Наслідки кризи у Греції

Відповіді на питання
Друкарня

Питання:

Новини п’ятниці 27.02.2015 повідомили, що німецький парламент переважною більшістю голосів схвалив продовження програми допомоги Греції ще на чотири місяці. Чи означає це, що грецька криза завершилася і що Греція продовжить бути членом ЄС без будь-яких проблем? Було відзначено, що Сполучені Штати зацікавлені у тому, щоб Греція залишилася у Євросоюзі і щоб її проблеми були вирішені. Обама у час посилення кризи дав інтерв’ю «CNN» 01.02.2015, у якому заявив про свою «надію на те, що Греція залишиться у Єврозоні» і сказав, що «це вимагає поступок від усіх сторін». Також він заявив, що «для пониження бюджетного дефіциту потрібні додаткові прибутки». Яким є мотив цього відкритого втручання Америки до кризи Греції? Хай винагородить Вас Аллах благом.

Відповідь:

Для наведення ясності, ми розповімо про наступне:

1. Нещодавня фінансова криза у Греції (кінець 2009 року) почалася після глобальної фінансової кризи в Америці – у найголовнішій капіталістичній країні світу. Ця криза охопила Європу та інші частини світу, які знаходяться під впливом капіталістичної системи. Грецію криза охопила у квітні 2010 року, а після цього (23.06.2010р.) грецький уряд офіційно звернувся до Європейського союзу та МВФ з проханням активувати план порятунку економіки країни, який включає в себе кредити для допомоги Греції, задля уникнення банкрутства та боргового дефолту. Підвищилися відсоткові ставки, страхові гарантії, а також виплати за державними облігаціями. Усе це піднялося високими темпами у результаті побоювань інвесторів з приводу «нездатності Греції виплатити свої борги, пов’язаної з дефіцитом бюджету, зростанням державного боргу та слабким ростом грецької економіки». Ця криза поставила під загрозу євро та Європейський Союз загалом, і тут було висунуто ідею щодо виходу Греції з Єврозони, але Європа вирішила надати допомогу Греції в обмін на здійснення економічних реформ та заходів жорсткої економії, спрямованих на скорочення дефіциту загального бюджету. Відомо, що сьогоднішня програма так званих «реформ» повинна була завершитися 28 лютого цього року. Дана домовленість не була вирішальною за своїм змістом, але вона відтягнула економічний вибух, як про це вже було сказано.

2. Пакет допомоги, який надається Греції вже на протязі 5 років, оцінюється у 240 млрд. євро, у той час як грецький борг у справжній час складає 323 млрд. євро. І розподіляється він наступним чином: 60% цієї заборгованості належить Єврозоні, 10% – МВФ, 6% – ЄЦБ (Європейський центральний банк), 4% – грецьким банкам, 1% – іноземним банкам, 1% – Центральному банку Греції, 3% – інші кредити, 15% – держоблігаціям. Євросоюз наполягає на профіциті бюджету у 3% (після виплати відсотків за кредитами). Греція не має можливостей для досягнення цієї цифри. Однак міністр фінансів Греції каже, що його країна більше не обмежена умовами останньої домовленості, і Німеччина з Євросоюзом не давали будь-яких пояснень щодо цього. Політика жорсткої економії, введена у Греції в останні роки, привела до постійного економічного спаду на протязі останніх років, рівень безробіття зріс до 27%, що привело до банкрутства третини економічних проектів. Греція з 2010 року живе у межах програми жорсткої економії. Європейський фонд фінансової стабілізації вже вніс більше ніж 200 млрд. єврокредитів, щоб врятувати банки та фонди у Греції, але у першу чергу – французькі та німецькі банки Греції. Ці кредити були надані Європейським союзом, МВФ та ЕЦБ в обмін на зобов’язання Греції прийняти жорсткі заходи економії. Це означає, що ЄС дає своїм банкам, які давали гроші Греції, гроші під високу відсоткову ставку, у той час як громадяни Греції втратили довіру до економіки своєї країни. Наприклад, 18 млрд. євро було знято з банківських рахунків з грудня минулого року, і 500 мільйонів були зняті з рахунків на 18 та 19 числа цього місяцю. Усе це свідчить про серйозність проблеми корупції і так званого «порятунку по-капіталістичному», який насправді не рятує, а є фатальним для країни та її народу.

3. Німеччина була налаштована більш радикально відносно кризи у Греції і відмовлялася пробачати її  борги. Таким чином, Німеччина стояла на чолі переговірників та очолювала їх, що навіть самі переговори були названі як переговори між Німеччиною  та Грецією. І тому у новинах повідомили, що домовленості не було досягнуто через реальні переговори між міністрами 19 країн Єврозони та Греції, а було досягнуто у ході переговорів між міністрами фінансів Німеччини та Греції і їх колегами з МВФ та ЄЦБ. Це дозволило опозиціонерам Європейського Союзу у Великобританії посилити критику того, що усе це очолює Німеччина, яка прагне контролювати цим Європу. Німеччина почала почувати себе лідером Європейського Союзу, тому що вона сильніше у фінансовому відношенні за інші європейські країни, й усі простягають до неї руки і прохають допомоги. Німеччина не хоче бути поблажливою у питанні грецької кризи, тому що інфекція цієї кризи перейде до Португалії у якості першого етапу, а у пізній стадії дійде до Ірландії, Італії, Іспанії та інших країн ЄС, які страждають від подібних проблем. Ці країни підкорюються програмі фінансової допомоги і застосовують політику жорсткої економії, введеної Німеччиною від імені Євросоюзу. Якщо Німеччина поблажливо поставиться до питання Греції, то ці країни почнуть відмовлятися від своєї політики жорсткої економії, яка є податковим тягарем для громадян. Таким чином, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле, запеклий супротивник ідеї звільнення Греції від боргу, заявив: «Греція не отримає допомоги, поки не виконає умов, передбачених діючою домовленістю», - і сказав: «Уряд, очолюваний соціалістами, переживає нелегкі часи» («BBC» и «CNN» от 21.02.2015). Представник грецького уряду Панайотіс сказав, що «Греція та Німеччина досягли домовленості про продовження програми фінансової допомоги Греції на чотири місяці», - і сказав, що також було досягнуто домовленість «про партнерські зусилля Греції та Німеччини» («Єрусалим», 20.02.2015). Нарешті, після того як грецький уряд висловив готовність дотримуватися германської програми без будь-яких гарантій або умов, європейський парламент, або скоріше, німецький парламент 27.02.2015 погодився продовжити термін програми на чотири місяці. Шойбле підкреслив, що нинішня домовленість «не вмикатиме нову систему вливань мільярдів у Грецію, і у поточній програмі немає жодних змін» («Араби Лондону», 02.28.2015). Шойбле шукав підтвердження того, що не буде «вливання нових мільярдів у Грецію» або змін умов поточної програми. Європейський комісар з питань економіки та монетарної політики П’єр Московісі також закликав «виконувати свої зобов’язання перед своїми європейськими партнерами та МВФ» (27.02.2015 swissinfo.ch-afp_tickers).

4. Що стосується позиції Франції, ключової держави у Європейському Союзі поряд із Німеччиною, то президент Франції Франсуа Олланд назвав домовленість «гарним рішенням для Греції і її кредитів» («BBC» от 21.02.2015). Міністр фінансів Франції Мішель Сабан заявив: «Афіни погодилися з умовами кредитів, однак тепер робота буде іншою, вона буде політичною», - вказуючи на те, що греки не хочуть більше бачити тільки технічних виконавців антикризової програми. («Agence France Presse», 21.02.2015). Також це агентство повідомляє, що «у тому разі, якщо Греція виконає усі вимоги, вона отримає до 2,7 млрд. доларів з решти фінансування європейських фондів за пакетом рятувальної програми, яка складається з 240 млрд. євро. Греція прагне перевернути сторінку суворості, але Німеччина є гарантом цієї сторінки, і Греція вимушено продовжує чистку своїх фінансів і перехід на структурні реформи».

5. Що стосується американської позиції, то у ній простежується відкрите втручання у це питання. Президент США Барак Обама в інтерв’ю «CNN» от 01.02.2015 заявив, коментуючи фінансову кризу у Греції, ставши на захист Греції та піддаючи критиці позицію Євросоюзу, що: «Неможна продовжувати вичавлювати усе з країн у розпал кризи», - і далі додав: «Рано чи пізно, але у проблемних країн повинна з’явитися стратегія росту, що дасть можливість загасити борги та ліквідувати дефіцит коштів… Без сумніву, економіка Греції гостро потребувала реформ», - відзначив президент. Також він сказав: «Дуже важко почати ці зміни, якщо рівень життя людей понизився на 25%. Зрештою, політична система та суспільство не можуть собі цього дозволити». Обама висловив «надію на те, що Греція залишиться у Єврозоні» і сказав, що «це потребує поступок від усіх сторін», піддавши критиці політику європейського аскетизму, заявляючи, що «коли економіка безперервно понижується, то повинна бути стратегія росту. І необхідно не лише докладати зусилля для подальшого виснаження людей, які страждають усе більше і більше». А також він сказав, що «кращий спосіб скоротити дефіцит і відновити міцність полягає у досягненні росту». Ці слова президент Америки сказав через кілька днів після перемоги партії лівих «СІРІЗА» на грецьких парламентських виборах, які відбулися 25.01.2015, за місяць до кінця європейської програми порятунку Греції. Це дає чіткий сигнал Європі, що Америка стоїть поряд з Грецією, критикує Європу і тисне на неї, щоб Греція залишалася у складі Євросоюзу. Америка хоче залишити Грецію у складі Євросоюзу, щоб Союз страждав від криз і був нетривким союзом, який може розпастися у будь-яку мить.

6. Що стосується самої Греції, в уряд якої місяць тому прийшли ліві радикали з партії «СІРІЗА», то вона хоче залишитися у Європейському Союзі. Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас похвалив вищевказану домовленість, сказавши: «Уряд зірвав змову консервативних сил у Греції і за кордоном, яка довела б до банкрутства нашу країну у кінці місяцю», - тобто до дати завершення терміну дії європейського пакету рятувальних заходів. Він додав: «Домовленість з лідерами Євросоюзу продовжити Греції програму ще на чотири місяці покінчить з непопулярними заходами жорсткої економії в країні. Проте, уряд як і раніше зіштовхується з серйозними проблемами». Далі він сказав, що «домовленість з Єврозоною скасувала заходи жорсткої економії, які душили країну. Однак ця домовленість була досягнута в обмін на поступки, одна з яких – проведення реформ. Уряд зосередився на веденні переговорів про нові реформи у червні» («AFP», 21.02.2015). Грецький уряд звернувся з проханням про продовження позики на 6 місяців, щоб він міг надати плани реформ на термін у чотири роки. Уряд Греції заявив, що вдалося уникнути великих скорочень пенсій та уникнути значного підвищення податків. Уряд зміг переконати кредиторів з Євросоюзу відмовитися від своїх вимог, особливо від вимог відносно бюджету. Міністр фінансів Греції вважає цю домовленість першим кроком на цьому довгому шляху, прокоментувавши це наступним чином: «Ніхто не може прохати нас застосовувати заходи, з якими ми не згодні. І у цьому полягає перевага досягнутої домовленості. Ми маємо нову структуру, а також дотримуємося усіх наявних зобов’язань. Зараз ми зосередимося на розробці реформ, за якими про нашу роботу будуть судити пізніше». Зі свого боку, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявив: «Греція не отримає нових кредитів, допоки не виконає усіх умов, які були узгоджені раніше («Євро Новини», 21.02.2015). Це відбулося до того, як Греція погодилася з умовами програми, і після її згоди Німеччина дала добро на продовження фінансування економіки Греції.

7. Що стосується позиції Великобританії, то її міністр фінансів Джордж Осборн заявив, що протистояння Греції та іншої Єврозони несе у собі ризик для британської економіки, і закликав до необхідності досягнення європейськими країнами загального рішення, щоб мати можливість протистояти зростаючій кризі. Також він сказав: «У цій складній ситуації існує ризик кризи, і він може привести до значного пошкодження європейської економіки, що також становить небезпеку для Великобританії» («Sky News», 20.02.2015). Великобританія хоче, що ЄС існував і був дієвим союзом, допоки вона отримує користь від його існування і поки ЄС не становить небезпеки для неї. Тим паче що увесь західний світ страждає від повномасштабної фінансової кризи, і крах Євросоюзу у цей час може завдати фатального удару по капіталістичній економіці загалом. Британії вигідно, щоб ЄС існував та конкурував з Америкою. Британія використовує ЄС у своїй прихованій боротьбі проти Америки, щоб запобігти монополізації лідерства та панування у світовій політиці останньою.

8. З усього цього ми робимо наступний висновок:

А. Європейський Союз є нетривким союзом, тому що він не ґрунтується на єдиному політичному рішенні і має не єдину політичну структуру, ЄС не володіє централізованим управлінням, це – група країн, які у чомусь згодні, а в чомусь суперечать одне одному. А великі сили Європи конкурують між собою у керівництві та нав’язуванні своєї волі. Тим паче, ми знаємо, що він ґрунтується на інтересах та зиску, оскільки є представником капіталістичної ідеології, критерієм у справах та основою, якою є зиск. Це – національні держави, які прагнуть добитися панування над іншими країнами, тому що ця ідеологія визнає націоналізм, а тому не може об’єднати народи в одну Умму. Європейські держави (особливо великі) конкурують між собою у пануванні над країнами ЄС. Німеччина прагне досягти головування, Франція претендує на роль старшого помічника Німеччини, а Британія прагне використати ЄС задля конкурування з Америкою, у результаті чого отримає подвійний зиск.

Б. Америка намагається впливати на країни ЄС. Вона працює, щоб вдарити по ЄС так, щоб покінчити з ним, інакше ЄС стане єдиним політичним блоком зі впливовою силою у глобальному масштабі. Америка працює, щоб послабити євро, щоб не залишилося світової валюти, яка може конкурувати з доларом. Вона використовує кризу ЄС і його проблеми, щоб ганьбити його та обсміювати вирішення проблем Євросоюзом, і, таким чином, залишатися лідером капіталістичного світу, не маючи суперника. Америка використала кризу у Греції, і вона працює з лівими радикалами, які прийшли до грецького уряду, щоб притягнути їх до себе, але в той самий час Америка захищає Грецію та виступає за те, щоб Греція залишалася в ЄС, щоб ЄС залишався нетривким з наявними кризами. Америка і далі працюватиме так, щоб використати Грецію, підбурюючи її до прийняття певних позицій проти Євросоюзу. Таким чином, Греція буде фактором слабкості ЄС, що зіштовхне його з ризиком свого падіння.

В. Німеччина працює задля збереження та зміцнення ЄС та Єврозони. Вона майже стала провідною країною у Євросоюзі. Німеччина отримує більше за всіх інших зиску з ЄС, її фінансовим компаніям вигідний цей союз, вони надають кредити Греції та іншим європейським країнам, і ці кредити повернуться з прибутком. Від участі у цьому союзі рухається усе колесо її економіки, її фінансових установ, банків, фондів, резервів та страхових компаній. Вона працює, щоб посилити свій вплив у ЄС. Німеччина у справжній час вважається великою світовою державою. Франція – другий бенефіціар ЄС за лінією Німеччини, вона працює на зміцнення міжнародної ролі ЄС. Залишається Великобританія, яка спостерігає за ситуацією так, неначе вона не є членом ЄС. Вона не прагне зміцнити ЄС і не прагне послабити його, але хоче скористуватися ним і у неї це виходить.

Г. Конкуренція між основними країнами в ЄС продовжуватиме існувати так само, як і боротьба між ЄС та США, які прагнуть підірвати та розчленувати ЄС. Америка прагне усунути євро у якості світової валюти, щоб її зелений папір, який не коштує чорнил, витрачених на неї, залишився світовою валютою, за допомогою якої Америка обкрадатиме усі багатства світу і спонсоруватиме свою військову машину для забезпечення глобального суверенітету у якості першої наддержави у світі.

Д. Таким чином, знову і знову доводиться, що ідеологія капіталізму є хибною, а її економічна система – корумпованою та порочною, її рішення небезпечні, а результати призводять до лих. Вона не вирішує проблем, а працює для того, щоб вони зміцнилися у суспільстві, і в результаті проблеми залишаються і стають схожими на хронічні захворювання. Лихварство, відсотки є її основою і головною рисою в угодах та кредитах, що знищує боржника. Окрім того, країна-боржник, якій дають кредит облігаціями під відсотки, повинна застрахувати ці облігації, і у результаті ця країна виплачує величезну суму грошей в обмін на страхування. І, таким чином, це збільшує навантаження та проблеми держави, і усе це не рятує країну, а ще більше збільшує дефіцит бюджету, а здатність загасити борг залишається під контролем кредиторів! А громадяни цієї країни продовжують жити у крайній бідності та проблемах через вимушене застосування політики жорсткої економії. І Греція, навколо якої йдуть розмови, є найбільш яскравим прикладом цього, адже усі рішення відносно кризи, про які казали вище, у кращому випадку будуть тимчасовими, для певного періоду, а потім усе знов вибухне, у той час як Греція жила на протязі чотирьох сторічь у добробуті, стабільності та безпеці під владою Ісламу.
 

09 Джумада аль-уля 1436
28.02.2015