У Судані відбувся міжнародний форум при підтримці США, у якому взяли участь 35 представників із 25 різноманітних вищих учбових закладів, таких як державні університети, гуманітарні коледжі, приватні дослідницькі університети, федеральні і некомерційні урядові заклади від 16 штатів Америки.
За підсумками форуму, який тривав з 28 жовтня по 1 листопада 2019 року, багато учасників підписали меморандум про взаєморозуміння відносно 13 американсько-суданських спільних проектів.
Посольство США у Хартумі заявило про те, що виділило грант у розмірі 55000 дол. США для підтримки і розвитку зміцнення сектора вищої освіти у Судані.
Як говориться у заяві для преси, грант, наданий відділом по зв’язкам з громадськістю посольства, є продовженням Форуму американсько-суданської співпраці з питань вищої освіти і наукових досліджень, який відбувся у 2018 році, у межах якого представники університетів уклали меморандум про взаєморозуміння на шляху офіційного підписання 13 американсько-суданських партнерських проектів.
«Інститут міжнародної освіти (Institute of International Education — IIE) буде зміцнювати партнерські відносини між Суданом і Америкою з метою розширення співпраці між двома країнами і сприяння для всебічного розвитку Судану», — говориться у повідомленні (Ashorooq.net, 27 жовтня 2019 р.). Американська підтримка суданської освіти іще не прийшла, а співпраця одразу вже з’явилась на світ, як про це заявило посольство США, можливо, для того, щоб публічно розкрити свої таємні відносини з урядом аль-Башира, який колись говорив: «Приодягнутий Америкою — голий».
У жовтні 2017 р. відбулась оцінка можливості укладання партнерства в області вищої освіти між Сполученими Штатами і Суданом по ініціативі міністерства вищої освіти і посольства США у Хартумі на тлі інших ініціатив, які тепло відбилися на дипломатичних відносинах, таких як відновлення американської програми Фулбрайта, міжнародної програми обміну «International Visitor Leadership Program», у якій у 2016 році взяли участь 13 викладачів суданських ВНЗів і представники міносвіти. Згідно заяви посольства, оцінка можливостей викликала великий інтерес серед суданських ВНЗів до подібних партнерських проектів і стала підґрунтям для співпраці між відділом по зв’язкам з громадськістю посольства США і міністерством вищої освіти Судану для планування і реалізації провідного судансько-американського форуму співпраці в області вищої освіти і наукових досліджень.
Правда, між будь-якими країнами можуть бути взаємні інтереси, але які ці інтереси і у якій мірі вони рівні? Чи в інтересах держави укладати партнерства у такій делікатній області, як освіта, приймати гранти і пожертвування, що не є буденним сьогодні, особливо в умовах гегемонії ненаситного утилітарного капіталізму, який не робить гуманних дій апріорі, а переслідує лише вигоду і інтерес, закладені в основу кожної співпраці та в основу самої капіталістичної ідеології, яка домінує у світі на чолі з Америкою, чий президент ясно заявив про те, що у сьогоднішнім світі немає місця гуманізму?
Звичайно, розуміння інтересу в Америки відрізняється від його розуміння у такої країни, як Судан, про який ми не можемо сказати, що він представляє собою єдину політичну одиницю з єдиною точкою зору, метою, доленосною місією, або, принаймні, з незмінною зовнішньою політикою, як у випадку з Америкою. Виходячи навіть із історичного досвіду, починаючи з часів «Холодної війни» і досі, видно, що її зовнішня політика в епоху будь-якого президента США не змінювалась, особливо у відношенні мусульманського світу, хоча час від часу змінювались деякі засоби здійснення цієї політики. Це говорить про те, що американський шлях і розуміння національного інтересу незмінні і не залежать від того, хто сидить у Білому домі.
Освіта будь-якої країни заснована головним чином на тому погляді, який вона приймає для того, щоб створити суспільство, яке гармоніє з ідеєю, на якій заснована освіта. Захід чудово це розуміючи, почав приділяти багато уваги освіті у мусульманських країнах у зв’язку з тим, що він бажає роздобути над ними повний контроль і прагне утвердити в них таку освіту, яка буде служити його інтересам і полегшить експансію і контроль. Західні колоніальні політики використовують освіту для того, щоб відокремити мусульман від їх акиди, ісламського добутку, запобігти їх відродженню і прогресу, зміцнити світські ліберальні погляди.
Що ми можемо чекати від Америки? Америка прагне просувати освіту у Судані? Чи є в історії приклад, щоб партнерство з нею принесло державі-партнеру яку-небудь користь? Для того, щоб відповісти на це питання, я приведу повідомлення із ЗМІ, яке підвереджує, що сугубо особистий інтерес Америки примушує її підтримувати освіту у Судані та в інших мусульманських країнах.
Як повідомила журналіст незалежного видання «Common Dreams» Джулія Конлі у статті від 22 вересня під назвою «Девос погрожує скоротити фінансування програм по вивченню Близького Сходу через «занадто позитивне зображення Ісламу», адміністрація президента США Дональда Трампа погрожує скоротити фінансування програми по вивченню Близького Сходу, проводимої Університетом Північної Кароліни та Університетом Дьюка. Міністр освіти Бетсі Девос і представники адміністрації стверджують, що університети неправильно використовують федеральний грант і просувають «позитивні аспекти Ісламу», але «не християнства та іудаїзму».
Відповідний лист департаменту освіти США від 29 серпня приписує Консорціуму по вивченню Близького Сходу передивитись свою програму до 22 вересня або позбавитись майбутнього фінансування. Департамент потребував надати список заходів і курсів на потязі усього навчального року, а також зазначив у листі те, що у нинішній програмі «існує значний акцент на розумінні позитивних аспектів Ісламу, при цьому абсолютно відсутня яка-небудь подібна увага до позитивних аспектів християнства, іудаїзму або будь-якої іншої релігії чи системи переконань на Близькому Сході».
«У програмі повинен бути закладений принцип того, що «викладання іноземних мов і дослідження регіонів сприяє безпеці та економічній стабільності Сполучених Штатів», — зазначено у листі.
Необхідно вийти із цього стану сплячки, надій від Америки і міражу, у якому перебувають наші правителі. Порятунок і надія не можуть бути пов’язані з державою-колонізатором, а повинні бути прив’язані до повернення до Аллаху і Його Шаріату, а саме — до відновлення ісламського образу життя, подалі від цього культурного обману, безплідних теорій і брехливих понять, які відправити нас у кінець списку народів.
Держава Праведний Халіфат за методом пророцтва, яка, з дозволу Аллаха, скоро встановиться, буде на практиці застосовувати наступну плодотворну політику в області освіти:
1) Розробка політики освіти, заснованої виключно на ісламській акиді, з метою виховання ісламських особистостей з сильною ісламською акцією (складом розуму) і нафсією (поведінкою).
2) Розробка учбових програм, які будуть сприяти розвитку мислення, аналітичного мислення і прагнення до знань, до досягнення вдоволення Аллаха і до Його нагороди, будуть робити свій внесок в Умму, приносити їй користь, уникаючи чисто матеріальних інтересів.
3) Акцентування уваги на експериментальних науках на різних етапах освіти з метою розвитку виробництва, прогресу і технологій для того, щоб Ісламська Держава стала світовим лідером в області промислових інновацій, охорони здоров’я, інженерії та в інших областях, необхідних для людського існування. Наука і технології будуть практично запроваджуватись у сільське господарство, промисловість, охорону здоров’я та інші області, що забезпечить світову перевагу мусульманських лікарів, вчених, інженерів та інших наукових діячів.
Культурна просвіта буде відбуватись на початковому і середньому рівнях освіти і не буде суперечити ісламських поглядам.
4) Виділення достатнього часу для вивчення арабської мови та ісламських наук для того, щоб діти прищеплювались основними ідеями Ісламу і застосовували їх на практиці. Спонукання учнів до вивчення шаріатських і судових положень і розвитку у дітях концепції застосування Ісламу у практичному житті.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Абдульджаббар (Умму Аваб)
19.11.2019