2 березня голова самопроголошеної ДНР Олександр Захарченко розповів в інтерв’ю російським ЗМІ про ультиматум з приводу блокади Донбасу:

12 травня 2016 року ЗМІ повідомили про рейди, проведені співробітниками ФСБ Росії у кримському місті Бахчисарай.

Як стало відомо, єгипетський уряд близький до завершення плану по передачі управління аеропортами до приватних рук, що викликає серйозні побоювання. Цей крок є черговою дією, вжитою режимом за останні роки, які розцінюються як політика ослаблення економічного і політичного потенціалу країни.

Протягом понад двох тижнів у місті Дженін і розташованому там таборі біженців спостерігається складана обстановка, викликана діями сил безпеки Палестинської адміністрації, які насправді є стражами безпеки єврейського утворення. Ці сили піддали табір Дженіна блокаді, відключивши електрику і водопостачання, періодично влаштовуючи рейди, обстрілюючи територію і сіючи хаос серед мирних жителів. Представники Палестинської автономії в інтерв’ю виданню «Аш-Шарк» заявили, що «рішуче налаштовані продовжувати кампанію до повної конфіскації зброї і ліквідації цього явища», визнаючи, що були допущені помилки, які призвели до загибелі палестинців.

8 грудня 2024 року, у неділю, Башар Асад, один із найжорстокіших диктаторів сучасності, незважаючи на 14 років постійної підтримки з боку США, пав під натиском революціонерів і муджахідів.

Ключове питання на дану мить полягає в наступному: чому Америка, навіть після поразки Трампа в 2020 році і повернення Демократичної партії до влади в Білому домі, продовжила роботу по ліквідації панування Іранської партії в Лівані, хоча у свій час сама надала їй там владу?

17 листопада в Киргизії відбулись вибори до місцевих органів влади. Центральна виборча комісія повідомила, що в голосуванні взяли участь 1 150 931 людей, що складає менше 28% від загальної кількості виборців.

З перших же днів операції «Ураган Аль-Акси» зрадництво по відношенню до жителів Гази стало очевидним. Більше того, деякі не обмежились своїм ганебним мовчанням, а квапливо взяли участь у змові, співпрацюючи у війні, як це зробили правителі Єгипту, Катару, Йорданії, ОАЕ і Туреччини.

Після виборів Іранська партія відчула вищий ступінь тріумфу, відчуваючи себе одноосібним володарем влади в Лівані. Це почуття підкріплювалось її унікальною перевагою — наявністю військової сили, яку можна порівняти з армією Лівану, яку вона багаторазово використовувала для протистояння загрозам для своїх інтересів і впливу.

Запровадження капіталістичної економічної системи в Пакистані призвело до повного занепаду економіки. Прийняті економічні рішення усугубили рівень бідності в країні, завдаючи збитку як середньому, так і класам вище середнього.

Одразу після того, як кандидат від республіканців Дональд Трамп отримав перемогу на виборах президента США, почались обговорення і прогнози, які стосуються впливу його перемоги на конфлікт в Газі. Ці прогнози почались іще до його перемоги, проте тепер вони залунали з новою силою і в великому обсязі.

В останні роки іноземне втручання до президентських виборів в США стало помітно більш активним, для цього використовуються приховані і стратегічно продумані методи.

В ході стратегічної ініціативи по підсиленню американського впливу в Індо-Тихоокеанському регіоні президент Джо Байден прийняв у себе лідерів Австралії, Індії і Японії на щорічному саміті Чотирибічного діалогу по безпеці (QUAD), який відбувся в його рідному місті Уілмінгтон, Делавер.

Складається враження, що єврейське утворення намагається утвердити у розумах мусульман образ великої і незламної держави, що було видно із виступу Нетаньяху на Генеральній Асамблеї ООН, а також із операції з пейджерами і вбивства лідерів іранської партії і ХАМАС. Він використав атаку 7 жовтня 2023 року як привід для нового етапу експансії, подібного тому, що відбулось в 1948 і 1967 роках, з метою реорганізації регіону під егідою «Угод Авраама» і збільшення ролі єврейського утворення в цьому процесі. Удар по іранській партії був подібний катастрофі 1967 року, коли армії п’яти арабських держав розсипались під ударами ВПС єврейського утворення!

Газета «Ар-Рая»

Центральний інформаційний офіс анонсував відновлення видання партійної газети «Ар-Рая» (дослівно - «Прапор»).

Перший номер газети вийшов у 1954 р. (Зуль-ка'да 1373 г.х), після 14 випуску газета була заборонена йорданським режимом.

Останній номер газети арабською


Офіційний сайт «Ар-Рая» www.alraiah.net