Дуже часто, коли до людей звертаєшся з закликом про необхідність відновлення ісламського образу життя,деякі говорять, що перш аніж говорити про об’єднання Умми і встановлення Халіфату, першими повинні об’єднатись ісламські рухи і партії. Звідси питання: наскільки правильні дані слова?
Той, хто говорить подібне, відноситься до однієї із категорій:
а) Той, хто вірить у сказане, кому завдають болю дискусії, які відбуваються між проповідниками, хто намагається надати підтримку їх ідеям і поглядам. На це його штовхає щирість перед Аллахом, любов до Ісламу і мусульман. Такий чоловік закликає до об’єднання проповідників в одне згуртування, в один фронт. На жаль, він не усвідомлює масштаби і сутність того, до чого закликає,оскільки він вважає, що існування партій і рухів, тобто багатопартійність, витікає з причини різниці в інтересах, конкуренції за лідерство, бажання отримати вигоду.
Він також не до кінця усвідомлює, що Іслам і заклик до нього не ґрунтуються на компромісі, поступках, відмові від поставленої мети. Правильна багатопартійність виникає через шаріатський хукм, який був прийнятий у відношенні поставленого питання. Немає такого, щоб на поставлене питання існувало декілька шаріатських хукмів на вибір. Нерозуміння цього підштовхує чоловіка закликати партії і рухи до об’єднання, щоб досягти поставленої мети і врятувати Умму. Тому місія носіїв заклику полягає в тому, щоб роз’яснювати такому чоловіку істину, поки Аллах не осяє його розум світлом і не направить по правильному шляху.
б) Той, хто заблукав і прагне віддалити Умму від підкорення ісламським партіям і рухам під приводом розділення і роз’єднаності. Такі люди говорять,що нездатність мислителів партій і рухів дійти до загальної думки, до об’єднання між собою, не дозволить привести Умму до єдності, не дозволить встановити Халіфат. Як вони об’єднають Умму, яка живе у різних країнах, коли самі не здатні об’єднатись?! Такі та до них подібні слова повторюються кожного разу, щоб підштовхнути звичайних людей до віддалення від носіїв заклику і діяльності по встановленню влади Ісламу. Також дана категорія людей заявляє про нездатність Ісламу іти в ногу з часом і відповідати викликам сторіччя, вона заявляє, що багатопартійність — це розкол і зло. Хоча ці люди чудово усвідомлюють, що об’єднання партій і рухів — нездійсненна річ, а заклик до цього несе в собі обман і дезінформацію.
Відповіддю таким людям повинно бути викриття їх слів, роз’яснення того, що існування великої кількості ісламських партій і рухів — неминуча річ, а спроба об’єднати їх — не тільки нездійсненна справа, але і така, що суперечить Шаріату і розуму.
Ісламський сакофат (просвіта) бере свій початок із Корану і Сунни. В них (Корані і Сунні) є тексти, які категоричні по своєму походженню і вказівці (катъият ус-субут і катъият уд-діляля), і тексти, які категоричні по своєму походженню, але некатегоричні по своїй вказівці (катъият ус-субут і занніят уд-діляля). Тексти, які категоричні по своєму походженню і вказівці, не викликають дискусій і розбіжностей, оскільки вони категоричні по походженню і несуть в собі один зміст. Наприклад, Всевишній сказав:
وَلِلَّهِ عَلَى النَّاسِ حِجُّ الْبَيْتِ مَنِ اسْتَطَاعَ إِلَيْهِ سَبِيلًا
«Люди повинні перед Аллахом зробити хадж до Дому (Кааби), якщо вони здатні здійснити цей шлях» (3:97).
Ніхто із мусульман не буде спорити з тим, що хадж є обов’язковим, оскільки аят відноситься до категоричних доказів, а також аят несе в собі один зміст: здійснити хадж.
Що стосується аятів і мутаватір хадісів, які хоча і категоричні по походженню, але некатегоричні по вказівці, то вони можуть нести в собі декілька значень. Наприклад, Аллах сказав:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِذَا قُمْتُمْ إِلَى الصَّلَاةِ فَاغْسِلُوا وُجُوهَكُمْ وَأَيْدِيَكُمْ إِلَى الْمَرَافِقِ وَامْسَحُوا بِرُءُوسِكُمْ وَأَرْجُلَكُمْ إِلَى الْكَعْبَيْنِ ۚ وَإِن كُنتُمْ جُنُبًا فَاطَّهَّرُوا ۚ وَإِن كُنتُم مَّرْضَىٰ أَوْ عَلَىٰ سَفَرٍ أَوْ جَاءَ أَحَدٌ مِّنكُم مِّنَ الْغَائِطِ أَوْ لَامَسْتُمُ النِّسَاءَ فَلَمْ تَجِدُوا مَاءً فَتَيَمَّمُوا صَعِيدًا طَيِّبًا
«О, ті, які увірували! Коли ви встаєте на намаз, то умийте ваші обличчя і ваші руки до ліктів, обітріть ваші голови і [умийте] ваші ноги до щиколоток. А якщо ви знаходитесь у статевому оскверненні, то очистіться. Якщо ж ви хворі чи перебуваєте в дорозі, якщо хто-небудь із вас прийшов із вбиральні або якщо ви доторкнулись до жінок, і ви не знайшли води, до скеруйтесь до чистої землі і обітріть нею ваші обличчя і руки» (5:6).
У цьому аяті використовується вираз «لَامَسْتُمُ النِّسَاءَ» (ви доторкнулись до жінок). В арабській мові дієслово «لَامَسَ» (торкатись) вказує на два значення:інтимну близькість і дотик. Тому буде природним, що аят може вказувати на декілька значень, а отож — на декілька хукмів. Також маються тексти, які некатегоричні в своїй основі, але при цьому вони категоричні в своїх вказівках (занніят ус-субут і катъият уд-діляля). Наприклад, слова Посланця ﷺ:
مَنْ صَامَ رَمَضَانَ ثُمَّ أَتْبَعَهُ سِتًّا مِنْ شَوَّالٍ كَانَ كَصِيَامِ الدَّهْرِ
«Хто поститься у місяці Рамадан, а потім іще на протязі шести днів місяця Шавваль, той ніби постився цілий рік». Хоча хадіс і відноситься до хабаруль-ахад, але при цьому він несе в собі одне значення: пост на протязі шести днів місяця Шавваль.
Також є тексти, які некатегоричні в своїй основі і некатегоричні в своїй вказівці (занніяту ус-субут і занніят уд-діляла). У якості прикладу наведу відому історію про те,, як Посланець Аллаха ﷺ велів своїм сподвижникам наступне:
إِنَّ مَنْ كَانَ سَامِعاً مُطِيعاً فَلَا يُصَلِّيَنَّ الْعَصْرَ إِلَّا فِي بَنِي قُرَيْظَةَ
«Хто проявляє послух і підкорення [Посланцю], той нехай робить аср намаз на території племені Бану Курайза». Сподвижники розійшлись у розумінні цих слів, тому частина із них зробила намаз у дорозі, коли прийшов його час, бо вони вважали, що Пророк ﷺ усього лише хотів поквапити їх у похід проти Бану Курайза. Інші ж зробили аср намаз, тільки коли досягли місцевості Бану Курайза, хоча вже прийшов час магріб намазу. Посланець Аллаха ﷺ не висловився про помилковість розуміння його слів тієї чи іншої групи сподвижників, а це означає, що думка тих чи інших буда схвалена ним.
Це з точки зору шаріатських текстів та їх вказівок. Я хочу навести у якості доповнення до вищесказаного те, що Іслам звернувся до розуму людей, зробивши розум предметом такліфа перед Аллахом. Розум є засобом (васіля) для розуміння шаріатських текстів, тому буде природним, що розуміння текстів буде відрізнятись від людини до людини, оскільки проникливість і пізнання людей відрізняються. Подібне відбувалось у часи сподвижників, потім у часи таких вчених, як Абу Ханіфа, Малік, Шафії, аль-Аузаі, Джафар та інші. Ніхто не сумнівається у тому, що сподвижники і вчені були щирими і повними любові до Ісламу. Ніхто не говорить, що їх розбіжності були причиною для розколу Умми, оскільки ці розбіжності не виходили за межі дозволеного, не впливали на відносини серед мусульман, вони продовжували залишатись єдиною Уммою.
Подібні розбіжності були як у часи Посланця а ﷺ, так і у часи праведних халіфів, а потім у часи інших халіфів. Єдність Умми була тоді, коли була Ісламська Держава, яка упорядковувала її життя, а об’явлення війни чи укладання миру стосувалось усіх мусульман. Халіфом був той, хто виступав у якості представника мусульман у запровадженні Шаріату над ними. Обрання халіфа було рішенням проблем. Рішенням, на прийняття якого у мусульман відведено усього три дні з їх ночами. По спливанню цього строку у мусульман вже повинен був обраний халіф, у протилежному випадку на них лягає гріх. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ خَلَعَ يَدًا مِنْ طَاعَةٍ لَقِيَ اللَّهَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ لَا حُجَّةَ لَهُ وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Той, хто відійде від підкорення, зустрінеться у Судний день з Аллахом, не маючи виправдання, і той, хто помер, не маючи [можливості дати] присягу, помер смертю часів джахілії».
Сьогодні проходить сота річниця руйнування Халіфату. Сьогоднішнє положення Умми не викликає захоплення і радості, тому сьогодні як ніколи ми повинні поквапитись у поверненні Другого Праведного Халіфату.
أقيموا_الخلافة
#ReturnTheKhilafah
#YenidenHilafet
#خلافت_کو_قائم_کرو
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
ІбрахіУсман (Абу Халіль) — Судан
20 Раджаба 1442 р.х.
04.03.2021 р.