Потреба у майні для підтримання життя

Хадіс
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Вітаємо вас, дорогі брати і сестри, по усьому світу у межах нового випуску із серії «Разом з благородним хадісом». Ми починаємо з найкращого привітання: ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Імам Ахмад передає, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

أَيُّمَا أَهْلُ عَرْصَةٍ أَصْبَحَ فِيهِمْ امْرُؤٌ جَائِعٌ فَقَدْ بَرِئَتْ مِنْهُمْ ذِمَّةُ اللَّهِ تَعَالَى

«Якщо один із жителів якого-небудь подвір’я опиниться голодним, то вони усі втратять покровительство Всевишнього Аллаха».

Також аль-Баззар передає від Анаса, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

مَا آمَنَ بِي مَنْ بَاتَ شَبْعَانَ، وَ جَارُهُ جَائِعٌ إِلَى جَنْبِهِ، وَهُوَ يَعْلَمُ بِهِ

«Не увірує у Мене той, хто провів ніч ситим, знаючи про те, що його сусід голодний».

У книзі шейха Такіюддіна ан-Набхані (нехай помилує його Аллах) «Економічна система в Ісламі» у темі «Причини придбання багатства» говориться:

Однією із причин придбання власності є потреба у майні для підтримання життя. Адже життя — це право кожної людини. І це повинно забезпечуватись правом, а не у результаті дару або співчуття. Способом, який гарантує громадянину Ісламської держави добувати собі засоби на прожиток, є забезпечення його роботою. У випадку, якщо робота для нього стане неможливою, то держава повинна надавати йому прожиток, тому що держава несе відповідальність за своїх підданих і за забезпечення їх у тому, чого вони потребують. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

الإِمَامُ الَّذِي عَلىَ النَّاسِ رَاعٍ وَ هُوَ مَسْؤُلٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ

«Ватажок, який очолює людей, є пастирем, і він відповідальний за свою паству» (Бухарі від Ібн Умара).

Якщо громадянин не зміг знайти собі роботу, не у змозі працювати з причини хвороби, старості або по іншим причинам непрацездатності, то відповідальність за нього несе той, хто, згідно Шаріату, повинен утримувати його. У випадку відсутності або неспроможності того, хто повинен утримувати його, відповідальність за утримання переходить на Байт уль-Маль, тобто на державу. До того ж, він має у Байт уль-Маль інше право — це закят. Всевишній Аллах говорить:

وَ ٱ لَّذِينَ فِيٓ أَمۡوَٰلِهِمۡ حَقّٞمَّعۡلُومٞ٢٤ لِّلسَّآئِلِ وَ ٱ لۡمَحۡرُومِ

«Які виділяють відому частку свого майна для тих, хто просить, і знедолених» (70:24–25).

Це право, яке в обов’язковому (фард) порядку повинні виплачувати багаті. Всевишній Аллах сказав:

إِنَّمَا ٱ لصَّدَقَٰتُ لِلۡفُقَرَآءِ وَ ٱ لۡمَسَٰكِينِ

«Милостині — для незаможних і бідних …» (9:60).

Закінчуючи цей священний аят, Всевишній Аллах твердо заявив:

فَرِيضَةٗمِّنَٱللَّهِۗ

«У якості фарду Аллаха» (9:60).

Тобто це є обов’язковим (фард) правом. Якщо держава зробить упущення у цьому, а мусульмани проявлять недбалість в обов’язках піддати її звіту і забезпечити потребуючих (що взагалі немислимо у відношенні мусульман), то у цьому випадку індивідуум може де завгодно взяти те, що збереже його життя. При цьому не існує різниці, є дане майно приватним чи державним.

Оскільки життя є однією із причин отримання майна, Законодавець не порахував взяття їжі під час голоду грабіжництвом, за яке накладається відсікання кисті. Приводиться від Абу Умами, що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

لَا قَطْعَ فِي زَمَنِ الْمَجَاعَةِ

«Немає відсікання під час голоду».

Також Шаріат гарантував індивідууму право мати необхідне для існування майно за допомогою законодавства і наставляння.

Якщо поглянути на мусульманські країни, то можна побачити, як мусульман охопили зубожіння і голод, ніби вони стали сиротами. Мусульманам та усьому людству треба, не зволікаючи, запровадити положення Шаріату, які надають кожному його права на відміну від капіталізму. Всевишній Аллах говорить:

وَمَنۡ أَحۡسَنُ مِنَ ٱللَّهِ حُكۡمٗالِّقَوۡمٖيُوقِنُونَ

«Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?»(5:50).

Неможливо досягти справедливості Ісламу і Шаріату без халіфа мусульман, обраного по методу пророцтва.

Дорогі слухачі, до нових зустрічей при вивченні наступного хадісу Пророка (с.а.с.). нехай береже вас Аллах. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!


23 Рабі ус-сані 1440 р.х.
30.12.2018 р.