Питання: В останній час загострилась політична та економічна криза у відносинах між Трампом та Європою, особливо — з Німеччиною, хоча очікувалось, що це загострення буде тривати доти, доки не завершиться виборча кампанія Трампа, як зазвичай буває з кандидатами у президенти на Заході.
Проте коли Трамп став президентом, то не побажав завершення цього конфлікту. Чому? Чому особливо загострився конфлікт з Німеччиною? Який підсумок очікується від ескалації кризи у відносинах між Америкою та Європою, особливо — з Німеччиною? Нехай Аллах воздасть Вам благом.
Відповідь:
Перше. Що стосується причин ескалації цієї політичної та економічної кризи, то вона виражається у передвиборчій програмі Трампа, скерованій на провокацію своїх союзників, не говорячи вже про агентів:
1. Згідно своєму переконанню, під час передвиборчої гонки Дональд Трамп заявив, що держави-члени НАТО є боржниками США, тому що Америка зробила великий внесок у бюджет альянсу, а тому решта держав-членів повинні виплатити Америці компенсацію за ту опіку, яку вона їм надавала на протязі десятиріч! Після того, як Дональд Трамп вдався до виконання своїх обов’язків 20.01.2017, він почав реалізувати свої плани, об’явивши про них як про офіційну політику США. Потім він почав вимагати від європейців, особливо — від Німеччини, щоб ті зробили великий внесок у бюджет НАТО.
Трамп офіційно виразив великі претензії до Німеччини як союзнику по НАТО, а також виразив протест проти того, що його країна терпить збитки через порушення торгового балансу з Німеччиною. На першій же зустрічі у «Білому Домі у Вашингтоні між президентом Америки Дональдом Трампом та канцлером Німеччини Ангелою Меркель відчувалась відверта напруженість, особливо що стосується питання про вільну торгівлю та міграцію» («France 24», 17.03.2017). Перш ніж зустрітись з нею, «президент Америки Дональд Трамп заявив, що Німеччина повинна НАТО «крупну суму грошей» і Берлін повинен виплатити компенсацію США за наданий захист. Наступного дня після зустрічі з Ангелою Меркель, Трамп написав на своїй сторінці у Твіттері:
«Німеччина винна крупну суму НАТО, а також повинна виплатити велику суму США за надаваємий сильний захист, який обходиться дуже дорого...» (18.03.2017).
Німеччина висловилась проти того, щоб з нею обходились по-бандитські, на мафіозних поняттях Трампа, який вимагає плату за «кришу».
«Міністр оборони Німеччини Урсула фон дерЛяйен відкинула звинувачення американського президента Дональда Трампа у тому, що її країна винна НАТО, а також США крупну суму грошей за військовий захист, заявивши: «Нема такого поняття, як облік боргів у НАТО», — додавши, що внутрішні економічні витрати блоку НАТО не повинні бути єдиним мірилом військових зусиль Німеччини...» («France 24»,19.03.2017).
2. На саміті НАТО 25.05.2017 президент США іще сильніше підвищив свій тон проти європейських країн відносно питання фінансових внесків у цей блок. «Президент США Дональд Трамп звернувся до лідерів європейських держав з промовою, яка засмутила їх, що ясно виразилось у їх подиві та вигуках перед обличчям шокуючих заяв з приводу американської допомоги блоку НАТО. Трамп висловився з докором на адресу держав-членів НАТО, що викликало їх обурення, особливо — канцлера Німеччини Ангели Меркель та нового президента Франції Еммануеля Макрона. Звертаючись до лідерів держав-членів НАТО, Трамп заявивши:
«Члени НАТО повинні заплатити справедливу долю та виконати свої фінансові зобов’язання... 23 держави із 28 членів так і не виконали своїх фінансових зобов’язань перед НАТО»,
— вказуючи на те, що подібне відношенні з їх боку «не справедливо на адресу американських платників податків».
Далі Трамп сказав:
«Низка із цих країн накопичила величезні засоби за останні роки перебування у НАТО, але при цьому вони не допомагають йому».
Іще сильніше докоряючи лідерам цих держав, він заявив:
«Останні 8 років Америка витратила на підтримання НАТО більше засобів, аніж уся решта держав-членів разом узятих».
Для лідерів решти держав-членів НАТО докори Трампа були ясні, через що вони почали перегукуватись між собою, проявляючи своє незадоволення перед безпрецедентним відношенням до них. Але Трамп вирішив продовжити глузувати з них і сказав:
«І я жодного разу не спитав, скільки коштувало будівництво цієї нової штаб-квартири. Я не хочу цього робити» («Arab 21», 27.05.2017).
У зв’язку з такими заявами та позиціями Трампа і почалась криза у стосунках з Європою.
Друге. Чому загальна криза загострилась особливо по відношенню до Німеччини, аніж до інших європейських держав. Цьому також мається ціла низка причин:
1. Німеччина — це фінансовий центр Європи. Її економіка — четверта у світі після Америки, Китаю та Японії. І тому погляд Трампа був скерований на спробу привласнити величезні фінансові засоби на користь США, особливо при тому, що Америка загрожує Німеччині небезпекою, яка виходить від Росії, щоб Німеччина почала відраховувати крупні суми грошей за своє членство у НАТО. Російська загроза — це привід, який використовується Америкою проти усіх європейських країн, особливо її східних регіонів, щоб вони іще сильніше пов’язували себе з Америкою на військовому рівні.
2. Німеччина відрахувала на підтримку військової структури НАТО 1,2% свого національного прибутку, що склало 42 млрд. доларів. Тим самим вона відрахувала менше, аніж Франція, яка віддала для цієї ж цілі 1,79% національного прибутку, що склало 44 млрд. доларів. Держави-члени НАТО домовлялись, що кожна зі сторін буде витрачати 2% свого національного прибутку, але цієї угоди дотримується лише Британія на додачу до інших дрібних та незначних країн Європи, а крупні держави ЄС, чий голос — вирішальний, так не стали її дотримуватись. Варто також відзначити, що Америка відрахувала 3,61% свого національного прибутку на військові потреби НАТО, що склало 664 млрд. доларів. Таким чином, вона одна профінансувала 2/3 усіх військових витрат цього блоку. Дані цифри приведені у звітуванні військових витрат за 2016 г., оприлюднених на сайті «TheNewArab» 27.03.2017.
3. Тенденція торгового балансу між Америкою та Німеччиною веде до великих скорочень товарообігу, що виллється у крупні фінансові втрати розміром у 6 млрд. євро. Об'єм американсько-німецької торгівлі у 2016 р. склав 165 млрд. євро, із яких 107 млрд. євро прийшлось на американський імпорт у Німеччину згідно даним «Arab 21» за 24.02.2017... Це означає, що об'єм імпорту Німеччини у США склав 58 млрд. євро! Дана обставина і дала підґрунтя Трампу висловлюватись з зауваженнями проти Німеччини. «На зустрічі з керівниками ЄС у Брюсселі президент США Дональд Трамп перед учасниками саміту виразив своє незадоволення на адресу фінансової політики Німеччини, як про це пише журнал «Der Spiegel». За словами джерела журналу, Трамп заявив:
«Німці — погані, дуже погані! Подивіться на мільйони машин, які вони продають у США. Це жахливо! Ми зупинимо це»... («RT», 26.05.2017).
Також президент Америки Дональд Трамп на своєму сайті у Твіттері заявив: «У нас простежується величезний торговий дефіцит з Німеччиною при тому, що німці витрачають набагато менше на армію та у фонд НАТО». Далі він додав: «Це дуже погано для США, але скоро усе зміниться» («DW», 30.05.2017).
4. Після завершення саміту НАТО та поразки саміту «великої сімки» в Італії, проведеного з приводу кліматичних змінень, Німеччина різко виступила на захист Європи. Згідно новині, приведеній агентством «Аль-Джазіра» за 29.05.2017, міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріеиь піддав різкій критиці президента США, назвавши його політику «короткозорою» і заявивши, що під керівництвом Трампа Америка більше не буде займати головуючі позиції у міжнародному рівні на Заході. Також 29.05.2017 цей міністр заявив, що «дії американського президента Дональда Трампа «послабили» Захід», додавши, що «будь-який, хто квапиться змінити клімат планети за рахунок послаблення захисту оточуючого середовища, а також той, хто продає зброю у нестабільні регіони, не бажаючи вирішити релігійні конфлікти політичним шляхом, наражає мир в Європі на небезпеку». Він переконаний у тому, що «короткозора політика Вашингтону приносить збиток інтересам ЄС». Зауваження німецького міністра пролунали на другий день після заяв канцлера Німеччини Ангели Меркель. «Ангела Меркель заявила, що вона остаточно переконалась у тому, що після цього дня Європа вже не може розраховувати на інших, вказуючи на Вашингтон, який з нещодавнього часу спричиняє сильний тиск на своїх союзників, бажаючи витягти із них користь для себе. Німецька газета «Bild» цитує слова Меркель:
«Минув той час, коли ми покладались на інших. Я зрозуміла це нещодавно ... Нам, європейцям, треба взяти до своїх рук рішення наших проблем» («RT», 28.05.2017).
5. Америка почала помічати на кшталт бунту Німеччини, помічати, як Німеччина намагається спровокувати Європу на боротьбу проти неї, особливо якщо врахувати, що Німеччина у багато чому є представником Європи і прагне представити себе як вагому силу, навіть не маючи ядерної зброї. Увесь цей час Німеччина чекала слушної миті, що заявити про себе. Нині Німеччина бачить, що мінливі обставини в Європі та у світі дозволяють їй повернути собі колишню велич швидкими темпами. А тому вона намагається розгорнути європейські країни на опір американській політиці та політиці Росії. Реальність сучасного положення Німеччини та чинники, яким вона вимушена протистояти, виражаються наступним чином:
Коли Британія почала свій марш по виходу із ЄС, вона тим самим звільнила Німеччина із оков, які вимушували її миритись з франко-британським впливом, що не дозволяв їй активно втручатись у міжнародну політику через ЄС. Німеччина була заручницею європейських угод, які часто-густо служили інтересам Британії та Франції на міжнародному рівні...
Американська політика послабшала, що виявилось у гаслі Трампа «Америка перш за усе». Дане гасло, прийняте тепер вектором американської політики, полегшило для Німеччини шлях до звільнення від американських оков, тому що до цього Німеччина була вимушена відноситись до Америки з позиції спільної користі для Заходу. Але тепер Америка відкрито заявила лише про свої інтереси без того, щоб піклуватись про інтереси своїх союзників. Таким чином, Німеччина знайшла для себе досить виправдань для вироблення своєї власної політики, незважаючи на політику Америки. Своєю політикою Америка сама створила сприятливу атмосферу для виникнення нової Німеччини. Якщо раніше Німеччина (і разом з нею — уся Європа) спостерігала за тим, як колишня адміністрація Обами відтіснила їх від сирійської кризи, приваблюючи замість них Росію, але разом з тим адміністрація Обами і не ухилялась від відповідальності за своє керівництво західним світом, то нова адміністрація Трампа уходить від цієї відповідальності публічно, на очах своїх європейських союзників. Замість цього адміністрація Трампа дивиться лише в один бік — на економіку Америки і на те, який фінансовий тягар несе Америка через своє головування у світі. У майбутньому Америка постраждає від такої досить короткозорої політики.
Останні вибори у Франції вказали на змінення політичного настрою всередині неї. Праві та соціалістичні партії, які знаходились при владі у Франції після Другої світової війни, на виборах 2017 р. зазнали нищівної поразки, їх символіки рухнули і до влади прийшов молодий президент, які не належить до жодної зі старих політичних партій. Це дає можливість Німеччині почати конкурувати з Францією та силою прийти до політичного лідерства в Європі.
Згідно усьому сказаному, реакція Німеччини на політику Трампа була найбільш яскравою порівняно з іншими державами Європи. Одночасно з цим правителі Німеччини провели політичне маневрування з перспективою на майбутні вибори так, що суперник Ангели Меркель Мартін Шульц встав на її бік проти політики США.
«Голова Соціал-демократичної партії та суперник канцлера Німеччини на виборах Мартін Шульц запропонував план із п’яти пунктів щодо побудови сильної Європи для надання опору політиці американського президента Дональда Трампа. О середі у Берліні, під час зустрічі з членами його партії, Шульц заявив, що «сильна Європа має вирішальне значення для нашого миру, процвітання та безпеки» (31.05.2017).
Далі вказується: «Мартін Шульц, конкурент Ангели Меркель на виборах канцлера, закликав усі демократичні сили Європи «дохідливо пояснити американському президенту Дональду Трампу, де його межі. Лідер Соціал-демократичної партії Німеччини Мартін Шульц заявив о понеділка ввечері у Берліні:
«Треба рішуче протидіяти цій людині усіма силами, а також його небезпечній політиці озброєння, на яку він хоче вимусити нас погодитись» («Arab 21», 29.05.2017).
Такою є реальність Німеччини, яку бачить та чує Трамп, що дає йому досить обґрунтувань, щоб вести нападки на неї!
Третє. Що стосується підсумків цих політичних змінень на міжнародному рівні, то, швидше за усе, вони є такими:
1. Розширення безодні європейсько-американських відносинах просто так же не зупинити, окрім як якщо Америка змінить своє відношення до Європи іще до закінчення президентства Трампа. На розширення цієї самої безодні вказує ухід Трампа від підписання Паризької конвенції по клімату 02.06.2017, після чого на Америку обрушився шквал європейської критики, що звинувачувала Штати у небезпеці, якій вони піддають усіх, через що Європа закликала увесь світ опертися на європейське керування у справах по запобіганню кліматичних змінень.
«У спільній заяві, оприлюдненій учора у Римі, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель та прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні виразили жаль у зв’язку з рішенням США відмовитись підписувати Паризьку конвенцію... У Парижі Макрон заявив, що президент США скоїв історичну помилку, відмовившись від підписання кліматичної конвенції. Учора європейський комісар Мігель Аріас Канетті з приводу того, що трапилось у Парижі, заявив, що світ «може і надалі розраховувати на керівництво Європи у рішенні проблеми глобального потепління», виразивши свій глибокий жаль у зв’язку з «однобічним рішенням адміністрації Трампа» («Al-JazeeraNet», 02.06.2017).
Безодня у відносинах між Америкою та головними європейськими країнами буде неминуче збільшуватись, і від неї швидше за усе піде у бік лише Британія, яка по своїй зміїній звичці буде входити у довіру до Америки у надії, що та надасть їй більшої ваги на міжнародній арені.
2. У майбутньому Європа стане свідком того, як Німеччина буде займати усе більше сильні позиції у політиці та економіці. На це вказує сама реакція німецьких чиновників на політику США, а також бажання Німеччини вивести суперечку з Америкою на громадський рівень. Якщо тенденція подій не зміниться, то Європа різко зміниться, а Німеччина почне озброюватись, зокрема — купувати важке озброєння.
Ці два аспекти вимагають сильної позиції від Німеччини, тому що лише так вона може добитися початку абсолютно нової політики на міжнародному рівні та зайняти відповідне міжнародне положення.
Четверте. Боляче через те, що крупні змінення у світі, нова міжнародна атмосфера — усе це відбувається при відсутності Ісламської держави Халіфат, і мусульмани не мають від цих змінень ніякої користі. Більше того, як і колись агентурні правителі на наших землях борються з Ісламом, і ми не можемо спричинити через це жодного впливу на міжнародній арені. Більше того, ці правителі повністю віддають у розпорядження Америки економічні ресурси мусульман, рятуючи її економіку! Але як би там не було, ані ці агенти, ані їх хазяї не простоять довго перед щирими політиками-мусульманами та мільйонами тих, хто їх підтримує, вони не простоять довго у своїх спробах стримати Умму від побудови Праведного Халіфату за методом пророцтва у найближчому майбутньому з волі Аллаха Всемогутнього, Який сказав:
إِنَّاللَّـهَبَالِغُأَمْرِهِ ۚقَدْجَعَلَاللَّـهُلِكُلِّشَيْءٍقَدْرًا
«Аллах доводить до кінця Свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:3).
12 Рамадана 1438 р.х.
07.06.2017 р.