Халіфат — це договір по обопільній згоді і вибору
В цьому договорі немає місця тиску або примушенню
Присяга на обрання халіфа — це договір по обопільній згоді і вибору. Ніхто не може зайняти пост халіфа без присяги. Неправильно говорити, що Халіфат — це божественне положення, подібне пророцтву, і що Сам Аллах призначив халіфів і зробив їх безгрішними, як стверджується в шиїтській імамітській концепції. Також неправильно говорити, що узурпація — це один із методів досягнення влади, що правитель узурпує владу над Уммою і бере Халіфат силою, як про це сказали деякі факіхи в своїх фетвах відносно правителів-узурпаторів.
Ствердження про те, що Посланець Аллаха ﷺ призначив конкретного чоловіка, який буде халіфом після нього, або що призначив людей, які будуть халіфами після нього до Судного дня, повністю суперечить ісламським текстам. Неправильність цього ствердження очевидна, оскільки воно суперечить текстам про присягу. Коли халіф відомий, немає необхідності в присязі на обрання халіфа при тому, що присяга є шаріатським методом призначення халіфа. Так само ж є ясні тексти про те, що Посланець Аллаха ﷺ не призначав нікого своїм наступником, тобто він не оговорював, що конкретна особа буде його наступником. Повідомляється, що Ібн Умар (р.а.) сказав:
قِيلَ لِعُمَرَ: أَلَا تَسْتَخْلِفُ؟ قَالَ: إِنْ أَسْتَخْلِفْ، فَقَدِ اسْتَخْلَفَ مَنْ هُوَ خَيْرٌ مِنِّي أَبُو بَكْرٍ، وَإِنْ أَتْرُكْ، فَقَدْ تَرَكَ مَنْ هُوَ خَيْرٌ مِنِّي رَسُولُ اللَّهِ ﷺ
«Одного разу Умара спитали: «Чи не призначиш ти наступника собі?», — на що він сказав: «Якщо я призначу його, то так вчинив і той, хто був краще мене, а саме — Абу Бакр, і якщо я не зроблю цього, то відмовлявся від цього і той, хто був краще мене, а саме — Посланець Аллаха ﷺ» (Бухарі).
Із цього тексту стає ясно, що Посланець Аллаха ﷺ не призначив після себе наступника. До того ж, так зване «призначення Умара наступником Абу Бакра» насправді було висуненням кандидатури на пост халіфа, а не призначенням.
Присяга на обрання халіфа — це договір по обопільній згоді і вибору, і в цьому договорі не повинно бути примушення ані на адресу того, хто приймає присягу, ані на адресу тих, хто дає присягу. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ وَضَعَ عَنْ أُمَّتِي الْخَطَأَ وَالنِّسيَانَ وَمَا استُكْرِهُوا عَلَيْهِ
«Воістину, Аллах пробачив моїй Уммі помилки, забудькуватість і усе, до чого вона була примушена» (Ібн Маджа).
Хадіс включає в себе усі договори, в тому числі — договір на обрання халіфа. Цей договір не може були укладений під примушенням, як і інші договори, а може бути укладений тільки шляхом згоди з двох сторін, як це належить в будь-яких договорах. Якщо хтось об’явив себе халіфом без присяги з боку тих, хто обирає халіфа, тоді цей чоловік не може вважатись халіфом. Пост халіфа може бути зайнятий тільки після присяги по вибору і згоді, в іншому випадку — ні. Якщо присяга була взята під примушенням, тоді він не вважається халіфом, оскільки процес обрання халіфа був порушений.
Що ж стосується присяги на підкорення обраному халіфу, то навіть натяк на непідкорення дозволяє примусити чоловіка до цієї присягти. Коли присяга на обрання халіфа була дана Алі ібн Абу Талібу (р.а.), то обраний халіф наполіг на тому, щоб Муавія присягнув йому на підкорення, як це зробили і решта людей. Також він примусив принести присягу на підкорення Тальху і аз-Зубайра. При цьому ніхто із сподвижників не заперечив проти дій Алі. Звідси ми розуміємо, що сподвижники були одностайні відносно дозволеності примушення людей до присяги на підкорення. Але в присязі на обрання халіфа заборонено будь-яке примушення. Це детально пояснюється в книзі «Проект Конституції держави Халіфат», виданої Хізб ут-Тахрір. В 25 статті пишеться: «Заключення Халіфату — це договір по обопільній згоді і вибору. Ніхто не може бути примушений до прийняттю посту халіфа, і ніхто не примушується в своєму виборі того, хто приймає цей пост». В 28 статті пишеться: «Ніхто не може стати халіфом без призначення його на цей пост мусульманами. Так само як і те, що ніхто не може володіти повноваженнями халіфа без заключення договору на прийняття посту халіфа згідно з Шаріатом, як це має місце з будь-яким іншим договором в Ісламі».
Мухаммад Саліх
5 Мухаррама 1444 р.х.
03.08.2022 р.