Будь-який політик розуміє важливість політичної свідомості у питаннях зміцнення, дестабілізації або дій аж до скинення будь-якого політичного режиму і заміни його на новий, який відповідає сподіванням народу.
Це було ясно видно в революціях «Арабської весни», коли чаша терпіння переповнилась, і люди згуртувались навколо вимоги скинення деспотичних і репресивних режимів.
Проте маріонеткові режими та їх хазяїн Америка не сиділи склавши руки, а спостерігали за рухом народу. Вони докладали максимум зусиль, щоб приборкати вимоги народу скинути режим, намагаючись обмежити питання скиненням голови держави. В ітозі низка правителів змінилась, а режим залишився тим же самим. Захід зі своїми елементами впливу в кожній мусульманській країні потурбувався про збереження світської системи. У цілому, усі революції виявились провальними, і нічого особливо не змінилось.
Що стосується революції Шаму, то вона відрізняється від решти революцій, бо високий рівень політичної свідомості революціонерів зіграв вважливу роль в перешкоджанні будь-яким спробам Заходу легко приборкати революцію, відхилити її і покласти їй край. І ось ми стоїмо на порозі дванадцятої річниці, а маси революціонерів усе іще доводять, що вони є кісткою у горлі міжнародного світового порядку. Застосовувані Америкою інструменти для придушення революції і повернення її в обійми злочинного режиму пали в очах народу. Одним із головних таких інструментів у якості політичного керівництва виступав турецький режим, який привів нашу революцію до загибелі.
Провалились також і підготовлені лідери, яких Америка різними методами намагалась нав’язати революції Шаму. Світська коаліція та її уряд провалились, особливо після ганебної і волаючої позиції у підтримку турецьких кроків по примиренню з режимом Асада. Справа дійшла до вигнання голови коаліції Салема аль-Муслата з однієї із демонстрацій у місті Азаз, проведеної у п’ятницю 13 січня 2023 року, звинувативши його у змові з режимом.
«Сирійська ісламська рада» та її діячі, пов’язані з турецьким режимом, так само провалились, особливо після того, як деякі із них помолились про ниспослання милосердя за члена шабіхи Муніру аль-Кубайсі, яка була одним із стійких прибічників режиму.
Лідери фракційної системи, пов’язані з турецьким режимом, провалились після того,як почали підкорятись наказам турецької сторони, заморозили фронти і сприяли збільшенню страждань людей в північній Сирії. Це робилось руками спецслужб через арешти і фінансові побори населення. При цьому вони здійснюють зловмисний план примирення по вказівці свого турецького куратора, залякуючи людей, щоб посіяти в їх душах відчай.
Що стосується спроби обмежити політично свідомий рух народу після трибічної зустрічі міністрів оборони Росії, Сирії і Туреччини разом з керівниками спецслужб цих країн, а також їх спроби спотворити революційний рух і затьмарити його вимоги, то ці плани так само стали очевидні щирим революціонерам Шаму, особливо враховуючи те, що історія тих, хто намагається добитись вищевказаного, викрита і свідчить про їх недобрі наміри.
Нещодавній рух Умми у звільнених районах служить хорошою ознакою, оскільки політична свідомість революції почала відчувати небезпеку зловмисного плану примирення, і вона прагне зірвати його. Проте зрив цього плану потребує зусиль усіх щирих і свідомих синів мусульман, щоб відновити вкрадене у революціонерів політичне рішення, щоб воно залишалось в наших руках, а не в руках змовників і торговців.
Ми бачили запал нещодавніх народних рухів, які спонукали Америку виступити проти кроків по нормалізації відносин між турецьким і сирійським режимами, тому що вона порахувала, що час для запланованого політичного рішення іще не прийшов. Це спонукало міністра іноземних справ Туреччини відкласти зустріч з сирійським колегою на невизначений термін.
Проте неможна вдовольнятись заснованими на почуттях відповідними діями, навпаки, ми повинні організувати нинішній народний рух і об’єднати його на чітких революційних принципах і цілях під свідомим і щирим політичним керівництвом.
Це стане гарантом продовження і розширення руху, а також виходу із стану стримування інструментами турецького режиму, і тільки в такому випадку будуть досягнуті його цілі по зриву плану примирення.
Тоді революція поверне свій політичний курс і візьме ініціативу у свої руки, ставши тією опорою, до якої схиляються володарі сили. Тільки тоді, скоректувавши курс, знов рушать маси по шляху скинення злочинного режиму в Дамаску і встановлення на його руїнах влади Ісламу.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад ас-Сурані
10 Раджаба 1444 р.х.
1 лютого 2023 року
