Статті

По-перше, почнемо з уточнення поняття «окупація». В даний час «окупація» визначається як «тимчасовий контроль силами озброєних сил суверенної держави над іншою суверенною територією, яка виходить за межі її юрисдикції». Правила, права і обов’язки такого феномена як «окупація» регулюється і ґрунтуються на таких фундаментальних документах, як «Гаагські конвенції і декларації», «Женевські конвенції» і «Міжнародне право ведення військових конфліктів» («Закони війни»). Таким чином, окупація означає тимчасове утримання державою території іншої держави, якій вона об’явила війну. Окупуюча країна повинна забезпечити порядок на окупованій території і передати контроль народу, якщо окупація тимчасова. Якщо територія приєднується, така дія називається «анексією», а не окупацією. Саме так США окупували Ірак і припинили свою окупацію в 2011 році. Вторгнення недержавної структури, організації чи банди не відповідає юридичному поняттю «окупація». Тому, якщо загарбник не є державою з армією і його окупація не носить тимчасовий характер, вторгнення не має юридичного підґрунтя.

В ім’я Аллаха — Милостивого, Милосердного. Мир і благословення Його високоповажному Посланцю. Хвала Аллаху — Господу світів.

Хвала Аллаху — Господу світів. Мир і благословення нашому улюбленцю Мухаммаду — імаму благочестивих і господину посланців!

Дорогі брати, Всевишній Аллах говорить:

كُنتُمۡ خَيۡرَ أُمَّةٍ أُخۡرِجَتۡ لِلنَّاسِ تَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَتَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ وَتُؤۡمِنُونَ بِٱللَّهِۗ وَلَوۡ ءَامَنَ أَهۡلُ ٱلۡكِتَٰبِ لَكَانَ خَيۡرٗا لَّهُمۚ مِّنۡهُمُ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ وَأَكۡثَرُهُمُ ٱلۡفَٰسِقُونَ

«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалюване, утримуючи від засуджуваного і віруючи в Аллаха. Якщо б люди Писання увірували, то це було б краще для них. Серед них є віруючі, але більшість із них — нечестивці» (3:110).

Мусульмани несуть однозначну відповідальність за відновлення Ісламу в кожній сфері життя, в державі і суспільстві. Мусульманами дана відповідальність сприймається як боротьба не на життя, а на смерть.

Людина реалізує свій шлях в земному житті, в яке вона була послана для випробування, згідно з тими принципами та ідеями, які вона приймає. Визначальним чинником її поведінки в будь-якій сфері життя є її ідеї. Згідно з цими уявленнями вона любить або ненавидить, робить чи не робить той чи інший вчинок. Одним словом, вона діє і будує своє життя згідно з цими ідеями.