Чому Хізб ут-Тахрір?

У часи, коли проект Умми, тобто ідея Халіфату, був складним проектом сам по собі з точки зору величини відповідальності, обтяжливості , важкості його виконання, багатьох ворогів, як зовнішніх у виді невірних держав, так і внутрішніх у виді різноманітних агентів, лицемірів, невігласів і кон’юнктурників, у часи, коли відбулись розділення на методи дій і з’явились ті, хто іменував себе «поміркованими», відділяючись від тих,кого назвали «радикалами», які, у свою чергу, виявились насправді проявляючими надмірність, коли з’явились ті, хто порахував, що існуюче положення мусульман можна виправити реформами самого Ісламу, коли з’явились ті, хто вважав, що будь-якого члена неісламського суспільства можна вбивати і битись з ним — в такі часи і з’явився Хізб ут-Тахрір, розкриваючи очі Уммі на її ісламську ідеологію , пояснюючи мусульманам, що ними правлять закони невір’я, що проблема полягає у втраті системи Ісламу із життя мусульман, доводячи, що усі спроби щось виправити не досягнуть своїх цілей доти, поки Умма не прозріє і не зрозуміє, що насправді означає її релігія і в якому положенні вона як Умма опинилась, до тих пір, поки Умма не обзаведеться волею до побудови істинно ісламського суспільства, в якому б правили закони Ісламу, які виходять із її ж акиди.

Він угледів, що зайнятість накладанням заплат на прогнилу сучасну систему лише тільки продовжує її життя, що будь-які союзи з маріонетками колонізаторів означають співпрацю з ними і оману і що бурна діяльність навколо проблем другорядного значення, поки Іслам залишається поза правлінням, означає змирення з поточною ситуацією.

Тому Хізб і поніс це розуміння мусульманам, намагаючись виробити серед них усвідомленість, щоб вони взяли Іслам як ідеологію і потім допомогли Хізбу встановити Іслам в реальному житті. Через це Хізб стикнувся з протиборством маріонеткових правителів, з тортурами, переслідуваннями , репресіями, його членів почали позбавляти засобів до існування, кидати у в’язниці , а іноді — і вбивати. Проте, по милості Аллаха, Хізб залишився на своєму і не змінився. Він продовжив терпляче вести свою діяльність в надії на Аллаха, Господа світів. Хізб надихнувся методом Пророка ﷺ по виправленню людей і зобов’язався слідувати його прикладу , для чого зібрав навколо себе групу свідомих мусульман, які розгорнули діяльність у суспільстві з метою зруйнувати головуючі ідеї і режими і піднести на їх руїнах ідеї Ісламу і його режим. Хізб почав боротись з такими порочними ідеями, як патріотизм, націоналізм, демократія, комунізм, а також з різноманітними змішаними ідеями, борючись при цьому з силами тиранії, що живуть за рахунок корупції.

Хізб зобов’язав себе слідувати шляхом Пророка ﷺ — у цьому полягає запорука його довговічності і незмінності. Хізб не приймає компромісів і примирення з порочністю, він не погодиться брати участь в режимі невір’я, і тому Аллах Всевишній врятував його від того, у що впали інші організації мусульман, під різноманітними приводами, які порахували дозволеним відійти від методу Пророка ﷺ, після чого їх спіткало те зло, що вони вчинили. Вони асимілювались у тій порочності, з якою колись боролись, а їх ЗМІ постійно стараються вислужитись перед іудеями і християнами. Тим часом Хізб яким був, таким і залишається зі своїми принципами, не іде на компроміси, не вв’язується в авантюри і тримає спину рівно, незважаючи на усю суворість і складність ситуації, черпаючи сили із віри у перемогу ідеології Ісламу, яку він бажає бачити на чолі Умми, а не самого себе.

Сьогодні Ісламська Умма як ніколи близька до методу, обраному Хізбом, тому що випробувала вже усе, що можна: намагалась примиритись з порочністю, давала шанс усім надмірним реалізувати свої гасла, використовувала усі способи, від яких Хізб з самого початку відмовився, і тепер перед Уммою залишився тільки один вибір, дійсно здатний вирішити її проблему, а саме — відновити ісламські взаємовідносини між собою. Сьогодні Умма як ніколи готова надати Хізбу лідерство, тим самим підтверджуючи поразку і невдачу як політики компромісів, так і політики надмірності. Сьогодні Умма усе більше дивиться на Хізб,і шлях по якому вона повинна іти, став їй ясним і однозначно зрозумілим.

Окрім того, Умма втомилась від тих, хто виконує над нею проекти невірних, втомилась від тих, хто вважає, нібито діє у благо, а результати цих дій виявляються зовсім протилежними, тому що вони з самого початку не розуміють усієї глибини світової політики та істинних цілей невірних, через що багато організацій в ісламському світі роблять за ворогів усю важку роботу, яку б ті ледве могли виконати самі. Вони запровадили над Уммою плани невірних, думаючи, що тим самим послужать Ісламу! Це називається «політичною сліпотою», коли людина не розуміє усієї важливості усвідомлення міжнародної і регіональної політичної ситуації. Тому, приймаючи рішення у межах свого методу, Хізб ут-Тахрір ніяк не міг піти назустріч невірним ворогам і одночасно іти до своєї мети.

Прихід багатьох організацій до правлінню в ісламському світі не дало відчутних змінень, не усунув закони невір’я і не позбавив Умму від нав’язаних їй режимів невір’я, тому змінення були тільки косметичними, а т.з «глибинна держава» залишилась і далі при владі, продовживши керувати усіма структурами держави, через що ті, хто нібито має участь в правлінні, завжди обертаються назад в страху, як би ця «глибинна держава» не скинула їх, нацькувавши на них армію. Усі старання Умми розсипались прахом у той день, коли вона послідувала за тими, хто використав її довіру і почав торгувати її інтересами з іноземними державами, а потім вони були цими ж державами використані і викинуті.

ттТому, коли люди питають: «Чому саме Хізб ут-Тахрір?», — ми їм відповідаємо так: «Тому що Хізб принципово не згодний на менше, аніж Халіфат. Це — його мета. Він не згоден бути частиною якихось афер, бути чиєюсь маріонеткою або інструментом у руках невірних держав. Адже Хізб хоче, щоб Умма повернула собі свою волю і не погоджувалась жити під правлінням агентів. Адже Хізб не забув методу, якому вчить Всевишній, не відволікається на другорядні проблеми, не сидить в нечестивих кріслах, не підлещується перед лицемірами, не вдовольняється половинчастими рішеннями, не збирається бути приниженим рабом, не шукає вигод чи посад, а стійко іде по своєму шляху , бажаючи істини і сторонячись усього нечистого. Він прямо дивиться в обличчя ворогам Умми, щоб ніхто не вважав, ніби Іслам недбалий і податливий або, навпаки, зарозумілий. При кожній фітні Хізб показує мусульманам те, хто їх друг,а хто ворог, переконуючи мусульман в своїй правоті. Хізб не відмовиться від правління законів Аллаха і не замінить їх земними методами, він не погодиться з правлінням , яке не виходить від світла Шаріату, як і не буде обманюватись напускною величчю, за якою слідує суцільне приниження. Оскільки Хізб ут-Тахрір не розділяє Умму, то і не вважає себе єдиними мусульманами, які потраплять у Рай. Хізб вважає себе джамаатом, маючим особливе розуміння Ісламу, за допомогою чого він може послужити Уммі, очоливши її і повівши до успіху по шляху Шаріату, не відхиляючись від нього до самої смерті. Усе це — якість характеру Хізба, ясно розуміючого Іслам, цей світ і те, із чого складається міжнародна ситуація. Хізб не шукає ані компліментів, ані перемир’їв.

Виходячи із цих причин, ми обрали Хізб ут-Тахрір — першопрохідця, який не обманює своїх людей. Приєднуйтесь до нас, і давайте разом встановимо Ісламську Державу, в якій — наша велич, вдоволення Господа, шлях до джихаду і звільненню наших земель!

10 доповідь на Міжнародній конференції: «О Мусульмани! Встановіть Халіфат в соту річницю від дня руйнування!»

Шейх Юсуф Мухаріза — Палестина

28.07.1442 р.х.
13.03.2021