Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Ми бачимо. як страждає людський розум через капіталістичну ідеологію, що веде людину по дорозі деградації. Капіталістична ідеологія надала ідею про свободи, яка опустила людину нижче рівня тварини. Тварини не вчиняють так, як сьогодні живуть люди,коячи величезну кількість огидності . наприклад, коли хижа тварина відчуває голод, то, полюючи, вона ловить свою здобич та поїдає її разом зі своєю зграєю, доки не насититься. За нею залишаються об’їдки для більш слабких тварин, нездатних ловити здобич самостійно. Вони також насичуються та залишають за собою їжу для інших. Прилітають птахи і також їдять залишки цієї здобичі, а після них рештками харчуються комахи. Таким чином, однією здобиччю насичуються десятки та сотні живих істот, доки від цієї здобичі хижака не залишиться лише назва.
Але як вчиняє капіталіст? Чи подібний він у цьому тим же тваринам? Чи вдовольняє він свою потребу і, наситившись, чи зупиняється він біля межі? Або ж він, сидячи за столом та приймаючи їжу у дану мить, думає про те, що із цього з’їсти іще йому і завтра? Навіщо на ринку скуповувати таку кількість їжі, яка перевищує е потребу людини? Щоб егоїстично потім її викинути?Або коли людина з «мисленням користі» чує про майбутній дефіцит якогось товару та квапиться на ринку закупити усе і запастись усім, рятуючи себе від голоду у найближчі дні? Відповідь очевидна…
Ми бачимо, як самці тварин спарюються лише з самками у відповідь на вимогу інстинкту продовження роду. Проте сьогодні у капіталістичному суспільстві парламент приймає рішення про дозвіл одностатевих шлюбів. Мова йде про те, чого навіть не сприймає природа тварини і до чого відчуває огиду. Наскільки ж це огидно!
Ми бачимо, як капіталіст у гонитві за матеріальною користю збирає таку кількість матеріальних благ, якої вистачило б для мільйонів людей, і усе одно йому це не досить. Він жадібно прагне придбати усе більше , у той час як мільйони інших не можуть забезпечити себе мінімумом , щоб прожити сьогоднішній день.
Хіба люди набули щастя, прийнявши ідеї свобод? Або вони страждають? Чи щасливі вони, живучи у затишку капіталістичної системи?
Звичайно ж, ні! Не знайдеться і одної насправді щасливої людини серед сотень і тисяч інших . Більшість із них так і не вирішили свою основну проблему у житті правильно, тому головні питання про життя знов і знов продовжують турбувати людей, не залишаючи шансів на набуття спокою. Вони не можуть визначити причину своїх страждань, бачачи її у другорядних проблемах. Проте чи можливо бути втягнутим у рішення другорядних проблем, коли не знайшла свого рішення основна?
Кожна людина повинна розглянути ці питання і знайти на них відповідь, тому що це якість, притаманна людині як людині. У цьому не може бути різниці між мусульманином та немусульманином. Можливо, хтось спитає:«Хіба мусульмани вирішили основну проблему, увірувавши в Аллаха як Творця, у Судний День, винагороду та покарання, Рай і Пекло, віруючи у те, що вони повинні поклонятись лише Аллаху і так, як того хоче Аллах?».
На превеликий жаль , багато мусульман сьогодні, незважаючи на те, що вони називають себе мусульманами, не вирішили свою основну проблему у житті розумним чином. Це повинно було утворити у них ідейний фундамент, опираючись на який у них відбувалось би формування правильних понять про життя, але, на жаль. Нема нічого у цьому зв’язку більш наглядного, аніж страх мусульман за своє життя, за життя своїх дітей, за своє майбутнє та майбутнє своїх дітей. Чи знайдеться серед ста мусульман один, який не боявся би за своє майбутнє та майбутнє своїх дітей?
Чи знайдеться один мусульманин із тисячі, який дозволить своїм дітям жертвувати собою на шляху Аллаха?
Дивно навіть те, що мусульмани у питанні кількості дітей у родині піддались впливу Заходу. Мусульмани, уподібнюючись західним людям, почались обмежуватись однією або двома дитинками. Якщо ж задати їм питання:«Чому?», — то у відповідь можна почути: «А як ми їх прокормимо, обучимо та облаштуємо їх майбутнє?». Вони забувають аяти із Корану, які самі ж вивчають напам’ять:
نَحْنُ نَرْزُقُكُمْ وَإِيَّاهُمْ ۖ
«Ми забезпечуємо харчуванням вас разом із ними» (6:151).
Багато хто із людей вважають, що вони самі наділяють себе харчуванням, цитуючи слова із аяту:
قَالَ إِنَّمَا أُوتِيتُهُ عَلَىٰ عِلْمٍ عِنْدِي ۚ
«Усе це даровано мені завдяки знанню,яким я володію» (28:78), —
Маючи на увазі: «Я цього добився своєю працею та старанням, потом та кров’ю». Також існує багато інших помилкових ідей, які пропагуються через телевізійні серіали та фільми, що засмічують розуми мусульман західними уявленнями про життя. І тому мусульмани , можна сказати, зберігають свою назву мусульман, лише якщо питання стосується деяких обрядів поклоніння . У решіт ж інших життєвих проблем капіталістична система насадила на мусульман свої цінності згідно власній ідеології, яка і стала причиною їх деградації.
Багато мусульмани почали приділяти увагу цьому життю більше, аніж наступному. У цьому вони перестали відрізнятись від західних людей, які замислюються про життя, яке чекає їх після смерті, лише у старості, коли не залишається нікого поруч, хто б піклувався про них в останні дні життя.
Деякі мусульмани відмовляють собі у послугах банків, що відкрито займаються лихварством, і квапляться звернутись в «ісламські» банки, нібито між ними існує різниця. Але, на жаль, вони дізнаються про це лише після того, як обпечуться. Згодом у них формується навіть думка, що відсоткові банки більшу гуманні, аніж ісламські.
Отож, наш розгляд необхідні та мають важливе значення для кожної людини, будь то мусульманина або немусульманина. Кожна людина повинна вирішити основну проблему у своєму житті, і лише після цього приступати до рішення другорядних.
Але який зв’язок між основною та другорядними проблемами?
Що означає «другорядні проблеми»?
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
2 Джумада аль-уля 1438 р.х.
30.01.2017 р.