з вами передмову до цієї унікальної книги, яку написав видатний вчений Такиюддін Набхані. Нехай допоможе нам у цьому Аллах.
Сьогодні ми поговоримо про порочність капіталістичної економічної системи. Підсумовуючи своє глибоке дослідження економічної системи у капіталістичній ідеології, а точніше, так звану «політичну економіку», шейх Такиюддін Набхані, нехай змилується над ним Аллах, описав цілу низку порочних елементів у капіталістичній економічній системі:
Перше — відсутність у їх погляді відмінності між економічною наукою та економічною системою:
«У розумінні капіталістів, економіка — це те, що вивчає потреби людей, а також способи їх вдоволення. На їх думку, виробництво і розподіл товарів і послуг, що виступають способами вдоволення потреб, є єдиними темами. Тобто є потреби, а також способи вдоволення цих потреб є злитими та невід’ємними одне від одного питаннями, які представляють собою єдине ціле. Одне із них включає друге. Тобто питання розподілу входить у розгляд питання виробництва товарів і послуг. На підґрунті цього при розгляді економіки вони дивляться на предмет економіки та форму її придбання як на невід’ємні та однакові речі, які представляють собою одне ціле. Тобто економічну науку та економічну систему вони розглядають у якості однієї теми без яких-небудь відмінностей між ними,у той час як між економічною наукою і системою існує різниця.
Економічна система роз’яснює такі питання, як розподіл та придбання багатства, а також розпорядження ними і т.п. При роз’ясненні цих питань економічна система рухається суворо певним світоглядом. Тому економічна система Ісламу відрізняється від комуністичної (або соціалістичної) або капіталістичної економічної системи. Тому що кожна із цих систем виробляється згідно світогляду своєї ідеології. У протилежність цьому економічна наука вивчає виробництво і його розвиток, а також розробку промислової продукції та її вдосконалення. Це ж, так само як і інші науки, не належить лише одній ідеології, навпаки, є одним універсальним чинником для усіх народів. наприклад,капіталістична точка зору на власність відрізняється від соціалістичної та комуністичної точки зору на неї, а ісламська точка зору на власність відрізняється від усіх вищезгаданих. Проте те, що стосується вдосконалення виробництва, то це відноситься до вивчення реальності з наукової точки зору, яка в усіх одна, незважаючи на відмінність їх світоглядів».
Друге — відсутність у їх погляді різниці між потребами і засобами їх вдоволення:
«Змішування питання потреб з питанням засобів, тобто змішування питання пошуку економічного засобу з методом його розподілення, вважаючи це одним розглядом, є помилкою, яка і привела капіталістів до плутанини в економічних розглядах. Тому основа формування економіки у капіталістичній ідеології є помилковою. Що стосується того, що потреби, які вимагають вдоволення, є лише матеріальними, то це є неправильним і суперечить реальності потреб. Тому що існують моральні і духовні потреби, які також як і матеріальні потреби, вимагають вдоволення, і кожна із них потребує товарів та послуг для вдоволення».
Третє — відсутність розуміння того, у якому положенні повинно знаходитись суспільство, у їх погляді на потребу та користь.
«Що стосується того, що капіталістичні економісти розглядають потреби і користь як вони є, а не з точки зору того, у якому положенні повинно заходитись суспільство, то такий погляд на речі вказує, що капіталістичний економіст дивиться на людину як на чисто матеріальний суб’єкт, не маючий духовних цінностей, ані моральних устоїв. Він не враховує те, що суспільство повинно бути морально піднесеним, стверджуючи моральні цінності як основу для відносин, а також духовно багатим шляхом усвідомлення зв’язку з Аллахом, упорядковуючи усі відносини людини з ним для досягнення вдоволення Всевишнього Аллаха. Він усю свою увагу направляє тільки лише у бік матеріального, яке вдовольняє лише його матеріальні потреби. Так, він уникає шахрайства у продажі товарів, щоб не втратити клієнтів, але, якщо для прибуткової торгівлі шахрайство стане необхідним, у такому випадку воно набуває форму законності. Він годує бідних не у підкоренні закону Аллаха, а для того, щоб вони не пограбували його, проте якщо взяття бідних змором (позбавлення їжі) збільшить його стан, то він віддасть перевагу змору».
Четверте — їх погляд на користь з точки зору вдоволення лише матеріальних потреб:
«Таким чином (згідно капіталізму), турботою економіста є розгляд користі з точки зору вдоволення лише матеріальних потреб. Людина, яка дивиться на людей і будує економічне життя на основі такого погляду, вважається найнебезпечнішою для суспільства і людей. Це з одного боку, а з іншого боку — майно і праця, які вони називають товарами і послугами, є речами, придбати які людина прагне для їх застосування. За допомогою обміну цих речей між людьми з’являються відносини, згідно яким і формується суспільство. Тому при розгляді майна і потреб необхідно у цілому і детально розглядати основи відносин у суспільстві. Турбота над економічним засобом з точки зору його вдоволення потреби, не враховуючи положення, у якому повинно знаходитись суспільство, є відокремленням економічного засобу від відносин у суспільстві, що є неприродним явищем. Тому що люди обмінюють між собою даний економічний засіб, внаслідок чого між ними утворюються відносини. Оскільки відносини і формують суспільство, необхідно при розгляді економічного засобу враховувати положення, у якому воно буде перебувати».
Перш ніж закінчити нашу зустріч, хотілось би нагадати найяскравіші ідеї, які були озвучені у нашій сьогоднішній темі:
При дослідженні економічної системи у капіталістичній ідеології стає ясним порочність цієї системи з декількох сторін:
1 — Капіталісти змішали потреби і засоби вдоволення їх і порахували їх одним цілим.
2 — Капіталісти не відрізняють економічну науку від економічної системи.
3 — Капіталісти дивляться на економіку як на одне ціле, що вбирає у себе економічний товар і метод його придбання.
4 — Капіталісти порахували, що потреби і засоби є одним цілим, а отож, досліджувати їх треба в одному розгляді.
5 — Капіталісти вважають, що потреби, які вимагають вдоволення, є виключно матеріальними.
6 — Капіталісти вважають людину виключно матеріальним суб’єктом, позбавленим духовних цінностей, моральних устоїв і моральних цінностей.
7 — Капіталісти не беруть до уваги ті моральні цінності, які повинні лежати в основі суспільства.
Шановні мусульмани!
Обмежимось цим обсягом інформації на цій зустрічі. До наступних зустрічей, ін ша Аллах. Нехай береже вас Аллах від усіх негараздів та недугів. Просимо Всевишнього обдарувати нас славою завдяки Ісламу і піднести Іслам за допомогою нас. Просимо Його удостоїти нас Своєю допомогою і обрадувати усіх віруючих встановленням Праведного Халіфату найближчий час. Просимо Його зробити нас борцями, свідками і мучениками (шахідами) цієї Праведної Держави. Воістину, Він — Покровитель і Всемогутній.
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Устаз Мухаммад Ахмад ан-Надій
03.01.2015