Звідки з’явилась людина?
وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن سُلَالَةٍ مِّن طِينٍ
«Воістину, Ми створили людину із есенції глини» (23:12).
Що на нього очікує?
ثُمَّ إِنَّكُمْ بَعْدَ ذَلِكَ لَمَيِّتُونَ* ثُمَّ إِنَّكُمْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ تُبْعَثُونَ
«Після цього ви неодмінно помрете. А потім, у День воскресіння, ви неодмінно будете воскрешенні» (23:15, 16).
Для чого вона була створена?
وَمَا خَلَقْتُ الْجِنَّ وَالْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ
«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Який результат усього цього?
فَإِمَّا يَأْتِيَنَّكُم مِّنِّي هُدًى فَمَنِ اتَّبَعَ هُدَايَ فَلَا يَضِلُّ وَلَا يَشْقَى * وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً
«Якщо ж до вас явиться від Мене вірне керівництво, то всілякий, хто послідує Моєму вірному керівництву, не виявиться заблудшим та нещасним . А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (20:123–124).
Звідки з’явилась людина? Що на неї очікує? Для чого вона була створена? надання повної думки про людину, життя та Всесвіт буде рішенням цієї основної проблеми людини. Коли ж знайде своє рішення основна проблема, тоді вирішиться і решта інших.
Основна та другорядна проблеми людини
Частина 13
Третє: після здійснення вчинку людину не залишає у спокій питання «навіщо?»
Відповідь на виникаюче питання «навіщо?» тісно пов’язане з одним із питань основної проблеми людини у житті , а саме: «Що нас чекає після смерті?», — знаходження відповіді на яке визначає образ поведінки людини у житті. Усі люди будуть повернені до Аллаха, Який спитає їх за скоєні ними у житті справи — такою є відповідь мусульман. Звідси виходить, що людина міцно пов’язана з тим, що очікує її після смерті. Так само неминуче пов’язані само вдоволення інстинктів та органічних потреб з метою їх вдоволення. Ця мета, у свою чергу, визначена головною метою у житті людини та пов’язана з нашим питанням «навіщо?». Якщо мета вдоволення не буде пов’язана з основною проблемою людини у житті або з тим, що очікує її після смерті, то втрачається будь-який сенс у самому вдоволенні . За кожним вдоволенням інстинкту та органічної потреби людину не буде залишати у спокій питання «навіщо?». Внаслідок цього вона втратить смак до життя та впаде у відчай , тому що очікуване від скоєних справ було чимось іншим, аніж досягнуте людиною внаслідок звичайного вдоволення. Кожного разу, вдовольняючи свою потребу або досягаючи якої-небудь мети, людина не буде бачити сенсу; внаслідок цього, незважаючи на досягнення вдоволення, почуття суму почне долати її.
Усе ж таки, яким чином отримувати насолоду від вдоволення своєї природи, не втрачаючи смаку до життя, і досягнути бажаного?
Єдиний шлях — це знайти розумну відповідь на одне із питань головної проблеми людини у житті, а саме: «Що чекає людину після смерті?».
Єдина правильна відповідь на це питання полягає у п’ятому стовпі ісламської віри — віри у Судний день, у скоєнні людиною вчинків з урахуванням цієї обставини. Якщо має місце ця віра, то буде доречним наступне коранічне застереження:
وَأَنذِرْ بِهِ الَّذِينَ يَخَافُونَ أَن يُحْشَرُواْ إِلَى رَبِّهِمْ لَيْسَ لَهُم مِّن دُونِهِ وَلِيٌّ وَلاَ شَفِيعٌ لَّعَلَّهُمْ يَتَّقُونَ
«Застерігай ним тих, які страшаться того,що будуть зібрані перед своїм Господом тоді, коли не буде у них, окрім Нього, ані покровителя, ані заступника. Може бути, вони устрашаться!» (6:51).
Ті, які страшаться того,що будуть зібрані перед своїм Господом у Судний день — їх покровителем та заступником буде Аллах. Вони сподіваються на милість Аллаха і бояться Його покарання, вони стануть підкорятись наказам Аллаха і, ймовірно, виявляться богобоязливими, як на це вказує кінцівка аяту. Іншими словами, богобоязливість — це плід страху перед Судним днем, який втілюється у скоєнні наказів Аллаха та відстороненні від Його заборон.
Всевишній Аллах у Корані навів приклади того, як деякі попередні народи були покарані у цьому житті у якості нагадування тим, хто страшиться Судного дня:
إِنَّ فِي ذَلِكَ لآيَةً لِّمَنْ خَافَ عَذَابَ الآخِرَةِ ذَلِكَ يَوْمٌ مَّجْمُوعٌ لَّهُ النَّاسُ وَذَلِكَ يَوْمٌ مَّشْهُودٌ
«Воістину, у цьому — знамення для тих, хто страшиться мук в Останньому житті. Це буде день, коли будуть зібрані люди. Це буде день, коли усі будуть присутні» (11:103).
Хто страшиться покарань Судного дня, той витягує урок із того, що відбувалось з попередніми народами, і він не буде покараний ані у цьому, ані у Наступному життях . Він не стане ослухатись Аллаха, як це робили попередні народи, вважаючи брехунами пророків (а.с.) Аллаха.
Таким чином, людину після здійснення нею цілеспрямованих вчинків перестає турбувати питання «навіщо?», а її радість не переходить у страждання. Чому?
Віра в Судний день і усе, що з ній пов’язано, як Воскресіння, звіт перед Всевишнім, наступні нагорода або покарання — усе це надає людині відповідь на питання «навіщо я роблю свої вчинки?». Вона усвідомлює, що є накази, які необхідно виконувати, і заборони , яких треба сторонитись. Виконуючи накази та сторонячись забороненого, вона не буде сумувати, тому що, вчиняючи правильно, вона сподівається на винагороду у Судний день і на вдоволення Аллаха. Це буде тривати доти, доки вона тримає себе у межах, встановлених Аллахом. Всевишній Аллах говорить:
بَلَى مَنْ أَسْلَمَ وَجْهَهُ لِلّهِ وَهُوَ مُحْسِنٌ فَلَهُ أَجْرُهُ عِندَ رَبِّهِ وَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«О ні ! Хто підкорить свій лік Аллаху, роблячи добро, той отримає нагороду від свого Господа. Вони не пізнають страху і не будуть сумувати» (2:112).
Хто підкорить свій лік Аллаху, роблячи добро, той отримає нагороду у Судний день. Він не пізнає страху і не буде сумувати як у цьому, так і у Наступному житті . Всевишній Аллах говорить:
إِنَّ الَّذِينَ آمَنُواْ وَعَمِلُواْ الصَّالِحَاتِ وَأَقَامُواْ الصَّلاَةَ وَآتَوُاْ الزَّكَاةَ لَهُمْ أَجْرُهُمْ عِندَ رَبِّهِمْ وَلاَ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«Воістину, тим, які увірували та вершили праведні діяння, робили намаз та сплачували закят, уготована нагорода у їх Господа. Вони не пізнають страху і не будуть сумувати» (2:277).
Є іще десятки аятів, де Аллах обіцяє нагороду для тих, які увірували та вершили праведні діяння. Вони не пізнають страху і не будуть сумувати .
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абу Мухаммад (Халіфа Мухаммад), Йорданія
12 Джумада аль-уля 1438 р.х.
09.02.2017 р.