Угамування спраги чистою водою ісламської економічної системи 5 ч.

Огляд книг
Друкарня

Тлумачення книги «Економічна система в Ісламі»

Хвала Аллаху, Який приписав людям закони праведності та застеріг їх від шляхів порочності. Мир та благословення кращому із праведних людей, який був відправлений до усього людства як милість і який старався на шляху Аллаха, ведучи істинний джихад, а також його родині та благородним сподвижникам, які втілили у життя систему Ісламу у правлінні, економіці та у соціальній сфері. Ми просимо Всевишнього Аллаха долучити нас до них та воскресити разом з ними у день Воскресіння, коли усі люди предстануть перед Господом світів.

Шановні мусульмани!

Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Ми продовжуємо низку зустрічей по вивченню та тлумаченню книги «Економічна система в Ісламі». На нашій п’ятій зустрічі ми розглянемо разом з вами зміст передмови цієї унікальної книги, яку написав видатний вчений Такиюддін Набхані. Нехай допоможе нам у цьому Аллах.

У передмові книги говориться: «При розгляді економічної системи у капіталістичній ідеології ми знаходимо, що економіка у їх розумінні – це те, що вивчає потреби людини та засоби їх вдоволення лише з матеріальної сторони людського життя. І вона будується на трьох основах:

1) Дефіцитність товарів та послуг відносно потреби, тобто є недостатність товарі та послуг для вдоволення численних тат таких, що оновлюються, потреб людини. Це і є економічна проблема, яка стоїть перед їх суспільством.

2) Цінність вироблених товарів. Це і є основа економічних досліджень і те, що більше за усе вивчають.

3) Ціна та її роль, яку вона відіграє у виробництві, споживанні та розподілі. Це і є наріжне каміння в економічній системі капіталізму.

Проблема дефіциту товарі та послуг виходить з того, що товари та послуги є елементами, які вдовольняють потреби людей, оскільки услуги капіталісти стверджують, що людина має потреби, для вдоволення яких необхідні засоби. Ці потреби є чисто матеріальними і ніякими іншими. Або вони відчутні та осязаємі, як потреба людині у їжі та одязі, або відчутні, але не осязаємі, як потреба людини у послугах лікарі та вчителя. Що ж стосується духовності, такої як слави, і духовних потреб, таких як освячення, то вони не визнають їх з економічної точки зору і не беруть до уваги у своїх економічних дослідженнях.

Що стосується засобів вдоволення, то капіталісти називають їх товарами та послугами. Товари – це засоби вдоволення відчутних та осязаємих потреб, послуги – це засоби вдоволення відчутних, але неосязаємих потреб. А те, що вдовольняє у товарах та послугах, на їх думку, є користю, яка є у цих речах. Ця користь і є особливість, при наявності якої річ стає придатною для вдоволення потреби. З економічної точки зору, потреба – це усе те, що бажається, чи є воно необхідним чи ні, а також незалежно від того,чи вважають деякі люди її корисною, а інші – шкідливою. Виходячи із цього, річ є корисною в економіці, доки хто-небудь цікавиться нею. Це – те, що примушує капіталістів вважати речі корисними з економічної точки зору, навіть якщо громадська думка вважає їх некорисними та шкідливими. Наприклад, у розумінні капіталістичних економістів, алкоголь та наркотики є корисними речами у силу того, що деякі люди бажають їх. І тому економіст оцінює засоби вдоволення, тобто товари та послуги, лише з точки зору вдоволення ними потреби, не враховуючи що-небудь інше, тобто він розглядає потреби та користь такими, які вони є, а не такими, якими вони повинні бути. При розгляданні користі він враховує лише вдоволення нею потреби, і нічого більше . Так, він розглядає алкоголь як економічну цінність через його вдоволення потреби індивідів, а виробника алкоголю – як виконуючого послугу, яка має економічну цінність через її вдоволення потреби індивідів.

Так виглядають потреби та засоби їх вдоволення у капіталістичному розумінні. А тому капіталістичний економіст не цікавиться положенням, в якому повинно знаходитись суспільство. Він дивиться на економіку лише з точки зору того, що вона вдовольняє потреби. І тому задачею такого економіста є надання товарів та послуг, тобто надання засобів, які вдовольняють потреби людей, незважаючи на будь-яку іншу сторону. На підґрунті цього економіст досліджує надання засобів, які вдовольняють потреби людей. Товари та и послуги, тобто, згідно їх розумінню, засоби вдоволення, обмежені та недостатні для вдоволення потреби людей, тому що, згідно їх думки, ці потреби не мають обмежень. Існують основні потреби, які необхідно вдовольнити кожній людині.. А також існують деякі потреби, які збільшуються кожного разу, як людина піднімається на більш високу ступінь цивілізації , і вони усі потребують повно вдоволення. А це неможливо, наскільки б не збільшувалась кількість товарів та послуг.

Звідси виникла основа економічної проблеми – «збільшення потреб та дефіцит засобів вдоволення», тобто недостатність товарів та послуг для повного вдоволення усіх потреб людей. Тоді суспільство стикається з економічною проблемою «дефіциту товарі та послуг». Ця недостатність неминуче приведе до такого результату, що деякі потреби будуть вдоволені лише чековим чином, або взагалі будуть позбавлені вдоволення».

Перш ніж завершити нашу зустріч, нагадаємо вам про три основи, на яких ґрунтується капіталістична економічна система:

1 – Дефіцитність товарів та послуг відносно потреби. Далі будуть пояснення неправильності даного принципу.

2 – Цінність вироблених товарів. Це і є основа економічних досліджень у капіталістів.

3 – Ціна та її роль, яку вона відіграє у виробництві, споживанні та розподілі.

Шановні мусульмани!

Обмежимось цим об’ємом інформації на цій зустрічі. До наступних зустрічей, іншаАллах. Нехай береже вас Аллах від усіх негараздів і недуг. Просимо Всевишнього обдарувати нас славою завдяки Ісламу та піднести Іслам за допомогою нас. Просимо Його вшанувати нас Своєю допомогою та обдарувати усіх віруючих встановленням Праведного Халіфату у найближчий час. Просимо Його зробити нас борцями, свідками та мучениками (шахідами) цієї Праведної держави . Воістину, Він – Покровитель та Всемогутній. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.

Устаз Мухаммад Ахмад ан-Надій