Аль-Мізан — мірило 7 ч.

Статті
Друкарня

Мірило мислення, нафсу і поведінки людини

بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ

Ми вже говорили, що людина — це єдине із створінь Всевишнього, від якого виникають проблеми при існуванні помилки у його мисленні, нафсії і поведінці. Приклади з мисленням вже були згадані, тепер давайте розглянемо це з боку нафсії.

б — Нафсія:

• Неправильне розуміння терміну «нафс» призвело до величезної кількості помилок. У результаті людина позбавилась щасливого життя, вільного від потрясінь і страждань.

• Відсутність правильного розуміння сутності інстинктів, нерозуміння різниці між інстинктами і органічними потребами, помилковість у визначенні причин збудження інстинктів, помилковість у розмінні того, що причина збудження органічних потреб є внутрішньою, призвело:

— до дисбалансу у прийнятті рішень,

— до неправильному погляду на основні потреби людини,

— до помилкового визначення причин збудження інстинктів та їх прояву у громадському житті.

• Нерозуміння правильного вдоволення інстинктів сформувало у дослідників нафсу помилковий погляд на проблеми, які виникають від невдоволення інстинктів та їх проявів. Вони вирішили, що невдоволення проявів інстинкту тягне за собою фізіологічні та психічні хвороби. Подібне розуміння відбилось на законодавстві, у результат чого стали видаватись помилкові закони у вирішенні тих або інших проблем.

• Пробіл у розумінні сутності проявів інстинктів призвів до відсутності відмінності між інстинктом та його проявом. У результаті була втрачена можливість виправити одні прояви за рахунок інших.

• Нерозуміння важливості правильного упорядкування як інстинктів, так і їх проявів ввергло людей в анархію інстинктів і призвело до виникнення психічних хвороб і страждань.

• Помилковість у розумінні інстинкту поклоніння зробила релігійність індивідуальною турботою. У результаті велика кількість людей скерувалась до обожествління особистостей та ідей, а також почались пошуки різноманітних чудес, диковин, виникло прагнення у встановленні рекордів і т.п. речей.

• Недолік у розумінні сутності того, що збуджує інстинкти і органічні потреби, зробив із збудження критерій для вдоволення. Люди не розглядали його як просте збудження, яке потребує прального критерію та правильного вдоволення.

• Нерозуміння сутності почуттів, схильностей людини, нерозуміння зв’язку між мисленням і нафсом призвело людей до помилкового формування своєї нафсії. У результаті, коли почуття і відчуття оволодівають людиною, вона не може не регулювати їх збудження, не вдовольняти належним чином, бо не має у себе поняття, що роз’яснює ці почуття і відчуття. А це вже приводить до роздвоєння особистості, внаслідок чого люди живуть у постійному нервовому розладі з внутрішнім хвилюванням.

• У спробах вирішити проблему роздвоєння особистості також стався збій. Замість того, щоб шукати правильне поняття, що роз’яснює ці почуття, люди скерувались до паліативних заходів: пропонуючи людям відволіктись якими-небудь веселощами, зайнятись чимось іншим. Іншими словами, людина повинна постаратись забути причини, які збуджують ці почуття.

в — Поведінка:

• Помилкове розуміння сутності поведінки людини підштовхнуло тих, хто вивчав нафс, виховання і поведінку порівняти людину з тваринами. Спочатку вони проводили досліди над тваринами, потім отримані результати шляхом узагальнення застосували до людини, при цьому упустивши наявність величезної різниці між образом життя людини і тварини. Образ життя людини і тварини виникає із інстинктивних і органічних збуджень, проте з причини наявності розуму людина у корні відрізняється від тварини.

Упустивши із виду цей момент, вони почали невірно тлумачити сутність поведінки людини. Вони підкорили людину проведеним експериментам, щоб потім порівняти її поведінку з лабораторними дослідженнями.

Іншими словами, вони не стали зв’язувати поведінку людини з її поняттями, а зв’язали лише з інстинктами та органічними потребами.

• Нерозуміння сутності образу життя людини призвело до розділення у думках між самими вченими педагогічної соціальної психології. Вони намагаються роз’яснити, що образ життя виходить лише від інстинктів і органічних потреб, нехтуючи зв’язком образу життя людини з її поняттями. Якщо б вони володіли правильним розумінням речей, це не призвело б до таких протиріч між ними.

• Неясність у розумінні сутності образу життя підштовхнула вчених психології і вчених літературної критики до припущень (у яких немає основи) при роз’ясненні талантів людини. Одні із них порахували, що талант є вродженою якістю. Інші із числа вчених кримінологи порахували, що навіть тяга до злочинів закладена у природі людини; також вони порахували, що у деяких людей тяга до злочинів успадковується (генетичним шляхом).

• Пробіл у розумінні сутності поведінки людини підштовхнув деяких людей до зняття з себе відповідальності після скоєння злочинів, говорячи безглузді виправдання: «Всупереч моєму бажанню …», «Мені призначено долею...» … і т.д.

 

 

Матеріал був підготовлений спеціально для радіо Халіфой Мухаммад, Йорданія