Професору Хакіму Аль-Мутейрі

Центральний інформаційний офіс
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Мир вам, милість та благословення від Всевишнього Аллаха.

Коли я зайшов до вашого сайту, то побачив, що ви написали другого листа – спростування «Історія революції 23. Ісламських рух та криза політичного проекту» на наше послання – наставляння, яке було відправлене вам від ХТ 29/11/2010р.

 

Але, хотілося б відзначити, що це не перша ваша відповідь на наше послання-наставляння. Ваша перша відповідь на наше послання відбулася 09/12/2010р. Ось її текст:

«Я дотримуюсь іншої думки, аніж ти.

По-перше, нижче наведене посилання із твого послання явно свідчить про те, що ти не зрозумів остаточно нашу точку зору (Хакім аль-Мутейрі звертається до аміра ХТ Ата Абурашта. зам. пер.). Ти пишеш: « У той же час ХТ засмучує бачити і чути, що є мусульмани - автори, які, закликаючи до Халіфату, перевертають тему на свій манер, спотворюючи при цьому істинне розуміння питання. Так, що вони закликають до Халіфату шляхом створення союзу між правителями - тагутами, які керують за куфром, і створення в цьому союзі ради, яка була б названа як рада – Халіфат, на кшталт Організації Ісламська Конференція або Ліги Арабських Держав, чи в кращому випадку Євросоюз. Це буде союз окремих один від одного держав, але при цьому він буде називатися Халіфатом! Вони, свідомо чи ні, викривляють правильне бачення Халіфату у мусульман, а також заважають тим, хто працює над його встановленням». Якщо б ти ознайомився з іншими моїми книгами, такими як «Аль-Хуррія» (Свобода), «Ат-Туфан» (Буревій) або «Тахрір уль-Інсан» (Звільнення людини), то питання, підняте мною, ти зрозумів би по-іншому. Якщо б ти простежував поновлення на моєму сайті, мої публікації, статті, то ти б не дозволив собі мати такі сумніви. Оскільки моя головна мета – виконання групових організованих політичних дій для зміни існуючих режимів і встановлення натомість ісламських урядів, які б підтримували один одного. І тоді Умма знов стане єдиною, і праведний Халіфат повернеться знов. Це є фардом (обов’язком) для кожного. У цьому процесі просто неможлива розбіжність. І я навіть і  гадки не мав закликати теперішні уряди тагута працювати над цим!!!

По-друге: ХТ, партія Справедливості та Доброчинності, Аль-Каїда та інші рухи ставлять перед собою мету відновлення Халіфату. І за це їм варто віддати належне. До них цю тему розглядав Хасан Аль-Банна, а до нього Рашид Ріда у своїй книзі «Халіфат». Але, у той же час ми повинні усвідомлювати, що є різниця між ідейним та науковим підходами до питання про необхідність Халіфату з одного боку, і політичним проектом з такими ж завданнями з іншої. Такого поділу, на жаль, ми не знайшли ані у  іхванів, ані у Хізб-ут-Тахрір. І це лише у черговий раз доводить нездатність останніх по закінченню 70 років на здійснення чого-небудь на політичній сцені, нехай навіть це буде встановлення держави в Медіні, як це зробив Пророкﷺ!

По-третє: Проблема ХТ полягає у тому, що він зробив із методу встановлення Халіфату поклоніння, як намаз та інші види поклоніння, які цілком і повністю прийшли нам від Всевишнього, не бачачи різницю між таким видом поклоніння і іншими видами шаріатських обов’язків, у яких людина сама обирає метод його виконання, за умови, що воно здійснює бажане, як джихад, утримання несправедливого і т.п. Ось і тема Халіфату ближче до джихаду, а не к намазу, де немає місця для обміну думками та міркуваннями. Варто розуміти кордон між обов’язком встановлення Халіфату та методом встановлення.

Далі, на основі свого розуміння про те, що сам образ встановлення держави є поклонінням, ХТ зобов’язує себе пошуком сил, не дивлячись на бік та місце, звідки вони виходять, і при цьому не зумовлюється, що ці сили повинні бути державою. Аль-Каїда сьогодні більш близька до того, чого вона прагне, аніж ХТ. Ми повинні бачити різницю між встановленням держави, де б там не було ,  знайшовши там сили, як погодяться тобі допомогти, та поміж встановленням держави - Халіфат над всією Уммою, яка з радістю прийме його і надасть йому свою підтримку!

По-четверте: я не уявляю, щоб між питанням Халіфату та встановленням Пророцької держави у Медіні, коли Пророк (с.а.в.) шукав сили, здатні йому надати допомогу, можна було б провести аналогію. Адже це зовсім різні речі. Сахаби (нехай буде задоволений ними Аллах), проявивши ініціативу, порадились, висказавши свої думки,  цілком раціонально обрали Абу Бакра в Медіні і встановили у день Скіфа Халіфат. Абу Бакр же не прохав ані у кого допомоги, і навіть не робив так, як робив це Пророкﷺ. Отже, серед мусульман сьогодні повинні показати себе володарі сили і влади, об’єднавшись і спрямувавши усі сили на встановлення Халіфату і об’єднання Умми, без заяв про те, що вони повинні це робити, оскільки це робив Пророк (с.а.в.). І це не можливо без політичного проекту! Враховуючи, що віруючі не можуть возз’єднатися сьогодні для встановлення Халіфату, вони повинні докласти своїх зусиль  на здійснення причин, які допоможуть їм встановити державу.  

По-п’яте: Неможна проводити аналогію поміж положенням Умми сьогодні, у той час, як більша її частина знаходиться в Дар-уль-Ісламі, і положенням Пророка (с.а.в.) у Мецці – Дар-уль-Куфрі. Сьогодні звертання до Умми відбувається на основі слів Всевишнього: «Сьогодні я завершив вам вашу релігію». Якщо Умму знов спіткає слабкість та  занепад - це не означає, що подібний стан виводить її із положення, при якому вона була на вершині свого розвитку. Більше того, усі закони та положення шаріату і положення шаріату залишаються дійсними. Якщо Умма знову возз’єднається, і Халіфат буде знову відновлений, а халіф відійде від віри, і Умма роз’єднається, що у такому випадку повинні робити мусульмани?  Чи буде Умма зобов’язана шукати сили, здатні надати допомогу, як це робив Пророк (с.а.в.), і встановити новий Халіфат або ж обов’язковим буде висунутися усім ісламським силам для усунення халіфа-віровідступника шляхом джихаду згідно з хадісом Посланця: « Доки не побачите явне невір’я», а також хадіс:   « Хто ж буде вести джихад з ними, то він віруючий», а також іншими хадісами, які узаконили джихад? Твоя відповідь на це питання буде нашою відповіддю на теперішню реальність. Наш прямий обов’язок сьогодні - це визволення Умми від влади зовнішнього ворога-кяфіра і визволення її від внутрішніх агентів. Усі мусульмани у своїх країнах повинні задіяти свої сили на це. Коли ж це здійсниться, усі повинні бути зобов’язані піти на співпрацю, засновану на добрі та богобоязливості, об’єднання Умми воєдино і вибору Єдиного Халіфату.

По-шосте: Звичайно ж , жоден не відкидає того, що вдалося досягнути ХТ у питаннях Халіфату. Але, на жаль, він не займається політичною діяльністю заради зміни, окрім ідейної боротьби. Тому він не приймає участь у джихаді на шляху Аллаха для відбиття ворогів від Умми, хоча це і є фардом айн та фардом кіфая, затверджене Кораном, Сунною та одностайністю Умми. Це і стало причиною віддалення ХТ від Умми та її реформаторських рухів, не дивлячись на слова Всевишнього: « І співпрацюйте один з одним у благу та богобоязливості». Більше того, вони не приймають участь у яких-небудь спільних заходах з реформаторами для затвердження істини і віддалення омани, хоча я не знаю про положення у Судані, можливо ситуація там інша!

По-сьоме: Шановний брате, книга «Ахлю сунна та політична криза» була звертанням у першу чергу до салафітів та усій Ахлю сунна в загалом. А як відомо, у них свої основи, правила у дискусіях та доказах. І ми звертаємося до них на тій мові, яку вони розуміють. Що ж стосується інших, то вони можуть звернутися до інших наших книг.

І я б дуже хотів, щоб ваше послання не тримало в собі лихослов’я  про фінансову достатність людини у її країні, або догоджання правителям тагутам. Адже від подібних сумнівів важко знайти виправдання будь-якому мусульманину. Ми живемо у наших країнах, працюємо у наших університетах, маємо паспорта, і все це відбувається  в рамках не шаріатських режимів.  І в цьому нема нічого такого, чому це вважається підлабузництвом перед ними. Адже Умма – це наша основа і земля, на якій ми знаходимося, це її земля за рішенням Аллаха та Його Пророка. А усі ці не шаріатські режими тимчасові, і настане час, коли Умма візьме владу у свої руки. І , навіть, якщо на чолі такої Умми стане Халіф, який не має на те прав, необхідно буде докласти усіх зусиль для його усунення та заміни, навіть якщо для цього доведеться взятися за меча. І ми не можемо допустити перешкоджанню Уммі над володінням своєю землею, багатствами. Про це більш докладно я писав у своїй книзі «Тахрір уль-Інсан» (Визволення людини).

По-восьме: Бажаю, щоб братство та любов між нами залишалася, не дивлячись на усі розбіжності, які є між нами. Адже кожному полегшене те, для чого він створений. Розбіжність у жодному разі не повинна стати на заваді для вас щодо прочитання моїх творів та робіт. Безперечно, у них є те, що гідне вашого читання і те, що можливо вкладе в здійснення нашої спільної мети – встановлення Халіфату. Не дивлячись на розбіжність, яка мається у методі його встановлення, ви вважаєте, що образ його переданий Аллахом, у той час як я вважаю, що це залишено на наш розсуд, у якому ми повинні використати усі способи і види джихаду, навички ведення шаріатської політичної діяльності. Наша мета – єднання Умми, встановлення правління Аллаха на землі, що і буде вважатися його намісництвом на землі.

І я приношу свої вибачення у зв’язку із стислістю, оскільки багато питань можуть бути незрозумілі, якщо не повернутися до моїх книг, присвячених даній темі. І ми прохаємо у Аллаха правильне розуміння, прямий шлях та  міцність, амін!

Люблячий тебе в Аллаху, професор Хакім Аль Мутейрі

Очевидно, що ви несерйозно поставилися до нашого послання, тому ваша відповідь ясно говорить про вашу зневагу. Тому ХТ направило на вашу відповідь від 10/12/2012 наступного листа:

«З іменем Аллаха, Милостивого і Милосердного. Мир вам, милість та благословення Аллаха, професор Хакім Аль Мутейрі

Хвала Аллаху, Мир та Благословення Його Пророку, сім’ї  Пророка, прибічникам і тим, хто послідував за ними.

Шановний професоре, ми проти безцільних суперечок та диспутів. Нами було відправлено вам наш лист-наставляння. Ми сподівалися, що відбудеться обмін порадами із найсерйознішими намірами та щирістю з ученими цієї Умми для слідування істині згідно з шаріатськими доводами. Ми розтлумачили доводи про обов’язковість пошуку та вимагання допомоги. Оскільки саме за допомогою цього методу Пророк (с.а.в.), встановив державу.  Але, не дивлячись на це, твоя відповідь, яку ми отримали 08/12/2012, більше скидалася на кепкування і несла у собі певний сарказм і зовсім не відповідала рівню спілкування вчених.

Ти писав, що прибічники у день Скіфа в Медіні встановили Халіфат, і Абу Бакр став халіфом, не просячи ні у кого допомоги! Але хіба прибічники і Абу Бакр встановлювали державу, або ж вони вже знаходилися у державі, яку створив Посланець Аллаха (с.а.в.), після пошуків сил, які дали йому допомогу? І хіба може бути так, що ти не усвідомлюєш різницю між створенням держави та її продовженням, або це глузування та зневага вимогою допомоги?

Ти критикуєш нас у тому, що метод встановлення держави ми беремо як єдиний образ, без права на свою думку, на основи доказу, як це і є в інших видах поклоніння. Далі ти додаєш, що на основі подібного мислення, ХТ зобов’язує себе, не дивлячись на місце, шукати допомогу, і при цьому не  зумовлюється, що ці сили повинні бути державою! І невже може бути так, що ти не усвідомлюєш, що допомога вимагається у володарів влади для встановлення держави, а це неможливо  у будь-якому місці, окрім як у  державі. В іншому випадку ти просто насміхаєшся із прохання про допомогу!

У той же час ти не обмежуєшся кепкуваннями над проханням про допомогу, не дивлячись на величність цієї справи, ти відкрито звинувачуєш нас, як це роблять інші заздрісники Халіфату і тих, хто взявся за цю справу, що ми не визнаємо і заперечуємо джихад та інші хукми, виправдовуючи це відсутністю Халіфату! Чи так це, професор?! В якій книзі або прокламації ти прочитав таку думку від ХТ? Невже ти здатен звинуватити чистий, богобоязливий хізб, з яким бажаєш зберегти братські відносини, і не побоятися у цьому Аллаха?

На цьому я завершу свій коментар на твій лист у відповідь. ХТ не зашкодить збільшення числа насмішників та тих, хто звинувачує, на  іще одну особу.  Адже завершення за богобоязливими. А Всевишній Аллах візьме під свою опіку праведників.

Мир тебе. На цьому ми завершуємо спілкування з тобою. Достатньо тих наставлянь, що ми дали тобі, і дізналися, хто ти. Мир тобі.

4 Мухаррам 1432 року за хіджрою. 10/12/2010р.

Тим самим ми завершили той диспут з вами.

Шановний брате, ваш другий лист-спростування, оприлюднений на вашому сайті, не дивлячись на відсутність узгодженості деяких його частин, усе ж є ввічливою
відповіддю, і ближче до листів учених, аніж ваш перший лист. І ми б уже хотіли, щоб ваш другий лист передував першому.  

Варто зазначити, що наше перше послання вам, яке містило наставляння та поради, не було приводом для нас відкрити з вами двері суперечок та диспутів. Зробили ми це з метою відповідності хадісу Пророка (с.а.в.), де він сказав: «Релігія – порада… Порада Аллаху, Його Книзі, Його Пророку, імамам мусульман і всім мусульманам у цілому». Передав Муслім.

Написати тобі наш перший лист спонукало нас те, що у твоїй книзі сталося змішення хорошого та поганого. Ми ж захотіли провести пряму лінію поряд з іншою лінією. Ми сподівались, що якщо ти приймеш пораду та наставляння, то у цьому буде благо, і це те, до чого ми прагнули. Якщо ж ти не прийняв, то хіба ми можемо тебе змусити це зробити?! Тому ми обмежимося   розмовою, що відбулася, і не будемо відповідати на твій останній лист, оприлюднений на твоєму сайті. Нашого листа-послання цілком достатньо, наші погляди цілком докладно розтлумачені у наших книгах та прокламаціях, які завжди можна знайти на наших сайтах.
Все ж, було б краще, якщо ти оприлюдниш повністю, а не частково наше перше послання на своєму сайті, а потім своє спростування. Адже в іншому випадку картина буде не зовсім зрозумілою для читача, чи не так?

Мир вам та милість Аллаха.

P.C. Ми не оприлюднювали на наших сайтах наше перше послання і ваші на них відповіді, перш ніж ви самі почали це робити на своєму сайті.  Тому ми не опубліковуємо наше перше послання, вашу першу відповідь на нього, і наш другий вам лист. Що стосується вашої другої відповіді, то ми її оприлюднимо, з волі Аллаха, тоді, коли ви повністю а не частинами оприлюдните наш перший лист до вас. І Всевишній опікує праведників.

Усман Баххаш
Голова центрального інформаційного офісу ХТ
Центральний
Інформаційний офіс
Хізб-ут-Тахрір
№ 11/1433h
Середа, 26 Джумада аль-Уля 1433 р.х.
18/04/2012