Швидше усього, не буде перебільшенням сказати, що труднощі, з якими ми стикаємось у сучасному вихованні дітей, ймовірно, ніколи не набували подібних масштабів.
Ми бачимо, що випробування, з якими доводиться стикатись батькам, іноді важчі, аніж будь-які інші життєві випробування. Ваші діти на наших же очах практично тануть, їх моральна сторона зникає, а вони повністю втрачають релігійні почуття , і ви, будучи батьками, не можете вплинути на них і заручитись підтримкою. Якщо ж ви спробуєте прийняти більш жорсткі заходи, аж до фізичних, то цього разу ви будете мати справу з так званими «законами про протидію насильству», які виникли внаслідок діяльності організацій по «правам жінок і дітей». Ваша дитина , можливо, піддалась зміненням своїх концепцій і понять, перебуваючи під впливом школи, оточуючих її людей чи друзів, яких вона знайшла у соціальних мережах, і ви, можливо , були вимушені неодноразово вступити з нею у дискусії, щоб виправити дану ситуацію. Якщо ж дитина втомилась від суперечок з вами, то її з легкістю можна відняти у вас.
Таким чином, наші діти практично вислизають із наших рук. На жаль, ми є свідками того, як деякі родини у страху втратити своїх дітей вимушені прийняти неприйнятні для себе ідеї, поведінку і ставлення своїх дітей. А також ми є свідками того, що у деяких родинах , де переважають жорсткі заходи у відношенні дітей при таких же проблемах, батьки підпадають під кримінальну відповідальність, або їх діти втікають із домів і покидають свої родини.
Звідси ми приходимо до того, що необхідно впливати на думки (концепції) наших дітей, підживлювати їх релігійні почуття , і, принаймні, раз на тиждень забезпечувати їх оточенням, в якому вони можуть дихати ісламською атмосферою. Якщо ж ми не можемо вплинути на розуми і почуття своїх дітей, то це зробить хтось інший , але вже зі злим умислом і неісламським намірами. Тому позиція родини у даному питанні і демонстрація даної позиції дітям має дуже важливе значення.
Захід і його прислужники вдаються до усіляких витончених планів , щоб підкорити розуми і особистості наших дітей. На жаль, ми знаємо, що ці плани також підтримуються технологічними гаджетами, які вхожі у кімнати і світи мрій наших дітей. Вони намагаються справити враження на дітей через ігри , романи, серіали і фільми. Усі ми знаємо , що інструментом США номер один є віртуальний світ і платформи, подібні «Youtube», де поруч з позитивним контентом є багато негативного. Мільйони молодих блогерів відривають наших дітей від реального світу і занурюють у віртуальне царство. Діти залишаються у захваті від віртуального світу , а з часом подражають побаченому через одяг, манеру мови і поведінку . Значну частину свого життя діти проводять у соціальних мережах, таких як «Youtube», «Twitter», «Instagram» или «Facebook». Варто приділяти особливу увагу використанню подібних платформ, оскільки вони представляють серйозну загрозу при становленні особистості у підлітковому віці.
Діти родин, де не вдалось вчасно виявити і відреагувати на ситуацію, досягаючи певного віку, покидають ці родини і будують своє життя самостійно. Ті батьки, як я згадував, мають пасивний характер, мовчки спостерігають за тим, що відбувається. Ті ж, хто має домінуючий характер, вимушують дітей збігати з дому з причини спричинюваного на них тиску. Це те саме замкнуте коло, про яке говориться у прислів’ї : «Куди не кинь — усюди клин». Тим не менш, є рішення про протистоянню усьому цьому, хоча воно вельми нелегке. Тут ми не ведемо мову про корінне рішення, оскільки корінне і остаточне рішення, безперечно, можливе при встановленні правил і законів Аллаха в усіх можливим життєвих аспектах у межах Ісламської Держави, починаючи від політики в області освіти і закінчуючи контролем соціальних зв’язків і решти веб-ресурсів. Звичайно ж, не варто сприймати це як пропозицію почекати кращих часів , склавши руки, а тим часом прийняти те, що відбувається і погодитись з ним. Не дай Аллах такого, інакше наші діти один за другим втечуть від нас.
Перш ніж перейти до питання про рішення, я хотів би нагадати вам про відсутність гарантії, що рішення на 100 відсотків підійде кожному у цьому світі. Іншими словами, рішення, про яке буде говоритись тут, може підійти не усім. Адже дане життя повне випробувань , і ніхто не може сказати: «Якщо ти зробиш так, то врешті решт отримаєш це». Навіть при всецілій довірі рішенню результат може бути відмінним від очікуваного , а людина , якій він довірився, могла помилятись. Ми вимушені були зробити дане нагадування , щоб у результаті не було сказано: «Я послідував рекомендаціям, але нічого не вийшло». Але треба зауважити, що поки ми будемо слідувати згідно велінням Аллаха, нам не бути у числі тих, хто програв. Навіть будучи випробуваними дітьми, супругами, майном і можливостями , їх втратою , але при цьому ми будемо продовжувати знаходити в собі сили для терпіння і боротьби — з волі Аллаха нам не бути тим, хто програв.
У якості рішення ми повинні у рівній мірі акцентувати увагу на двох аспектах. Перше — це позбавити дитину усіх шляхів, які ведуть до забороненого, і впливати на розум і почуття свого чада. І друге — природно же, будучи батьками, ви повинні самі слідувати тому, що ми говоримо. Якщо ваші вчинки будуть розходитись з вашими ж словами, то це вже на самому початку обіцяє вам програш. Врешті решт ми можемо отримати шанс на зміни у своїх дітях лише після того, як самі почнемо змінюватись. Батьки, і у першу чергу — голова родини, повинні приділяти як мінімум пару годин в день, а по можливості і навіть 6-7 годин щоденно своїй родині.
Знов таки ж, як члени родини ми повинні звертати увагу на ісламські почуття і робити цю атмосферу відчутною для своїх дітей. Після досягнення дітьми приблизно 10-річного віку батькам треба приділяти їм хоча б 30 хвилин для спілкування з ними. Діти повинні відчувати, що ми цінуємо їх і приділяємо їм свій особистий час. Ми не можемо заперечувати, що подібна поведінка сприятливо вплине на нашу дитину. Говорячи, що спілкування про релігію всередині родини дуже важливе, паралельно з цим я вважаю, що більш важливим чинником є створення гуртків серед однолітків , які не старше один одного на 5-10 лет, але які можуть попіклуватись про молодших і відчувати відповідальність за них. Старші у цих гуртках повинні вести бесіди, які включають дві важливі теми . Першою темою є звернення до розуму дітей і зачіпання віропереконання. На цих бесідах дитина повинна зрозуміти мету свого існування і появи. Необхідно, щоб у результаті даних бесід діти почали дивитись на людину, життя і Всесвіт через іншу призму. Кожна дитина повинна почати ставитись до смерті більш серйозно , щоб угледіти події після неї. Також вона повинна ясно усвідомлювати існування Творця як своє власне. Вона не повинна відчувати ніяких сумнівів у даному питанні і бути здатною відповідати на будь-яке питання,з яким вона стикається з цього приводу.
За винятком тем про акиду, неодмінно важливими є бесіди, скеровані на підняття почуттів і на виховання нафсії. Щоб зрозуміти важливість і цих бесід, ми можемо навести наступний приклад. Якщо віропереконання подібно батареї мобільного телефону, то бесіди , скеровані на виховання нафсії — це зарядний пристрій. Отож, уявіть , що у вас є мобільний телефон і акумулятор від цього телефону . Проте, якщо не підключати цю батарею періодично до зарядного пристрою, тобто, якщо ми не будемо підживлювати дитину ідеями і діями, які зміцнювали б її нафсію, то вона, подібно мобільному телефону, буде залишатись бездіяльною. Цим дітям буде складно жити так, як вони розуміють. Чому? Та тому , що їх емоції будуть отримувати верх над їх розумом. І така дитина, замість того, щоб націлитись на благополучний Ахірат завдяки своєму розуму, буде блукати втраченою в інших світах через слабкий заряд батареї (віри) — він буде слабким у релігійному плані. По цій причині теми для зміцнення нафсу так само важливі, як і теми по акиду.
Поки реалізується усе вищесказане, важливо не скоїти наступну помилку . Цілком можливо, що наші діти , особливо у підлітковому віці, можуть відчувати складнощі у розумінні того, що правильно, а що ні. Також вони можуть опинитись під сильним впливом друзів . Даний вплив може інколи негативно впливати на їх рішення. По цій причині хороший друг може вплинути на нашу дитину позитивно, а поганий — негативно. У зв’язку з цим треба уважно вивчати оточення наших дітей. По можливості, ми повинні намагатись притягти до себе і їх друзів. Іншими словами, якщо оточення наших дітей перебуває подалі від ісламських почуттів, наші діти повинні притягувати їх до Ісламу. У випадку неможливості вплинути на те оточення, нам треба у терміновому порядку вивести своє чадо звідти.
Підбиваючи підсумки, заради порятунку своїх дітей із лап Заходу нам треба проживати і запроваджувати Іслам всередині родини, а також регулярно виділяти час родині і дітям. До того ж, по можливості, треба прислухатись до рекомендації нашого Пророка ﷺ і час від час здійснювати подорожі:
سَافِرُوا تَصِحُّوا
«Подорожуйте, і будете здорові». (Ахмад, 2/380; Аджлуні 1/445).
Ці самі подорожі можна об’єднувати з підтриманням родинних зв’язків (сілатур-рахм), але щоб більшу частину часу перебувати з родиною. І знов таки атмосферу правильної акиди і нафсії діти повинні бачити в членах своєї родини і в оточенні знайомих, які близькі до них по віку, щоб мати наочні і очевидні приклади.
Нехай береже Аллах кожну дитину Умми Мухаммада ﷺ! Амінь!
Мехмет Айдин
20.12.2019 р.