Газета «Ар-Рая»

Сьогодні Європа переживає найгірші часи з миті свого формування. Вона балансує між ностальгією по минулому, коли вона домінувала у світі, і ілюзіями майбутнього, які розсипаються від ударів як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, наближаючи Європу до катастрофічного падіння. Найбільш яскравим доказом цього є зізнання однієї із ключових країн, виступаючих за єдність Європи – Франції.

З 14 по 16 лютого 2025 року в німецькому місті Мюнхен пройшла 61-я Мюнхенська конференція по безпеці. Одним із найбільш помітних аспектів цього заходу став розбрат між двома частинами Західного табору – американською і європейською. Для чого ця конференція і в чому причина виниклого розбрату?

Із заснуванням першої Ісламської Держави в Медині народилась община праведного шляху, справедливості і милосердя, яка після довгих років пригноблення і мороку осяяла світ світлом і наповнила його справедливістю. Ця держава очолила світ, виводячи людей із поклоніння створінням до поклоніння Творцю, від несправедливості хибних релігій до справедливості Ісламу. Вона згуртувала народи в єдину Умму, не роблячи відмінностей між арабами і неарабами, чорними і білими. Вона управляла по справедливості, слідуючи наказу Аллаха:

З 20 по 24 січня 2025року в Давосі пройшов Всесвітній економічний форум під хибним гаслом «Співпраця для адаптації до епохи розумних технологій»! В ньому взяли участь багато голів держав і урядів, представники міжнародних організацій, генеральні директора найбільших компаній, експерти наукових, промислових, дослідницьких і аналітичних центрів, а також фахівці по управлінню бізнесом, провідні університети, профспілки і неурядові організації. Усе це було організовано в демонстративному форматі, щоб підтвердити лідерство Заходу.

27 січня 2025 року міністр іноземних справ Німеччини Анналена Бербок назвала призупинення санкцій хорошою новиною як для сирійського народу, так і для європейців, оскільки це необхідно для відновлення і забезпечення безпеки. Проте вона підкреслила, що це не є «чеком без суми», закликавши до подальшого пильного спостереження за розвитком подій в Сирії. Бербок заявила: «Європейський союз не стане спонсором екстремістських, терористичних чи ісламських структур», додавши, що «майбутнє Сирії залишається неясним навіть через 50 днів після падіння Асада».

Президент США Дональд Трамп розпорядився призупинити надання американської зовнішньої допомоги, за винятком тієї, яка призначена для єврейського утворення і Єгипту. Цей крок був підтверджений меморандумом Державного департаменту США. Даний підхід відображає більш глибоку стратегію, в межах якої допомога використовується як інструмент контролю, а не як засіб для вдоволення глобальних гуманітарних потреб.

Об’їжджаючи міста Шаму від Хами, «прикладу самопожертви», через Хомс аль-Валіда і до самого Дамаску омейядів, рухаючись по вулицям, де відчувається дух Ісламу, ти побачиш сліди його культури, які неможливо стерти. Ти усвідомлюєш, що усе, що відбулось, було не випадковістю, а здійсненням божественного предопредеління. Коли ти дивишся на гору Зайн аль-Абідін в Хамі і Камхані, розташованих на одній лінії, і чуєш про масштабні скупчення людей в Хамі, то розумієш, що тут діяла незвичайна сила. Коли ти досягаєш долини Хомсу і міста Ер-Растан і дізнаєшся, що повстанці перетинали міст, стає ясно, що люди самі по собі на це не здатні. Коли ти проїжджаєш через Хомс до Дамаску і бачиш міста і села Каламуна з його горами, то усвідомлюєш, що те, що трапилось, перевершує можливості людини. А коли перед тобою відкривається Дамаск, де розташовувалась четверта дивізія, республіканська гвардія і численні сектантські формування, тобі стає ясно, що те, що трапилось, було чимось незвичайним.

Ситуація на Близькому Сході свідчить про те, що це в дійсності окуповані землі, які стали ареною боротьби колоніальних держав, тоді як Ісламська Умма перебуває у невіданні про це і потребує того, хто пробудить її і виведе із цього штучного заціпеніння, нав’язаного колоніальною політикою, вираженої в західній культурі, яка, як Захід вважав, засліпила світ інформаційною пропагандою і потужними медійними інструментами і економічною перевагою, скерованою на збідніння мусульман, а також іншими засобами відволікання Умми. Усі ці інструменти використовуються правителями карликових держав, існуючих на землях Ісламу, які виступають агентами колоніальних держав, таких як США, Великобританія та їх союзників.