Міністр по справам вакуфів і релігії Судану Насруддін Муфаррах почав вимагати підготувати релігійні програми, які відкидають «екстремізм, радикалізм і тероризм».
Міністр заявив про те, що він вдався до виконання національних вимог, першочерговою із яких є зупинити ненависницьку риторику з мінбарів і спонукати до поширення атмосфери співіснування і поваги до інших, повідомляє суданський портал новин «Bajnews». «Ми теоретично обґрунтували необхідність об’єднати ісламські ісходники (базові труди — прим. ред.)за допомогою проведення низки семінарів і конференцій і виробити єдину риторику толерантності до представників усіх релігій і культур для того, щоб зміцнити бажані цінності співіснування», — сказав Муфаррах.
Хвиля, яка скерована на змінення учбових релігійних програм, відкидаючих «екстремізм, радикалізм і тероризм», — це хвиля, яка захлеснула більшу частину ісламського світу від території Двох Святинь, Палестини і Єгипту до решти інших. Іще у 2003 році представник «Ініціативи американсько-близькосхідного партнерства» (MEPI) Аліна Романскі заявила: «Віднині немає місця ненависті, нетерпимості і підбурюванню, і ми стараємось жити разом; будь-який учбовий план, який не рухається у цьому напрямку, повинен бути змінений». У вересні 2016 року ЮНЕСКО при співпраці з Інститутом Махатми Ганді по освіті в інтересах миру і сталого розвитку (ІМГОМУР) провела у Нью-Делі міжнародну конференцію на тему «Запобігання насильницькому екстремізму шляхом освіти». Підсумковий документ конференції включав у себе наступне: «Проблема змінення освітніх програм на Близькому Сході та в інших регіонах, де процвітають екстремістські ідеї, повинна вирішуватись раціонально і свідомо».
Слова міністра по справам релігії повністю співпадають зі словами ворогів Ісламу, припускають те, що старі програми релігійної освіти містять екстремізм і тероризм промовляються нібито для того, щоб «вимести» із програми «екстремізм» і усе, що спонукає до «тероризму» і «насильству». А що ж насправді є ці «екстремізм», «тероризм» і «насильство»?
Вирази «радикалізм», «екстремізм», «нетерпимість», «тероризм», «фундаменталізм» часто використовуються для опису мусульман. Слова «екстремізм» і «тероризм» стали майже не синонімами слова «Іслам». Якщо мусульманин прихильний до законів своєї релігії, то він «терорист», а якщо ж він відмовляється від усіх проявів західної культури і працює над тим, щоб Іслам духовно і законодавчо панував у мусульманських країнах, то він — терорист терористів! У противагу до цього вони вивели інші вирази, такі як «поміркованість», «терпимість», «толерантність», «відсутність неприязні до інших», «демократичність», «повага думки більшості»… Їх використовують для опису мусульман, які закликають до західної культури, визнають її альтернативою Ісламу; таких не утискає західне розділення релігії від життя і застосування лібералізму і демократії.
Тому заклик міністра до розробки «толерантних», «неекстремістських» і відкидаючих «тероризм» релігійних учбових програм — це заклик у контексті глобальної війни проти Ісламу, постійних спроб затаврувати його «тероризмом» та «екстремізмом» і зобразити як релігію, яка заохочує насильство, вбивства в кровопролиття невинних людей. Було б краще, якщо б міністр по справам релігії довів усьому світу те, що Іслам — релігія, яка не потребує реформ і змін, і те, що Іслам — це абсолютна істина від Господа світів!
Це — та нора ящірки (про яку застерігав Посланець ﷺ), в яку вже втиснулась раніше низка жалюгідних держав Сайкс–Піко, бажаючих змінити релігійні програми, такі як Єгипет, де прибрали із підручників аяти і хадіси під приводом їх виправдання «екстремізму» і «тероризму»! Там же, в Єгипті, прибрали декілька учбових годин, присвячених сподвижникам і діяльним лідерам ісламської історії, під тим приводом, що вони підбурюють до «насильства та екстремізма . Так скасували урок про Салахуддіне аль-Айюбі, видалили шість розділів про Укбу ібн Нафі у початкових класах, а також розділи, які звинувачують сіоністське утворення у тероризмі, і усе це — під приводом перегляду учбової програми на предмет підбурювання до насильству і тероризму.
Говорячи ж про просунення ідей «мирного співіснування» і «національної єдності», варто відзначити, що це удар по ісламському зв’язку на основі акиди, яка вимагає бути у числі Ісламської Умми, яка не визнає більше ніякої приналежності і кордонів, розкреслених колонізаторами.
Міністру варто заступитись за зв’язок на основі ісламської акиди, об’явити усьому світу про те, що її не вигнати із розумів мусульман, і усіляко діяти над зміцненням цього священного зв’язку.
Що стосується згаданих платформ «мирного співіснування » і «взаємної поваги», а також про його бачення «об’єднати ісламські ісходники», «виробити єдину риторику толерантності до представників усіх релігій і культур» і «зміцнити бажані цінності співіснування», то це повністю суперечить шаріатським істинам і дійсності у цілому.
Боротьба між добром і злом, між вірою і невір’ям іде безперервно до Судного дня. Аллах сказав:
وَلَا يَزَالُونَ يُقَاتِلُونَكُمْ حَتَّىٰ يَرُدُّوكُمْ عَنْ دِينِكُمْ إِنِ اسْتَطَاعُوا ۚ وَمَنْ يَرْتَدِدْ مِنْكُمْ عَنْ دِينِهِ فَيَمُتْ وَهُوَ كَافِرٌ فَأُولَٰئِكَ حَبِطَتْ أَعْمَالُهُمْ فِي الدُّنْيَا وَالْآخِرَةِ ۖ وَأُولَٰئِكَ أَصْحَابُ النَّارِ ۖ هُمْ فِيهَا خَالِدُونَ﴿٢١٧﴾
«Вони не перестануть битися з вами, поки не відвернуть вас від вашої релігії, якщо тільки зможуть . А якщо хто із вас відступить від своєї релігії і помре невіруючим, то його діяння виявляться марними як у цьому світі, так і в Останньому житті. Вони є мешканцями Вогню і залишаться там вічно» (2:217).
У цьому аяті Аллах, СубханахуваТааля, повідомляє нам про те, що боротьба і ворожнеча невірних проти мусульман буде завжди. Невірні не залишать цю ворожнечу, поки не відвернуть віруючих від їх релігії. Це також вказує на неминучість боротьби, а слова Аллаха «якщо тільки зможуть» приходять після повідомлення про те, що ворожнеча невірних буде постійною, таким чином, «якщо тільки зможуть» виключає ймовірність того, що вони зможуть відвернути мусульман від їх релігії. Це — блага звістка від Аллаха про розгром невірних та їх помічників.
З іншого боку, заклик міністра до мирного співіснування і терплячості співпадає по часу з декларацією влади про світську систему у Судані, який приймає конституцію, що виражає цінності, переконання і звичаї громадян, визнає громадянські права і відкидає дискримінацію на основі релігійної, конфесійної, національної чи культурної приналежності, забезпечує дотримання прав людини і основних свобод, як і повага плюралізму і різноманітності, що є явною ознакою до секуляризму.
Міністр по справам релігії повинен був закликати до системи правління Ісламу як до явної істини. Мета ниспослання Корану — це його запровадження, тому неприпустимо інше правління, окрім Шаріату Аллаха.
Виходячи із цього, «громадянська єдність» замінить релігію у питаннях формування думок та ідей, встановлення взаємовідносин у Судані, розробці цінностей, поведінки і звичаїв, визначенні прав і обов’язків на основі будь-якої думки чи культури, що суперечить релігії, з метою розчинити усі ісламські та етнічні думки та мусульманську ідентичність. Так чи усвідомили ми небезпеку, до якої закликає міністр по справам релігії? Сама же ідея «громадянства» не породжує за собою уклад життя, а отож, він буде будуватись на тому, що вигадав Захід у якості релігії і нав’язав народам і націям. Лібералізм — це і є та система, до якої закликає міністр по справам релігії!
Бажаємо міністру по справам релігій Судану отямитись і припинити робити заяви, які містять завуальовану ворожнечу до Ісламу, просувають порочні зв’язки і закликають поширити їх через учбові програми і мінбари.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Абдульджаббар (Умму Аваб)
18.12.2019