Протестування у Тунісі: До якого часу ми будемо проявляти терплячість?

Центральний інформаційний офіс
Друкарня

Протестування у Тунісі: До якого часу ми будемо проявляти терплячість стосовно несправедливості та порочності правителів?

Через два тижні від бурхливих акцій протесту президент Тунісу Бен Алі роззявив свого рота. Його переповнював гнів через те, що протестування голодних,бідних та велика кількість безробіної молоді пагано вплинули на потік туристів…!

 

Учора він виступив з промовою, у якій попередив «екстремістів та провокаторів!», які стояли за проведенням цих протестів, назвавши їх «не цивілізованим зразком,який подає про нас спаплюжену картину, яка заважає прийому інвесторів та туристів»

Звернення Бен Алі відбулося після неминучої поразки його репресивного режиму, якої він зазнав у вирішенні проблем з протестами, які розпочались у вілаяті Сіді-Бу-Зід, через причину поширення масового безробіття, зубожіння, корупції та хабарництва.

Після чого вібулося самогубство двох громадян в знак протесту несправедливості туніського режиму, який перетворив країну на туристичний Рай для розбещених, аморальних,порочних людей, які прямували сюди з усіх кутів Земної кули, і в Пекло, від якого біжуть місцеві жителі, мігруючи з метою пошуку засобів для існування та збереження життя.

Поліція та сили безпеки, як завжди, зустріли протестувальників кулями та сльозоточивим газом, що призвело до загибелі кількох людей та значним травмуванням інших.

Також почали проводити арешти та рейди домів, що викликало панікування серед людей, вважаючи, що подібні методи терору та залякування, які практикує режим Тунісу протягом чверті сторіччя, і цього разу принесуть бажані результати у придушенні гніву та обурення населення на адресу цього режиму.

Але цього разу користі від цих методів не було. Навпаки, кількість протестів збільшилось, почали проводитись демонстрації у ряді міст по всій країні, що примусило режим зробити спроби поглинення гніву населення, побоюючись наслідків, які не можна буде виправити …

Президент Бен Алі терміново віправляє свого міністра по питаннях розвитку до регіону Сіді-Бу-Зід, щоб той оголосив проекти розвитку по вирішенню проблеми з безробіттям.

А після того, як стала картина з подібним хитруванням очевидна в тому, що використовуючи подібні прийоми не обдурити народ, тоді режим висунув з рукаву карту під назвою «опозиція», яку він же і створив на виду у всіх, озадачивши її у ролі запобіжного клапану, щоб врешті решт зробити владу більш жорсткішою, тримати народ у залізному кулаку та зберігати цей режим від падіння.

Але, не дивлячись на ступінь тягару пригноблення та репресій, які практикує служба «безпеки!» стосовно свого ж народу, що сприяло збільшенню кількості протестів і в інших містах, все ж таки реальною причиною того, що відбувається, є загострення ситуації з порочністю діючого режиму та паганого відношення до населення протягом багатьох років.

А також  настриливість  режиму у  практиці з так званою боротьбою з тероризмом стосовно інакодумців, провакування та гра на почуттях мусульман, брутальні злочини режиму проти Ісламу як релігії, власного народу та його цінностей, і все що з ним пов´язано.

Режим Тунісу сам себе перетворив на інститут, який об´явив війну Ісламу та який веде діяльність по його викоріненню в усіх аспектах життєдіяльності людини в цьому дорогому краю – мусульманській країні, при підтримці західних країн, особиво Європи,у першу чергу Англії та Франції.

Не далекий у пам´яті той день, коли Ширак не знайшов кращого плато аніж Туніс у своєму нападі на хімар, зробивши це підгрунтям заборонити його у Франції. А міжнародні звіти іще продовжують брехливо глузувати, схвалюючи на усі лади туніський режим та його досягнення у сфері розвитку та стабільності.  

У своєму звіті Міжнародний валютний фонд від 2010 року дає позитивну оцінку діям керівників уряду Тунісу за утриманий баланс та економічні реформування!

Також Всесвітній економічний форум, який проводять щорічно у Давосі поставив Туніс на 35 місце з 122 країн, що робить його, з токи зору темпів росту, першою країною серед африканських країн та другою серед арабських!

І,дійсно, чому тут дивуватись, бо 35 місце Туніс посів за «утриманий баланс та економічні реформи», а не за задоволення нагальних потреб мільйонів голодних та бідний людей, та забезпечення їм нормального,гідного життя.

Більше того, ці «збалансовані реформи» скеровані на обслуговування інтересів капіталістичних західних країн та західних інвесторів, і, звичайно же, туристів, за яких так вболіває президент Тунісу, що вони можуть змінити обличчя свого пороку та розбещеності!

Таким чином, режим Тунісу став на стежку війни з Ісламом, почав випереджати усіх в боротьбі з хімаром в освітніх закладах, громадських місцях, ринках. Почав вести непримиренну боротьбу з ісламським закликом, протягом дестиріч арештовуючи носіїв заклику, кидаючи їх за ґрати та піддаваючи їх тортурам. Злочини цього режиму торкнулися навіть вільних,невинних жінок, тримаючи їх у в´язницях та катуючи їх.   

Правда полягає у тому, що сталася поразка уряду у керуванні народом, забезпеченні його нагальних потреб – харчами, житлом, одягом, медичним обслуговуванням, освітою, безпекою - та у забезпеченні гідного життя через справедливий розподіл національного здобутку.

Ця поразка стосується не лише режиму Тунісу, цією рисою позначилися усі існуючі режими правління у мусульманських країнах.
До якого часу ця благородна Умма буде знемагати, перебуваючи під тягарем режимів, які увібрали в собі усе лихо: пригноблення народів, прислуговування Заходу, правління не тим, що ниспослав Аллах?

Хіба не прийшов вже час для цієї Умми, і зокрема для тих, хто має силу при владі, докласти усіх зусиль та розпочати завзяті дії у справі відродження Халіфату у мусульманських країнах, поява якого зробить щасливими людей у цьому житті та у наступному, гарантуючи провести його у спокої та безпеці?

عَدُوٌّ ۖ فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَىٰوَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكًا

«Якщо до вас прийдуть від мене вірні провідні вказівки, то всілякий, хто піде за Моїми вірними провідними вказівками, не залишиться заблукавшим та нещасним. А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123, 124)


Усман Баххаш
Голова центрального інформаційного офісу ХТ
Центральний Інформаційний офіс Хизб-ут-Тахрір
№ 1432h/08
Середа,29/12/2010г.
23 мухаррама 1432г.х.
Тіл./Факс: 009611307594 Моб.: 0096171724043
e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сіді-Бу-Зід (Гаммуда араб. ولاية سيدي بوزيد‎‎‎) — один из двадцяти чотирьох вілаятів Тунісу. Розташований у центральному Тунісі. Територія 6994км² з населенням 396 тыс. жителів (перепис 2004). Адміністративний центр – Сіді-Бу-Зід.
Всесвітній економічний форум (ВЕФ) – міжнародна позаурядова організація, діяльність якої скерована на розвиток міжнародного співробітництва. Щорічна зустріч під егідою форуму проводять у Давосі (Швейцарія), окрім того форум виступає  організатором ділових заходів у різних країнах.