Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 23
Дев’яте: ми продовжуємо наш урок «страх за када та кадар»
— Іноді Аллах випробовує людину лихами, щоб підняти її ступінь, як це відбувається з посланцями та праведниками. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
أَشَدُّ النَّاسِ بَلاَءً الأَنْبِيَاءُ ثُمَّ الْأَمْثَلُ فَالْأَمْثَلُ... فَمَا يَبْرَحُ الْبَلاَءُ بِالْعَبْدِ حَتَّى يَتْرُكَهُ يَمْشِيْ عَلىَ الْأَرْضِ وَمَا عَلَيْهِ خَطِيئَةٌ
«Більше за усе лиха спіткають пророків, потім тих, хто ближче до них (своєю вірою), потім тих, хто був ближче до цих … і не перестануть спіткати раба втрати та лиха доти, доки не залишать вони його крокувати по землі вільним від гріхів» (Бухарі).
— Іноді випробування приходять, щоб розрізнити віруючих від лицемірів. Всевишній Аллах сказав:
وَلَقَدْ فَتَنَّا الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ فَلَيَعْلَمَنَّ اللَّهُ الَّذِينَ صَدَقُوا وَلَيَعْلَمَنَّ الْكَاذِبِينَ
«Ми вже піддали спокусі тих, хто був до них. Аллах неодмінно впізнає тих,які говорять правду, і неодмінно впізнає брехунів» (29:3).
Усе, що спіткає віруючого , який правильно вирішив свою основну проблему у житті та прийняв ісламську акиду як рішення цієї проблеми , — усі його випробування обернуться благом для нього. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
عَجَباً لِأَمْرِ الْمُؤْمِنِ، إِنَّ أَمْرَهَ كُلَّهُ لَهُ خَيْرٌ؛ إِنْ أَصَابَتْهُ سَرَّاءُ شَكَرَ فَكَانَ خَيْراً لَهُ، وَإِنْ أَصَابَتْهُ ضَرَّاءُ صَبَرَ فَكَانَ خَيْراً لَهُ
«Наскільки дивним є положення віруючого! Воістину, усе у його положенні є благом для нього. Якщо щось радує його, він дякує Аллаха, і це стає для нього благом. Якщо ж його спіткає горе , він проявляє терпіння, і це теж стає для нього благом» (Муслім).
Якщо його спіткало благо, він розуміє, що воно — від Аллаха, і він не приписує його ані до кого іншого. А якщо його спіткало горе, то він проявляє терпіння , він переконаний у знанні Аллаха і розуміє, що таким чином Аллах бажає йому блага.
Віруючий готує себе до труднощів, не боячись випробувань у майбутньому , оскільки Аллаху краще відомо, у чому криється благо, і ніхто із людей не відає про це.
Всевишній Аллах сказав:
لَتُبْلَوُنَّ فِي أَمْوَالِكُمْ وَأَنفُسِكُمْ وَلَتَسْمَعُنَّ مِنَ الَّذِينَ أُوتُوا الْكِتَابَ مِن قَبْلِكُمْ وَمِنَ الَّذِينَ أَشْرَكُوا أَذًى كَثِيرًا وَإِن تَصْبِرُوا وَتَتَّقُوا فَإِنَّ ذَلِكَ مِنْ عَزْمِ الْأُمُورِ
«Ви неодмінно будете випробувані своїм майном та самими собою, і ви неодмінно почуєте від тих, кому було даровано Писання до вас, і від многобожників багато неприємних слів. Але якщо ви будете терплячими та богобоязливими, то адже у цих справах належить проявляти рішучість» (3:186).
Випробування майном та самим собою неминуче, так само як і ображання з боку людей Писання та многобожників, тому від віруючого вимагається проявляти терпіння та богобоязливість.
Лукман заповідав своєму сину терпіння перед лихами. Всевишній Аллах передав у Корані слова Лукмана:
يَا بُنَيَّ أَقِمِ الصَّلَاةَ وَأْمُرْ بِالْمَعْرُوفِ وَانْهَ عَنِ الْمُنكَرِ وَاصْبِرْ عَلَى مَا أَصَابَكَ إِنَّ ذَلِكَ مِنْ عَزْمِ الْأُمُورِ
«О син мій! Роби намаз, наказуй робити схвалене, засуджуй заборонене та терпляче зноси усе, що спіткає тебе . Воістину, у цих справах належить проявляти рішучість» (31:17).
Терпіння у лиху — із числа великих справ, ним володіють люди тільки з сильною рішучістю.
Аллах хвалить Своїх смиренних рабів та обіцяє їм радісну звістку, оскільки вони проявляють терпіння перед лихами, що їх спіткали. Всевишній Аллах сказав про них:
وَبَشِّرِ الْمُخْبِتِينَ ، الَّذِينَ إِذَا ذُكِرَ اللَّهُ وَجِلَتْ قُلُوبُهُمْ وَالصَّابِرِينَ عَلَى مَا أَصَابَهُمْ وَالْمُقِيمِي الصَّلَاةِ وَمِمَّا رَزَقْنَاهُمْ يُنفِقُونَ
«Повідом благу звістку смиренним, серця яких при згадуванні Аллаха переповнюються страхом, які терплячі до того, що їх наздоганяє, роблять намаз та витрачають із того, чим Ми їх наділили» (22:34,35).
Що стосується віри в када та кадар , прийняття її та терпіння на цьому шляху, то Аллах вказав Своїм рабам те, як їм необхідно вчиняти по відношенню до лих. Всевишній Аллах сказав:
وَلَنَبْلُوَنَّكُمْ بِشَيْءٍ مِّنَ الْخَوفْ وَالْجُوعِ وَنَقْصٍ مِّنَ الأَمَوَالِ وَالأنفُسِ وَالثَّمَرَاتِ وَبَشِّرِ الصَّابِرِينَ ، الَّذِينَ إِذَا أَصَابَتْهُم مُّصِيبَةٌ قَالُواْ إِنَّا لِلّهِ وَإِنَّـا إِلَيْهِ رَاجِعونَ ، أُولَـئِكَ عَلَيْهِمْ صَلَوَاتٌ مِّن رَّبِّهِمْ وَرَحْمَةٌ وَأُولَـئِكَ هُمُ الْمُهْتَدُونَ
«Ми неодмінно будемо випробовувати вас незначним страхом, голодом, втратою майна, людей та плодів. Обрадуй же терплячих, які, коли їх наздоганяє лихо, говорять: «Воістину, ми належимо Аллаху, і до Нього повернемось». Вони удостояться благословення свого Господа та милості . Вони слідують прямим шляхом» (2:155–157).
У цих аятах Аллах згадав лиха, які наздоганяють людину, із їх числа — страх, голод, втрата майна, втрати близьких та плодів. Він також вказав, що віруючому необхідно терпіти, і обрадував терплячого великою нагородою. Терплячі, коли їх наздоганяє лихо, говорять: «Воістину, ми належимо Аллаху, і до Нього повернемось». Своє положення та рішення цієї проблеми вони пов’язують з рішенням основної проблеми у житті. Вони розуміють, що належать Аллаху. Він наказує та забороняє їм та випробовує їх тим, чим бажає, а потім до Нього буде повернення. Віруючі, які проявляють терпіння і повторюють:«Воістину, ми належимо Аллаху, і до Нього ми повернемося», — заслуговують на похвалу свого Господа та Його велику милість.
Найкраще, що може зробити людина для свого майбутнього , — це використання того, що дано їй із знань, сили, здоров’я та благополуччя до того, як це покине її. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
اغْتَنِمْ خَمْساً قَبْلَ خَمْسٍ: شَبَابَكَ قَبْلَ هَرَمِكَ، وَصِحَّتَكَ قَبْلَ سَقَمِكَ، وَغِنَاكَ قَبْلَ فَقْرِكَ، وَفَرَاغَكَ قَبْلَ شُغُلِكَ، وَحَيَاتَكَ قَبْلَ مَوْتِكَ
«Використай п’ять речей до приходу п’яти інших: Молодість, доки не наздогнала старість. Здоров’я, доки не наздогнала хвороба. Багатство, доки не наздогнала бідність. Вільний час до приходу зайнятості. Життя, доки не наздогнала смерть».
Це — рішення тієї проблеми, якої побоюється людина усе життя. Нема сумнівів, що старість наздожене людину і не дасть зробити багато із того, що вона могла зробити у молодості. І тому нехай людина використає свою молодість та робить праведні справи перш, ніж її наздожене старість . Після здоров’я приходить тільки хвороба та недомагання, яке заважає робити багато справ, які можна було б зробити у молодості. І тому нехай людина використає своє здоров’я та робить праведні справи. Багатство тільки змінюється бідністю, так нехай людина використає своє багатство у скоєнні праведних справ перш, ніж втратить його. Людина жалкує про згаяний час, коли вже пізно жалкувати, так нехай використає те, що у неї залишилось, і не витрачає час попусту, тому що прийдуть такі часи, коли людина буде жалкувати за кожну хвилину,витрачену не на благі справи.
Таким є стан богобоязливого віруючого, який правильним чином вирішив основну проблему у житті і не боїться за своє майбутнє, тому що його доля — в руках Аллаха. Він не боїться лих та випробувань, які можуть спіткати його, тому що усе це відбувається з мудрості та волі Аллаха. Це — шлях до його нагороди, а не страху. Це — те, що підштовхує його залишатись богобоязливим та таким, що творить благі справи, а не вселяє у нього печать, збентеження та тривогу.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
22 Джумада аль-уля 1438 р.х.
19.02.2017 р.