Відродження торгівлі

Статті
Друкарня

Активне економічне життя є важливим чинником усунення багатьох економічних і соціальних проблем. В цьому контексті ми представляємо наші пропозиції по відродженню комерційного життя під чотирма заголовками:

1. скасування системи фондового ринку (біржі);
2. скасування відсоткової системи;
3. зупинення операцій з криптовалютою;
4. заборона на накопичення грошей (золота) без поважної причини.

1. Система фондової біржі не здійснює ніякого внеску до реального сектору економіки

Найбільш очевидним показником неспроможності капіталізму є формування віртуальної економіки поряд з реальною. Віртуальна економіка (синтетична економіка) так само перетворилась в кризоутворюючий механізм капіталізму. Джерелом глобальних криз, пережитих з 1929 року, є віртуальна економіка, яка розрослась на маніпуляціях незалежно від показників і результатів реальної економіки. У той час як реальна економіка виражає вироблені матеріальні товари і послуги, фінансова економіка виражає віртуальну економіку. Якщо реальна економіка росте на 5%, а біржовий ринок — на 45%, отож, має місце бути пріоритетність і панування віртуальної економіки. Цінності, виробляємі в цій віртуальній економіці, далекі від реальних цінностей. Зміна реальних цінностей на завищені маніпуляціями цінності призводить до системної помилки і, отож, до кризи [1].

Коли ми дивимось на історію віртуальної економіки капіталізму, то бачимо, що знаходимось недалеко від нового колапсу. У той час як умови пандемії завдали збитку реальній економіці і залишили мільйони людей безробітними — тільки в США було звільнено 17 мільйонів людей, — віртуальна економіка продовжує бити рекорди за рекордами. Індекс фондового ринку США «S&P 500» в 2021 році 45 раз побив рекорд, а його ринкова вартість досягла 39,2 трильйона доларів. Цей ріст не обмежується Сполученими Штатами. Аналогічний ріст спостерігається і в Туреччині. У той час як ВВП був об’явлений на рівні 1,4 трильйона турецьких лір в першому кварталі 2021 року, Стамбульська фондова біржа (Borsa İstanbul) побила історичний рекорд з 5,2 трильйона турецьких лір за той же період [2].

Першим стовпом економіки є фондовий ринок. Статус компаній, торгуємих на фондовому ринку, не так важливий на реальному ринку. На біржі Стамбульської фондової біржі 23 лістингові (зареєстровані на біржі) компанії [3] торгуються по ціні, яка у 20 разів перевищує їх власний капітал, тобто їх балансову вартість. Дивлячись на балансові звіти за перше півріччя, об’явлені лістинговими компаніями, видно, що вартість акцій 129 лістингових компаній, які втратили у цілому 16 мільярдів турецьких лір, з березня, коли почалась пандемія збільшилась у середньому на 218%. Серед цих збиткових компаній — «Taze Kuru», вартість якої за 7 місяців виросла на 6500%, «Eminiş Ambalaj» і «Uzertaş», вартість яких перевищила 2000%, і «Artı Yatırım», вартість якої виросла більше аніж на 1000%; вони виросли до дивного рівня, незважаючи на результат в реальній економіці [4]. Не радує, а, швидше, бентежить той факт, що ці збиткові компанії відчувають величезний ріст вартості на фондовому ринку.

Усі світові фондові ринки ростуть і розвиваються за рахунок спекуляцій, підігравання, а також грошей із кишень дрібних інвесторів.

Хоча колишній міністр економіки Зафер Чаглаян, вказуючи на те, що фондовий ринок є індикатором сучасності і розвитку, говорить у статті, яку написав для газет «Hürriyet», що «країна без функціонуючої фондової біржі не вважається країною з сучасною і розвиненою економікою» [5], — факти вказують на протилежне.

Внесок системи фондового ринку до реальної економіки не виходить за межі теоретичних міркувань. Теоретично найважливіший вплив фондового ринку на реальний сектор полягає у тому, що він забезпечує фінансування. Згідно цієї теорії, публічна пропозиція є дуже привабливим методом фінансування, оскільки немає строку погашення, вимагаючого повернення засобів, наданих у якості методу фінансування, і компанія не повинна здійснювати фіксований платіж в певні періоди на відміну від боргового фінансування. Дивіденди виплачуються тільки тоді, коли компанія отримує прибуток. Завдяки публічній пропозиції компанія отримує доступ до іншому довгостроковому ресурсу на додаток до грошовим засобам, які вона створює, і боргу, який вона може надати. За допомогою цього ресурсу можна здійснювати такі види діяльності, як інвестиції в нове будівництво або землю, закупки, будівництво виробничих об’єктів і підтримка довгострокових проектів досліджень і розробок. Окрім того, компанія може використовувати акції, торгуємі на біржі, у якості застави для отримання кредитів [6].

Як ми вже говорили, ці дискурси — не більше, аніж теоретичний підхід. Загальновідомо, що перед публічною пропозицією баланс компанії, торгуємої на фондовому ринку, завищений, а ціни на акції утримуються вище, аніж повинні бути. При публічному розташуванні збираються мільйони турецьких лір, і ці засоби переводяться в інвестиційні ресурси, такі як іноземна валюта, фондовий ринок і золото, а не в нові інвестиції, розробку технологій, зайнятість і дослідження.

В Туреччині в 2020 році 8 компаній стали публічними [7]. Інвестори показали високий попит на усі публічні пропозиції. У той час як вартість 8 вищезгаданих публічних пропозицій перевищила 450 мільйонів турецьких лір, загальний попит на ці публічні пропозиції склав більше 6,8 мільярда турецьких лір [8]. Це має місце в усьому світі. Коли Covid-19 порушив економіку США, Федеральний резервний банк виділив 4 трильйона доларів на її підтримку в виді займів з нульовою відсотковою ставкою. Після цього розподілу фондовий ринок — а не реальна економіка — почав рости, і фондовий ринок США прибавив 75%. Загальновідомо, що розподілені підтримки ідуть на фондовий ринок.

Коли ми порівнюємо реальну економіку з фондовим ринком, ми бачимо наступну жахаючу картину:

За станом на жовтень 2021 року кількість активних компаній в Туреччині складає 2 мільйона 65 тисяч 47. Вартість товарів і послуг, вироблених цими компаніями в 2020 році, складає 5 трильйонів 47 мільярдів 909 мільйонів турецьких лір. Кількість компаній, торгуємих на фондовій біржі, складає 538 [9]. Обсяг торгів Стамбульської фондової біржі в 2020 році перевищує 20 трильйонів турецьких лір. Між обсягом транзакцій в реальній економіці і обсягом транзакцій в віртуальній економіці існує величезна і жахаюча різниця.

Фондовий ринок — ніщо інше, як засіб примноження багатства небагатьох щасливчиків-тримачів капіталу. 51,3% компаній, торгуємих на біржі, знаходиться в руках 6 груп. Досягнувши 2 мільйонів 445 тисяч 566 інвесторів по стану на червень 2021 року, 86,9% від загальних активів Стамбульської фондової біржі знаходиться в руках 27 тисяч 610 людей. При цьому 1,2% від числа інвесторів володіють 86,9% акцій.

Усі ці дані показують, що фондовий ринок — це віртуальна економіка, яка підриває реальну економіку. Фондовий ринок не бере участі у виробництві товарів і послуг. Тим не менш, іноземні інвестори повинні діяти згідно з зовнішньою політикою держави, якій вони підкоряються. Визначення відомого спекулянта Джорджа Сороса у якості «інструмента зовнішньої політики США» є проявом цього факту. Для країн, які розвиваються, таких як Туреччина, фондовий ринок є зброєю іноземних держав для досягнення свого політичного панування. Загроза США зруйнувати турецьку економіку в скандальному випадку з пастором Брансоном [10], а потім квапливе звільнення пастора Брансона є ознакою того, що фондовий ринок працює на іноземні держави.

Невже і дійсно «ми станемо відсталою і ненадійною країною, коли відмовимось від фондового ринку», як нам невпинно твердять?! Звичайно ж, ні! Навпаки, ми захистимо нашу економіку і наш народ від пазурів світового капіталізму, його маніпулятивних атак і політичних погроз.

Як скасування фондового ринку вплине на економіку?

Скасування фондового ринку не спричинить негативного впливу на реальний сектор економіки. Більше 2 мільйонів компаній реального сектора вже працюють, не користуючись «благами» фондового ринку. Звичайно, для 538 компаній, які торгуються на біржі, потік ліквідності буде перекритий, і вони почнуть торгувати на власні засоби, як і інші компанії, що теж неможна вважати збитком.

На фондовому ринку торгують 2 мільйони 445 тисяч 566 інвесторів, як дрібних, так і крупних. Ці інвестори створюють обсяг транзакцій в розмірі 20 трильйонів турецьких лір на рік. Коли фондовий ринок буде скасований і здійснена відмова від віртуальної економіки, цей 20-трильйонний обсяг торгів переміститься в реальний сектор економіки. Компанії перестануть робити гроші із грошей, отож, виробництво і зайнятість зростуть.

2. Лихварство (відсотковий прибуток) — це не світова реальність, це боргове рабство!

Другим стовпом віртуальної економіки є відсоткова система лихварства. Хоча лихварство було заборонено усіма монотеїстичними релігіями, люди усе ж таки з часом поширили його і зробили його доступним і припустимим. Сьогодні єдиною релігією, яка суворо забороняє відсотковий прибуток, є Іслам. При капіталізмі лихварство набуло другого виміру і стало однією із основних рушійних сил віртуальної економіки. Хоча президент Ердоган ясно заявив через фразу «Лихварство — це світова реальність!» про незамінність відсоткового прибутку, це є одним із найважливіших чинників, що руйнує критерії гуманності і підриває реальну економіку, виробництво і зайнятість.

Лихварство руйнує критерії людяності, тому що відсотковий прибуток безжально експлуатує відчай людей. В дійсності «лихварство» — найненависніша галузь в історії людства. В древніх цивілізаціях, таких як Вавилон і Ассирія, відсоткові операції призводили до борговому рабству. Коли лихварі не могли отримати суму дебіторської заборгованості від людей, яким вони позичали, вони продавали боржників на невільничому ринку і повертали свої гроші за допомогою отриманих від продажу засобів. З цієї миті боржник продовжував своє життя у якості раба. Така ж ситуація існувала в давньогрецьких містах, таких як Афіни і Спарта [11]. Сьогодні відсотковий прибуток вимушує людей працювати подібно рабам, навіть якщо і не фактичним.

Хоча це явище не повинно бути популярним в країні, жителі якої є мусульманами, через свою заборонність (харам) в Ісламі, в результаті сформованої громадської думки про відсотковий прибуток житлові кредити, видані банками, збільшились приблизно на 80 мільярдів турецьких лір за 9 місяців і приблизились до 280 мільярдам турецьких лір [12]. За станом на грудень 2020 року судові розгляди були порушені проти 3 мільйонів 471 тисячі людей, оскільки вони не могли виплатити свої особисті кредити і борги по кредитним картам. Інакше кажучи, приблизно 3,5 мільйони людей стали борговими рабами.

Люди, які намагаються легко заробити на фондовому ринку, криптогрошах, валютних і відсоткових операціях, застрягають в болоті, із якого немає порятунку, і страждають від тяжкої депресії з причини відчуваємого ними сильного стресу. Міністр охорони здоров’я Фахреттін Коджа заявив, що за 3-річний період з 2018 по кінець 2020 року антидепресанти були призначені 12 мільйонам 272 тисячам людей, а засоби для нервової системи — 60 мільйонам 911 тисячам людей. Міністр Коджа повідомив, що в період з 2017 по 2020 рів до психіатричних клінік звернулось 15 мільйонів 405 тисяч людей, а число людей, які звернулись до клінік тільки з першого року епідемії Covid-19, досягло 5 мільйонів 100 тисяч людей [13]. В результаті цих депресій, за даними МВС, за період з 2015 по 2020 року у цілому через суїцид загинуло 14 тисяч 530 людей, із них 10 тисяч 94 — чоловіки, 3 тисячі 281 — жінки і 1155 людей — у віці до 18 років т [14].

Поки громадяни живуть в стані психологічної депресії через борги, боргове болото, в якому перебуває держава, іще жахливіше. Як відомо, дефіцит бюджету намагаються закрити або за рахунок іноземних інвестицій, або за рахунок займів під відсотки. Слаборозвинені країни або країни, які розвиваються, такі як Туреччина, беруть внутрішні і зовнішні займи, щоб покрити дефіцит свого бюджету, і їм доводиться знов позичати, щоб покрити борги, які вони взяли для закриття дефіциту бюджету. Врешті решт непосильний борговий тягар негативно позначається на економічному і політичному курсі цих держав.

У той час як виплата відсотків по внутрішньому боргу Туреччини складає 743 мільярда турецьких лір в період з 2005 по 2020 рік, виплата відсотків по зовнішньому боргу склала 68 мільярдів доларів. Ці суми не включають борги муніципалітетів і приватного сектора. Доларовий еквівалент цих виплат складає приблизно 408 мільярдів доларів. Інакше кажучи, в період з 2005 по 2020 рік виплачується 821 долар в секунду, а це 9 тисяч 852 турецьких лір в секунду за поточним обмінним курсом [15].

За даними міністерства казначейства і фінансів, по стану на другий квартал 2021 року внутрішній борг Туреччині складає 1 трильйон 82 мільярда турецьких лір. В 2021 році було виплачено у цілому 449 мільярдів турецьких лір по внутрішньому боргу, із яких 327 мільярдів були основною сумою, а 121 мільярд 900 мільйонів турецьких лір — відсотками [16]. В 2021 році щосекундно здійснювались виплати відсотків по внутрішньому боргу на суму 7730 турецьких лір. Знов же, в 2021 році виплата відсотків по зовнішньому боргу центрального уряду склала 4 мільярда 828 мільйонів доларів. Тільки виплата відсотків по боргу центрального уряду складає 153 долара в секунду, що за поточним обмінним курсом складає 1836 турецьких лір. У цілому 9566 турецьких лір виплачуються в секунду за відсотки по внутрішньому і зовнішньому боргу. Це борг державного управління, в якому не беруть участь Центральний банк, муніципалітети і приватний сектор. За станом на вересень 2021 року загальний зовнішній борг Туреччині складає біля 446 мільярдів 400 мільйонів доларів. 22,3% цього боргу належить державі, 15,2% — Центральному банку і 62,5% — приватному сектору. За останні 18 років Туреччина перерахувала під відсотки 510 мільярдів доларів.

Як бачите, відсотковий прибуток — головний ворог реальної економіки. Ті, хто хочуть заробляти на грошах, не докладаючи зусиль і поту замість того, щоб інвестувати і створювати робочі місця, зберігають свої гроші в банках і отримують в обмін відсотки. Згідно даним Агентства по регулюванню і нагляду за банківською діяльністю Туреччині від 30.11.2021, на термінових депозитних рахунках в Туреччині знаходиться 1 трильйон 439 мільярдів 955 мільйонів турецьких лір. З іншого боку, на ту ж дату на термінових депозитах в іноземній валюті є еквівалент 1 трильйон 875 мільярдів 635 мільйонів турецьких лір в іноземній валюті [17]. Якщо б ці гроші, вкладені в банки, були переведені в реальну економіку, то природним чином збільшилось би виробництво, розвивалась би технологія виробництва, були б створені робочі місця і у багато разів зріс би рівень добробуту людей.

Ріба (відсотковий прибуток, лихварство) без усілякого сумніву заборонено Аллахом:

قَالُوٓاْ إِنَّمَا ٱلۡبَيۡعُ مِثۡلُ ٱلرِّبَوٰاْۗ وَأَحَلَّ ٱللَّهُ ٱلۡبَيۡعَ وَحَرَّمَ ٱلرِّبَوٰاْۚ

«Вони (многобожники) говорили: «Воістину, торгівля подібна відсотковому прибутку». Але Аллах дозволив торгівлю і заборонив лихварство» (2:275).

Лихварство — це частина системи, яка робить бідних іще бідніше, в рази збільшуючи багатство володарів капіталу. Тому від нього треба негайно відмовитись і ввести безвідсоткову систему.

3. Нова пастка капіталізму. Криптовалюти

Криптовалюти — це цифрові активи, які використовуються у якості віртуальної валюти і не існують ані в якій фізичній формі. Кількість криптовалют, уперше випущених в 2008 році під назвою «біткойн», досягло сотень. У якості нового обличчя капіталізму була створена криптовалютна біржа і був винайдений новий механізм легкого заробляння грошей. Коли вона була запущена в 2009 році, 1 долар рівнявся 1,3 біткойна (BTC), а в 2011 році вартість 1 біткойна зросла з копієчного рівня до 6 доларів. З щорічним ростом попиту біткойн підвищує свою впізнаваність на ринку, і по стану на 8 грудня 2021 року його ціна складає 50 тисяч 477 доларів за 1 біткойн.

Хоча і говорять, що криптовалюти мають відкритий вихідний код, що вони не знаходяться ані під чиїмось контролем і не залежать від влади, в дійсності це не так. Для тих, хто контролює капіталістичну економіку, немислимо залишити напризволяще таку систему, в якій обсяг транзакцій досягає велетенських розмірів 2,5 трильйонів доларів. З самого початку криптовалюти, якими домінують капіталісти, були пасткою для дрібних інвесторів. Найбільш помітним аспектом системи криптовалюти є те, що вона перетворилась у механізм відмивання грошей.

Обмін криптовалюти в Туреччині

Згідно звіту, опублікованому Всесвітнім економічним форумом у лютому 2021 року, в ході дослідження, яке охоплює 74 найбільші економіки світу, Туреччина зайняла 4-е місце у світі і перше місце в Європі серед країн, які найбільше використовують криптовалюти. Розмір ринку криптовалюти в Туреччині оцінюється в 900 мільйонів доларів. Кількість інвесторів перевищує 4 мільйони. На цьому ринку криптобіржі, де немає правового регулювання, так само немало невдоволень і обурень. Скарги тисяч громадян, які втратили свої гроші в посередницьких закладах, таких як «Thodex», досі не вирішені. На цьому рикну криптобірж, де відбуваються постійні різкі коливання, дрібні інвестори рано чи пізно програють. Незважаючи на це, криптовалюти продовжують залишатись вікном надії. Ті, хто виходить на ринок криптогрошей, продаючи свій дім, машину або беручи кредит, втрачають свої активи, але не втрачають надії.

Незважаючи на те, що президент Ердоган заявив: «У нас певно немає такої проблеми, як бути відкритими для криптовалют. Навпаки, у нас з ними — окрема війна, окрема боротьба. Ми ніколи не дамо їм дороги!» [18], — той факт, що платформа для торгівлі криптовалютою «BTC Turk» є головним спонсором жіночої і чоловічої національних збірних, а її назва і реклама з’являються в кожній трансляції матч, показує, що це не війна, а, швидше, підтримка [19].

Одразу зазначимо, що криптовалюти в абсолютному змісті не є мірою товарів і послуг. Це усього лише засіб обміну на певні товари і послуги. Криптовалюта не видається конкретним органом, навпаки, її джерело невідоме. Відповідно, криптовалюти не є «грошима». У кращому випадку їх можна прийняти за продукт невідомого походження, який не має гарантій. Тому з точки зору Шаріату не дозволено виконувати які-небудь пов’язані з ними дії, як, наприклад, купувати, продавати і виробляти їх [20].

Криптовалюти, подібно фондовому (біржовому) ринку і відсотковому прибутку (лихварству), становлять серйозну загрозу для реальної економіки. За даними Центрального банку, в Туреччині існує 40 криптовалютних платформ, обсяг транзакцій яких складає 28 мільярдів турецьких лір [21]. Їх слова про те, що неможливо зупинити торгівлю криптовалютами, знаходяться за межами реальності. Держава може і повинна перевести 28 мільярдів турецьких лір, які надходять в віртуальну економіку, в реальну економіку, використовуючи наявні в її розпорядженні засоби і законодавчі повноваження.

4. Заборона на накопичення грошей (золота) без законної (поважної) згідно Шаріату причині

В економіці гроші обертаються по колу. Джерелом прибутку особи або організації є інша особа або організація. Якщо ми почнемо розглядати з держави, то джерелом прибутку держави будуть податки, які вона збирає з населення. Витрати держави у виді тендерів, закупок товарів і заробітної плати є джерелом прибутку для інших осіб і організацій. Витрати цих осіб і організацій є джерелом прибутків інших сторін. Таким чином, економіка обертається по циклічному колу. Якщо в цьому циклічному полі людина чи організація припиняють витрачати і економлять деяку суму грошей, то стільки ж грошей буде вилучено з ринку. Це, природно, викличе збої у робочому механізмі і зменшення притоку грошей. По мірі зниження попиту виробництво скорочується, а скорочення виробництва відкриває двері для безробіття. Врешті решт спад в економіці стає неминучим.

Люди відчувають, що повинні накопичувати на чорні дні, проживаючи в системах, де вони не почувають себе у безпеці і турбуються про майбутнє. В цих заощадженнях і накопиченнях, які в Туреччині почали називати «заначкою під подушкою», золото виходить на передній план. Насправді, Еркан Кілімджи, який займав пост заступника голови Центрального банку з 2016 по 2018 рік, повідомив в статті, яку написав для Всесвітньої ради по золоту (англ. World Gold Council) у лютому 2017 року, що золоті запаси Туреччини у виді «заначки під подушкою» складають від 5 до 6 тисяч тонн. Враховуючи, що золотий запас ЦБ складає 671 тонну, неважко здогадатись, що 5-6 тисяч тонн золота — це серйозна сума. Як заявив президент Ердоган, ринкова ціна 5 тисяч тонн золота «під подушкою» населення складає 280 мільярдів доларів, тобто 3 трильйона 360 мільярдів турецьких лір за поточним обмінним курсом.

На додаток до цих, здавалось би, невинних заощаджень, які люди відкладали під подушку на чорні дні, є також нікому не відомі приховані заощадження купки людей, які утримуються від повернення у виді інвестицій, виробництва і трудових взаємовідносин того, що вони заробили завдяки жителям цієї країни, і вивозять свої заощадження за кордон. Ці сегменти тримають значну частину своїх заощаджень на офшорних рахунках, які важко контролювати, і інвестують в інші країни. Хоча точної цифри і немає, стверджується, що на офшорних рахунках за кордоном знаходиться 500 мільярдів доларів [22]. Насправді, в документах, які просочились, під назвою «Досьє Пандори» було задокументовано, що сотні відомих бізнесменів, політиків, артистів і спортсменів із Туреччини мали офшорні рахунки.

Хоча володарі офшорів сколотили собі стани і примножили своє багатство на праці населення цієї країни, що усім добре відомо, проти них не було порушено ніяких справ. 21 квітня 2017 року в Парижі Туреччина підписала «Багатобічну угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки». Дана угода вступила у силу наказом президента, опублікованим в Офіційному віснику Турецької Республіки 1 червня 2021 року. У той час як Туреччина почала надавати турецькі рахунки експатріантів відповідним органам в межах угоди, примітно, що ніяких змінень у відношенні тих, хто вивозив свої заощадження за кордон через офшори, не відбулось.

В ісламській економічній системі заборонено накопичувати золото і срібло, окрім як для запланованої справи чи мети. Всевишній Аллах сказав:

وَٱلَّذِينَ يَكۡنِزُونَ ٱلذَّهَبَ وَٱلۡفِضَّةَ وَلَا يُنفِقُونَهَا فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ فَبَشِّرۡهُم بِعَذَابٍ أَلِيمٖ

«Обрадуй же тих, які накопичують золото і срібло і не витрачають їх на шляху Аллаха, тяжкими стражданнями» (9:34).

Загроза тяжкого покарання тим, хто накопичує золото і срібло, є ясним доказом того, що Всевишній Аллах вимагає відмовитись від накопичення золота і срібла. Накопичення золота і срібла, заборонене Ісламом, також охоплює і поширюється на фіатні гроші, які функціонують як золото і срібло.

В даний час в банках зберігаються 3 трильйона 284 мільярда 66 мільйонів турецьких лір, включаючи іноземну валюту, у виді термінових депозитів [23]. Ринкова вартість золотої «заначки під подушкою» складає 3 трильйона 360 мільярдів турецьких лір. На офшорних рахунках знаходиться біля 500 мільярдів доларів.

Якщо б виконувались веління Ісламу і заборонялось би накопичення золота, срібла і грошей, то ці суми були б доведені до реальної економіки, і у Туреччини не залишилось би проблем з готівкою і ресурсами.

Резюмуючи, наші пропозиції по вирішенню проблеми відродження торгівлі виглядають наступним чином:

1. У той час як 2 мільйони 65 тисяч 47 компаній, працюючих в реальному секторі, виробляють товари і послуги на суму 5 трильйонів 47 мільярдів 909 мільйонів турецьких лір на рік, обсяг торгів 538 привілейованих компаній на фондовому ринку складає 20 трильйонів турецьких лір. 86,3% акцій, торгуємих на біржі, знаходяться у руках 27 тисяч 610 людей. Це складає 1,2% від числа інвесторів. Фондовий ринок, який не робить реального внеску в реальну економіку і знаходиться у руках купки меншості «щасливчиків», повинен бути закритий, а привілеї, надані цій меншості горстки «щасливчиків», повинні бути скасовані.

2. Засоби, зароблені на правах сиріт, поті робочого і халяльному прожитку володарів торгових лавок і магазинів, передаються багатим під егідою «відсоткового прибутку». Туреччина виплачує 9 тисяч 566 турецьких лір відсотків по внутрішньому і зовнішньому боргу в секунду. На сьогоднішній день сума, виплачена по відсоткам, досягла жахаючого рівня в 510 мільярдів доларів. Сума грошей, вкладених під відсотки в банках, складає 3 трильйони 284 мільярди 66 мільйонів турецьких лір. Лихварство відродило боргове рабство. Основна (початкова) частина боргу повинна бути виплачена, відсоткові платежі повинні бути припинені і повинна бути прийнята повністю безвідсоткова система.

3. Криптовалютні транзакції повинні бути негайно зупинені, а доступ до таких інвестицій із Туреччини повинен бути припинений.

4. Накопичення золота, срібла і грошей повинно бути заборонено, за винятком тих випадків, коли це відбувається для законних в Шаріаті цілей. Гроші, які знаходяться на офшорних рахунках в зарубіжних країнах, повинні бути вивезені назад до Туреччини. До тих, хто цього не зробить, повинні застосовуватись найсуворіші заходи покарання.

Köklü Değişim
Доповідь із конференції «Рішення Ісламу економічної кризи у 10 пунктах»

На турецькій мові

[1] Проф. д-р Мухаммад Малькав і, «Падіння капіталізму і піднесення Ісламу».

[2] https://www.aa.com.tr/tr/ekonomi/hisse-senedi-islem-hacmi-yilin-ilk-ceyreginde-5-trilyon-lirayi-asarak-rekor-kirdi/2312686

[3] Лістингова компанія — акціонерна компанія відкритого типу, акції якої торгуються на фондовій біржі.

[4] https://www.haberturk.com/zarar-edenlerin-hisseleri-uctu-haberler-2834622-ekonomi

[5] Веб-портал газети «Hürriyet», 11 листопада 2019 року.

[6] Фунда Гюнгьор Акпинар (Funda Güngör Akpınar) — голова правління Асоціації по зв’язкам з інвесторами.

[7] Публічна компанія — це компанія, акції якої можуть свобідно торгуватись на біржі або навіть поза неї. Публічну компанію також називають публічно торгуємою компанією, публічною компанією з обмеженою відповідальністю або публічною корпорацією.

[8] https://www.indyturk.com/node/349061/ekonomi%CC%87/ne-kripto-para-ne-dolar-y%C3%BCkselen-y%C4%B1ld%C4%B1z-halka- arz%E2%80%A6-halka-arz-edilen-%C5%9Firketlerin

[9] https://www.kap.org.tr/tr/bist-sirketler

[10] Ендрю Брансон (д.н. 3 січня 1968 року) — американський пастор, який працював і проповідував в Туреччині. Перебував під слідством по звинуваченню у шпигунстві і тероризмі.

[11] Проф. д-р Мухаммад Малькаві, «Падіння капіталізму і піднесення Ісламу».

[12] https://www.aa.com.tr/tr/ekonomi/konut-kredilerinin-yaridan-fazlasi-4-ilde-/2034224

[13] https://tr.sputniknews.com/20210813/bakan-koca-son-3-yilda-61-milyon-kisi-sinir-ilaci-123-milyon-kisi-de-antidepresan- kullandi-1047990250.html

[14] https://www.gazeteduvar.com.tr/icisleri-bakanligi-turkiyede-son-5-yilda-14-bin-530-kisi-intihar-etti-haber-1533960

[15] https://www.dunya.com/kose-yazisi/faiz-odemesinde-1862-liranin-bugunku-karsiligi-6075-lira/608584

[16] https://www.mahfiegilmez.com/2021/04/hazinenin-ic-borclar.html

[17] https://www.bddk.org.tr/BultenGunluk

[18] https://www.trthaber.com/haber/gundem/cumhurbaskani-erdogan-kripto-paraya-acilma-diye-bir-derdimiz-kesinlikle-yok-609945.html

[19] https://www.btcturk.com/bilgi-platformu/btcturk-kadin-ve-erkek-milli-takimlarinin-sponsoru-oldu/

[20] https://www.kokludegisim.net/makaleler/kapitalizmin-yeni-icadi-bitcoin-sanal-para.html?fbclid=IwAR0cEPYJidinkKFK6eW6mfySEe O06GZvZbIx1xBOVXTjxqiJlZWtm--fA24

[21] https://www.ntv.com.tr/teknoloji/turkiyedeki-kripto-para-islem-hacmi-ne-kadar,huTLvEc7U0-qtPeZyIjRmA

[22] https://www.sozcu.com.tr/2020/ekonomi/turk-zenginlerin-yurt-disindaki-500-milyar-dolari-icin-ankara-harekete-gecti-6032806/

[23] https://www.bddk.org.tr/BultenGunluk (згідно даним 17.12.2021).