Де нам взяти ресурси для реалізації усього вищесказаного?

Дефіцит бюджету, який почався в 1970-х роках, оцінюється в 278 мільярдів 374 мільйона турецьких лір в 2022 році. Цей бюджетний дефіцит або здійснять спробу закрити за рахунок займів, що призведе до подвоєнню відсоткових платежів, або буде зібрано більше податків, що призведе до іще більшому пригнобленню людей. В будь-якому випадку, це предзнаменує погіршення стану економіки.

Коли Туреччина, тріпочучись у лещатах капіталістичної системи, піднімає відсоткову ставку, інвестиції припиняються, росте безробіття, і, навпаки, коли вона понижає відсоткову ставку, росте курс іноземної валюти, ростуть витрати і інфляція стає неконтрольованою. Таким чином, рішення, які пропонуються капіталістичними теоретиками, вичерпуються в цьому вирії. Проте це вигоряння рішень не означає безпорадність. Звичайно ж, рішення є, і рішення полягає в застосуванні на практиці ісламської економічної системи.

Як ми вже пояснили вище, наші проблеми досить численні і для подолання цих проблем вимагається сильна воля. Коли ця воля запровадить в життя висунуті нами 10 пунктів, стане видно, що усі проблеми будуть вирішені одна за другою.

Після представлених нами рішень в усіх вас може виникнути таке питання: «Звідки ви візьмете ресурси для їх реалізації?».

Це питання цілком актуальне і доречне. Адже сьогодні податки складають лев’ячу частку прибутків держави. В умовах поступового скасування податків можна припустити, що держава рухне, і наші пропозиції залишаться на папері. Тому, щоб виключити так припущення, необхідно детально розібратись з джерелом проблеми.

Ресурси, які необхідні для наших пропозицій по «Ісламському рішенню економічної кризи в 10 пунктах», можуть бути отримані, ґрунтуючись на наступних двох принципах:

А — Виключення деяких статей витрат в бюджеті і створення ресурсу із зекономлених засобів.

Б — Джерело прибутку, яке буде створено внаслідок наших нових пропозицій.

A — Виключення деяких витрат і створення ресурсів із отриманих заощаджень

Держава повинна нести усі необхідні витрати, щоб населення не відчувало страждань. Проте, витрачаючи, варто пам’ятати, що витрати не можуть здійснюватись по статтям, які вважаються харамом з точки зору Шаріату. Інше питання полягає в тому, що не варто забувати, що громадське майно носить характер хукму «власності сироти», через що при здійсненні витрат необхідно проявляти належну обережність і чуйність.

Статті витрат, які належать усуненню, і ресурси, які повинні бути отримані за рахунок економії на цьому, в основному полягають в наступному:

1. Відсотки:

Перша стаття, яку необхідно виключити із витрат бюджету, це, безперечно, відсоткові платежі, тому що відсотки — це харам, і тут не може розглядатись їх розмір, моральна мотивація чи ступінь інфляції. Всевишній Аллах сказав:

ٱلَّذِينَ يَأۡكُلُونَ ٱلرِّبَوٰاْ لَا يَقُومُونَ إِلَّا كَمَا يَقُومُ ٱلَّذِي يَتَخَبَّطُهُ ٱلشَّيۡطَٰنُ مِنَ ٱلۡمَسِّۚ ذَٰلِكَ بِأَنَّهُمۡ قَالُوٓاْ إِنَّمَا ٱلۡبَيۡعُ مِثۡلُ ٱلرِّبَوٰاْۗ وَأَحَلَّ ٱللَّهُ ٱلۡبَيۡعَ وَحَرَّمَ ٱلرِّبَوٰاْۚ

«Ті, хто пожирають лихву, повстануть, як повстає той, кого диявол поверг своїм дотиком. Це тому, що вони говорили: «Воістину, торгівля подібна лихварству». Але Аллах дозволив торгівлю і заборонив лихварство» (2:275).

Ібн Масуд передає, що:

لَعَنَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ آكِلَ الرِّبَا، وَمُؤْكِلَهُ، وَكَاتِبَهُ، وَشَاهِدَيْهِ

«Посланець Аллаха ﷺ прокляв лихваря, того, хто бере у нього в борг, того, хто це записує, і обох свідків (їх угоди)».

Сплачувані протягом довгих років в рахунок відсотків по боргу гроші досягли жахаючих розмірів. Цей народ більше не в змозі виплачувати відсотки. Основна сума боргу, взята державою в борг, звичайно ж, повинна бути виплачена, але виплата відсотків повинна бути негайно припинена, тому що це є харамом. Сума відсотків, яку планується виплатити в утвердженому і прийнятому бюджеті на 2022 рік, складає 240 мільярдів 400 мільйонів турецьких лір.

2. Марнотратство:

Друге джерело економії буде забезпечено за рахунок усунення марнотратства в державі. Колишній спікер Великого національного зібрання Туреччини Бюлент Аринч виразив марнотратство в державі такими словами: «Якщо б ми могли запобігти марнотратству, не було б нужди стягувати з вас податки» ^[1]. Обставини дійсно виглядають таким чином.

Поняття «державна власність подібна невичерпному морю» приймається усіма держчиновниками зверху донизу. Ніхто, ідучи проти даного розуміння, не став відстоювати того факту, що власність держави є власністю народу і що поїдання власності народу є харамом.

Всевишній Аллах сказав:

وَلَا تُبَذِّرۡ تَبۡذِيرًا ٢٦ إِنَّ ٱلۡمُبَذِّرِينَ كَانُوٓاْ إِخۡوَٰنَ ٱلشَّيَٰطِينِۖ

«… але не витрачай надмірно. Воістину, марнотратники — брати дияволів» (17:26,27).

Пояснити масштаби марнотратства в державі конкретними цифрами, звичайно, неможливо. Проте, втім, приблизні оцінки зробити неважко. Наприклад, в Туреччині нараховується 193 тисячі 425 державних службових транспортних засобів, таких як автомобілі, мікроавтобуси і автобуси. Ця цифра у Франції складає 2 тисячі, в Німеччині — 10 тисяч, в Італії — 29 тисяч і в Японії — усього біля тисячі. На додаток до цьому, ніби цього було недосить, є тисячі транспортних засобів, які здаються в оренду. Якщо взяти до уваги витрати на паливо і технічне обслуговування цих транспортних засобів, стає очевидним, що вони створюють непотрібний тягар для держави. Поки наші люди добираються до роботи і з роботи на громадському транспорті, держслужбовців забирають і висаджують на службових автомобілях. Необхідно скасувати заявку на обслуговування, продати половину автомобілів і припинити закупку нових. За допомогою даної практики буде зекономлено біля 30 мільярдів лір.

3. Корупція і хабарництво:

За даними Управління державних закупівель (Kamu İhale Kurumu), за перші шість місяців 2021 року було здійснено закупівель на суму 128 мільярдів 94 мільйонів 833 тисячі турецьких лір. Припускається, що до кінця року ця сума досягне 250 мільярдів лір. Враховуючи дані Управління державних закупівель, якщо ми припустимо, що така ж цифра буде дійсна для 2022 року, ми можемо передбачити, що буде куплено приблизно на 250 мільярдів лір. Враховуючи загальне функціонування держави, мінімум 100 мільярдів турецьких лір із цих 250 мільярдів є завищеною ціною через корупцію і хабарництво. Інакше кажучи, товари і послуги, які повинні бути закуплені на 150 мільярдів лір, купуються за 250 мільярдів лір. Приблизно 100 мільярдів турецьких лір економії будуть досягнуті, коли ми усунемо тільки фальсифікацію тендера за допомогою корупції і хабарництва, не скорочуючи закупаємі товари і послуги.

4. Непотрібні витрати на розкіш:

В ітозі треба покласти край пихатому життю на усіх рівнях держави. Поки наш народ бореться за прожиток, державні адміністратори проїдають майно держави, тобто народу, проживаючи розкішне життя. 50 мільярдів турецьких лір будуть щорічно економитись на таких речах, як розкішні автомобілі, послуги для усієї родини чиновника, розкішні і гламурні заклади, непотрібні подорожі, марні заклади, орендна плата за нерухомість, такі що простоюють об’єкти нерухомості, землі та інше. Якщо врахувати, що в 2020 ріку держава заплатила 1 мільярд 500 мільйонів турецьких лір лише за оренду, то 50 мільярдів турецьких лір — зовсім не перебільшення.

5. Державно-приватне партнерство і дорогі за вартістю інвестиції за моделлю «будівництво – експлуатація – передача» ^[2]:

Якщо навести конкретний приклад, то в результаті непотрібних інвестицій, таких як аеропорт Зафер (Кютахья), який називають «вбивцею казни», курсова різниця, сплачена казначейством за гарантовані переходи, складає 10 мільярдів 117 мільйонів турецьких лір за 2019 рік. Сума, виділена державою для інвестицій на 2022 рік, складає 131 мільярд 100 мільйонів турецьких лір. Хоча в циркулярі «Підготовка інвестиційної програми на період 2022–2024 рр.», опублікованому в «Офіційному віснику», говориться: «Якісні інвестиції до інфраструктури, які покращують бізнес, виробництво, інвестиційне і житлове середовище, будуть мати пріоритет», — очевидно, що це теж буде витрачено марно. Факт полягає в тому, що при запобіганні непотрібних інвестицій можна зекономити біля 50 мільярдів турецьких лір.

6. Персонал, який взагалі не виходить на роботу:

Існує багато зайвого персоналу, найнятого політиками і державними адміністраторами через різні причини. Цей персонал не може бути звільнений при зміні керівників урядів, муніципалітетів чи пов’язаних з ними закладів або через законодавство, або через тяжкий тягар відшкодування збитку. Проте, поряд з цим, через недовіру до них з причини відмінностей в політичних поглядах вони або не допускаються до роботи, або працюють без діла. Таким чином, існують тисячі високооплачуваних співробітників в статусі заступника секретаря, генерального директора, директора, начальника відділу та інших. Також відомо що є тисячі співробітників, які ніколи не ходили на роботу і яких в народі називають «банківськими службовцями».

Знов же, той факт, що не відбувалось серйозних збоїв у загальному функціонуванні держави при наявності десятків тисяч держслужбовців, які не виходили на роботу під час пандемії, є найбільш конкретним свідченням існування роздутого штату.

В 2021 ріку на витрати на персоналу із бюджету було виділено 326 мільярдів 633 мільйона турецьких лір. При збільшенні мінімальної заробітної плати на 50% витрати на персонал досягнуть 400 мільярдів турецьких лір в бюджеті на 2022 рік. Економія на благо суспільства буде досягнута у розмірах не менше 40 мільярдів турецьких лір, якщо буде покінчено з зайвим персоналом, який не працює, отримує управлінську зарплату більше аніж в одному закладі, числиться в штаті і отримує зарплату, сидячи вдома.

7. Припинення марнотратства і розбазарювання в муніципалітетах:

Марнотратство, корупція і хабарництво в муніципалітетах знаходяться на найвищому рівні, як і в центральній адміністрації. Корупція на тендерах, закупівля товарів і послуг втридорога, тендери, які роздаються своїм прибічникам, збагачення за рахунок змінень, внесених в плани зонування, розкішні автомобілі, непотрібні витрати, зайвий персонал стали звичайним явищем. Муніципалітети управляються як чиясь ферма, завдаючи серйозного громадського збитку. Із бюджету на 2022 рік муніципалітетам виділено 149 мільярдів 300 мільйонів турецьких лір. Якщо запобігти корупції і марнотратству в муніципалітетах, буде досягнута економія у розмірі мінімум 30 мільярдів турецьких лір.

Окрім усіх цих статей, витрат і заощаджень, однією із найважливіших причин росту іноземної валюти, особливо в даний час, є іноземні запозичення державного і приватного секторів в іноземній валюті. Хоча це були запозичення, які у першу чергу лунали як модель «Будівництво – експлуатація – передача» (BOT), вони стали серйозною загрозою для економіки країни у цілому через те, що з часом досягли величезних розмірів. З цієї причини при складані річних бюджетних планів треба враховувати «принцип необхідності вкладень і витрати і суми прибутків, які належать отриманню в тому ж році», без включення такого поняття, як «дефіцит бюджету». При такому плануванні бюджетів будуть усунуті боргові ризики для економіки, які залежать як від податкового навантаження, так і від часу.

Знов же, при складанні бюджету принцип розподілу прибутків повинен застосовуватись безкомпромісно. Відповідно, після визначення того, скільки і на які напрями витрачати і скільки інвестицій буде вкладено в бюджетний період, на ці витрати і інвестиції треба розподіляти тільки прибутки.

Згідно заяви, зробленої віце-президентом Фуатом Октаєм у грудні, дефіцит бюджету на 2022 рік прогнозується на рівні 278 мільярдів 374 мільйонів турецьких лір. Коли до цього додаються відсоткові прибутки у розмірі 50 мільярдів 102 мільйона турецьких лір, прибутки від студентських кредитів і спорту, які держава очікує від 2022 року,тому що ми плануємо скасувати відсотки, загальний дефіцит бюджету досягає 328 мільярдів 476 мільйонів турецьких лір.

Б — Ресурс, який буде створений внаслідок наших пропозицій про нові джерела прибутку

Ці статті прибутку складаються із наступного:

1. Податок :

Мета податкообкладання в Ісламі полягає не в тому, щоб запобігти збільшенню багатства. Іслам ніколи не забороняв багатство. Мета податкообкладання — не в тому, щоб перервати плин громадського життя. Якщо держава може дозволити собі вдовольнити потреби своїх підданих, вона це робить. Якщо ж вона не в змозі вдовольнити потреби населення, то вона може зібрати податки для того, щоб вдовольнити потреби підданих. Тому в Ісламі податки збираються по мірі необхідності і пропорційно потребі. Незалежно від місячного чи річного заробітку фізичних осіб фіксована ставка, як, наприклад, 10%, 15% і 20%, обкладається податком незалежно від активів, якими вони володіють. При зборі податків серед мусульман дотримується справедливість. З необхідного для життя майна податок не стягується, податками обкладається решта предметів першої необхідності і предмети розкоші. Тому харамом є збирати податки з мусульман, які не в змозі вдовольнити свої основні потреби.

Податок стягується не з прибутків, а тільки з того майна, яке виходить за рамки основних потреб, в контексті вказаних вище умов. Поки усі наші пропозиції по рішенню, які складаються із 10 пунктів, не будуть реалізовані, можна вдатись до збору податку для покриття витрат держави. Проте цей податок не буде в виді сотні податків, а буде братись раз на рік і тільки з багатих з високими прибутками. З бідних і тих, хто відчуває фінансові труднощі, не буде стягуватись податок. Не буде обкладатись податком 60-відсотковий сегмент, який представляє собою найнижчий рівень розподілу прибутків за даними Інституту статистики Туреччини.

Податок не буде стягуватись з малозабезпечених і бідних, тобто, як ми сказали, з 60%, під якою б назвою вони не були. Податок може стягуватись з решти 40%, тобто з багатих, яким належить 68,6% ВВП. Відомо, що найбагатші люди Туреччини тримають частину своїх грошей на офшорних рахунках за кордоном. І ми навіть не в змозі дізнатись їх загальне багатство. Навіть якщо обкласти податком суму різниці, яку багатії додали до своєму капіталу за останній рік, то і цього буде досить, щоб вдовольнити потреби усіх людей. Щоб дати уявлення, розрахунок податку був зроблений на основі наведених нижче цифр ВВП.

Із цих сегментів, які мають 68,6% прибутку від товарів і послуг, які Туреччина виробила за рік, тільки 25% активів, які вони додали до своєму багатству в минулому році, будуть взяті у якості податку (корпоративний податок береться у якості основи). Неможна порахувати «пригнобленням» відмову від численних податків, які сплачуються протягом року на передачу 1/4 заробленого за останній рік багатства раз на рік державі. Це досить справедлива частка. Не говорячи вже про те, що на дану мить люди віддають більше половини свого прибутку за допомогою прямих і косвенних податків.

Оцінка ВВП Туреччини на 2021 рік складає біля 6 трильйонів 282 мільярдів 934 мільйонів турецьких лір. 68,6% цього ВВП складає 4 трильйона 310 мільярдів 92 мільйона турецьких лір. Таким чином, сума податку, яка буде зібрана з багатих, складе 1 трильйон 77 мільярдів 523 мільйона турецьких лір.

2. Використання громадської власності:

Одразу після встановлення Турецької Республіки було заявлено: «В сучасних державах існує клас буржуазії. Давайте так само мати свій клас буржуазії», — і тоді громадські блага стали відкритими для деяких родин в необмеженому виді. Таким чином, важливе громадське майно перейшло до рук приватних осіб. Значний обсяг прибутків буде отриманий внаслідок реорганізації державної власності. Проте це, звичайно вимагатиме часу. Внаслідок правильної класифікації і експлуатації громадського і державного майна постійний податок поступово зникне. Сьогодні єдиним джерелом, пов’язаним з громадською власністю, є родовища.

Золото відрізняється від інших металів. Кількість золота, видобутого в Туреччині в 2020 році, складає 42 тонни. Очікується, що в 2021 році буде видобуто не менше 45 тонн золота, ринкова ціна якого складає приблизно 35 мільярдів турецьких лір.

Сума, отримана Туреччиною від експорту корисних копалин в 2020 році, складає 4 мільярда 67 мільйонів доларів. За поточним обмінним курсом це 48 мільярдів 811 мільйонів турецьких лір. Сума, отримана від продажу на внутрішньому ринку з шахт, складає біля 30 мільярдів турецьких лір. Вітчизняна і зарубіжна кількість шахт, проданих у якості сировини, складає біля 96 мільярдів турецьких лір. Обробні центрі також вважаються державною власністю на фабриках, які виробляють щось, що знаходиться в державній власності. Сума, яку можна отримати від продажу цих рудників у виді готової продукції, складає біля 200 мільярдів турецьких лір.

3. Закят:

Закят — це та частина багатства багатих, на яке мають право бідні. Всевишній Аллах надав це право бідним. Стягування закяту з багатого рівносильне поверненню аманату його володарю. Розмір нісабу ^[3] в закяті складає 85 грам золота. Для тих, у кого є 85 грам золота чи еквівалент 85 грам золота, в минув рік, стає обов’язковою виплата закяту у розмірі 1/40, тобто 2,5% від майна. Сьогодні дуже важко підрахувати, на скількох людей в Туреччині випадає критерій розміру нісабу і виплата закяту. Кожен саме буде підраховувати цю суму і виплачувати свій закят. Тим не менш, ми можемо зробити декілька простих розрахунків, щоб уявити, яка картина складеться, коли буде запущений заклад закяту.

Згідно звіту, опублікованому в журналі «Forbes», офіційний стан 100 найбагатших людей Туреччини складає більше 100 мільярдів доларів. Це офіційні цифри, і усім відомо, що неофіційні цифри в декілька разів вище. Закят зі 100 мільярдів доларів складає 2 мільярда 500 мільйонів доларів, тобто біля 30 мільярдів турецьких лір. Закят з 40-відсоткового сегменту від розподілу прибутків складає мінімум 200 мільярдів турецьких лір. Коли ми розподіляємо ці 230 мільярдів турецьких лір серед 16 мільйонів 722 тисяч 872 людей з найнижчим прибутком у розподілі прибутків, з кожної людини вираховується 13 тисяч 750 турецьких лір закяту. Щомісячна сума із закяту у розмірі 3 тисяч 450 турецьких лір може бути розподілена на родину із трьох осіб протягом одного року.

Сума, виділена державою на соціальні виплати із бюджету на 2022 рік, складає 58 мільярдів 856 мільйонів турецьких лір. Коли запрацює інститут закяту, в суспільстві не залишиться жодної людини, яка живе на грані голоду.

Бюджет центрального уряду на 2022 рік після економії і нових джерел ресурсів:

В цьому дослідженні економія, яка повинна бути зроблена в центральному уряді і муніципалітетах, була зведена до мінімуму. Справжнє марнотратство і корупція, безперечно, набагато більше. Тут ми спробуємо показати вам, як скласти бюджет при правильному використанні доступних ресурсів.

Бюджет центрального уряду на 2022 рік, прийнятий Великим національним зібранням Туреччини:

Якщо виключити із бюджету 50 мільярдів 102 мільйона турецьких лір відсоткових прибутків, прибутків від студентських кредитів, прибутків від частки в спортивному лото і 240 мільярдів 400 мільйонів турецьких лір відсоткових платежів на 2022 рік, які включені як прибутки в бюджет держави на 2022 рік, то картина виходить наступна:

Плануєма економія в державному секторі:

Таблиця, яка виходить, коли ми віднімаємо економію із бюджету:

Прибуток із джерел:

Звіт про прибутки і витрати за 2022 рік:

В підготовленому нами бюджеті на 2022 рік профіцит бюджету разом з асигнуваннями виділеними на інвестиції, досягає приблизно 400 мільярдів турецьких лір. Ми усунемо сотні видів податків з життя людей. Це буде обіцяти серйозним падінням цін, ростом купівельної спроможності і оживленням економіки. Окрім того, як ми вказали в підготовленій нами моделі економіки, 400 мільярдів турецьких лір будуть скеровані у якості інвестицій в промисловість і сільське господарство . Завдяки цим інвестиціям виробництво збільшиться, і буде створена світова економіка і мирне суспільство без відсотків, інфляції і криз.

Як бачите, немає ніякої серйозної проблеми с ресурсами. Навпаки, наших ресурсів більше аніж досить. Згадане нами тут — це усього лише декілька прикладів. Окрім цього, виникне величезне накопичення ресурсів за допомогою прибутків та інших програм і практик, які будуть генеруватись за рахунок експлуатації простоюючих сільськогосподарських земель, використання людських ресурсів в правильних і ефективних областях, використання наших природних і відновлюваних енергетичних ресурсів, розірвання міжнародних угод, які експлуатують наше багатство. Звідси Туреччина потребує лише правильного управління. Єдиним нашим виходом для цього є, безперечно, ісламська економічна система.

Köklü Değişim
Турецькою мовою 

1. www.hürriyet.com.tr

2. Контракт на будівництво, експлуатацію і передачу (BOT) — це модель, яка використовується для фінансування крупних проектів, зазвичай інфраструктурних проектів, які розробляються в рамках державно-приватного партнерства. По завершенню будівництва об’єкт переходить у власність державного замовника, проте продовжує експлуатуватись підрядником на умовах контракту; прибуток від експлуатації отримує підрядник

3. Нісаб (араб. نِصَابٌ‎) — мінімальний розмір майна, з якого виплачується закят.