Ми вітаємо вас, дорогі брати , на новій серії нашої програми «Разом зі священним хадісом». І починаємо найкращим привітанням: мир вам від Аллаха, Його милість та благословення.
Передає Муслім у своїй достовірній збірці, сказавши: «Повідомляється, що Алькама ібн Ваіль аль-Хадрамій, передав від свого батька, сказав:
— (Одного разу) Салама ібн Йазід аль-Джуфій спитав Посланця Аллаха ﷺ: «О Пророк Аллаха, скажи, що ти накажеш нам робити, якщо владу над нами отримують такі правителі, які будуть вимагати від нас те, що належить їм, але почнуть відмовляти нам у тому, що належить нам?»,— але Пророк ﷺ відвернуся від нього. Потім він знов спитав про це Пророка ﷺ, і Пророк ﷺ знов відвернувся від нього. Коли ж він спитав про це Пророка ﷺ утретє, Пророк ﷺ сказав:
اسْمَعُوا وَأَطِيعُوا فَإِنَّمَا عَلَيْهِمْ مَا حُمِّلُوا وَعَلَيْكُمْ مَا حُمِّلْتُمْ
«Слухайте і підкоряйтесь, адже вони понесуть відповідальність за те, що покладено на них, а ви — за те, що покладено на вас».
Послух та покора є загальним знаменником серед тих хадісів та аятів, які зачіпають відношення Умми та правителя… Послух та покора є обов’язком кожного мусульманина, і мусульманин не може ослухатись правителя доти, доки правитель керується законами Шаріату. І це відбувається всупереч деяким порушенням та помилкам, які може скоїти халіф або валії, якщо ці порушення та помилки не привели до нехтування законами, встановленими державою, які витікають із Книги Аллаха та Сунни Його Пророка ﷺ.
Держава Халіфат базується на ісламській ідеї — доктрині,із якої витікає система життя для індивіда та суспільства. Що стосується втілення цієї системи державою, то воно розраховано на людей. Передає Бухарі зі слів дружини Пророка ﷺ Умм Салами (р.а.), що одного разу Посланець Аллаха ﷺ почув шум суперечки біля дверей своєї кімнати, вийшов до тих, хто сперечався , і сказав:
إِنَّمَا أَنَا بَشَرٌ وَإِنَّهُ يَأْتِينِي الْخَصْمُ ، فَلَعَلَّ بَعْضَكُمْ أَنْ يَكُونَ أَبْلَغَ مِنْ بَعْضٍ ، فَأَحْسِبُ أَنَّهُ صَادِقٌ فَأَقْضِي لَهُ بِذَلِكَ ، فَمَنْ قَضَيْتُ لَهُ بِحَقِّ مُسْلِمٍ ، فَإِنَّمَا هِيَ قِطْعَةٌ مِنَ النَّارِ فَلْيَأْخُذْهَا ، أَوْ لِيَتْرُكْهَا
«Воістину, я — лише людина, а люди приходять до мене зі своїми суперечками . І може виявитись так, що хто-небудь із вас буде більш красномовний, аніж інший, і я вважатиму, що він сказав правду, і винесу рішення на його користь на підставі цього. Проте якщо я (по помилці) вирішу віддати йому те, що по праву належить іншому мусульманину, це буде нічим іншим, як частиною полум’я Пекла! Так нехай ін. візьме це або відмовиться від цього».
Також передає ат-Тірмізі, що Пророк ﷺ сказав:
وَإِنِّي لَأَرْجُو أَنْ أَلْقَى رَبِّي، وَلَيْسَ أَحَدٌ مِنْكُمْ يَطْلُبُنِي بِمَظْلِمَةٍ فِي دَمٍ وَلَا مَالٍ
«Я хочу предстати перед Аллахом, і щоб ніхто не вимагав від мене помсту за несправедливість, яку я можливо причинив йому у його майні та крові».
Це вказує на те, що Пророк ﷺ вів дві місії: пророцьку місію та місію правителя мусульман для втілення законів Аллаха. Кожну місію він здійснював згідно вимагаємим умовам. Що стосується якості безгрішності Пророка ﷺ, то воно виходить із того, що він є пророком, а не правителем, тому що безгрішність є якістю пророків та посланців, незважаючи на те, правлять вони по Шаріату Аллаха, або ж їх місія обмежена доведенням тільки лише самого послання. Муса (а.с.), Іса (а.с.) та Ібрахім (а.с.) безгрішні так само , як і Мухаммад ﷺ. Безгрішність вимагається пророцтвом та посланням, але не правлінням. Що стосується того, що Пророк ﷺ під час правління не робив хараму і не роби упущень обов’язкових справах, то це виходить із того, що він безгрішний з точки зору пророцтва та послання, але не з точки зору того, що він — правитель. Здійснення Пророком ﷺ правління не вимагає якості безгрішності, і усе ж таки він ﷺ залишався безгрішним,і це відбувалось з точки зору того, що він був пророком та посланцем. А тому Пророк ﷺ керував державою як людина, правляча людьми, і тому усіх Ісламської Держави не безгрішні і не захищені від помилок та гріхів . Халіфи, як і решта людей, можуть забути, робити помилки, гріхи та проявити явне невір’я. І у такому випадку Пророк ﷺ наказує нам не підкорятись їм. Навпаки, він наказує битися з ними. Повідомляється від Убади ібн ас-Саміта (р.а.), який сказав: «Ми поклялись Посланцю Аллаха ﷺ у тому, що будемо слухати та підкорятись у нужді та благоденстві, у легкому та важкому, навіть якщо нас будуть обділяти, і не станемо намагатись позбавити влади тих, кому вона буде належати, якщо тільки не побачимо (проявів) очевидного невір’я і не будемо мати у своєму розпорядженні докази цього (отриманими) від Аллаха Всевишнього».
Отож, Ісламська Держава — це держава людей, і її правителі не є пророками, вони не безгрішні. Навпаки, вони — люди, які можуть помилятись та бути правими. Ані вчені, ані правителі, ані піддані цієї держави не безгрішні … Навпаки, Ісламська Держава, яка також іменується Халіфатом, є загальним керівництвом мусульман у цьому житті … Якщо мусульмани у якій-небудь країні дадуть присягу халіфу, то мусульманам в інших частинах світу забороняється встановлювати інший Халіфат. Пророк ﷺ сказав:
إِذَا بُويِعَ لِخَلِيفَتَيْنِ فَاقْتُلُوا الْآخَرَ مِنْهُمَا
«Якщо буде дана присяга двом халіфам, то одного із них вбийте».
Держава Халіфат — це держава , якою правлять люди, а вони не безгрішні, вони — не пророки, і не говориться, що це — божественна держава … У цій державі мусульмани дають присягу халіфу, щоб він правив по законам Аллаха.
Дорогі брати, ми ввіряємо вас Аллаху і залишаємо вас до наступної зустрічі та наступного хадісу . Мир вам від Аллаха, Його милість та благословення.
27 Раджаба 1438г.х.
24.04.2017р.