Тлумачення книги «Економічна система в Ісламі»
Хвала Аллаху, Який приписав людям закони праведності та застеріг їх від шляхів порочності. Мир та благословення кращому із праведних людей, який був відправлений до усього людства як милість і який старався на шляху Аллаха, ведучи істинний джихад, а також його родині та благородним сподвижникам, які втілили у життя систему Ісламу у правлінні, економіці та у соціальній сфері. Ми просимо Всевишнього Аллаха долучити нас до них та воскресити разом з ними у день Воскресіння, коли усі люди предстануть перед Господом світів.
Шановні мусульмани!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ми продовжуємо низку зустрічей по вивченню та тлумаченню книги «Економічна система в Ісламі». На нашій сьомій зустрічі ми розглянемо разом з вами передмову цієї унікальної книги, яку написав видатний вчений Такиюддін Набхані. Нехай допоможе нам у цьому Аллах. Сьогодні ми представимо вашій увазі внесок вшанованого шейха Фатхі Саліма, нехай змилується над ним Аллах, у тлумачення передмови вивчаємої нами книги «Економічна система в Ісламі».
Видатний шейх Фатхі Салім, нехай змилується над ним Аллах, у тлумаченні та спрощені передмови книги «Економічна система в Ісламі» пише наступне: «Вони говорять, що розвиток людської цивілізації з одного етапу на інший свідчить про те, що прогрес у пізнанні викликав ріст обсягу доступних та привів до винаходження багатофункціональних з економічної точки зору засобів, що дозволило збільшити обсяг вдоволених потреб. Це означає, що сама людина бере участь у збільшенні потреб та у їх безмежності, оскільки технології допомагають виробляти багато нових товарів та послуг, тобто викликають ріст бажань у людини та відкривають перед нею багато дверей. Таким чином, у людини з’явилось багато нових бажань та потреб на додаток до існуючих раніше елементарним бажанням та потребам».
У їх розумінні, бажання — це суб’єктивне відчуття схильності до надбання чогось із речей. Це відчуття відрізняється в залежності від ступеню важливості цієї речі в очах того, хто її бажає. Потреби — це вираження людських бажань, а ресурси — це відображення його знань та вмінь. Таким чином, ми бачимо, що людина знаходиться по обидві сторони цієї проблеми, тому що у неї є потенціал та ресурси для вдоволення, а також вона здатна вдосконалювати їх за допомогою своїх технологічних пізнань. І зі збільшенням товарів та послуг, які виробляються та вдосконалюються, збільшуються бажання та потреби, які вимагають вдоволення. Отож, з причини самої людини виникає економічна проблема і за допомогою самої людини вона ж і вирішується.
Згідно економічній термінології, потреба — це кожне бажання, для вдоволення якого вимагається економічний предмет або майно. Це — душевний стан, що виникає у індивіда. І коли людина відчує в собі такий стан, ми говоримо, що у неї є потреба. При цьому, на думку капіталістичних економістів, не має значення, чи відповідає ця потреба моральними нормам, правовим законам та рекомендаціям охорони здоров’я чи ні.
В людині існують первинні (основні) потреби, такі як їжа, одяг та житло, але, тем не менш, вона потребує примноження та різноманітності цих речей. Вони бажає збільшити різновидність того, що їсть та одягає, а також різноманітити свій гардероб. Через деякий час у неї з’являються інші потреби, які виникли під впливом соціального розвитку. Людина прагне вчитися та отримувати усе необхідне для цього, а також засоби, які підвищать її працездатність. Так, вона бажає користуватись засобами комунікації, сучасним громадським транспортом та різноманітними засобами розваги.
Таким чином, ми можемо перелічувати необмежені потреби людини до безкінечності. З кожним кроком технічного прогресу проявляються нові потреби, важливість яких відносно первинних потреб буде зростати. Чим більше буде багатство у держави і чим вище буде прогрес, тим менше буде відсоток первинних потреб по відношенню до сумарних потреб. Ми бачимо, як бідний виділяє значну частину своїх прибутків на продукти харчування, а у багатого це відношення знижується порівняно з обсягом його прибутків або ростом цього обсягу. Звідси і пішов вираз «безкінечні потреби», оскільки вони — відносні. Це можна пояснити у наступних пунктах:
По-перше, потреби людини, у своїй сукупності, постійно зростають, оскільки у неї завжди виникають нові потреби. Кожного разу, коли вона вдовольняє деякі із своїх потреб, у неї виникають нові потреби, які вона прагне вдовольнити. Отож, потреби людини — численні та безкінечні.
По-друге, ми бачимо, як людина завжди прагне до мети, яка рухається. Він не знаходиться у застиглому стані, що свідчить про безкінечність потреб. У реальності можна помітити, що потреби людини у справжній час не обмежуються життєво важливими або душевними потребами, навпаки, вони перетинають цю межу, переходячи на рівень соціальних норм, які регулюються обставина часу та місцевості. Потреби особистості у первісному плем’ї не зрівняні з потребами громадянина у цивілізованому суспільстві. Потреби наших пращурів — не такі, як наші потреби, які, у свою чергу, відрізняються від потреб наших онуків, які можуть жити в один час і в одному місці з нами.
По-третє, потреби окремих осіб варіюються в залежності від їх соціальних та культурних рівнів. Товари, які набуває робітник, відрізняються від товарів, які набуває міліонер. Витрати фермера у сільській місцевості відрізняються від витрат міських жителів. Потреби наукового діяча відрізняються від потреб бізнесмена. Таким чином, потреби є відносними, обумовленими у кожній групі сукупністю відмінних та притаманних їй потреб та бажань.
Перш ніж завершити нашу зустріч, нагадаємо вам про найяскравіші ідеї, які були на ній зачеплені:
1 — Технологічний прогрес зіграв важливу роль у збільшенні обсягу потреб. При цьому у їх прояві взяла участь і сама людина.
2— У розумінні капіталістів, бажання — це суб’єктивне відчуття схильності до придбанні чогось із речей.
3 — Згідно економічній термінології, потреба — це кожне бажання, для вдоволення якого вимагається економічний предмет або майно. При цьому неважливо, чи є це бажання або потреба дозволеною (халял) або забороненою (харам).
4 — Потреб людини, у своїй сукупності, постійно ростуть та видозмінюються, а це означає, що вони — численні та безкінечні.
5— Людина завжди прагне до мети, яка рухається. Вони не знаходиться у стані, який застоявся, що свідчить про безкінечні потреби. Вони буде завжди прагнути до реалізації своїх цілей до самої своєї смерті.
6— Потреби окремих осіб варіюються в залежності від їх соціальних та культурних рівнів.
Шановні мусульмани!
Обмежимось цим об’ємом інформації на цій зустрічі. До наступних зустрічей, іншаАллах. Нехай береже вас Аллах від усіх негараздів і недуг. Просимо Всевишнього обдарувати нас славою завдяки Ісламу та піднести Іслам за допомогою нас. Просимо Його вшанувати нас Своєю допомогою та обдарувати усіх віруючих встановленням Праведного Халіфату у найближчий час. Просимо Його зробити нас борцями, свідками та мучениками (шахідами) цієї Праведної держави. Воістину, Він – Покровитель та Всемогутній. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Устаз Мухаммад Ахмад ан-Надій
