Рамадан і таква (бажання стерегтись порушень заборон Аллаха)

Статті
Друкарня

Всевишній сказав:

الٓمٓ ١ ذَٰلِكَ ٱلۡكِتَٰبُ لَا رَيۡبَۛ فِيهِۛ هُدٗى لِّلۡمُتَّقِينَ ٢ ٱلَّذِينَ يُؤۡمِنُونَ بِٱلۡغَيۡبِ وَيُقِيمُونَ ٱلصَّلَوٰةَ وَمِمَّا رَزَقۡنَٰهُمۡ يُنفِقُونَ ٣ وَٱلَّذِينَ يُؤۡمِنُونَ بِمَآ أُنزِلَ إِلَيۡكَ وَمَآ أُنزِلَ مِن قَبۡلِكَ وَبِٱلۡأٓخِرَةِ هُمۡ يُوقِنُونَ ٤ أُوْلَٰٓئِكَ عَلَىٰ هُدٗى مِّن رَّبِّهِمۡۖ وَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡمُفۡلِحُونَ

«Аліф. Лям. Мім. Це Писання, у якому немає сумніву, є вірним керівництвом для тих, хто стережеться від здійснення заборон Аллаха, які вірять у сокровенне, роблять намаз і витрачають із того, чим Ми їх наділили, які вірять у нисполане тобі та у нисполане до тебе і переконані в Останньому житті. Вони слідують вірному керівництву від їх Господа, і вони є тими, хто набув успіху» (2:1–5).

Коран — ця прямий шлях і світло для тих:

— хто уникає здійснення того, що заборонив Аллах,
— хто боїться свого Господа,
— хто уникає Його гніву.

Саме вони виконують те, що їм наказано. Місцем такви є серце. Таква підтверджується підкоренням Аллаху, пошуком Його вдоволення, страхом перед Його покаранням. Приводиться, що Умар ібн аль-Хаттаб спитав Убая ібн Каба про такву. На що Убай відповів йому питанням: «Чи ходив ти по дорозі, на якій лежать колючки?». Умар відповів: «Так!». Убай спитав: «Що ти робив у такому випадку?». Умар відповів: «Піднімав край одягу і намагався не наступати на колючки?». На що Убай сказав: «Це і є таква!».

Таква — це страх і боязнь ослухатись Аллаха на постійній основі, це контроль над бажаннями, пристрастями і пожадливістю, це виконання фардів, прихильність до халялу і віддалення від хараму, уникання того, що тягне гнів і невдоволення Аллаха.

До якостей віруючого відноситься іман (віра) у сокровенне, виконання фардів, іман (віра) в усіх посланців і Ахірат (Наступне життя). Усе це із ісламської акиди (світогляду), яка повинна домінувати у житті кожної людини, яка повинна упорядковувати справи як мусульман, так і немусульман. Всевишній сказав:

إِنَّ ٱلَّذِينَ يَكۡتُمُونَ مَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ مِنَ ٱلۡكِتَٰبِ وَيَشۡتَرُونَ بِهِۦ ثَمَنٗا قَلِيلًا أُوْلَٰٓئِكَ مَا يَأۡكُلُونَ فِي بُطُونِهِمۡ إِلَّا ٱلنَّارَ وَلَا يُكَلِّمُهُمُ ٱللَّهُ يَوۡمَ ٱلۡقِيَٰمَةِ وَلَا يُزَكِّيهِمۡ وَلَهُمۡ عَذَابٌ أَلِيمٌ ١٧٤ أُوْلَٰٓئِكَ ٱلَّذِينَ ٱشۡتَرَوُاْ ٱلضَّلَٰلَةَ بِٱلۡهُدَىٰ وَٱلۡعَذَابَ بِٱلۡمَغۡفِرَةِۚ فَمَآ أَصۡبَرَهُمۡ عَلَى ٱلنَّارِ

«Воістину, ті, які приховують ниспослане Аллахом у Писанні і купують за це малу ціну, наповнюють свої животи вогнем. Аллах не стане говорити з ними у День воскресіння і не очистить їх. Їм уготовані тяжкі страждання. Вони купили оману за вірне керівництво і муки — за прощення. Наскільки ж вони готові терпіти Вогонь!» (2:174,175).

Даний зміст застосовується до усіх людей без винятку, незалежно від їх релігії і нації. Адже ті, які приховують ниспослане Аллахом у Писаннях, тлумачать Його одкровення в угоду забаганкам своїх хазяїв і господ, заслуговують гніву Аллаха і Його покарання. Вони приховують із писання істину, не згадують про неї і не говорять про неї людям. Саме такі люди продали свою релігію за мізерну ціну мирських благ, і їх положення подібно тим, хто пожирає вогонь, набиваючи ним своє ненаситне черево; їм уготоване приниження, презирство і тяжке покарання: «Аллах не стане говорити з ними у День воскресіння і не очистить їх. Їм уготовані тяжкі страждання». Ті, хто продає керівництво прямого шляху, при цьому набуваючи оману, самі відмовились від прямого шляху, погрузли у мирському ужитті, слугуючи в ім’я несправедливості, закриваючи свої серця і очі від істини і керівництва прямого шляху. Вони відштовхнули прощення Всевишнього і скерувались до Його покарання. Так який вид торгівлі веде до збитку? Саме той, хто погубив Останнє життя в обмін на мирські блага: «Вони купили оману за вірне керівництво і муки — за прощення. Наскільки ж вони готові терпіти Вогонь!».

Такі люди — із тих, хто відкидає шлях Всевишнього, при цьому володіючи знанням із Корану і Сунни. Вони є проповідниками фітни (смути), інструментами, які перешкоджають владі законів Аллаха на землі, перешкоджають появі Ісламу у житті суспільства. Уся ця діяльність стала для них приниженням і тим, що тягне за собою поганий кінець і суворе покарання. Вони закликають до добру, але самі не розуміють його, вони закликають до прямого шляху, але не слідують по ньому, вони проповідують оману, за яку піддадуться покаранню. Приводиться від Анаса ібн Маліка, що Посланець ﷺ сказав:

رَأَيْتُ لَيْلَةَ أُسْرِيَ بِي رِجَالًا تُقْرَضُ شِفَاهُهُمْ بِمَقَارِيضَ مِنْ نَارٍ فَقُلْتُ مَنْ هَؤُلَاءِ يَا جِبْرِيلُ فَقَالَ خُطَبَاءُ أُمَّتِكَ الَّذِينَ يَأْمُرونَ النَّاسَ بِالْبِرِّ وَيَنْسَوْنَ أَنْفُسَهُمْ وَهُمْ يَتْلُونَ الْكِتَابَ أَفَلَا يَعْقِلُونَ

«У ніч піднесення я побачив чоловіків, губи яких різали ножицями із вогню. Я спитав: «О, Джібріль, хто ці люди?». На що він відповів: «Це проповідники твоєї общини, які велять людям дотримуватись благочестя і забувають про себе, незважаючи на те, що читають Писання» (Ахмад).

Це і є проповідники фітни (смути), яких бачив Посланець ﷺ ніч Ісра і Мірадж (нічна подорож і піднесення). Саме вони виправдовують тиранів та їх злочини, перетворюючи релігію Аллаха в інструмент на службі забаганок людей. Вони не закликають, щоб люди підкорили свої пристрасті Шаріату Аллаха, вони вигадують лише аргументи для відмови від Божественної методології.

Всевишній сказав:

۞لَّيۡسَ ٱلۡبِرَّ أَن تُوَلُّواْ وُجُوهَكُمۡ قِبَلَ ٱلۡمَشۡرِقِ وَٱلۡمَغۡرِبِ وَلَٰكِنَّ ٱلۡبِرَّ مَنۡ ءَامَنَ بِٱللَّهِ وَٱلۡيَوۡمِ ٱلۡأٓخِرِ وَٱلۡمَلَٰٓئِكَةِ وَٱلۡكِتَٰبِ وَٱلنَّبِيِّ‍ۧنَ وَءَاتَى ٱلۡمَالَ عَلَىٰ حُبِّهِۦ ذَوِي ٱلۡقُرۡبَىٰ وَٱلۡيَتَٰمَىٰ وَٱلۡمَسَٰكِينَ وَٱبۡنَ ٱلسَّبِيلِ وَٱلسَّآئِلِينَ وَفِي ٱلرِّقَابِ وَأَقَامَ ٱلصَّلَوٰةَ وَءَاتَى ٱلزَّكَوٰةَ وَٱلۡمُوفُونَ بِعَهۡدِهِمۡ إِذَا عَٰهَدُواْۖ وَٱلصَّٰبِرِينَ فِي ٱلۡبَأۡسَآءِ وَٱلضَّرَّآءِ وَحِينَ ٱلۡبَأۡسِۗ أُوْلَٰٓئِكَ ٱلَّذِينَ صَدَقُواْۖ وَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡمُتَّقُونَ

«Благочестя полягає не у тому, щоб ви обертали ваші обличчя на схід та захід. Але благочестивим є той, хто увірував в Аллаха, в Останній день, в янголів, у Писання, у пророків, хто роздавав майно, незважаючи на свою любов до нього, родичам, сиротам, бідним, подорожнім і тим, хто просить, витрачав його на звільнення рабів, робив намаз, виплачував закят, дотримувався угод після їх укладання, проявляв терпіння у скруті, при хворобі і під час битви. Такими є ті, хто правдиві. Таким є богобоязливі» (2:177).

Немає благочестя (блага і іману) у тому, що ви дивитесь у бік сходу чи заходу. Проте благочестя — це іман і праведні діяння, приведення у порядок образу життя і решту аспектів (політики, економіки, правління, судочинства, намазу, посту, джихаду на шляху Аллаха, хаджу і т.д.) на основі законів Аллаха. Треба розуміти, що закони Ісламу запроваджуються повністю, а не вибірково. Ми не повинні виконувати лише фарди, пов’язані з обрядами поклоніння, при цьому залишати фарди, пов’язані зі встановленням правління Ісламу на землі, навіть якщо у цьому є небезпека для нашого життя. Лише виконання усіх наказів і віддалення від усіх заборон буде вважатись істинним підкоренням Аллаху у цьому світі!

Іслам — це не благодійний фонд, не казна для закяту. Іслам — це акида і система законів, який запроваджувався на протязі 13 сторіч. Його послідовниками стали більше ¼ населення землі. Слідування за Посланцем ﷺ не означає лише бути добрим, щирим, допомагати тому, хто у скруті, адже окрім цього він ﷺ встановив першу Ісламську Державу у Медині, а потім направив свою діяльність на поширення Ісламу у решті частин світу. Він ﷺ здійснював джихад, оберігав мусульман, їх землі, кров, життя, майно. У результаті мусульмани жили щасливо і праведно.

Сьогодні є ваджибом вести діяльність по відновленню ісламського образу життя через встановлення Другого Праведного Халіфату. Всевишній сказав:

وَأَنِ ٱحۡكُم بَيۡنَهُم بِمَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ وَلَا تَتَّبِعۡ أَهۡوَآءَهُمۡ وَٱحۡذَرۡهُمۡ أَن يَفۡتِنُوكَ عَنۢ بَعۡضِ مَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ إِلَيۡكَۖ فَإِن تَوَلَّوۡاْ فَٱعۡلَمۡ أَنَّمَا يُرِيدُ ٱللَّهُ أَن يُصِيبَهُم بِبَعۡضِ ذُنُوبِهِمۡۗ وَإِنَّ كَثِيرٗا مِّنَ ٱلنَّاسِ لَفَٰسِقُونَ ٤٩ أَفَحُكۡمَ ٱلۡجَٰهِلِيَّةِ يَبۡغُونَۚ وَمَنۡ أَحۡسَنُ مِنَ ٱللَّهِ حُكۡمٗا لِّقَوۡمٖ يُوقِنُونَ

«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх за деякі із їх гріхів. Воістину, багато людей є нечестивцями. Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень ний Аллаха для людей переконаних?» (5:49,50).

Ведення діяльності по встановленню Ісламської Держави ніяк не перешкоджає здійсненню намазу, дотриманню посту, виплаті закяту, навпаки, це підтвердить щирість і відданість велінням Всевишнього . Адже це показує, наскільки сильно мусульманин бажає встановлення законів Аллаха на землі. І Рамадан — це місяць старанності, місяць Корану, коли мусульмани іще більше намагаються наблизитись до Аллаху. Всевишній сказав:

شَهۡرُ رَمَضَانَ ٱلَّذِيٓ أُنزِلَ فِيهِ ٱلۡقُرۡءَانُ هُدٗى لِّلنَّاسِ وَبَيِّنَٰتٖ مِّنَ ٱلۡهُدَىٰ وَٱلۡفُرۡقَانِۚ فَمَن شَهِدَ مِنكُمُ ٱلشَّهۡرَ فَلۡيَصُمۡهُۖ وَمَن كَانَ مَرِيضًا أَوۡ عَلَىٰ سَفَرٖ فَعِدَّةٞ مِّنۡ أَيَّامٍ أُخَرَۗ يُرِيدُ ٱللَّهُ بِكُمُ ٱلۡيُسۡرَ وَلَا يُرِيدُ بِكُمُ ٱلۡعُسۡرَ وَلِتُكۡمِلُواْ ٱلۡعِدَّةَ وَلِتُكَبِّرُواْ ٱللَّهَ عَلَىٰ مَا هَدَىٰكُمۡ وَلَعَلَّكُمۡ تَشۡكُرُونَ

«У місяць Рамадан був ниспосланий Коран — вірне керівництво для людей, ясні докази із вірного керівництва і розрізнення. Той із вас, кого застане цей місяць, повинен тримати пост. А якщо хто хворий чи перебуває у дорозі, то нехай поститься стільки ж днів в інший час. Аллах бажає вам полегшення і не бажає вам ускладнення. Він бажає, щоб ви довели до кінця певну кількість днів і звеличували Аллаха за те, що він наставив вас на прямий шлях. Можливо, ви будете вдячні» (2:185).

Також Посланець ﷺ сказав:

إِذَا كَانَ أَوَّلُ لَيْلَةٍ مِنْ شَهْرِ رَمَضَانَ صُفِّدَتِ الشَّيَاطِينُ وَمَرَدَةُ الْجِنِّ وَغُلِّقَتْ أَبْوَابُ النَّارِ فَلَمْ يُفْتَحْ مِنْهَا بَابٌ وَفُتِّحَتْ أَبْوَابُ الْجَنَّةِ فَلَمْ يُغْلَقْ مِنْهَا بَابٌ وَيُنَادِي مُنَادٍ يَا بَاغِيَ الْخَيْرِ أَقْبِلْ وَيَا بَاغِيَ الشَّرِّ أَقْصِرْ وَلِلَّهِ عُتَقَاءُ مِنْ النَّارِ وَذَلكَ كُلُّ لَيْلَةٍ

«Коли наступає перша ніч місяця Рамадан, на шайтанів і бунтівних джиннів накладаються окови, і зачиняються врата Пекла, при цьому жодна із його дверей не залишається відкритою, а також відчиняються врата Раю, при цьому жодна із його дверей не залишається зачиненою. І глашатай закликає: «О, той, хто бажає блага, скеровуйся . О, той, хто бажає за, відвертайся». І у цей час Аллах звільняє людей від Вогню, і так кожну ніч (Рамадану)» (ат-Тірмізі),

كانَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَجْوَدَ النَّاسِ وَكَانَ أَجْوَدَ مَا يَكُونُ فِي رَمَضَانَ حِينَ يَلْقَاهُ جِبْرِيلُ وَكَانَ يَلْقَاهُ فِي كُلِّ لَيْلَةٍ مِنْ رَمَضَانَ فَيُدَارِسُهُ الْقُرْآنَ فَلَرَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَجْوَدُ بِالْخَيْرِ مِنَ الرِّيحِ الْمُرْسَلَةِ

«Посланець Аллаха був найщедрішим із людей, а найбільшу щедрість проявляв він у Рамадан, коли з ним зустрічався Джібріль. Під час Рамадану Джібріль зустрічався з ним кожну ніч, навчаючи його Корану. І коли Посланець Аллаха зустрічався з Джібрілем, він був більш щедрим на усе благе, аніж вільний вітер» (Бухари, Муслим).

Дорогі брати і сестри! Місяць Рамадан — це можливість для кожного із нас, щоб переглянути наше підкорення Аллаху і Його Посланцю ﷺ і скеруватись до тому підкоренню, яке вимагає від нас Він та Його Посланець ﷺ. У цей місяць наші серця повинні наповнитись таквою, читанням Корану, міркуванням над ним, дотриманням того, що згадано у ньому, прагнучи тим самим до Його вдоволення і віддаляючись від покарання. Ми повинні:

— бути м’якими до своїх братів та сестер по вірі,
— непохитними перед невірними, не боятися засудження засуджуваного,
— наказувати схвалюване і забороняти засуджуване.

Наші серця повинні наповнитись любов’ю до Аллаху, Його Посланцю ﷺ і решті віруючих, повинні скеруватись до діяльності по встановленню Другого Праведного Халіфату. Адже лише Халіфат втілить у життя справедливість, захистить мусульман, буде піклуватись про їх інтереси.

О Аллах, пробач мене, моїх батьків, мусульман і мусульманок, живих і мертвих, позбав нас від покарання у Пеклі, зроби нас числа Своїх праведних рабів. Уся хвала належить Аллаху — Господу світів. Мир і благословення нашому Пророку Мухаммаду, господину усіх посланців.

وَٱللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰٓ أَمۡرِهِۦ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ

«Аллах владний вершити свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрахім Саляма
15 Рамадану 1440 р.х.
20.05.2019 р.