Звідки з’явилася людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Справді, Ми створили людину з глиняного замісу» (23:12).
Що чекає на неї?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ * ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Згодом ви неодмінно помрете, а потім, у День Воскресіння, вас знову піднімуть» (23:15,16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені» (51:56).
Який результат всього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Та якщо Я дарую вам Свій прямий шлях, то той, хто буде йти цим прямим шляхом, не заблукає та не буде нещасливим. А той, хто відвернеться від Мого нагадування, той матиме важке життя» (20:123,124).
Звідки з’явилася людина? Що чекає на неї? Для чого вона була створена? Надання повної думки про людину, життя і Всесвіт буде вирішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішаться і інші.
Основна та другорядні проблеми людини
Частина 1
Людина відрізняється від усіх живих створінь. Подібність людини до тваринного світу в органічних потребах і факторах, що штовхають її здійснювати певні дії, хоча і має місце, але все ж виключно людина була наділена розумом. Всі творіння Всевишнього були підпорядковані людині. Це вона, керуючись розумом, має можливості і сили користуватися всіма оточуючими її благами.
Природа людини складається з:
1 – органічних потреб;
2 – інстинктів;
3 – розуму.
Без вдоволення органічних потреб неможливо життя людини, її існування. Якщо людина не буде задовольняти свої потреби, вона помре. Органічні потреби мають внутрішній збудник, тобто людина відчуває голод внаслідок фізичної діяльності, що спонукає її до прийняття їжі; так само людина відчуває втому внаслідок фізичної діяльності, що спонукає її до сну. До органічних потреб відносяться потреба в їжі, воді, сні, кисні (навіть якщо дихання є мимовільною дією, проте в разі нестачі або відсутності повітря людина змушена забезпечити себе достатньою кількістю кисню для життєдіяльності організму).
Це – перший фактор, який змушує людину шукати задоволення своїх первинних і основних потреб, штовхаючи її до вчинення певних дій.
Щодо інстинктів, то психологи в даному випадку помилково вважають, що людина набуває їх на протязі свого фізіологічного розвитку і виховання в певному середовищі. Насправді ж, інстинкти притаманні кожній людині з моменту її народження. Інстинкти штовхають людину природним чином берегтися при зустрічі з небезпекою, яка загрожує її життю, як і штовхають до того, щоб захищатися або нападати на супротивника. Коли людина в дитинстві, бувши безсилою, не може сказати про свою потребу, вона просто кричить і плаче. А коли вона досягає зрілого віку, то проблема, якою вона не може поділитися, викликає у неї занепокоєння.
Що ж змусило психологів думати, що людина набуває інстинкти на протязі свого фізіологічного розвитку і виховання в певному середовищі? Насправді, вони переплутали вроджені якості в природі людини, які штовхають її до вчинення певних дій, з набутими в ході життя поняттями – на момент дорослішання, здобуття освіти та виховання людини. Наприклад, дитина, у якої немає уявлень про висоту або прірву, про те, наскільки небезпечно перебувати на її краю в силу того, що можна впасти і втратити життя, – така дитина не бачитиме в цьому небезпеки для свого життя. Також дитина, у якої не сформовано поняття про те, що людина може потонути у воді, безтурботно відноситься до водойм. Коли психологи помітили, що поняття людини щодо речей формуються в ході його життя, то вирішили, що інстинкти так само виникають в ході дорослішання людини, навчання і формування у неї різних понять.
Також психологи плутають інстинкти і їх прояви. В людині є три інстинктів:
– самозбереження;
– продовження роду;
– поклоніння.
У кожного з цих інстинктів існує багато проявів, наприклад, проявами інстинкту самозбереження є неприязнь смерті, накопичення багатства, самозахист, лікування і т.д. Проявами інстинкту продовження роду є статевий потяг, співчуття, милосердя, любов до батьків, дітей, братів, друзів і т.д. Проявами інстинкту поклоніння є відчуття потреби в якійсь силі, відчуття власної неспроможності, потреба в Творці, освячення тощо.
Психологи не розрізняли між інстинктом і його проявами. Від інстинкту неможливо позбутися, проте можна стримувати прояви одного інстинкту за рахунок іншого, наприклад, проявляти альтруїзм замість себелюбства, також деякі люди можуть любов до дружини пригамувати любов’ю до матері і т.д.
Різниця між інстинктами і органічними потребами полягає в наступному:
1 – Збуджуючі фактори. Фактори, що збуджують органічні потреби, знаходяться всередині людини, а фактори, що збуджують інстинкти, знаходиться поза людським тілом. Інстинкти збуджуються або при баченні зовнішнього збудника, або коли людина думає про нього.
2 – Відсутність вдоволення. Невдоволення органічних потреб призводить до смерті, а незадоволення інстинктів призводить тільки до занепокоєння і напруженості. Скільки людей прожили життя, не маючи можливості одружитися, скільки з них жили в бідності, без дітей і т.д. Як наслідок, вони були стурбовані своєю тривогою, і не було випадку, щоб людина помирала через те, що не задовольнила один з інстинктів.
Розум, мислення – це єдине, чим відрізняється людина від інших істот. Людина за допомогою розуму або стає розвиненою, або деградує. Використовуючи розум, людина оцінює предмети і явища, які її оточують. Використовуючи розум, вона знаходить спосіб задоволення своїх органічних потреб і інстинктів, а також вибирає потрібні об’єкти, які здатні, за її думкою, задовольнити її природу.
Розум складається з чотирьох факторів:
– реальність, яку вона розглядає;
– органи чуття, які передають сприйняту реальність в мозок;
– повноцінний і здоровий мозок, здатний обробляти передану реальність;
– і попередня інформація про цю реальність.
Процес мислення виглядає наступним чином – реальність за допомогою органів почуття передається в мозок, де відбувається її зіставлення з попередньою інформацією про цю реальність чи об’єкти. Так виноситься рішення або оцінюється людиною сама реальность.
Все ж існує необхідність у виборі способу мислення людиною, на основі якого буде відбуватися подальше оцінювання нею навколишнього світу, подій, об’єктів тощо.
«Поведінка людини залежить від її поглядів на життя, від її понять про неї. Наприклад, наше поняття про кохану людину визначає позитивне ставлення до неї, а поняття про те, хто не подобається, визначає негативне ставлення до неї. Ситуація щодо ставлення до незнайомої людини, про яку немає ніяких понять, буде відрізнятися від двох попередніх. Отже, поведінка людини пов’язана з її поняттями» (з видань Хізб ут-Тахрір, «Система Ісламу»).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
30 Рабі’ ус-сані 1438 р.х.
28.01.2017 р.