Нова сторінка конфлікту мусульман і Заходу показують, що Америка перебуває на краю провалля

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Мусульмани добре знайомі з варварством колоніальної Америки, її жорстокістю, бажанням вбивати мусульманські народи і знищувати їх країни.

Америка завжди готова застосувати будь-які види смертоносної зброї, такі як запальні бомби, бочкові бомби і навіть хімічну зброю, як застосувала руками Асада проти жителів Думи в Східній Гуті у квітні 2018 року. Тому у будь-яку мить Америка може знов пролити кров мусульман, щоб напряму або через правителів мусульман підкорити їх собі. Проте тепер вона не може самостійно вести військові битви, і тому є підтвердження. Америка втягнула Росію в Лівію, щоб її найманці разом з правителем Єгипту ас-Сісі підтримали Хафтара і ополченців Джанджавіда. Америка втекла від війни з талібами в Афганістані. Свої справи в Ємені Америка вирішує через хусітів при підтримці Ірану і через правителів Саудівської Аравії. Те ж саме спостерігається в Сирії, куди Америка втягнула Іран і його найманців з Іраку, Афганістану і Лівану з метою сокрушити революцію, зломити волю народу Шаму і не допустити встановлення Халіфату.

Мусульмани повинні усвідомити, що Америка давно використовує Росію у військовому і політичному плані для досягнення своїх цілей в ісламських землях, і прикладів тому багато. Після успіху липневої революції 1952 року в Єгипті і після скинення короля Фарука, агента британців, Америка запропонувала своєму агенту Абдель Насеру впровадитись в соціалістичний табір, створюючи видимість любові до ідеології соціалізму. Поряд з цим, Абдель Насер майже два десятиріччя оспівував арабський націоналізм, обманюючи народ Єгипту і інших арабських країн. Потім Америка веліла Абдель Насеру зміцнити своє правління шляхом укладання збройних угод з Радянським Союзом, тим самим усунувши підозри в його тісних зв’язках з Америкою.

Те ж саме трапилось з Бумедьєном в Алжирі, який прийняв соціалістичний підхід і ідею неприєднання до військових боків, а також озброїв алжирську армію радянською зношеною зброєю, уклавши до приходу до влади у 1965 році дорогі збройні угоди. Проте Бумедьєн зробив це тільки для того, щоб приховати свій тісний зв’язок з англійцями. Коли агент Америки Хафез Асад отримав владу в Сирії у 1970 році, він за наказом Америки повернувся лицем до Радянському Союзу, озброївши сирійську армію радянською бойовою технікою. Він ввів арабський світ в оману, пропагуючи Сирійську Арабську Республіку як оплот опору єврейській експансії, західного імперіалізму і глобального сіонізму, вступившого в союз з капіталістичним колоніалізмом. Сьогодні руські вдерлись у Шам, піддаючи мусульман масовим обстрілам і вбивствам. Насправді, у Росії немає ніякої частки в країнах, які перебувають під впливом Європи або Америки. Вона лише може постачати зброю і випробувати своє озброєння в інтересах Вашингтону.

Проте ситуація в Сирії дещо інша через географічну важливість і політичне положення країни. Починаючи з сімдесятих років минулого сторіччя, коли країною почав правити Хафез Асад, Америка відводила руському злочинцю передову попереджальну роль, яка спостерігалась у військовому союзі СРСР з баасістським режимом в Дамаску. Америка сподівалась приховати залежність Сирії від неї. Окрім того, вона очікувала повстання народу Шаму проти антиісламського баасістського режиму, таємно підтримуваного єврейським утворенням. Америка завжди приховувала зв’язок з Асадом, його оточенням і державними апаратами так само ж, як приховала від жителів регіону потворне колоніальне обличчя.

Участь і використання Росії в Сирії носило виключно військовий характер. Оскільки Америка приховує свою ворожість до мусульманському народу, вона не може відкрито вступати в конфронтацію з ним і придушити повстання проти режиму Асада. Більше того, вона завжди кричить про демократію, свободах і правах людини, і це заважає їй безпосередньо.

Америка не хоче допустити появу якого-небудь впливу Європи в Сирії, і тому втягує в конфлікт Росію. Тобто, використовуючи Росію, вона гарантує, що Європа не буде втручатись в Сирію. Це пояснює подвійну гру Америки. З одного боку, вона приховано підтримує сирійський режим через Росію, Іран і різноманітних найманців. З іншого боку, вона стримує опозицію за кордоном за допомогою Ердогана, який надає опозиційним силам гроші, притулок, готелі, політичні і медійні платформи. Так Америка буде спостерігати за опозицією, щоб потім вибрати звідти того, хто міг би замінити Асада на посту президента після реалізації американського політичного врегулювання. Окрім цього, Америка під різними надуманими приводами запобігає появі у революціонерів будь-якої якісної зброї, яка могла б становити загрозу для режиму в Дамаску. Американський план по Сирії закликаний гарантувати, що двері країни будуть закриті перед лицем будь-кого, хто хоче вивести її із кола американського впливу.

Америка втягнула Росію в Сирію, щоб придушити революцію, оскільки над її агентом в Дамаску нависла небезпека — режим і державні апарати знаходились на грані краху, і ніякі інші сили не могли вирішити ситуацію на користь Асада. При цьому Америка упевнена, що Росія не буде грати ніякої ролі в новій Сирії, враховуючи, що в сирійському політичному центрі не існує проросійських кіл. До того ж, руська банда злочинців підходить на цю роль, вміючи вбивати і знищувати. Як тільки буде реалізоване політичне врегулювання згідно з планами Америки, руські одразу ж виведуть свої війська із Сирії в очікуванні чергового завдання, пов’язаного з масовими вбивствами і руйнуваннями в мусульманських країнах або інших місцях. Але, усе ж таки, ми сподіваємось, що до того часу мусульмани встановлять свою державу в регіоні і виженуть усіх злочинців і змовників із своїх країн. Цього руські бояться більше, аніж решта держав невір’я.

Америка зараз має військову присутність в найбільш важливих і чутливих районах Сирії, і на місцях немає нікого, хто примусив би її вивести свої сили в осяжному майбутньому. Вона залишиться в Сирії, як раніше залишилась в Іраку, до завершення свого регіонального проекту. В межах свого плану Америка хоче зміцнити в Дамаску режим, який продовжить служити їй. Потім вона почне підштовхувати своїх покірних рабів в лиці арабських режимів до нормалізації відносин з новим сирійським урядом, що ми і спостерігаємо сьогодні, як нібито усі ці роки в Сирії нічого жахливого не відбувалось. Як повідомляло агентство новин «Рейтер» від 16.04.2018, постпред США в ООН Ніккі Хейлі заявила: «Ми не виведемо наші сили із Сирії, поки вони не досягнуть своїх цілей».

Із усього вищесказаного можна зрозуміти, що Америка знаходиться у важкій ситуації на усіх рівнях, незважаючи на невпинні пошуки виходу із тупика і збереження свого впливу на міжнародній арені. Вона більше не здатна вступати у військові зіткнення на місцях, особливо в мусульманських країнах, оскільки не винесе матеріальних і людських втрат. Тут варто враховувати ціну і наслідки прямих військових дій для її і без того напівзруйнованої економіки, особливо на тлі інтенсивної глобальної конкуренції з Китаєм.

 

Газета «Ар-Рая»
Саліх Абдуррахім, Алжир
18 Джумада аль-уля 1443 р.х.
22.12.2021 р.