Статті

Почата в 1963 році авантюра Туреччини по вступу в Європейський Союз уперто триває, незважаючи на 60 років, які минули з того часу, і на те, що в відносинах з Європою не досягнуто ніяких результатів, окрім культурного отруєння, економічної експлуатації і політичної капітуляції.

Сьогодні неможна заперечувати, що глобалізація спричиняє сильний вплив на економіку, засоби масової інформації, техніку, технології і політику. На початку XX сторіччя у світі існувало усього декілька держав, але к кінцю XX/початку XXI сторіччя, особливо після Першої і Другої світових війн, їх число збільшилось до більше аніж сотні.

Чаклуни займають важливе місце в боротьбі правих і винних між Мусою (а.с.) і Фараоном. Враховуючи, що муджиза — це фактично виклик, неважко здогадатись, що Єгипет в той час був центром чаклунства, а найбільш майстерні маги, звичайно ж, знаходились під контролем Фараона.

В історії людства однією із емоцій, відкритої для зловживань, є почуття асабії, яке формується кровними узами. Це почуття — спостерігаємий раціональний факт. Воно починає існувати в життєвій сфері з почуття лідера, домінування, захисту родичів, солідарності і згуртованості. З розвитком цього зв’язку в історичному процесі розвивався/розширювався і обсяг даного поняття. По мірі розширення авторитарної структури людини це почуття намагається домінувати в її родині, племені, роді, нації, Батьківщині. Концептуально таке розуміння складає основу ідеї націоналізму.

Ми знаємо, що капіталізм — це одна із трьох ідеологій, які існують у світі; ми знаємо, що це одна із трьох ідеологій, яка пропонує погляд на життя, на те, що було до життя і після нього, і відповідає на питання, звідки я прийшов, куди я йду і навіщо я існую.

В історії ісламської думки термін «саляфія» використовувався у минулому і використовується у даний час, проте насправді немає певного мазхабу з такою назвою. Це, швидше, метод, підхід і розуміння, аніж конкретний мазхаб. Саляфія означає слідування, поряд з Кораном і Сунною, словам і вчинкам Сахабів, Табіїнів і Табі ат-табіїнів, і ствердження, що ми слідуємо їх мазхабу.

В цій статті ми розкажемо про те, як спільноти, суспільства, неурядові організації і особливо так звані «політичні» партії, які поставили собі на меті відновити Ісламську Державу, щоб відновити ісламський образ життя в усіх країнах, де живуть мусульмани, і в Туреччині — зокрема, відійшли від мети створення Ісламської Держави і з великим дрейфом пристосувались до демократичному устрою, який вони збирались змінити.

Незважаючи на то, що деякі люди сприймають, представляють Іслам і живуть ним як духовною, містичною релігією, в книгах він залишився як ідеологічна система, яка охоплює усі аспекти життя. Ми молимось, щоб Всевишній Аллах позбавив нас від цієї капіталістичної ідеології і дарував нам встановлення держави Халіфат і запровадження систем життя через цю державу. Адже наш народ пригноблений заради комфорту тих, хто знаходиться нагорі, а в найнижчому прошарку сьогоднішнього економічного порядку життя проходить в боротьбі за хліб, і люди стають матеріалом для жадібних монстрів.