Родина, покоління і суспільство оберігаються Ісламом

Статті
Друкарня

Ісламська Умми в періоди запровадження ісламського образу життя, безперечно, залишалась кращою общиною у світі, а держава Ісламський Халіфат — наймогутнішою державою на землі.

На протязі усього 13-сторічного періоду мусульманам вдавалось бути прикладом і лідером для людства в усіх відносинах. Безперечно, головною причиною цього послужило те,що вони влаштували своє життя з допомогою Ісламу і виховали наступі покоління згідно з Ісламом всередині саме цього порядку.

Коли прихильність мусульман до Ісламу ослабла, наші вороги атакували з усіх сил. Наші землі опинились окупованими. Ми вкусили приниження,і, врешті решт, держава Халіфат, яка сповідувала ісламський образ життя, була зруйнована. Після цього удару вузли Ісламу були розв’язані один за іншим, як про це повідомлялось в одному із хадісів Посланця Аллаха ﷺ. Люди, які перестали відчувати силу і вплив Ісламу, почали дистанціюватись від Аллаха. Баланс усього Всесвіту, живого і неживого, був порушений системою і людьми, ворожими Ісламу і мусульманам, а якість і існування наступних поколінь опинились в небезпеці. В цій статті ми зачепимо усі підступні ігри, які торкнулись родини, молодого покоління і суспільства, а також розглянемо їх рішення, з дозволу Аллаха.

Руйнування родинного інституту

Оскільки ті, чиїми руками скасовувався Халіфат, усіляким можливим чином прагнули до розвитку по західному зразку і бачили в Ісламі причину відсталості, вони прийняли і запровадили в Туреччині громадянський кодекс Швейцарії в 1926 році. Цим законом шаріатський нікях (шлюб), який визначався Ісламом, був скасований, а шлюбний договір, застосовуваний на Заході, був визнаний офіційним шлюбом і став обов’язковим в країні. Так само ж були скасовані хукми Шаріату, які стосуються розлучення, нафака (витрат на утримання) і наслідування. Окрім громадянського кодексу були прийняті і негайно реалізовані багато міжнародних угод і рішень, розроблених Заходом.

З «Конвенцією про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок» (Convention on the Elimination of all Forms of Discrimination Against Women, CEDAW), яка вступила в силу в 1981 році, були запроваджені такі положення, як «пожиттєві аліменти», «тюремне ув’язнення тих, хто не сплачує аліменти», «абсолютна рівність чоловіків і жінок», «відповідальність за зґвалтуванні у шлюбі». Внаслідок цього, покарання, яких не було навіть у відношенні тих, хто коїв відкрите перелюбство, почали застосовуватись до одруженого подружжя по звинуваченню в «зґвалтуванні у шлюбі». Родини опинились зруйновані, діти залишились без отців, дружини — без чоловіків, а дома — спустошеними.

Цього для них виявилось недосить, в ітозі 8 березня 2012 року через схвалення «Партії Справедливості і Розвитку» («Adalet ve Kalkınma Partisi»), «Партії Націоналістичного Руху» («Milliyetçi Hareket Partisi»), «Народно-Республіканської Партії» («Cumhuriyet Halk Partisi») і «Демократичної Партії Народів» («Halkların Demokratik Partisi») в парламенті була прийнята «Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством у відношенні жінок і домашнього насильства», підготовлена Радою Європи, і закон під номером 6284 («Закон про захист родини і попередженні насильства у відношенні жінок»).

Ці партії, які впадають в протиріччя по усім питанням, прийшли до домовленості в Стамбульській конвенції, що складалась із 81 статті, яка представляє собою угоду про завдання шкоди і руйнування, нав’язаного образом життя і структурою суспільства Заходу. За перші 4 роки після прийняття конвенції кількість вбивств жінок збільшилось приблизно в три рази. Мільйони чоловіків були вигнані із своїх домів, кількість шлюбів знизилась, а кількість розлучень у 2018 році досягла рекордного рівня — 142448 випадків. Ця конвенція і закон, нібито прийняті для захисту родини, насправді завдали величезного збитку структурі родини.

«Гендерна рівність», внесена на порядок денний цієї конвенції, викликала різного роду сексуальні збочення, які перетинають межі розумного, особливо гомосексуальність і гей-рухи, відомі як ЛГБТ; усі вони стали легітимними в Туреччині і внесені під захист закону. Так були створені асоціації і відкриті фонди, які підтримують даний напрям. Усі представники капіталістичного світу, куди входять десятки держав, різноманітні посольства, фонди, глибоко вкорінені промислові підприємства і фінансовані з-за кордону організації, особливо Європейський Союз і ООН, підтримали ідею «гендерної рівності», щоб запровадити її в усі прошарки суспільства.

Метою Громадянського кодексу, CEDAW, Стамбульської конвенції та усіх інших злобних проектів Заходу було скасування інституту родини, знищення поколінь, скорочення населення, відтворення людей, які будуть служити машині поневолення капіталізму, а також руйнування усіх цінностей, таких як релігія, мораль і традиції, які перешкоджають розцвітанню усіх таких порочних проектів. Адже для, як вони говорять, «безгендерного (безстатевого) суспільства», яке буде перебувати у повсякденних випадкових зв’язках, для якого будуть легалізовані усі види збочених відносин, не буде допускатись яких-небудь відмінностей по статевій ознаці і яке не буде мати фертильності (здатності породжувати життєздатне суспільство), необхідні індивіди, далекі від концепції «родина». Тому треба скасувати родину: жодна жінка не повинна залишатись вдома і піклуватись про дітей, жодному чоловіку неможна брати на себе відповідальність за жінок і дітей.

Після Другої світової війни колонізатори і капіталісти Заходу спокусили і ввели в оману жінок як робочу ю силу, яка заміняє чоловіків, число яких значно скоротилось в результаті війн, через такі гасла як «Рівність між чоловіками і жінками», «Жінки врятують світ», «Свобода для жінок», «Права жінки» і «Позитивна дискримінація». На перший план була висунута не особистість жінки, а її стать і її жіночість.

Війна велась проти таких понять, як мораль (ахляк), честь, порядність, скромність, родина і виховання дітей, у той час як батько, чоловік і брати подавались у якості перешкоди на шляху до тому, щоб бути вільною і сильною, а їх діти зображались як перешкоди на шляху до їх краси, кар’єри і комфортному життю. Коли родинні гнізда рухнули, капіталізм переміг. Ті, хто прикрашаючи, вторив темі «гендерної рівності», прирікали багатьох жінок, яких вони «захищали» від їх чоловіків і отців, до порочності, перелюбству і проституції.

Вони вважали жіночим обов’язком і належним для жінок продаватись в болотах проституції, а також служити «закусками» за столиками в барах і нічних клубах. Менталітет, який вигадав злочин під назвою «домашнє зґвалтування» для одружених людей, погруз у ганьбі, взявши під захист обкладаєму податком проституцію, а також благословляючи прибутки від неї. Тирани, які здійснювали ці підлі справи, були винагороджені.

Логіка «в основі — заява жінки» була запроваджена у судові розгляди без яких-небудь доказів. Згідно з цими правовими нормами за останні 2,5 роки 750 тисяч чоловіків були виселені із своїх же домів, а деякі із них були заарештовані. Вигнані із домів отці не могли бачитись зі своїми дітьми, їх гідність ущемлялась, вони були публічно засуджені. Після усього цього кількість чоловіків, які завдали шкоди своїм дружинам і дітям, збільшилась під впливом алкоголю і подібних звичок.

Ця практика привела до збільшення числа жінок і чоловіків, які були освічені, мали високий прибуток, але не вийшли заміж чи не одружились, але при цьому знемагали під суворими умовами життя, залишаючись одинокими, приреченими до пігулок від депресії, піддаючись сексуальній експлуатації, скоюючи самогубства і маючи залежність від вживання алкоголю і наркотиків. У багатьох західних країнах, які заявляють, що вони захищають жінок і відстоюють їх права, інститут родини рухнув, покоління вимерли, гуманні, моральні і духовні цінності практично зникли, з’явилось багато фізичних і психічних захворювань. Рівень смертельних захворювань від таких захворювань, як ВІЛ, гепатит B і C, а також від вживання наркотиків, самогубств і вбивств, насильства у відношенні жінок і зґвалтувань, постійно збільшується.

Родина — це суть і основа суспільства. З цієї причини Іслам надає величезного значення шлюбу, інституту родини, а також відносинам і зв’язкам між членами родини. Він упорядкував ці відносини всередині ідеальної системи, як це і повинно бути. Фактично, на протязі довгих сторіч інститут родини був захищений подібно фортеці через хукми Аллаха і Його Посланця ﷺ. В цій надійно захищуваній і оберігаємій фортеці панує мир, повага і любов, і вона в усіх відношеннях забезпечує збільшення здорових поколінь.

Аллах створив людину найчудовішим чином і вклав в її природу схильність до протилежної статі для продовження роду і покоління. Отож, хоча потяг між чоловіками і жінками є нормальним, потяг між представниками однієї статі ніколи не був нормальним явищем. Це є зіпсованість природної сутності людини. Цей ненормальний стан не має нічого спільного з генами, тому що Аллах створив людину — як чоловіка, так і жінку. Всевишній Аллах сказав:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلنَّاسُ إِنَّا خَلَقۡنَٰكُم مِّن ذَكَرٖ وَأُنثَىٰ

«О, люди! Воістину, Ми створило вас із чоловіка і жінки» (49:13).

Турецький вчений-медик, психіатр і експерт по нейропсихології, професор Невзат Тархан заявив щодо цього наступне: «Гомосексуальність — це неприродна орієнтація людини. Це стан, який розвився внаслідок соціального навіювання і неправильної освіти. Це відхилення, яке не відповідає природі і біології людини. Існує ген гетеросексуальності, тобто потягу чоловіка до жінки, а жінки до чоловіка, але не існує гену гомосексуалізму».

Рішення проблем, виникаючих в результаті єднання жінок і чоловіків, і захист як жінок, так і чоловіків, можливе тільки через соціальну систему, запропоновану Ісламом. Тринадцятисторічна історія Ісламу довела, що дана соціальна система найкращим чином вирішує проблеми, які виникають в результаті єднання чоловіків і жінок.

Підрив поколінь

Збереження поколінь є питанням життя і смерті для суспільства. Суспільства, які можуть захищати, навчати і виховувати свої молоді покоління, завжди здатні розвиватись і керувати світом. Так Іслам найкращим чином влаштував захист і виховання поколінь. Мусульмани виховували своїх дітей таким чином, що ставали свідками того, як молоді покоління квапились на намаз, вивчали Коран, вели свій народ, досягали висот і науці і фікху, командували арміями і бажали ставати шахідами на шляху Аллаха. Так мусульмани виховували кращі покоління серед решти народів світу.

Колоніальні невірні західні держави, які добре знали цю істину, спочатку націлились на дітей Умми і покоління, які будуть складати і будувати майбутнє Умми. В процесі вестернізації, яка почалась безпосередньо з Закону про об’єднання освіти під єдиною системою (Tevhid-i Tedrisat Kanunu), який був прийнятий в день скасування Халіфату, освіти і навчання були побудовані на світських принципах. За винятком курсу під назвою «Релігійна культура» (Din Kültürü), майже усі сліди Ісламу в учбовій програмі і на практиці були стерті.

За допомогою Стамбульської конвенції тисячам студенів роз’яснили «гендерну рівність». Дітям середньої шкли внушили, що вони індивідуальні, що вони вільні, що у них є усі права на відносини, що ніхто не вправі нікому заважати, що існують такі збочення як геї і лесбіянки, і що їм не треба одружуватись до приходу 18 років, а решту усього вони вправі безперешкодно робити. Були підготовлені сотні кандидатських і докторських дисертацій, в яких згадується поняття «гендерна рівність». Курс по гендерній рівності став обов’язковим для усіх, хто навчається.

Покоління стали предметом масової культури західних світських, демократичних, ліберальних і либертаріанських ідей. Наші покоління завжди були об’єктом уваги через письмові, візуальні і соціальні мережі. Таким чином, виникли світські, демократичні атеїстичні, деїстські, гуманістичні, капіталістичні, популістські, егоїстичні і макіавелістській розуми, які не знали і не визнавали свого Господа, Пророка ﷺ, Книгу і релігію. В результаті цих спланованих і підступних нападок серця деяких наших молодих людей почерствіли, і вони стали нездатними думати, розуміти і усвідомлювати.

Так вийшло, що виросло покоління, яке не навчилось (не було навчено) цілі життя і погляду на життя! Тепер наша молодь, як і жителі Заходу, гониться за безладним статевим життям, наркотиками, музикою, футболом і збагаченням. Тисячі молодих юнаків і дівчат у пошуках ідентичності відмовились від гуманних, моральних і духовних цінностей, намагаючись визначити себе за допомогою імен, музики, культури і сексуальних схильностей, чуждих їх переконанням, моралі і цінностям.

Усі брехливі думки, такі як атеїзм, деїзм, гомосексуальність і аморальність, прийшли на наші мусульманські землі з Заходу. Якщо ми не зупинимо дану тенденцію, наші покоління будуть зіпсовані. Учора і сьогодні ми говорили, що наші діти не слухаються, не роблять намаз, не постяться, палять, проявляють неповагу; але ми перебуваємо напередодні того, щоб говорити, що наші діти змінили віросповідання, стали атеїстами, деїстами і невіруючими! Хтось навіть скаже: моя дитина змінила стать або стала геєм! Збільшиться кількість напівоголеної молоді, яка іде по вулиці з різнокольоровим волоссям, татуюваннями по усьому тілу і пірсингом, подібно тваринам, що ми вже не зможемо розрізняти дівчат від юнаків. Наркотики, алкоголь, непристойність, аморальність і перелюбство стануть більш поширеними серед молоді, і усі види гидоти будуть відкрито проявлятись на вулицях.

Захистити нашу молодь неможливо, запроваджуючи демократію чи секуляризм, але це стане здійсненим, лише повернувшись до ісламської системи. Якщо ми зможемо належним чином навчити научить нашу молодь цілі,з якою вона була направлена в це життя, звідки вона прийшла, куди вона піде, її цілям, кому вона повинна служити і проявляти покірність, принципам цього світу і Майбутнього життя, якій системі вона повинна слідувати, тоді наша молодь повернеться до своєму початковому виду, як це було у минулому. Вони очиститься за допомого Одкровення, заявить про свою релігію і виступить уперед, щоб врятувати себе і усе людство.

Підрив суспільства

Після розпаду Ісламської Держави закони Аллаха були скасовані в усьому світі. Такі революційні явища, як націоналізм, республіка і популізм, які нанесли удар по вірі народу, були нав’язані суспільству силою. Секуляризм — із Франції, комерційне право — із Німеччини, громадянське право — із Швейцарії, кримінальне право — із Італії, форма правління — з Англії … усі вони були імпортовані по принципу копіпаста. Рішення багатьох фінансових і політичних проблем шукались по вказівці інститутів і організацій, таких як ЄС, ООН, НАТО, але знайти ці рішення так і не вдалось. За 95 років в Туреччині трапилось три військових і один постмодерністський переворот і було сформовано більше 60 урядів, але суспільству не вдалось забезпечити політичну, соціальну, економічну і соціальну стабільність.

Економічні проблеми продовжували мати місце і зовсім не закінчувались. Наші підземні і наземні ресурси перейшли до рук колоніальних капіталістичних компаній. Девальвація і інфляція в одну мить зробили людей бідними, а багатих — іще більш багатими. Корупція, тендери, розподіл ресурсів в органах місцевого і загального управління через кумівство прирікали людей на безробіття і бідність. Згідно даним, обнародуваним у липні 2019 року, кількість безробітних в Туреччині збільшилась на 1 мільйон 65 тисяч людей порівняно з попереднім роком і склало 4 мільйони 596 тисяч людей. В нашій країні, де мінімальна заробітна плата складає 2000 турецьких лір (по стану на початок 2020 року), межа голоду визначена як 2500 лір, а поріг бідності — 6000 турецьких лір.

Депутати країни, які вважають цю зарплату достатньою для свого народу, у лічені хвилини утвердили свою зарплату в парламенті і збільшили її до 23500 турецьких лір. Це жахливе протиріччя іще гірше відбилось на пенсіонерах, які пропрацювали 25 років, чий віковий ценз постійно підвищується. Більшість пенсіонерів, не зумівши дотягнути навіть до мінімальної пенсії, вимушені працювати на додаткових роботах зі зниженою заробітною платою.

Не залишилось навіть сліду шаріатських хукмів у таких питаннях, як кримінальне право, державне управління і міждержавні відносини. Усі, від президента до опозиційних партій, від суддів до громадськості, заявили, що справедливості не існує, нові в’язниці були побудовані у якості рішення, але нічого не змінилось в позитивний бік. Сьогодні у в’язницях утримується більше 250000 ув’язнених і засуджених.

Сотні тисяч людей визнані винними і перебувають у розшуку, приведення до виконання покарання сотень тисяч злочинців призупинено, сотні тисяч звільнені умовно-достроково. За даними мінюста, рівень злочинності ріс з кожним днем, і в 2018 році було відкрито 8 мільйонів 892 тисячі кримінальних справ. Інакше кажучи, десятки злочинів кояться і продовжують коїтись практично кожну хвилину. У людей немає відчуття спокою і безпеки ані вдома, ані в учбових закладах, ані на роботі, ані на вулиці; усіх охопили страх і паніка.

В секторі охорони здоров’я нашій країні так само не вдалось вирватись із лещат глобального капіталізму. Незважаючи на те, що міські лікарні щорічно відкриваються для нових пацієнтів, лікарні переповнені, і стало важче потрапити на прийом до лікаря, пройти обслідування і проходити лікування. Харчування, питво, і навіть повітря, яким ми дихаємо, зіпсовані і викликають хвороби. Після сектора озброєнь найбільш важливим сектором капіталізму став сектор охорони здоров’я. Замість того, щоб лікувати хвороби, він перетворився у сектор, в якому переважають ліки і методи, які викликають хвороби, непотрібні операції за гроші і менталітет, що не піклується про здоров’я людини.

Капіталізм — головна причина розкладання Умми і людства сьогодні. Врешті решт, мета капіталізму — зруйнувати родину і покоління, скоротити населення. Адже капіталісти вважають, що чисельність населення перевищує припустимі показники, більше немає необхідності в людях, працюючих у якості рабів і робочих, і замість цього треба використовувати роботів, штучний інтелект і машини. З цією метою капіталісти розробляють і реалізують жахливі проекти, такі як стерилізація і хвороботворні вакцини, ліки, поширення абортів, наркотиків, розв’язують по усьому світу локальні війни і «Глобальний проект по гендерній рівності».

Ці пригноблювачі, які зробили світ непридатним для життя, хочуть, щоб ми думали, говорили і жили, подражаючи їм, любили те, що вони люблять, тримались подалі від того, чого вони уникають, встановлювали кордони обговорення і критики в рамках, які вони розкреслюють, і споживали те, що вони виробляють. З іншого боку, правителі в наших країнах не беруть на себе відповідальність виправити усі ці прожиті лиха і позбутись від цієї порочності і окупації.

Вони говорять: «Ми зробили помилку, прийнявши закон про зіна по бажанню Європи», «Ми будемо виховувати релігійне покоління», «Стамбульська конвенція не критерієм і не придатна для нас», — але при цьому вони не роблять ніяких конкретних кроків у цьому напрямку. Вони говорять, що ведуть війну з відсотковим лоббі, різко критикують і засуджують США, ЄС та інші країни, але продовжують дружити і мати з ними справу. Вони не перестають говорити про Аллаха, але при цьому не правлять згідно з хукмами Аллаха.

Цей наш хворобливий і примушуючий замислитись стан, про який ми говорили тільки частково, ми усі знаємо, бачимо і навіть постійно спостерігаємо! Хто ж винен в усіх цих проблемах, екстрених новинах, немислимих злочинах, що набули характер постійності? Постійно звинувачували народ, але справжні винуватці того, що трапилось, покривались. Система, яка привела до цьому стану сотні тисяч розумних, доброчинних, благородних і віруючих людей, і реальні сили, які сформували систему, не були помічені і показані. Той факт, що справжні винуватці — не окремі особи, а сама система і ті, хто нею управляє, завжди приховувався. Наступне визначення великого вченого Такиюддіна Набхані по цьому питанню вкрай вдале з точки зору того, що воно вказує на справжнього винуватця:

«Якщо злочинність і гріх в суспільстві кояться рідко, то причина проблеми полягає в людях. Але якщо злочини і гріховність в суспільстві набувають масового характеру, то причина проблеми полягає в системі».

Ось чому на тлі руйнувань родинних гнізд, поколінь, загрузання суспільства у злочинах і гріховності і того, що людство терпить величезні руйнування на краю прірви, ми повинні знов прийняти справу Ісламу і поставити його в центр наших інтересів і життя. Ми повинні вести дават до Ісламу з закликом до встановленню держави Праведного Халіфату, яка була скасована 3 березня 1924 року. Адже поки ми не реалізуємо на практиці систему, встановивши державу Халіфату, цей плачевний і негативний курс Умми не зміниться на позитивний!

 

Муса Байоглу