Радник президента США по національній безпеці Болтон заявив 22 серпня 2018 року: «Ми зустрінемось у Женеві зі своїм російським колегою Патрушевим, який повідомив нам, що його інтереси та інтереси Ірану не зовсім співпадають.
Тому, очевидно, ми обговоримо з ним ролі, які вони можуть зіграти. Ми побачимо, про що ми та інші можемо домовитись для врегулювання конфлікту у Сирії. Єдиною попередньою умовою є виведення усіх іранських військ в Іран … У Вашингтона є інструменти тиску у переговорах з Москвою, тому що руські занурені у Сирії».
Америка розкриває положення руських у Сирії та визначає роль, яку вони будуть грати. Америка втягнула їх у цю війну після зустрічі колишнього президента Обами зі своїм російським колегою Путіним 29 вересня 2015 року, щоб врятувати американського прислужника Башара Асада та його режим від падіння. Росія об’явили про вихід із Сирії через декілька місяців після початку інтервенції. Згідно заяві Путіна 17 березня 2016 року, «Росія виконала більшу частину поставлених задач... Вона виведе основну частину своїх військ із Сирії на протязі двох-трьох дів. Вартість військової операції у Сирії, яка розпочалась 30 вересня 2015 року, оцінюється у 33 мільярди рублів». Проте Америка спонукала руських залишитись у Сирії, розпочавши військову координацію з ними, яка виражалась у наданні координат об’єктів, по яким наносили удари російські літаки, та у позбавленні опозиції важкої зброї, оскільки руські боялись зануритись у цій війні, несучи величезні втрати. Потім руські потрапили у дилему з битвою Алеппо. Тут Америка використала Ердогана, який допоміг їм виконати американський план за допомогою операції « «Щит Євфрату». Ердоган зустрівся з Путіним 9 серпня 2016 року, щоб домовитись про виведення повстанців із Алеппо та його здавання Росії та режиму, скоївши величезну зраду.
Америка продемонструвала свою пихатість по відношенню до руських, вказавши їм на своє місце. Вона нанесла удари по позиціям режиму прямо перед очами руських і показала, що рішення знаходиться у її ріках, а вони повинні лише підкорятись. Росія навіть поскаржилась, що «Америка байдужа до остаточного рішення у Сирії». Тепер вона говорить, що руські занурені у Сирії і якщо вона не схвалить операцію в Ідлібі, то вони не зможуть зробити жодного кроку у його бік. Америка виділяє руським роль, яку вони можуть зіграти. Руські розуміють, що отримали перемоги в Алеппо, на півдні Ідлібу, у Гуті та Дера лише завдяки американським змовам та її маріонеткам у Туреччині та Саудівській Аравії, а також керівникам повстанських загонів, які потрапили під вплив «друзів». Болтон сказав, що «не існує американсько-російського розуміння з приводу військової операції в Ідлібі», тому що руські квапляться покласти край проблемі з Ідлібі і повернути його під контроль режиму, щоб прискорити рішення сирійської проблеми. Проте Америка не квапиться, тому що думає про те, яким буде це остаточне рішення. Якщо вона погодиться з захватом Ідлібу режимом, тоді зникне потреба в опозиції, і та більше не буде використовуватись як інструмент тиску для реформування системи правління з метою потушити пил революції. У такому випадку Америка разом зі своїми друзями, Ердоганом, Аль Саудом та ін.. зганьбиться перед усім світом. Після цього реформувати систему у Сирії буде іще складніше. Це ж викличе гнів народу Росії і знов запалить полум’я революції з іще більшою силою. Вона не може цього допустити, оскільки зовсім нещодавно бачила, до чого це може призвести.
Після їх зустрічі Болтон сказав, що «його переговори з Патрушевим були присвячені декільком регіональним питанням … Ми добились прогресу... Ми обговорили зі своїм російським колегою питання щодо присутності іранських сил у Сирії, виведення яких бажає Вашингтон. Я сподіваюсь, що російський президент приєднається до нас у цьому». Америка намагається ввести усіх в оману, зводячи сирійську проблему до питання іранської присутності. Америка не вимагала уходу Ірану із Сирії усі минулі сім років революції, оскільки він виконував брудну задачу, покладену на нього та його фанатичні секти. Сьогодні Вашингтон піднімає питання іранської присутності, фокусуючись на ньому, і ставить це предметом переговорів з руськими, як нібито вихід Ірану є головною вимогою сирійського народу. Ймовірно, Америка обманює сирійців, щоб вони відволіклись від вимоги скинути режим та обмежились звільненням від зовнішньої окупації У такому випадку сирійський народ повернеться до нуля — до ніг режиму. Таким чином, Америка намагається обманути сирійців, коли її представник заявляє, що руські не виступають проти виходу Ірану із Сирії.
Потім було чути вимоги виходу руських, коли їх описували «зануреними», тобто бажаючими вийти із Сирії. Тому на них спричиняється тиск через їх скрутний стан, щоб вони вийшли у майбутньому. Так Сирія звільниться іще і від руської окупації. Репутація режиму, який просив Росію втрутитись, виросте за рахунок того, що він виведе її із країни. Тому прес-секретар президента РФ Пєсков відповів Болтону тим, що «заяви про «занурену» де б там не було Росію, що лунають від представників Вашингтону, некоректні. Тим більше, що військові США також знаходяться на території Сирії». Він нібито хоче сказати, американці «занурились» так само, як і ми.
Коли президент США об’явив про бажання вийти із Сирії, правителі Саудівської Аравії тут же попросили його не робити цього, на що Трамп почав вимагати заплатити за це ціну. Нещодавно КСА об’явило, що виділить 100 млрд. дол. американським військовим на реконструкцію Сирії. Навіть якщо американці і підуть у майбутньому, то лише в обмін а вихід руських. Усе це залежить від їх довіри до режиму та ймовірності повстання проти нього.
Америка показує, що вона контролює битву за Ідліб, як контролювала попередні битви. Саме вона дає зелене світло руським та режиму Асада на наступ або паузу. «Ми дуже занепокоєні, коли дивимось на військову ситуацію, і ми хочемо бути безпомилково зрозумілими Асаду, що ми очікуємо, що не буде ніякого застосування хімічної або біологічної зброї, якщо в Ідлібі будуть які-небудь додаткові військові дії … США будуть діяти дуже рішуче, якщо Сирія застосує хімічну або біологічну зброю в Ідлібі», — заявив Болтон. «Військове рішення викличе катастрофу не лише для регіону Ідліба, але й і для майбутнього Сирії …», — заявив 24 серпня 2018 року міністр закордонних справ Туреччині у Москві. Він готувався зустрінутись з Путіним у супроводі міністра оборони Туреччини і голови розвідки, що свідчить про важливість цього питання, оскільки Туреччина є представником Америки у взаємодії з руськими.
Руські квапляться вирішити свою дилему, проте Америка та її друзі чекають та розмірковують, яким буде остаточне рішення у Сирії і як вони переконають сирійців у тому, що вони не обманюють їх, не здають режиму і що вони діють на їх користь, особливо враховуючи, що сирійці зрозуміли глибину змови Америки та її послідовників із КСА та Туреччини.
Усвідомлення людей — це найважливіший інструмент для скинення світського режиму. Так народ зрозумів би, що Америка та усі регіональні держави замислюють проти нього. Якщо б режим пав за допомогою Америки та її друзів, то жителі Сирії стали б її послідовниками, як народ Косово. І тоді лихо збільшилось би, оскільки їх переконали б створити світську систему в ім’я Ісламу та мусульман. Деякі групи вже попались на цей виверт і почали приймати цю згубну пропозицію, що виходить від невір’я. Проте Аллах милостивий до рабів — Він викриває ворогів. Як би то не було, Аллах зруйнує підступи зрадників та обдарує перемогою своїх рабів,, дозволивши їм встановити Праведний Халіфат за методом пророцтва.
Асъад Мансур
18 Зуль-хіджа 1439 р.х.
29.08.2018 р.