Всевишній сказав:
وَمَا خَلَقۡتُ ٱلۡجِنَّ وَٱلۡإِنسَ إِلَّا لِيَعۡبُدُونِ ٥٦ مَآ أُرِيدُ مِنۡهُم مِّن رِّزۡقٖ وَمَآ أُرِيدُ أَن يُطۡعِمُونِ ٥٧ إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلۡقُوَّةِ ٱلۡمَتِينُ ٥٨ فَإِنَّ لِلَّذِينَ ظَلَمُواْ ذَنُوبٗا مِّثۡلَ ذَنُوبِ أَصۡحَٰبِهِمۡ فَلَا يَسۡتَعۡجِلُونِ ٥٩ فَوَيۡلٞ لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ مِن يَوۡمِهِمُ ٱلَّذِي يُوعَدُونَ
«Я створив джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені. Я не хочу від них ніякого прожитку і не хочу, щоб вони годували Мене. Воістину, Аллах є Наділяючим прожитком, Володарем могутності, Міцним. Воістину, тим, які вчиняли несправедливо, уготована частка покарання, подібна частці їх товаришів. Нехай же вони не кваплять Мене. Горе невіруючим від того дня їх, який їм обіцяний!» (51:56–60).
Функцією джинів і людей у житті є поклоніння Всевишньому Аллаху. Поклоніння повинно бути повним в усіх відношеннях. Раб Всевишнього повинен підкоритись наказам Аллаха та Його Посланця ﷺ, привести у порядок своє життя на основі Шаріату. Він не повинен виходити за кордони, встановлені Шаріатом, навіть на йоту. Життя людей повинно будуватись саме таким чином, і не важливо, це життя індивіда чи суспільства. Умма повинна жити в ісламському суспільстві, де правління відбувається на основі Корану і Сунни, на основі справедливості і рівності, де здійснюються інтереси суспільства, безпека, здійснюється трьома про справи людей.
Значення поклоніння є більш широким та всеохоплюючим, аніж те, що робить мусульманин як індивід у виді намазу, посту, закяту, хаджу. Поклоніння охоплює усе життя від колиски до могили, будь то обряди поклоніння або справи повсякденного життя, як, наприклад, торгівля, правління, судочинство, шлюб, розлучення, моральність, джихад, терпіння під час лих та нещасть, обробляння землі і т.д. Усе це робиться на основі Корану і Сунни.
Також до поклоніння відноситься встановлення Халіфату за методом Шаріату. Адже Халіфат буде:
— упорядковувати справи людей,
— поширювати релігію Аллаха по усьому світу,
— захищати землі мусульман,
— об’єднувати мусульман під своєю владою.
Лише тоді на землях мусульман пошириться справедливість, благочестя, безпека, спокій. Халіфат буде запроваджувати Шаріат, не утискаючи нікого із своїх громадян (мусульман і немусульман), надаючи їм житло, їжу і одяг. Халіфат буде сприяти поширенню добра, праведності, старанності. Треба пам’ятати і знати, що мусульманин повинен поклонятись Аллаху, дотримуватись Його наказів і заборон, не звертати уваги на насідки, бо це не входить у його зобов’язання.
Що стосується зла, то це залишення Шаріату Всевишнього, керівництво законами і системами, розробленими людьми. Але ж ці закони і системи недосконалі, неспроможні у сенсі правильної організації життя людей. Захід та його агенти вдаються до такого положення речей, бо їх основа лежить у відокремленні релігії від життя суспільства та держави. Захід обрав самого себе у якості господа. Тому мусульмани не можуть слідувати за ним, приймати західний образ життя, західну культуру.
Всевишній сказав:
مَآ أُرِيدُ مِنۡهُم مِّن رِّزۡقٖ وَمَآ أُرِيدُ أَن يُطۡعِمُونِ ٥٧ إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلۡقُوَّةِ ٱلۡمَتِينُ
«Я не хочу від них ніякого прожитку і не хочу, щоб вони годували мене. Воістину, Аллах є Наділяючим прожитком, Володарем могутності, Міцним» (51:57,58).
Пошук засобів до існування є важливою турботою у житті людей, тому страх залишитись без прожитку може підкорити людей тиранам та пригноблювачам. Нам з вами часто доводиться бачити, як тирани борються з неугодними людьми, використовуючи важелі тиску у виді засобів до існування. Проте треба пам’ятати, що лише Аллах дарує прожиток усім людям, будь то невірним або віруючим, праведним чи грішникам. Аллах не вимагає від людей для Себе прожитку, навпаки, саме Він є Даруючим його:
إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلۡقُوَّةِ ٱلۡمَتِينُ
«Воістину, Аллах є Наділяючим прожитком, Володарем могутності, Міцним» (51:58).
Іслам — це метод для життя. Тому необхідне його втілення у життя. І цього не добитися одними лише почуттями, мріями, благими намірами. Це може зробити лише іман (віра) в акиду Ісламу і певні дії. Саме це відбулось у часи Посланця И Аллаха ﷺ, у часи праведних халіфів, у часи правління Ісламу, які тривало більше 13 сторіч.
Сьогодні ми повинні вести діяльність по відновленню ісламського образу життя шляхом встановлення Другого Праведного Халіфату. Лише Халіфат:
— покладе край гегемонії невірних на землях мусульман,
— покладе край розграбуванню багатств Умми,
— утримає деяких мусульман від любові до невірних,
— утримає від закликів до встановлення національних, світських держав,
— покладе край пропаганді демократії серед мусульман,
— покладе край поширенню секуляризму на землях мусульман.
وَٱللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰٓ أَمۡرِهِۦ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ
«Аллах владний вершити Свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрахім Саляма
24 Шабана 1440 р.х.
30.04.2019 р.