بسم الله الرحمن الرحيم
Після руйнування Халіфату у 1924 р. ісламський світ втратив безпеку, що перетворило країни мусульман в об’єкт нападів глобальних і локальних сил.
Мусульман почали стравлювати між собою при закордонній підтримці, а потім добивати решту інших з повітря бомбардуваннями, у результаті чого кров їх вкрай знецінилась. В ісламських землях з’явились іноземні агентства безпеки, які почали надавати послуги озброєним силам для організації нападок на адресу своїх же народів. Усе це стало ясним доказом того, що місцеві правителі в ісламському світі відмовились від своєї зобов’язань по забезпеченню безпеки своїх громадян.
Посланець Аллаха ﷺ описав халіфа мусульман як «щит», сказавши, що лише з появою такого «щита» ісламські землі набудуть миру і безпеки, забезпечення яких є цілями існування держави.
Політика представляє собою турботу про справи людей і інтереси Умми як всередині країни, так і за кордоном. Вона здійснюється з боку держави і Умми. Держава безпосередньо, у практичній формі проводить цю політику, а Умма вимагає звіту від держави у цій політиці (ст. 181 проекту Конституції Ісламської Держави, Хізб ут-Тахрір). Турбота про інтереси Умми, як внутрішніх, так і зовнішніх, виконується за допомогою запровадження Ісламу. Турбота про зовнішні інтереси Умми проводиться через налагодження відносин з іншими державами. Зовнішня політика Ісламської Держави будуватиметься на незмінній основі, якою є поширення послання Ісламу серед усього людства і до усіх націй. Сказав Аллах ﷻ:
يَا أَيُّهَا الرَّسُولُ بَلِّغْ مَا أُنزِلَ إِلَيْكَ مِن رَّبِّكَ ۖوَإِن لَّمْ تَفْعَلْ فَمَا بَلَّغْتَ رِسَالَتَهُ ۚوَاللَّـهُ يَعْصِمُكَ مِنَ النَّاسِ ۗإِنَّ اللَّـهَ لَا يَهْدِي الْقَوْمَ الْكَافِرِينَ
«О Посланець! Сповісти те, що ниспослано тобі від свого Господа. Якщо ти не зробиш цього, то не донесеш Його послання. Аллах захистить тебе від людей. Воістину, Аллах не наставляє на прямий шлях невіруючих людей»(5:67).
«Аллах ﷻ вшанував мусульман тим, що поклав на них обов’язок донесення послання Ісламу усьому світу, визначивши для цього метод заклику або джихаду» («Армія», Система правління в Ісламі, Такиюддін ан-Набхані, Хізб ут-Тахрір).
Ісламська Умма — це Умма джихаду, і вона несе відповідальність за поширення Ісламу в усьому світі. Саме на ній лежить обов’язок звільнити усе людство від несправедливості і пригноблення.
Винесення ісламського заклику у світ є однією із найважливіших політичних дій Умми, з тією особливістю, що для цього необхідна військова сила, яка сприяє досягненню даної мети. Тому Халіфат буде прагнути до утворення найбільш розвинутої армії, що дозволить йому забезпечити мир і безпеку як на своїй території, так і відкрити нові.
Халіф є військово-політичним лідером держави, а тому він буде використовувати озброєні сили для джихаду і захисту Умми від ворожих невірних держав.
«Халіф є головнокомандуючим армією, він призначає начальника Генерального штаба, а також усіх командуючих військовими часинами і з’єднаннями» (ст. 65 проекту Конституції Ісламської Держави, Хізб ут-Тахрір).
Підготовка зовнішньої політики Ісламської держави Халіфат буде проводитись з урахуванням поточної міжнародної ситуації. Іслам визначив, як повинен поводити себе Халіфат у різноманітних ситуаціях і якими повинні бути його відносини з іншими державами. На цій основі халіф буде підготовлювати відповідні плани для досягнення відповідних цілей. «До найбільш важливих політичних шляхів відноситься показ величі ісламських ідей про турботу щодо окремих громадян, націй і країн» (ст. 186 проекту Конституції Ісламської Держави, Хізб ут-Тахрір).
З перших же годин встановлення Халіфату халіф одразу ж вдасться до дій по усуненню штучних політичних кордонів між мусульманськими землями і розпочне процес їх об’єднання в єдину державу, збираючи армії мусульман в єдину армію.
Буде сконцентрована увага на тому, щоб ці армії просвіщались Ісламом так, щоб озброєні сили мусульман зайняли гідну їм роль в обслуговуванні інтересів Ісламу і Умми.
Халіф буде особисто контролювати справи озброєних сил, згуртовуючи і гармонізуючи між собою політичне бачення держави та її боєготовність. Халіф, як політик та державний діяч, не буде людиною з вузьким мисленням воєначальника, але буде застосовувати політичні способи для збільшення можливостей озброєних сил для реалізації поставлених перед ними цілей.
Озброєні сили будуть розвиватись в усіх необхідних напрямках і спеціалізації, будуть навчатись військовій справі і ісламському усвідомленню життя, тому що ісламське усвідомлення — це необхідний стимул, усе одно, будь то на полі бою або вже у завойованій країні, для справедливого відношення з місцевим населенням і поширення Ісламу серед нього.
«Армія повинна мати максимально високу професійну підготовку, високий інтелектуальний рівень, а також кожна людина в армії повинна отримувати ісламську просвіту, яка дозволяє їй розуміти Іслам хоча б у загальній формі» (ст. 67 проекту Конституції Ісламської Держави Халіфат, Хізб ут-Тахрір).
Армія повинна бути забезпечена озброєнням, боєприпасами і провізією. Їй повинно бути надано усе необхідне і покриті усі її потреби, що вона мала здатність виконати поставлену перед нею задачу як ісламська армія.
أَعِدُّوا لَهُم مَّا اسْتَطَعْتُم مِّن قُوَّةٍ وَمِن رِّبَاطِ الْخَيْلِ تُرْهِبُونَ بِهِ عَدُوَّ اللَّـهِ وَعَدُوَّكُمْ وَآخَرِينَ مِن دُونِهِمْ لَا تَعْلَمُونَهُمُ اللَّـهُ يَعْلَمُهُمْ
«Приготуйте проти них скільки зможете сил і бойових коней, щоб устрашити ворога Аллаха і вашого ворога, а також тих, кого ви не знаєте, але яких знає Аллах» (8:60).
У кожній військові базі повинна бути присутньою достатня кількість офіцерів, направлених із Генерального штабу, володіючих необхідними знаннями, військовими навичками і досвідом складання планів і ведення бойових дій. Армія у цілому повинна мати якомога більше таких офіцерів.
Кожен чоловік-мусульманин, який досяг 15 років, повинен вступити в армію для проходження військової служби, щоб бути готовим до джихаду.
Зарплата військових повинна відображати ту високу ступінь цінності, які Іслам надає кваліфікованій і професійній армії. Процес відбору офіцерів, підвищення по службі і організації армії повинен вестись з урахуванням призначення кожної людини саме на таку спеціальність, до якої вона підходить краще усього. Неприпустимо призначати когось на посаду тільки лише тому що ця людина більше подобається, тому що з причини її некомпетентності послабне сила усієї ісламської армії.
Армія ніколи не повинна втручатись у політичні процеси, дії або адміністративне управління державою, тому що це автоматично відволікатиме її від виконання своїх функцій.
«Армія складається із двох частин: регулярної частини військ, солдати якої отримують зарплату із бюджету держави подібно держслужбовцям, і резервної частини військ, до яких відносяться усі мусульмани, які здатні носити зброю» (ст. 63 проекту Конституції Ісламської Держави Халіфат, Хізб ут-Тахрір).
Окрім формування сильної армії, просвіченої Ісламом, зовнішня політика Халіфату також буде скерована на підсилення незалежного характеру держави та її армії наступним чином:
Ми повинні припинити опиратися на технології ворожих держав і самі виробляти зброю. Для цього Халіфат повинен буде розгорнути у швидкому порядку програму індустріалізації і досягти військової переваги над іншими державами. Економічна система Ісламу принесе державі величезний прибуток, який вона потім вкладе у розвиток індустрії так, щоб Халіфат врешті решт досяг поставленої мети.
Армія Халіфату повинна проводити військові навчання, щоб бути готовою відбити атаку ворожої держави. Для цього повинні бути підготовлені відповідні військові програми, які повинна буде супроводжувати ісламська просвіта в озброєних силах.
Халіфат повинен буде припинити усі зв’язки з відповідальними чиновниками ворожих держав, усі відносини на кшталт зарубіжної військової підготовки, обміну розвідданими і військові зв’язки.
З ворожими державами Халіфат буде вести відносини на основі військового положення. Існують нації,які окупували землі мусульман або репресують їх. Халіфат зосередить ресурси Ісламської Умми на звільненні цих земель, таких як Кашмір і Палестина.
З загрозою ворожих держав буде покінчено методом знищення усіх їх військових баз і припинення дії усіх їх посольств і представництв в ісламських землях.
Халіфат припинить усі військово-політичні зв’язки з ворожими державами,які використовують подібні зв’язки для проведення змов. Халіфат покінчить з агентами цих держав у вищих чинах військово-політичних кіл, як і буде боротись зі спробами завербувати нових агентів у цих колах.
Усе це дозволить Халіфату захистити свої землі, забезпечити їм належну турботу, як і турботу над мусульманами, які наражались до цього на репресії і переслідування. Також Халіфат поширить справедливість і милість Ісламу серед решти інших народів у світі.
Сказав Аллах ﷻ:
وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا رَحْمَةً لِّلْعَالَمِينَ
«Ми відправили тебе лише у якості милості до світів» (21:107).
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ясмін Малік
16 Раджаба 1440 р.х.
23.03.2019 р.