بسم الله الرحمن الرحيم
Дорогі брати!
Мир вам, милість Аллаха і Його благословення!
Мене порадувала та благородна позиція, яку ви зайняли, ваша стійкість на істині і те, що ви заради Аллаха не стали боятись ніяких докорів при тому, що проблеми оточували вас з усіх боків, як і люди зі слабкими душами, серця яких уражені недугою. Ви стали подібні тим, про кого сказав Всевишній:
الَّذِينَ قَالَ لَهُمُ النَّاسُ إِنَّ النَّاسَ قَدْ جَمَعُوا لَكُمْ فَاخْشَوْهُمْ فَزَادَهُمْ إِيمَانًا وَقَالُوا حَسْبُنَا اللَّهُ وَنِعْمَ الْوَكِيلُ ١٧٣ فَانقَلَبُوا بِنِعْمَةٍ مِّنَ اللَّهِ وَفَضْلٍ لَّمْ يَمْسَسْهُمْ سُوءٌ وَاتَّبَعُوا رِضْوَانَ اللَّهِ ۗ وَاللَّهُ ذُو فَضْلٍ عَظِيمٍ ١٧٤ إِنَّمَا ذَٰلِكُمُ الشَّيْطَانُ يُخَوِّفُ أَوْلِيَاءَهُ فَلَا تَخَافُوهُمْ وَخَافُونِ إِن كُنتُم مُّؤْمِنِينَ
«Люди сказали їм: «Народ зібрався проти вас. Побійтесь же їх». Проте це лише примножило їх віру, і вони сказали: «Нам досить Аллаха, і який чудовий цей Попечитель і Хранитель!». Вони повернулись з милістю від Аллаха і щедротами. Зло не торкнулось їх, і вони послідували за довольством Аллаха. Воістину, Аллах володіє великою милістю. Це усього лише диявол лякає вас своїми помічниками. Не бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо ви є віруючими» (3:173–175).
Дорогі брати!
Ми слідуємо прикладу Посланця Аллаха ﷺ у несенні заклику на усіх його етапах. Подібно тому, як він протистояв многобожникам з їх жорстокістю, так і ми протистоїмо правителям-тиранам, яких підтримують лицеміри і ті, чиї серця хворі, ті, хто увібрались у вбрання захисників Ісламу, які вважають, що вони завжди будуть на коні і що цей кінь ніколи їх не розтопче, які бажають за свої послуги отримати від тиранів у цьому світі винагороду і швидкоплинну здобич.
فَتَرَى الَّذِينَ فِي قُلُوبِهِم مَّرَضٌ يُسَارِعُونَ فِيهِمْ يَقُولُونَ نَخْشَىٰ أَن تُصِيبَنَا دَائِرَةٌ ۚ فَعَسَى اللَّهُ أَن يَأْتِيَ بِالْفَتْحِ أَوْ أَمْرٍ مِّنْ عِندِهِ فَيُصْبِحُوا عَلَىٰ مَا أَسَرُّوا فِي أَنفُسِهِمْ نَادِمِينَ ٥٢ وَيَقُولُ الَّذِينَ آمَنُوا أَهَٰؤُلَاءِ الَّذِينَ أَقْسَمُوا بِاللَّهِ جَهْدَ أَيْمَانِهِمْ ۙ إِنَّهُمْ لَمَعَكُمْ ۚ حَبِطَتْ أَعْمَالُهُمْ فَأَصْبَحُوا خَاسِرِينَ
«Ти бачиш, що ті, чиї серця уражені недугою, квапляться серед них і говорять: «Ми боїмось, що нас спіткає лихо». Але, можливо, Аллах явиться з перемогою або своїм повелінням, і тоді вони будуть жалкувати про те, що приховували в собі. Ті, які увірували, скажуть: «Невже це ті, які приносили найбільші клятви іменем м Аллаха про те, що вони були з вами?». Марними були їх діяння, і вони виявились тими, хто зазнав збитку» (5:52,53).
Дорогі брати!
Ваша боротьба за істину приголомшила ворогів Ісламу і мусульман. І як може бути інакше, якщо ви не маючи зброї і не командуючи армією, обернули їх підступи проти них, помноживши на нуль усі їх потуги, після чого люди почали проганяти їх? Вони навіть не розуміли, що прибічники брехні, як би високо не піднялись, завжди падають униз — і так їм і треба, адже це їх рук справа. Так само вони не розуміли, що зброя сама по собі не має сили і не принесе користі, якщо у її носія не буде усвідомленості і розуміння переслідуємої цілі. Члени угрупування «ХТШ» бачать, що відбувається, бачать, як держави навколо них налагоджують відносини з режимом Асада. Вони це бачать, але не користуються розумом, адже в іншому випадку логічно б зрозуміли, що незабаром за цим послідує один із двох ісходів:
1. Або їм доведеться підкоритись режиму Асада.
2. Або режим Асад буде тіснити їх усіма силами.
Відповідно, якщо б вони були розумними людьми, то поквапились б налагодити відносини з населенням на підконтрольних ним територіях. Тоді люди підтримали б «ХТШ» і допомогли вистояти проти режиму Асада. Замість цього «ХТШ» вирішили наслідувати Асада і інших тиранів, почавши переслідувати носіїв ісламського заклику. «ХТШ» потраплять у ту яму, яку самі вирили. Їх положення у цьому світі погіршиться перш, ніж прийде Судний день, в який вони будуть страшенно жалкувати про скоєне.
Дорогі брати!
Ви, без сумніву, знаєте, що невірні колонізаторські держави та їх агенти, які управляють режимами в мусульманських країнах, арештовують наших членів і катують їх так, що деякі із них помирають шахідами, іншаллах, в катівнях в’язниць. Разом з тим, їх рішучість на шляху Аллаха не слабшає, хоча режими, які їх репресують, куди жахливіше і сильніше, аніж «ХТШ». Усе тому, що ми — раби Аллаха, які говорять істину, і не боїмось заради Аллаха нічиїх докорів. Ми віримо, що позбавляючим від лих є лише Аллах Великий. Він — Воскреситель нашої величі і руйнівник підступів ворогів.
وَمَن يَتَّقِ اللَّهَ يَجْعَل لَّهُ مَخْرَجًا ٢ وَيَرْزُقْهُ مِنْ حَيْثُ لَا يَحْتَسِبُ ۚ وَمَن يَتَوَكَّلْ عَلَى اللَّهِ فَهُوَ حَسْبُهُ ۚ إِنَّ اللَّهَ بَالِغُ أَمْرِهِ ۚ قَدْ جَعَلَ اللَّهُ لِكُلِّ شَيْءٍ قَدْرًا
«Тому, хто боїться Аллаха, Він створює вихід із положення і наділяє його прожитком звідти, звідки він навіть не припускає. Тому, хто уповає на Аллаха, досить Його. Аллах доводить до кінця Свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:2,3).
Дорогі брати!
Підсилення кризи передвіщає її завершення. Ми просимо Аллаха Всевишнього замінити усі ці кризи, які ідуть одна за одною на перемогу і швидку допомогу нашій справі по зведенню Праведного Халіфату. Відомо, що за однією важкістю слідують два полегшення, а не одне.
- Передав Хакім в книзі «Мустадрак» (2/329) від достовірного ланцюжка передавачів, причому сам Хакім сказав, що цей хадіс відповідає умовам Імама Мусліма, з ним погодився Захабі у книзі «Тальхис»: «Коли Абу Убайда був оточений в Шамі, і люди ополчились проти нього, йому Умар ібн аль-Хаттаб написав: «Мир тобі! Якщо на віруючого раба обрушується лихо, то Аллах потім дає із неї вихід. Важкість ніколи не перевищить двох полегшень».
- Сказав Ібн Кайім, нехай помилує його Аллах, в книзі «Бадаі ль-Фаваід» у розділі «Об’єднуюче правило на початку»: «Всевишній сказав:
فَإِنَّ مَعَ الْعُسْرِ يُسْرًا ٥ إِنَّ مَعَ الْعُسْرِ يُسْرًا
«Воістину, за кожною важкістю приходить полегшення. За кожною важкістю приходить полегшення» (94:5,6).
Слово «важкість» в двох аятах прозвучало два рази, проте у формі відомості, а отож, мається на увазі одна важкість. «Полегшення» теж двічі звучить в двох аятах, але вже в невідомій формі, а отож, мається на увазі два полегшення. Таким чином, одна важкість компенсується двома полегшеннями: перше — до важкості, а друге — після. Важкість ніколи не перевищить двох полегшень».
Мир вам, милість Аллаха і його благословення!
Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта, амір Хізб ут-Тахрір
17 Зуль-каада 1444 р.х.
06.06.2023 р.
