Політичне мислення становить собою роздум над подіями. Воно обумовлюється п’ятьма вимогами:
1 – Відстежування новин. Це з часом виробляє в людини вміння розрізняти новини: актуальні від неактуальних, важливі від неважливих, потрібні від непотрібних. Це допомагає пізнати усю глибину правди.
2 – Наявність інформації. Слід мати хоча б елементарні уявлення про події. Рівним чином, стосується це географічних даних або історичних відомостей. Обсяг інформації дозволить людині розібратися з реальністю новин.
3 – Недопустимість відокремлення подій від їх обставин та узагальнення їх. Тобто необхідно розбирати кожну подію окремо (з урахуванням її обставин). Неможна проводити аналогію інших подій з цією конкретною подією та узагальнювати її на всі інші події.
4 – Уточнення новини. Це передбачає з’ясування подробиць, які стосуються основного джерела передачі новини, місця події новини, а також цілі її оголошення, тобто експорту цієї інформації з урахуванням її лаконічної або багатослівної передачі.
5 – Правильне з’єднання. У випадку якщо людина з’єднає новину не з тією інформацією, то висновок буде помилковим. Наприклад, з’єднання новини, яка стосується геополітики, з місцевою політикою приведе нас до неправильних висновків.
Тут неможна говорити, що існує дуже багато речей, а тому дуже складно переконатися в них, тому що вони можуть дати підсумок пізніше (з часом) за їх відстежування. Найголовніше – це відстежувати. При цьому необхідно, щоб дане відстежування було нерозривним. У протилежному випадку людина не зможе зв’язати в осмислений та логічно зв’язаний ланцюжок події і зрозуміти їх.
Політичне мислення може бути присутнім як у масах, так і в окремих особистостях. І для того, щоб влада була справедливою, необхідно утворити політичне мислення у мас, тому що влада належить народові. І жодна сила не зможе взяти її собі, поки народ не дозволить їй цього. Якщо влада буде узурпована, то народ або змириться з цим, або буде наполягати на поверненні її. І тому присутність політичного мислення в групі, Уммі і народі є однією зі значущих необхідностей. А тому Умма повинна просвітлюватися правильними політичними ідеями та достовірними новинами. Лише таке положення може підтримувати життя в Уммі.
Помилкове розуміння політики відбувається через те, що людина підходить до неї як до ідеї, викладеної на папері, і обмежується розумінням значень слів, або підходить до неї як до літературного тексту і намагається зрозуміти вирази, словосполучення і сенси мовних обертів. Хоча насправді усе є інакше, оскільки за аналізу політичних текстів іноді слід звертати увагу на значення слів. Як, наприклад, на заяви і домовленості. А іноді слід звертати увагу на сенс їх мовних обертів, що виявляють правду і обман, які приховуються у підтасуваннях та обставинах. Іноді слід звертати увагу на поведінку того, про кого говориться у тексті. Так, наприклад, заявник може зробити дію, яка суперечить, або навпаки, відповідає тому, що він заявив.
Політичне мислення – це таке мислення, яке руйнує або відроджує народи. Наслідки його вкрай небезпечні для людей. А тому необхідно приділяти цьому питанню велику увагу і турботу. Необхідно зрозуміти, що політичне мислення в окремих особистостей не зможе привести до успіху. Лише політичне мислення у масах може відродити Умму та оберігати її. Погане політичне мислення становить загрозу не особистостям, а скоріше народам та групам. Адже якщо народ спіткає погана політична свідомість (занепад політичної думки), то геніальність окремих особистостей нічим не допоможе цьому народові. Правильне політичне мислення у деяких особистостей може змінити Умму лише у тому випадку, якщо це мислення перейде від особистостей до мас, ставши суспільною свідомістю так само, як воно було свідомістю особистостей, тому що лише мислення народу, а не мислення окремих людей (яскравих особистостей) може протистояти ворогам, як це і сталося при руйнуванні Халіфату.
Генії – це звичайні люди. Усе, що вони виробляють, спочатку виглядає як звичайне явище. Вірно, вони є інтелігентами, але є й інші інтелігенти окрім них. Вони є проникливими, але є й інші проникливі люди окрім них. Уся їх геніальність виявляється лише тоді, коли інші люди звертають на них увагу і починають приймати їх твори щоб бути схожими на них. Якщо геній буде вести ізольоване від людей життя, то він не зможе протистояти ворогам. А тому необхідно просвітлювати Умму політичною просвітою та вчити її мислити політичним чином. Політичне мислення при погляді на події та обставини є обов’язком за достатності (фард кіфая), тому необхідно працювати над утворенням цього мислення в Уммі.
Мільйони книг, подібних до цієї книги, не зможуть розвинути мислення в Уммі. Навпаки, лише жахливі події (страждання і трагедії) зможуть утворити його. І цьому сприяє іще той факт, що з’явилися різні групи, які думають і намагаються міркувати після того, як Умма піддалася горю вчених, які закликали зачинити двері іджтіхаду, а люди опинилися в критичному положенні внаслідок цього. Адже людина за своєю природою є лінивим створінням, і, як наслідок, із легкістю відмовляється від мислення. Ось тому ці два фактори (болісні події та групи, які міркують або намагаються міркувати) дають надію на те, що любов до міркування перейде від особистостей до мас, й Ісламська Умма стане розвинутою та міркуючою Уммою.
Кінець
11 Сафару 1436 року
03.12.2014