Останні публікації

Президент Ірану Ахмадінеджад у вівторок 05.02.2013р. прибув до Єгипту, з метою взяти участь у саміті Організації ісламської співпраці (ОІС), який проводився в Єгипті у середу та четвер 6,7 лютого 2013 року. Єгипетське інформаційне агентство «аш-Шарк аль-Авсат» повідомляє про проведення переговорів між Мурсі та Ахмадінеджадом на території аеропорту, з питання «останніх подій та змін на регіональному рівні, шляхів вирішення сирійської кризи, щоб зупинити кровопролиття сирійського народу, не вдаючись до військової інтервенції».

وَقِفُوهُمْ إِنَّهُمْ مَسْئُولُونَ

 «Зупиніть їх, і вони будуть запитані» (37:24)

Газета «аль-Ватан» (4331) передає від державного міністра при міністерстві соціального забезпечення вимогу виконання смертної кари без компромісів для осіб, що вчинили злочин зґвалтування дітей. І не випускати під заставу згідно з законом у 2010 (Закон про дітей), а також рішуче засудив злочини, вчинені у попередні дні у відношенні дітей та школярів.

Те, що відбулося сьогодні, а саме вбивство пана Шукрі Бельіда є великим злочином. По-перше, як вбивство людини та пролиття її крові, а по-друге, у тому, що метою того, хто його скоїв, було затягнути країну в іще більше насильство та беззаконня, і навіть кровопролиття.

24 січня 2913р. , генеральний прокурор Пакистану, г-н Ірфан Кадір, зізнався перед верховним судом Пакистану, що більше 700 осіб у районах проживання (аль- къабаіль) племен, на кордоні з Афганістаном, були незаконно заарештовані розвідкою та силами безпеки. В’язні буди позбавлені найелементарніших прав по їх захисту протягом багатьох років, вони утримуються під вартою у нелюдських умовах, їх не можуть відвідати родичі, є деякі з них, які померли під вартою, а їх тіла скидали у лікарнях чи на узбіччях доріг.

З погіршенням положення кривавого Башара і його прибічників, а також з відсутністю можливості для Америки знайти йому заміну і безпечне вирішення, лідер Сирійської національної коаліції Ахмад Муаз аль-Хатіб неочікувано для мусульман Сирії погодився з ухваленням рішення, яке приймають Америка та Башар.

Нещодавній візит Кемєрона до Північної Африки більше пов’язаний з відчайдушною спробою Британії набути впливу у регіоні, аніж із протистоянням тероризму. В Алжирі він підписав угоду про безпеку з нинішнім автократичним правителем АбдульАзіз Бутефлікой. Згодом, він вирушив до Лівії, обіцяючи від імені Британії допомогу в інструктуванні та навчанні поліції та армії.

Шановний головний редактор газети «Аш-Шарі»:

У вівторок 29.01.2013 у вашій щоденні газеті у 430 випуску було розміщено новину під заголовком «Прапори аль-Каїди перед палацом президента Хаді». У ній висвітлювалася мовчазна демонстрація, на яку у понеділок 28.01 вийшли десятки прибічників організації «аль-Каїда», симпатизуючі їм люди і деякі рідні жертв американських безпілотників у Ємені у супроводженні юристів, серед яких був адвокат Абд ар-Рахман Бурман з організації «Худ». Демонстрація почала рух від будівлі університету «Сана» на вулиці ад-Даірі до палацу президента Абд Раббо Мансур Хаді на вулиці ас-Сіттін аль-Гарбі, із закликом «Гідність вітчизни». Ваша газета навела висловлювання деяких демонстрантів, включаючи адвоката Абд ар-Рахмана Бурмана.

Халіфат забезпечить процвітання, безпеку Белуджістану та поверне його у належний стан. 

Хізб ут-Тахрір / вілаят Пакистан видає Громадський погляд на політику стосовно нинішніх проблем у Белуджістані, із числа яких викрадення, тортури та вбивства. Ці проблеми надзвичайно трагічні, якщо розглядати Белуджістан як вінець Ісламської Умми. Народ Белуджістану пройнявся Ісламом таким чином, що уся провінція знаходилась під притулком Праведного Халіфату. Його народ стійкий у своїй релігії та люто чинив опір британському колоніальному вторгненню. Його народ – благородний та вшанований, який любить Іслам і по сьогодні.

Хізб ут-Тахрір вілят Пакистан видає даний Громадський погляд на політику стосовно найжорстокіших хвилювань у Белуджістані, внаслідок яких було вбито багато мусульман.

A. Преамбула: Белуджістан та його народ – скарб Уммы и Пакистану, якого зневажають.

Раніше у цьому місяці 11 січня 2013р. французький президент Франсуа Олланд проголосив про початок французької інтервенції до Малі у вигляді висадки піхоти з підтримкою з повітря. Олланд заявив, що ці війська залишаться «на стільки, на скільки це буде необхідно» для «гарантування безпеки у Малі, законної влади, здійснення виборного процесу і повного усунення терористичної загрози для цілісності країни». Австралійський уряд підтримав ці напади на Малі: міністр іноземних справ Боб Карр позитивно оцінив і висловив вдячність французькому керівництву.

Через два роки від революції країну стрясають важкі політичні хвилювання, перетворившись у відкриту кровопролитну боротьбу, що унесла життя більш ніж 52 людей у Порт-Саїді, Каїрі та інших містах, сотні поранених. За повідомленнями з органів безпеки у середу було вбито іще дві людини в Каїрі, таким чином кількість загиблих сягає 54 осіб. (Reuters 30/1).