Вітаємо вас, наші любі, у новій серії програми «Разом із благородним хадісом» і починаємо з найкращого привітання миром, милістю Аллаха та Його благословенням.
Приводиться в «Хашия Санадій», у роз’яснюючій «Сунан» від Ібн Маджа до «Тасріф», у главі «Запобіжні заходи для того, хто поститься»:
Передав нам Абдуллах бін Абд Аль-Карім, Аль-Хакім бін Муса, Іса Бін Йунус, Хафсу бін Гіяс, усі вони передали від Хішама ібн Сіріна, а той від Абу Хурейри, який передає від Пророка, мир йому і милість Аллаха:
مَنْ ذَرَعَهُ القَيْءُ فلا قضاءَ عليه ومَنِ اسْتَقَاءَ فعليهِ القضاءُ
«Кого знудило, той не зобов’язаний відшкодовувати, а хто викликав блювоту, той повинен відшкодувати».
Його слова: «مَنْ ذَرَعَهُ الْقَيْءُ» (Кого знудило), тобто у кого блювотна маса вийшла за ротову дорожнику, але Аллах краще знає.
Тут в хадісі мається на увазі, що той, кого спіткала блювота і його знудило не за своєю волею, то його піст дійсний, а тому він не зобов’язаний його відшкодовувати, але той, хто викликав блювоту, тобто його знудило за своїм бажанням, то він тим самим розговівся, а отже повинен відшкодувати піст. Приводиться слово «قاءَ» (знудило) у більшості хадісів у сенсі «استقاء» (викликання блювоти). Приводиться від Посланця Аллаха, мир йому і милість Аллаха, що його нудило і він розговлявся. З цього розуміється, що той, хто викликав блювоту повинен відшкодувати, але відшкодувати без спокути, тому як тексти кажуть лише про того, хто викликав блювоту навмисно, у яких не згадується спокута. До скорих зустрічей, наші любі, у новій серії «Разом із благородним хадісом». Залишаємо вас під опікою Аллаха. Мир вам, милість Аллаха і Його благословення.
07 Рамадану 1435 р.х.
05.07.2014 р.