У розпал суперечок про швидкий крах економічних систем по усьому світу я не буду говорити про маргінальні і залежні країни, а хочу пролити світло перш за усе на ідеологічні країни, які працюють над поширенням своєї ідеології у світі, такі як Америка.
Існує величезна різниця між падінням ідеології економічно і між крахом ідеї, яку прийняла держава і поширювала у світі. Варто зазначити, що падіння будь-якої ідеології починається з чинників сили держави. Що ж стосується чинників сили, то вони полягають в ідеї, яку держава прийняла і поширювала у світі. Якщо ідея порочна, суперечить людській природі, не вирішує проблеми людини належним чином і не гарантує щастя і спокою, тоді падіння неминуче: спочатку у свідомості носіїв цієї ідеї, а потім — і в реальному житті.
Капіталістична ідеологія, очолювана сьогодні Америкою, втратила сили і не має можливості продовжувати свій курс. Її тіло майже повністю покрито заплатами, які більш небезпечні, аніж навіть сама проблема, і збільшують швидкість падіння ідеології. Капіталізм із останніх сил бореться з кризою, що уразила Америку та інші країни. Незабаром капіталізм помре, і на увесь світ буде об’явлено про його смерть, а поряд з цим людство стане свідком появи правильної ідеології.
Той,хто володіє зверхнім мисленням, думає, що капіталістична система володіє деяким механізмом реанімування, що запобігає її падінню. Він вважає, що Америка як і раніше є першою державою у світі, яка контролює усе і тримає бразди, як нібито вона робить те, що хоче і як хоче, і її не турбує думка якихось там держав, тому що вона вважає увесь світ своєю власністю, покладаючись на свою економічну і військову міць. Якщо він вважає Америку першою країною у світі, то який же він мислитель, аналітик або журналіст?! Такий чоловік неправильно розуміє реальність світу, відхилився від правди і нехтує великою істиною. Ми ж скажемо йому, що падіння і крах капіталізму неминучі, і це факт, а не фантазія.
Якщо придивитись, то можна побачити розпад капіталістичної ідеології навіть всередині Америки серед членів американського суспільства. Перед нами з’явиться картина гниття західних ідей і цінностей. В американському суспільстві спостерігається поява тріщин як результат послідовних ударів, ненависті і недовіри до ідеології, оскільки люди вже розуміють, що капіталізм не може гарантувати їм щасливе життя.
Хоча Америці і вдалось осідлати хвилю «Арабської весни», виливши більшу частину свого вогню на арабські вулиці, проте на самих американських вулицях почали з’являтись рухи, які виступають проти капіталістичного устрою. Наприклад, рух «Захопи Волл-стріт», народження якого спостерігав увесь світ. Цей рух швидко переріс у глобальний: демонстрації пройшли більше аніж в 1500 містах по усьому світу, сотня із них — тільки в Сполучених Штатах. В італійській столиці Римі демонстрації і зовсім переросли у запеклі зіткнення. Тут же варто відзначити кризу, викликану смертю афроамериканця Джорджа Флойда, якого вбили в американському місті Міннеаполіс. А також не варто обходити стороною штурм Капітолія — найбільшого символу американської демократії. Усе це сприяло розкладанню ідеї демократії, у першу чергу — в очах її носіїв. Приглянувшись іще ближче, ми ясно бачимо катастрофу і причину нинішньої ситуації. Ми бачимо, що система, за яку тримається Америка, може остаточно розсипатись у будь-яку мить. І найголовніше — це економіка,яка представляє собою символ американської влади і контролю над світом. Сьогодні спостерігаються фатальні тріщини в американській економіці, як, наприклад, зовнішній борг, який росте до немислимих висот, особливо після переїзду велетенських американських компаній із країни внаслідок іпотечної кризи 2008 року і росту собівартості виробництва всередині Америки.
На тлі того, що відбувається, ми бачимо невпинні об’явлення про банкрутство крупних американських компаній і банків, таких як «Lehman Brothers». Влада США також закрила три крупних банки в Північній Кароліні, Канзасі і Джорджії, так що число банків в США, що об’явили про банкрутство в результаті світової фінансової кризи, досягло сорока. І скільки б не намагайся залатати усі щілини, крах неминуче гряде, тому що Америка вдається не до радикальних рішень, а швидше, до клаптикових, що обслуговують інтереси крупних капіталістів, навіть якщо на шкоду усьому світу.
Окрім цього ми бачимо гуманний і моральний крах, пов’язаний з расизмом, легалізацією одностатевих шлюбів і надмірними насильством. Поглянемо на статистику: кожні 17 хвилин один американець гине від вогнепальної зброї, щорічно 100 тисяч американців піддаються вогнепальним пораненням, кожного дня в середньому стріляють в 289 американців, і кожного дня 53 американця кінчають життя самогубством.
Якщо ми поглянемо на статистику по усьому світу, то знайдемо лише страждання і лиха, які Америка створила заради збереження своєї ідеології і системи. Здається, що сьогодні світ не знає нічого, окрім війни, хвороб, епідемій, колоніалізму, окупації.
При цьому багато хто вважають, що Америку ніщо не зупинить. Але той, хто міркує про реальність Америки, знайде велику різницю між Америкою у минулому і Америкою сьогодні. Раніше вона планувала свої дії і прямо рухалась до своєї цілі як хазяїн світу. Проте сьогодні Америка веде політику відповідної реакції без якої-небудь методології і вивчення. Вона борсається всередині і ззовні на усіх рівнях.
Недивно бачити, як увесь світ застив перед графіками на моніторах, спостерігаючи падіння валюти і крах держав, заснованих на капіталізмі, не говорячи вже про більш слабкі країни. Кожного дня можна почути з екранів промови про погану економіку і інфляцію. Так політики хочуть виправдати жебрацьке існування народу. Потім вони говорять про неймовірно великі борги країни і просять людей доставати з-під подушок своє золото.
Потім ми слухаємо новини, але не знаходимо нічого, окрім величезних рахунків, рівнянь, союзів і закликів про допомогу, щоб хоч трохи стабілізувати ситуацію. Завдяки цим вивертам ЗМІ трохи вщухають. А люди знов пристають до моніторів і занурюються у свої товари, гроші і торгівлю.
Після усього цього хіба ми не повинні стати тими, хто копає могилу і ховає цю утомившу нас ідеологію?
Звертаючись до мусульман усього світу, хотілось би сказати: не будьте з невігласами, які біжать за міражем західної цивілізації. Вони ризикують життям, щоб дістатись до пекла західного життя. Будьте з мусульманами, які глибоко розуміють свою релігію і ведуть Іслам до влади. І ми не зупинимось на цьому, а понесемо послання Аллаха усьому світу, який стогне від несправедливості капіталістичної системи. Коли з’явиться будівля Ісламу, у світі одразу ж запанує справедливість. Перемога Ісламу гряде. Але чи готові мусульмани взяти у кирку і лопату, щоб закопати темні сторінки свого життя?
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Дарін аш-Шанті
29 Джумада аль-уля 1443 р.х
02.01.2022 р.