Закон про соціальне забезпечення прийнятий з метою служити владі та красти майно людей, прирікаючи їх на бідне існування

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Палестинська адміністрація об’явила про рішення запровадити закон про соціальне забезпечення на початку наступного місця. Після цієї заяви піднялись незадоволені голоси опозиції, почались протести та мітинги. Вираження невдоволення на адресу закону почастішало, але влада як і раніше стоїть на своєму.

Що означає закон про соціальне забезпечення ? Чому влада хоче нав’язати його навіть силою? Чому люди незадоволені законом, незважаючи на запевняння влади у тому, що він є історичним досягненням, займає сторону робочих і трудящих? У чиїх інтересах працює цей закон і кому від нього користь? У чому полягає його головна небезпека?

Закон про соціальне забезпечення в основі закликаний приховати недоліки капіталістичної системи, яка встановила прибуток та матеріальну  цінність основою для усього, розглядаючи питання опіки над людьми з цієї ж точки зору. Людина, в силу своєї природи, по досягненні певного віку, або внаслідок, або хвороби буває не у змозі працювати і знаходити собі сама засоби до існування, через що в очах капіталістичної системи вона втрачає усіляку значущість. Вона стає тягарем,від якого капіталістична система не може позбутися, але й не бажає витрачати гроші на її утримання.

Тому і створюється такий закон, закликаний взаємодіяти з цим прошарком населення, піклуватись про нього за допомогою заснування інститутів по збору грошей з платників страховок і робочих за час їх роботи, щоб витрачати зібрані засоби на забезпечення пенсіонерів, хворих та інвалідів під приводом «гарантійного страхування». Що ж стосується Ісламу, то він містить закони, які систематизують витрати на подібний прошарок населення. Першими, хто повинен їх утримувати, вважаються їх дорослі діти. Якщо ж немає тих, хто б про них піклувався, або вони не у змозі цього зробити, то цю турботу приймає на себе держава. У самому ж страхуванні взагалі немає ніякої потреби, тому що держава і так повинна надавати безкоштовні медичні послуги для усіх громадян країни.

Чому влада Палестинської адміністрації продовжує наполягати на застосуванні цього закону, незважаючи на мітинги і протести?

Це відбувається потому, що колонізатор установив Палестинську адміністрацію не для того, щоб та піклувалась про справи палестинців. Палестинська адміністрація створена для того, щоб виконувати політичні накази своїх хазяїв і покінчити з палестинською проблемою. Згідно поставленої перед нею задачею, адміністрація докладає усіх зусиль, щоб позбутися від усіх своїх обов’язків перед жителями Палестини, від усіх турбот над ними, як, наприклад, від утримання потребуючих, безпритульних та медичного забезпечення. Тому, виробивши закон про соціальне забезпечення, Палестинська адміністрація повністю показала своє ставлення до народу, заявивши, що віднині відповідальність за утримання таких прошарків населення переходить з адміністрації на «інститут гарантійного страхування».

Інститут буде закликаний збирати величезні засоби, тому що людей, вимушених сплачувати внески цьому інститут, виявляється більше мільйону осіб. Але навіть якщо ми уявимо, що їх мільйон, кожен із яких у середньому заробляє 700$ на місяць, то інститут збере з них приблизно 50 млн. $ з робочих і 70 млн. $ з роботодавців, тобто біля 120 млн. $ лише за один місяць. До відома, перша виплата грошей цим інститутом повинна буде здійснюватись лише через 10 років після вступу закону про соціальне забезпечення в силу. Тобто увесь зміст закону полягає у тому, що він збирає руках Палестинської адміністрації величезні, усе прибуваючі та прибуваючі суми грошей і багатства, щоб тут же їх розграбовувати, віддавати на хабарі та оплату найманцям. Цим і пояснюється те, чому Палестинська адміністрація наполягає на втіленні закону, незважаючи на усі протестні голоси незадоволених.

Неможна сказати, що цей інститут, згідно закону, є незалежним, а його фінанси не поповнюють казну палестинської влади. Це брехня, яку виявляє сама реальність. Палестинська адміністрація панує над цим інститутом за допомогою панування над Радою управління цього інституту, на чолі якого стоїть міністр праці, який є, у свою чергу, партнером решти усіх інших членів ради міністрів.

Чому жителі Палестини виступають проти цього закону, незважаючи на запевняння влади у тому, що він закликаний служити їм та захищати їх майно?

Жителі благословенної землі Палестини обтяжені важкість податків з боку Палестинської адміністрації. А тепер прийшов і цей закон, щоб остаточно зламати хребет населенню, і без того виснаженому різноманітними податками і митами. Згідно закону про соціальне забезпечення, робочі повинні виплачувати суму у 7,2% від своїх зарплат у якості внеску інституту. Це викликало гнів робочих, зарплати яких і так ледве вистачає, щоб зводити кінці з кінцями. У свою чергу, роботодавці повинні виплачувати 10,9% від прибутку кожного свого робітника на додачу до інших податків, які сплачують хазяї заводів та підприємств, що надають роботу населенню. Наявна ситуація добре описується одним із місцевих роботодавців, який заявив: «Ми зачинимо двері заводів, зберемо ключі від них і віддамо їх владі!». Це заява говорить про те, що віднині заводи будуть працювати на Палестинську адміністрацію!

Людина, перш ніж получить виплати на свою користь від інституту, повинна відповідати важкодосяжним умовам: до цього вона повинна виплачувати внески 15 років, а потім досягти шестидесятирічного віку, і лише тоді вона отримає виплати по наступній формулі: 2% помножується на кількість років і помножується на середнє число останніх трьох зарплат. Підсумкова сума по формулі — просто смішна, і вона не здатна покрити навіть мінімальні життєві потреби. Тому на мітингах люди підняли гасла «Соціальне забезпечення для збіднення!», «Пропади пропадом соціальне забезпечення!».

Народ Палестини відмовляється приймати владу Палестинської адміністрації у якості гаранту для майбутнього фонду. В очах народу Палестинська адміністрація не заслуговує на довіру як гарант, а є збориськом крадіїв та грабіжників народних засобів. На акціях протесту люди заявили: «Вона (влада) — злочинна банда!».

На завершення треба сказати, що протести проти закону свідчать про усвідомлення народом небезпеки цього закону. Люди знають, що їх майно хочуть розграбувати і вивезти за кордон під приводом зовнішніх інвестицій, а заяви Палестинської адміністрації про те, що прийнятий закон є історичним досягненням у служіння народу — не більше, аніж дурний жарт. Народ остаточно втратив довіру Палестинської адміністрації та її гаслам.

У чиїх інтересах працює цей закон і кому від нього користь?

Із вищесказаного і із самих статей закону, які формат статті не дозволяє згадати, стає ясним, що єдина сторона, яка отримає користь від дії закону,це Палестинська адміністрація інституту соціального забезпечення (бо адміністрація контролює раду управління інституту), а також за допомогою можновладців та купки крупних капіталістів (т.з. «товстих котів»), які надають допомогу владі Палестинської адміністрації, співпрацюють з нею у грабіжництві і які по суті є частиною цієї влади.

Небезпеки закону:

Даний закон — харам згідно Шаріату. Палестинська адміністрація бажає відняти майно людей силою. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

لَا يَحِلُّ مَالُ امْرِئٍ مُسْلِمٍ إِلَّا بِطِيبِ نَفْسٍ مِنْهُ

«Не дозволено брати майно мусульманина без його дозволу».

Також це майно буде інвестуватись у проекти з відсотковими кредитами, що викликає гнів Аллаха, Який сказав:

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اتَّقُوا اللَّـهَ وَذَرُوا مَا بَقِيَ مِنَ الرِّبَا إِن كُنتُم مُّؤْمِنِينَ ﴿٢٧٨﴾فَإِن لَّمْ تَفْعَلُوا فَأْذَنُوا بِحَرْبٍ مِّنَ اللَّـهِ وَرَسُولِهِ ۖوَإِن تُبْتُمْ فَلَكُمْ رُءُوسُ أَمْوَالِكُمْ لَا تَظْلِمُونَ وَلَا تُظْلَمُونَ

«О ті, які увірували! Бійтесь Аллаха і не беріть решту лихви, якщо тільки ви є віруючими. Але якщо ви не зробите цього, то знайте, що Аллах та Його Посланець проголошують вам війну. А якщо ви покаєтесь, то вам залишиться ваш початковий капітал. Ви не вчините несправедливо, і з вами не вчинять несправедливо» (2:278,279).

Таким чином, Палестинська адміністрація штовхає усіх, хто боїться Аллаха і відмовляється платити навіть одну срібну монету на користь відсоткових кредитів, на те, щоб відати ці гроші у кредитні заклади, після чого обіцяє годувати людей крихтами решти грошей, повернутих з часом назад у вигляді депозитів!!! Нам досить Аллаха, і який чудовий цей Попечитель і Хранитель!


Газета «Ар-Рая»
Д-р Ібрагім Тамімі
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Палестині
22 Сафара 1440 г.х.
31.10.2018 р.