Останні публікації

Громадські демонстрації усі більше набувають обертів, які включають низку міст та містечок, таких як: Анбар, Ніневія, Салахуддін, Діяла та ін., а також і столицю Багдад. Учасники вже протягом близько місяця наполягають на необхідності для уряду відповісти на їх вимоги по звільненню заарештованих та по скасуванню закону підзвітності та справедливості, і скасуванню пункту (4) Закону про тероризм, а також щодо ліквідації безробіття, і надання послуг, .. усі ці вимоги реальні для здійснення урядом, аби тільки він цього забажав , або хоча б частину із них.

У п’ятницю 11 січня 2013 року президент Франції Франсуа Холланд  підтвердив участь французьких озброєних сил у військових операціях проти ісламських озброєних груп, у наданні сприяння урядовим військам Малі шляхом участі у військовій кампанії, підтримуваної іноземними військами, щоб відбити місто Куна у центрі Малі, раніше захоплений двома угрупуваннями – «аль-Джихад ва ат-Таухід» і «Ансар уд-Дін» у четвер 10.12. і зупинити їх просування на південь.

Питання:

27 грудня 2012 року Білавал Бхутто Зардарі(Bilawal Bhutto Zardari), 24 - річний син пакистанського президента Зардарі і колишнього прем’єр-міністра Беназір Бхутто, офіційно заявив про початок своєї політичної кар’єри  на політичній арені Пакистану. Прошу пояснити причини такого оберту подій у теперішній момент. Чи пов’язано  це із всезагальними виборами у Пакистані, наміченими на 2013 рік.

Разом з п’ятницею «Таборів смерті»:
Заклик сирійської революції до усієї ісламської Умми, щоб вона скинула своїх правителів та присягнула Халіфу мусульман, за яким ведуть битву та обороняються

Перед вами революція у Шамі, яка закликає до померлої свідомості власної гідності правителів мусульман, щоб показати усіх їх обличчя, що вони змовились втопити її. Вони не обмежились підтримкою режиму м’ясника Асада та діяльністю по збереженню останнього при владі, незважаючи на його майже на останній межі поразку. Вони не зупинились на черговій спробі обійти революцію хитрістю, щоб примусити її згаснути до того, як успіх процесів, що розпочалися, не покінчить з гнилими агентурними режимами. Вони пішли далі та змовились проти слабких – чоловіків, жінок та дітей, які не знаходять більше виходу перед собою, окрім як втечі з пекла, де відбуваються вбивства, руйнування, зґвалтування, що коїть кровожерливий режим Башара, до своїх братів та родин у сусідніх країнах, щоб там стикнутися з тим, що насправді гірше за Башара – деспотичні режими, які тільки і знають як принижувати людей та ображати людську гідність. Складається враження, що ці режими були утворені лише з однією метою – вбивства мусульман, їх осада та чинення перешкод по їх захисту.

У межах кампанії мусульман з надання допомоги революції у Шамі, з дозволу Аллаха, була проведена акція, до якої закликав Хізб ут-Тахрір в Йорданії у п’ятницю 28 Сафара 1434р.х./ 11 січня 2013р., перед мечеттю аль-Файха у місті Ірбід.

Уся громадськість була проінформована, що Хізб ут-Тахрір відкрито заявив про свій намір провести масову акцію протесту перед Установчими зборами 11 січня 2013 року, на  знак протесту навмисного, методичного підготування до ухвалення конституції у країні. Раніше офіційний представник партії у різноманітних ЗМІ, починаючи з 6 січня, проголошував про це.

У вашій щотижневій газеті «аль-Васат» у 411 номері від 02.01.2012 було розміщено статтю публіциста Кадірі Ахмад Хайдара під назвою «Проблема Халіфату між державою і релігією». У ній, наприклад, містилися наступні висловлювання: «ас-Сакіфа і бесіди, що відбулися з нею з нерелігійними політичними дискусіями, були обговоренням питання влади та ї розділу між двома сильними і впливовими на той час боками. Потім це переросло у боротьбу і велику смуту. Чим повинна керуватися держава: релігією або інтересом».

Ассаламу алейкум.

Ось вже минуло 7 місяців з часу викрадення Навід Батта. За цей час пройшов священний місяць Рамадан і два свята, але безсердечні правителі Пакистану залишились байдужими, чи то під час священного місяця чи свят. Уявіть собі, як зустріли ці свята родина та діти Навід Батта.

Коментуючи прокламацію, яку було видано сьогодні під назвою (Комітет з питань затриманих ісламістів), щоб не допустити якусь плутанину, пояснюємо наступне:

О п’ятниці 28 грудня 2012р. 23-річна індійська студентка медичного факультету, яка стала 16 грудня жертвою жорстокого нападу та зґвалтування з боку групи із 6-ти осіб в автобусі у м. Делі, померла від отриманих поранень. Цей випадок призвів до масових протестів по усій Індії, скерованим проти недбалості індійського уряду та поліції та їх м’якої позиції у питанні захисту жінок від сексуального насильства. В Індії, яка є найбільш демократичною країною світу, зґвалтування знаходиться на епідемічному рівні, проявляється щоденно та є злочином, кількість якого зростає більше за усіх. Багато фактів сексуального насильства залишаються не задокументованими, бо велика кількість жінок втратили віру у те, що система може захистити їх гідність. Як наслідок масштабів даної проблеми бездіяльність поліції породила у злочинців атмосферу безкарності. Судова тяжба по даним справам тягнеться у судах по декілька років поряд із вкрай низьким відсотком звинувачувальних вироків. За повідомленнями Аль-Джазіри, в Індії кожні 20 хвилин ґвалтується жінка, а кількість випадків зґвалтування лише за останній рік склало 24 000. ЗМІ також повідомили про те, що 80% жінок у Делі зазнавали сексуального домагання. «The Times of India» вказує на те, що кількість зґвалтувань в Індії збільшилось на приголомшуючих 792% за останні 40 років.

Ваше видання «аль-Йяман аль-Явм» 27 грудня 2012 року за №204 оприлюднило у газетному стовпчику статтю публіциста Фейсала ас-Суфій під назвою «Образ ар-Радфані – привід для війни». У ній автор написав про вбивство Фаделя Мохаммеда Джабіра ар-Радфані – командуючого вісі Самуда і радника міністра оборони – перед будівлею міністерства оборони у столиці Ємену опівдні у вівторок 25.12.2012. У завершенні своєї статті він торкнувся армії та безпеки, сказавши: «Це не означає, що вони (армія і служби безпеки) не під прицілом інших сторін, зацікавлених в усуненні існуючої держави і встановлення ісламського Халіфату на його місце».

У провінції Анбар і в інших містах країни у знак протесту маси людей вийшли на вулиці проти політики «уряду Малікі», що викликала багато суперечок. Перша іскра протестів виникла після арештів силами безпеки особистих охоронців міністра фінансів, потім дуже швидко осередки протестів розширилися. Демонстрації переважно охопили три провінції: Анбар, Найнава і Салах ад-Дін. Окрім цього ЗМІ повідомили про зібрання сотень тисяч розлючених іракців у центрі Багдаду, Васіт, Бабіль, Ді-Кар, у перших рядах яких стояли релігійні діячі, вожді племен, держслужбовці. Однак, не дивлячись на таку різноманітність учасників, вимоги демонстрантів не виходили за межі буквально наступного: