Міжнародні конференції — це змови, скеровані на руйнування родинних відносин

Статті
Друкарня

Стаття в межах кампанії «Родина: виклики і рішення Ісламу»

Ідейна атака Заходу на мусульман здійснюється, вдаючись до різного роду способів — обману, шахрайству, змішенню понять і термінів, щоб Умма випила отруту секуляризму і лібералізму . Хвилі відчуження і ріст культурної гегемонії захлеснули наші землі за останні два десятиріччя ХХ сторіччя. Західні нападки нанесли удар по недоторканим цінностям в ісламській родині, почався процес розладу системи родинних цінностей Ісламу.

В результаті були укладені міжнародні резолюції і договори під егідою ООН. ООН сконцентрувала міжнародну увагу на проблемах жінок, і цьому була приділена дуже велика увага, аніж іншим питанням . Причина цього полягає в тому, що жінка безпосередньо може впливати на розвал ісламської родини, яка є першою цеглинкою в побудові Умми.

Так в 1979 році вдалось перенести цей інтерес в практичну площину, коли Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію щодо ліквідації усіх форм дискримінації у відношенні жінок (CEDAW). Ця конвенція вважається першим міжнародним документом, обов’язковим для усіх підписавших її держав, в подальшому вона стала основою для інших домовленостей відносно жінок . У якості прикладу ми можемо взяти будь-який документ, підготовлений Заходом, і ці документи виступають в ролі доповнення до постанов CEDAW. Постанови CEDAW сіють анархію в інституті родини. Наприклад, домовленість Міжнародної конференції по народонаселенню і розвитку, яка відбулась в Каїрі 5–15 вересня 1994 року, не виняток із цих правил. В ньому ми можемо відстежити, як виконується контроль за запровадженням в життя CEDAW, як міжнародна термінологія веде до небезпечних змінень в родинних відносинах, до росту розлучень, розвалу родин та інших проблем.

Ідеї і терміни, включені в угоду Міжнародної конференції по народонаселенню і розвитку, були роз’яснені таким чином, щоб мусульманські народи прийняли їх, а інакше вони як носії культури Ісламу, його родинних цінностей і моральності відкинули б їх . Саме навколо цього і крутяться міжнародні конвенції і угоди, які стосуються жінок і дітей. Конвенції і угоди просувають небезпечні ідеї для родини: гендер, розширення прав і можливостей жінки, репродуктивне здоров’я, насильство у відношенні жінок.
Отож, звертаючись до угоди Міжнародної конференції по народонаселенню і розвитку, ми знаходимо:

1) Термін «гендерна рівність « роз’яснюється як «рівність», хоча базовий термін «гендер» означає «рівність між видами», тобто усунення усіх відмінностей між чоловіками і жінками між людьми традиційної орієнтації і нетрадиційної, між різними типами і формами родинного устрою. Так, в 24 пункті XII глави міститься наполегливий заклик до усіх урядів, міжурядових і неурядових організацій, закладам, які виступають спонсорами, і дослідницьким організаціям приділяти особливу увагу дослідженням, пов’язаним зі зміненням форми родини . Інакше кажучи, усі аморальні зв’язки між двома чоловіками і між двома жінками необхідно віднести до інституту родини, і це повинно бути захищено буквою закону.

2) Термін «підсилення жінки» в усіх міжнародних конвенціях був роз’яснений як «розширення прав і можливостей жінок», що косвенно вказує на деяку зону конфлікту в житті жінок, в якій їм необхідно укріпитись, подолати свого супротивника в лиці чоловіків. Тому їх відносини переходять у взаємовигідні і ворожі, плюс цьому сприяє гегемонія матеріальної цінності в західній куль турі. Дана конвенція перетворила відносини в торгово-ринкові, де жінка може обходитись без чоловіка і навіть без родини. Так, в 26 пункті IV глави говориться про повну інтеграцію жінок в громадське життя, а також міститься заклик до повної участі чоловіків в турботі про дітей і роботі по дому, як це роблять жінки. Це приводить до конфліктів ролей в правах і обов’язках між чоловіками і жінками в одній родині, тобто між кормильцем родини (чоловіком) і хранителькою родинного вогнища (жінкою).

3) Термін «репродуктивне здоров’я» часто повторюється в цій угоді. Так, в пункті 1–5 глави VII говориться про те, що повне фізичне, психологічне і соціальне благополуччя дозволяє людям насолодитись задовільним і безпечним статевим життям. У 2 пункті глави IV говориться про те, що статеве задоволення і репродуктивне здоров’я подібні потребам у харчуванні, тому вони відносяться до прав дівчаток і дівчат-підлітків. На перший погляд, цей термін по виду припускає турботу про здоров’я жінок під час вагітності і пологів, але насправді в документі відбувається турбота лише про безпечні статеві відносини, тобто, щоб вони не приводили до захворювань, що передаються статевим шляхом. Тому підліткам і молодим людям треба використовувати протизаплідні засоби під час статевих відносин . Тепер ці відносини стали безладними, бо позбавлені норм Шаріату. Згідно прийнятій угоді, статеві відносини стали правом тіла для усіх людей так само, як їжа і питво, і це не стосується тільки подружніх пар, тепер це права усіх віків, включаючи хлопчиків і дівчаток. Останнім (хлопчикам і дівчаткам) завжди приділяється особлива увага у подібних угодах. Ранні шлюби Захід називає «злочином», в обмін пропонуючи свої альтернативи, однією із яких є перелюбство в ранньому віці.

4) Термін «насильство у відношенні жінок» переніс ісламську родину із атмосфери заспокоєння, любові і милосердя в атмосферу конфліктів, ненависті і зрадництва. Таким чином, норми Шаріату, такі як покровительство чоловіка над жінкою, її забезпечення, керівництво чоловіка в родині,покора чоловіку, багатоженство, почали вважати насильством. Також до насильству віднесли опіку батька над донькою підчас укладання шлюбу, під час ідди, під час успадкування... Але ж в реальності існує багато відмінностей між чоловіками і жінками, і враховуючи цей аспект, Іслам видав закони, які здійснюють між членами однієї родини взаємодоповнюваність.

Усі ці ідеї і терміни, згадані в угоді, прийнятої на Міжнародній конференції по народонаселенню і розвитку в 1994 році, є лише одним із багатьох документів, явно закликаючих до обмеженню халяля і вседозволеності хараму. Тому ця угода повністю позбавлена якої-небудь релігійної відсилки. І це — результат CEDAW. Так, у 2 статті CEDAW передбачається, що держави, які підписали Конвенцію, повинні скасувати діючі закони, постанови і звичаї, які проводять відмінності між статями, між чоловіками і жінками, навіть ті, що засновані на релігії. Із цього витікає, що усі шаріатські закони, які стосуються жінок, є недійсними, і неприпустимо звертатись до них або опиратись на них.

Ми нагадуємо синам нашої Умми, що відчуваємі нами проблеми відносно розвалу родини відбулись під гаслами, які повсюдно повторюються в мусульманському світі. Ці гасла, які лунають на конференціях, обертаються навколо свободи жінки, її діяльності і панування родини. Ці конференції не бажають добра жінці або інституту родини; по своїй сутності вони несуть те ж, що й в свій час місіонер Семюел Звемер та інші вороги Умми. Звемер та інші заявляли про необхідність вивести мусульманку зі її дому на вулицю, і це — те, в чому треба отримати перемогу у першу чергу.

Даного роду міжнародні конференції, а точніше — змови, скеровані на руйнування родинних відносин і віддалення інституту родини від Божественних цінностей, які продовжують зберігати права чоловіків, жінок і дітей, щоб родина не опинилась в хаосі, в якому перебувають родини на Заході.

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Рана Мустафа
3 Сафара 1440 р.х.
12.10.2018 р.