بِسْمِ اللهِ الرَّحْمنِ الرَّحِيمِِ
П'ятниця 10/07/2009р. Це шостий день жорстоких нападів на мусульман в Східному Туркестані, які ведуться китайськими урядовими силами і бандами "Хан", які підтримуються цими ж силами. Були вбиті близько двохсот мусульман і сотні з них отримали поранення ... Потім ця агресія проти мусульман досягла свого апогею, коли уряд не дозволив мусульманам здійснити п'ятничну молитву.
Він закрив головну мечеть в Урумчі - столиці цього регіону, яку Китай називає Чен Янг, замість справжнього імені "Східний Туркестан". І який входить до складу країн Центральної Азії. "Туркестан", який був відкритий мусульманами в перші століття Хіджри, на початку восьмого століття н.е. А потім Китай в середині минулого століття "в 1949 році" захопив його силою.
О, мусульмани! Що змушує Китай та інших наважитися окупувати країни мусульман?
Що змушує Китай та інших пригнічувати мусульман і вести проти них звірячу і криваву агресію?
Що робить мусульман "слабкою ланкою", крики яких височіють над агресорами?
Чому мусульман грабує кожен, хто хоче, і чому вони є легкою здобиччю для кожного?
Чому, коли дивимося на ісламські землі, то не бачимо нічого, крім пролитої крові старих, жінок і дітей, і не бачимо нічого, крім криків втративших дітей жінок і сиріт. І не бачимо нічого, крім роз'єднаності і розподілу, за якими стоїть ворог?
Що робить мусульман бідними і нужденними? Незважаючи на те, що їх країни це - країни багатств і ресурсів?
О, мусульмани! Цьому тільки одна причина, яку може усвідомити лише той, хто володіє розумом і має слух:
Поістині, мусульмани втратили піклувальника, який керував їх справами, і давав їм настанови.
Вони втратили імама, яким захищаються і боряться за ним, як про це сказав Посланник Аллаха ﷺ:
«إنما الإمام جنة يقاتل من ورائه ويتقى به»
«Поістині, імам - це щит, яким боряться і захищаються.» (Передав Муслім.)
Вони втратили праведного халіфа, який оберігав би цілісність Ісламу і захищав би границі.
Вони втратили Мутасима, який відповів би на крики про допомогу і відповів би на благання пригноблюваних і на крики потерпівших поразку!
Поістині, мусульмани сьогодні перевищують півтори мільярда. Однак вони не мають держави, яка правила би тим, що послав Аллах і вела би джихад на шляху Аллаха. Навпаки, їх правителі правлять чим завгодно, але не Ісламом. Вони боряться з ким завгодно - але не з ворогами Аллаха, з ворогами Його Посланника ﷺ і мусульман. Вони бачать і чують, що відбувається з мусульманами Східного Туркестану і не ворушаться для надання їм допомоги. Навпаки, вони глухі, сліпі і не розуміють. Найкращий з них тільки говорить слова, у яких дзвін як клацання незарядженої рушниці і які не мають ніякого значення. Однак він вибухає і думає, що веде себе добре ...
Такими стали мусульмани через своїх правителів: їх багато, але вони не мають ніякої ваги. Вони подібні до піни і їм стали відповідати слова Посланника Аллаха ﷺ:
«... بل أنتم يومئذ كثير ولكنكم غثاء كغثاء السيل ولينزعن الله من صدور عدوكم المهابة منكم وليقذفن الله في قلوبكم الوهن فقال قائل يا رسول الله وما الوهن قال حب الدنيا وكراهية الموت »
«... Ні, вас в той час буде багато, але ви будете подібні піні (морській). Аллах забере з сердець ваших ворогів страх і вселить у ваші серця аль-Вахн. І хтось запитав: «О, Посланник Аллаха, а що таке аль-Вахн?». Він відповів: «Любов до цього життя і ненависть до смерті». Передав Абу Давуд.
О, мусульмани! Один з мусульманських керівників Кутайба ібн Муслім аль-Бахілій відкрив обидві частини Туркестан: західну - «Центральну Азію» і відкрив її міста, як Бухара і Самарканд в 94 р.х. Потім після цього він вирушив на схід, поки не досяг «Кашгара», який на той час був столицею східного Туркестану і який зараз називається китайцями "Ян Чен". Він завершив своє завоювання в 95 р.х. А потім, зупинившись зі своїм військом біля воріт Китаю, він поклявся, що вступить на землі Китаю. Коли про це почув правитель Китаю, то його охопив страх і жах. Він відправив до мусульманського керівника людину, уклавши договір про те, що він буде платити джизью і відправив йому шматочок землі, щоб він наступив на неї і здійснилася його клятва ... Такою була велич Ісламу і мусульман! Мусульмани були величними своїм Господом, сильними за рахунок своєї релігії і недоступною фортецею, до якої ніхто не наважувався доторкнутися. Більш того, ніхто не насмілювався наблизитися з намірами заподіяти зло Ісламу і мусульманам.
О, мусульмани! Того, що вас постигає досить, для того, щоб замислитися про свою долю або щоб виправдалися над вами слова:
(أَوَلاَ يَرَوْنَ أَنَّهُمْ يُفْتَنُونَ فِي كُلِّ عَامٍ مَّرَّةً أَوْ مَرَّتَيْنِ ثُمَّ لاَ يَتُوبُونَ وَلاَ هُمْ يَذَّكَّرُونَ)
«Невже вони не бачать, що кожен рік вони піддаються випробуванню один або два рази? Вони не каяться після цього і не згадують настанови». (9:126)
Поістині, Хізб-ут-Тахрір закликає вас до ведення серйозної діяльності для надання йому допомоги у встановленні Халіфату, щоб ісламська Умма стала кращою з громад, виведеною перед людьми. І щоб Ісламська держава стала першою державою в світі. А також щоб відрубати голову тому, хто зазіхає на Іслам і мусульман і відрізати руку, яка хоче нанести шкоду ... Тоді у Туркестану і у інших ісламських земель буде Мутасим, що відповість на крики про допомогу і помститься тим, хто заподіяв їм шкоду. І тоді засяє земля знову променем Халіфату.
(فِي بِضْعِ سِنِينَ لِلَّهِ الْأَمْرُ مِن قَبْلُ وَمِن بَعْدُ وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ)(بِنَصْرِ اللَّهِ يَنصُرُ مَن يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ)
«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому забажає. Він могутній, Милосердний». (30:4-5)
Хізб-ут-Тахрір
17 Раджаб 1430р.х.,
10/07/2009р.