Іще у першій половині сторіччя по хіджрі, тобто, коли Ісламська Держава іще не встигла стати найбільшою державою і сокрушити імперії персів і римлян, мусульмани вже загорілись бажанням завоювати Константинополь, нині відомий як Стамбул.
Мусульмани покладались на наступну бушру (благу звістку) від Посланця Аллаха ﷺ:
لَتُفْتَحَنَّ الْقُسْطَنْطِينِيَّةُ فَلَنِعْمَ الْأَمِيرُ أَمِيرُهَا وَلَنِعْمَ الْجَيْشُ ذَلِكَ الْجَيْشُ
«Константинополь буде неодмінно завойований! Який же чудовий той амір і яке ж чудове те військо!».
Тоді Пророка ﷺ спитали:
أَيُّ الْمَدِينَتَيْنِ تُفْتَحُ أَوَّلاً قُسْطَنْطِينِيَّةُ أَوْ رُومِيَّةُ؟
«Яке із двох міст буде взято першим — Константинополь чи Рим?», —
він ﷺ відповів:
مَدِينَةُ هِرَقْلَ تُفْتَحُ أَوَّلاً
«Город Іраклія буде відкритий першим», —
маючи на увазі Константинополь. Даної чести був удостоєний Мухаммад аль-Фатіх1 і його хоробре військо у 1453 році (857 р.х.).
Це місто стало трофеєм мусульман, тому що воно було взято у результаті ведення військових дій, які послідували за відмовою керівництва міста здатись на умовах, що майно населення і церкви міста не постраждають, як не постраждали при завоюванні Єрусалима згідно пакту Умара2. Константинополь наполягав на тому, щоб битися. У такому випадку аміру дозволялось вчиняти з містом на свій розсуд згідно з нормами Шаріату, як це було при завоюванні Хайбара в епоху Посланця Аллаха ﷺ. Ось чому Мухаммад аль-Фатіх обернув церкву Айя-Софію в мечеть. Папа Римський почав виражати своє невдоволення, на що аль-Фатіх дав йому наступну відповідь: «Я дозволив, щоб Айя-Софія збереглась у якості місця для поклоніння. Але якщо ти не замовчиш, то я вторгнусь в Рим і оберну Ватикан в конюшню для своїх коней».
Після цього Мухаммад аль-Фатіх почав готуватись, щоб виконати другу благу звістку Посланця Аллаха ﷺ — завоювання Риму, але цьому не судилось бути, бо аджаль наздогнав його, не давши виконати задумане. Церква Айя-Софія вважалась центром Східної православної церкви і символом Візантійської імперії, будучи побудованою у 537 році у часи правління візантійського імператора Юстініана I. Ось чому її обернення в мечеть стало символом падіння Візантійської імперії, поганим предзнаменуванням для Римської імперії та її Західної католицької церкви в Римі і, звичайно ж, великою перемогою Ісламу. Саме тому один італійський історик і місіонер сказав: «Вигнання мусульман із Іспанії незрівнянно зі знищенням візантійської держави і захопленням Константинополя».
Потім прийшов проклятий Аллахом Мустафа Кемаль, щоб зруйнувати найдревнішу і найвеличнішу державу в історії — Халіфат. Ця трагічна подія трапилась 3 березня 1924 року. Після цього він почав спотворювати Шаріат і обряди Ісламу, а також атакувати мусульман, намагаючись зробити усе, щоб відвернути їх від своєї релігії, поширювати порочність і аморальність. Тому він велів закрити мечеть Айя-Софія у 1930 році під приводом реформ. 24 листопада 1934 року він видав рішення від імені уряду перетворити Айя-Софію у музей, який почав функціонувати 1 лютого 1935 року, а на його стінах з’явились мозаїки християнського многобожжя.
Хоча і повідомлялось, що їх знайшли під прошарком вапна і що вони були написані у древні часи, але також існує думка про те, що їх усе-таки домальовували пізніше. Лунали вимоги перетворити Айя-Софію у церкву, але скоєння подібного могло викликати бурхливу реакцію мусульман.
Заклики повернути Айя-Софію до її витоків у якості мечеті підсилились з 1980-х років завдяки силі ісламського пробудження. У 2005 році уперше був поданий позов у Десятий відділ Державної Ради (Danıştay)3 від імені асоціації «Sürekli VakıflarTarihi Eserlereve Çevreye Hizmet Derneği» («Екологічна служба, історична археологія і стійкі фонди»), очолювані Ісмаілом Кандеміром, з метою повернути Айя-Софії статус мечеті. Суд об’явив про своє рішення відхилити позов. Іще одна безрезультатна спроба була здійснена у 2008 році. Потім ця ж асоціація знов подала позов у 2016 році, але позов був також відхилений.
Проте, у 2016 році, через 85 років після закриття мечеті, було уперше дозволено читати азан, робити молитву в окремій її частині, а також туди був призначений постійний імам. У той же рік підсилились заклики за те, щоб повернути Айя-Софії статус мечеті. Асоціація знов подала позов 2 липня 2020 року. А 10 липня 2020 року Десятий відділ Адміністративного суду виніс рішення про скасування рішення 1934 року, відновив статус Айя-Софії у якості мечеті і відкрив її для здійснення обрядів покоління.
Так само ж мусульмани не повинні забувати про іще одну важливу втрату того, що було символом їх слави, і намагатись повернути її. Вони повинні вимагати анулювання рішення по скасуванню Халіфату і відновити його знов. Це рішення було прийнято купкою авантюристів. Необхідно скасувати конституції куфру а, а також несправедливих законів і рішень, прийнятих Мустафою Кемалем і тими, хто приходив після нього.
Що стосується зацикленого на своїй владі Ердогана, то він скористався ситуацією, щоб набрати вагу на президентських виборах у 2023 році, адже в останній роки його рейтинг серйозно похитнувся. У минулому році на місцевих виборах Ердоган програв у деяких крупних містах, серед яких був Стамбул, хоча саме про нього він говорив: «Хто переможе у Стамбулі, той і здобуде владу». Потім його колишні колеги по партії Ахмет Давутоглу і Алі Бабаджан, які мають у деякій мірі громадську вагу, почали засновувати свої партії.
На додаток до усього, економічна криза у Туреччині почала набирати обертів, що погіршило умови життя людей, збільшило їх невдоволення Ердоганом і знизило його популярність. Ердоган не справляється з рішенням кризисної обстановки і вдається до відволікаючих маневрів, щоб пом’якшити обстановку і дати віддушину, але це усугубило ситуацію з кризою. Наприклад, Ердоган видав рішення про надання людям кредитів з низькими відсотками на покупку житла.
Це призвело до винесення недійсних по Шаріату фетв від Управління по справам релігій (Diyanet) про дозволеність даних кредитів. Як результат, ціни на житло подвоїлись, а люди побачили більше шкоди,аніж користі, оскільки борги людей зросли. Окрім усього цього, він заслужив обурення суспільства через своє зрадництво народу Сирії, його співпраці з Росією і зв’язку з Америкою у спробі покінчити з революцією та ісламським проектом Халіфату, а також утвердити там світську систему. Також він увійшов у Лівію для здійснення там американського плану.
Подія навколо Айя-Софії підняла почуття мусульман, і деякі із них почали вихваляти Ердогана. Зверніть увагу, що це було лише відміною колись несправедливо прийнятого рішення, а не питанням запровадження норми Ісламу. Коли ж Мухаммад аль-Фатіх (нехай помилує його Аллах) обернув церкву Айя-Софію в мечеть, він запроваджував Іслам у затишку Халіфату. Якщо Іслам не буде повністю реалізований, конституції і закони невір’я, засновані на секуляризмі, будуть залишатись у дії, не буде покінчено з залежністю від безбожних країн-колонізаторів та їх військових баз, то фундаментальні змінення у країні не стануться. Усе буде залишатись як і раніше, подібно тому, як це трапилось 29 січня 2016 року, коли було прийнято рішення про скасування заборони на носіння шаріатського жіночого вбрання в учбових закладах після подачі позову у 2014 році.
Проте непристойні види вбрання продовжували мати місце, набираючи обертів, а Ердоган виправдовував це тим, що ніхто не має права втручатись у справи інших згідно концепції особистої свободи! Це явне порушення шаріатського обов’язку «наказувати схвалюване і забороняти засуджуване» (амрбіль-маруфванахйаніль-мункар). Світський підхід намагається схрестити віру з невір’ям, богобоязливість з аморальністю, цноту з розпустою, культові будівлі з домами розпусти, а також покірного раба з бунтівником у відношенні Творця у затишку демократичної системи, щоб істина не перемогла, а брехня не зникла.
Благі звістки (бушра) Посланця а ﷺ містять в собі веління — веління вдаватись до дій. Адже тільки так благі звістки стають яв’ю. Серед таких звісток:
ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةٍ
«А потім знов наступить Халіфат за методом пророцтва».
Щирі сини Умми докладають зусилля, щоб вшануватись честі зробити цю бушру яв'ю, подібно колишнім поколінням, які прагнули здійснити благу звістку Посланця ﷺ про завоювання Константинополя.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
22.07.2020 р.