Останні публікації

Афганські поборники та адепти демократії, які і досі вважаються починаючими, у черговий раз брудно обманули народ Афганістану, поглузувавши над сподіваннями людей. Ці зрадники ясно дали зрозуміти, що для них бажання народу Афганістану не має жодного значення. Вони будуть робити лише те, що диктують їх власні інтереси.  

У Йорданії величезна кількість мусульман, які прибули з різних кінців країни, дали відповідь на проведення низки політичних акцій та народного руху, з метою виразити свій гнів. До проведення даної акції закликав Хізб ут-Тахрір у Йорданії , приводом чого став американський фільм з кривдженнями на адресу Посланця Аллаха (с.а.в.).

Щоденна у Ємені газета «аль-Уля» о неділі 16.09.2012 в №521 оприлюднила на своїх сторінках спеціальну доповідь під назвою: «Президент Хаді схвалив ведення бронованої американської техніки, після того як два міністерства –закордонних та внутрішніх справ - вагалися в цьому». Дана стаття була розташована на першій сторінці газети, де повідомлялось щодо прибуття 200 одиниць американської бронетехніки до порту Ходейда, які прямують до Сани з метою підсилення захисту американського посольства, дипмісій та американських інтересів у Ємені. Також напередодні було відправлено у даний регіон більше ніж 100 військових ВМС США «Морські  піхотинці», які прибули до міжнародного аеропорту Сани на борту американського літака. У статті також повідомляється, що Хаді дозволив американським бронованим автозасобам увійти до порту Ходейда, після того як два міністерства – закордонних справ та внутрішніх – вагались стосовно надання дозволу на в’їзд. У той же самий час о суботі  15.09.2012  парламент виразив свою незгоду з появою у країні американських морських піхотинців. Хаді був першим, хто о четвер  13.09.2012 поквапився принести офіційні вибачення Америці з приводу вторгнення розлючених демонстрантів на територію посольства США.

На деяких йорданських супутникових телевізійних каналах пройшла звістка про те, що «Хізб ут-Тахрір готується до оприлюднення політичної партії, щоб взяти участь у майбутніх парламентських виборах». Ці телевізійні канали , у першу чергу, повинні були впевнитися у правдивості та точності цієї інформації, пер ніж запускати її до ефіру. Бо щодо новин, які пов’язані з Хізбом, його позиції, можливо дізнатись через заяви Хізбу та його офіційний медіа-офіс, також сам голова медіа-офісу в Йорданії є відомою особою, його координати, адреса та телефон вказані та відомі. Таким чином, не складало особливих зусиль цим каналам ( якщо б вони побажали) впевнитися у достовірності цієї вигаданої новини. Більше того, кожен, хто обізнаний щодо Хізб ут-Тахрір, знає, що така новина не може бути правдивою. Беручи до уваги вищесказане, ми категорично заперечуємо дану новину, та хочемо запевнити у наступному:

3 вересня 2012р. голова ЦРУ Девід Пэтреус наніс візит до Туреччини у другий раз (перший візит відбувся 6 місяців назад). ЗМІ повідомили, що Пэтреус зустрівся з головою Національної розвідувальної організації (МІТ) та деякими іншими відповідальними особами, після чого поїхав до Ізраїлю. Даний візит голови ЦРУ відбувся у межах «Операційного механізму», який був затверджений під час останнього відвідування Туреччини держсекретарем США Хіларі Клінтон.  На зустрічах обговорювалася велика кількість тем, такі як «стан, який виникне у Сирії після уходу Асада», «перехідний період, у якому представники партії БААС та опозиційні групи повинні створити спільний уряд», «певні особи, які увійдуть до цього перехідного уряду», «наявність у регіоні радикальних ісламістів та необхідність правильного розрахунку балансу у зв’язку з цим», «хімічна зброя» та «племена, які підтримують революцію».

У той час, коли Умма лютує у гніві через наругу, яка повторюється над її благородним Посланцем ﷺ, її Писанням та її святинями, останнім інцидентом став американський фільм, який ображає гідність Посланця Аллаха ﷺ, і вимагає реакції у відповідь, та помсти цим злочинцям. У той же самий час ми бачимо, як правителі раболіпствують перед цими беззаконниками, осуджуючи розгнівані реакції Умми у відповідь на злочин і приносячи свої вибачення Америці – ворогу Ісламу і мусульман, який є головним винуватцем ворожості та наруги  у відношенні до благородного Посланця ﷺ та Священного Корану.

Знов святині мусульман зазнають звірячої атаки у вигляді наруги над Пророком Мухаммадом ﷺ через постановку огидного фільму, який спотворює образ Посланця ﷺ.   та послання Ісламу. Воістину, швидка відповідна реакція мусульман у Каїрі та у Бенгазі струснула та налякала політиків у всьому світі. Скористувавшись цією ситуацією, деякі політики та працівники преси на Заході знову заходилися звинувачувати Іслам у нетерпимості відносно критики та зображувати мусульман як некультурних людей. І усе це тому, що вони (мусульмани) не погоджуються з цим огидним та нікчемним зображенням Посланця Аллаха ﷺ.

Повторювані образи на адресу Посланця Аллаха ﷺ та реакція ісламського світу поряд із реакцією Заходу вимагають від нас ствердити наступні факти:

1 –Наруга над Посланцем Аллаха ﷺ  була та продовжує бути неприйнятною, доки не настане День Великого Суду перед Всевишнім Аллахом. Адже Посланець Аллаха ﷺ є частиною нашого віровчення (акида). Він -  Путівник. Його пророцьке життя для нас законодавство. Його ступінь високий та непохитний для усіх мусульман. Він не може бути предметом торгу та поступок.

2 –Цю нову наругу неможна відривати зі загального контексту, а саме із лиховісної кампанії проти Ісламу, свідками якої ми є на протязі декількох років. У межах цієї кампанії опинилися під окупацією низка мусульманських країн, були розгорнуті політичні маневри під керівництвом західних політиків, де вони змагаються один з одним у спотворенні образу Ісламу для реалізації внутрішніх та зовнішніх інтересів. Тому фільм не можна відірвати від тих заходів, які вживаються фанатичними спільнотами, які відчувають страх по відношенню до Ісламу з причини брехні, містифікації та дезинформації, під які підпадають Іслам та мусульмани. Таким чином, західні політики не можуть бути непричетними до того, що сталося сьогодні. Як і відкараскатися від своєї відповідальності за вчинену наругу та інші злочини.

3 –Мусульмани змушені вдаватися до таких відповідних реакцій через невиконання поміркованими урядами «Арабської весни», а також псевдоісламськими урядами у країнах Перської затоки та Ірану у сполученні з так званими політичними лідерами в ісламському світі, свого прямого шаріатського обов’язку, який поклав на них Іслам. Вони зобов’язані щонайменше вигнати послів та розірвати усі дипломатичні та економічні відносини, особливо ті, які пов’язані з транспортуванням нафти, з кожним, хто дозволяє подібні зневажання. Більше того, зрештою шаріатська постанова у відношенні цих зневажань, тобто держав, які захищають подібних ганьбителів, вимагає від мусульман вважати їх державами, які знаходяться в стані фактичної війни з Ісламом та мусульманами. Воістину, малодушність нещасних урядів в  ісламському світі викликала відчай у серцях мусульманських народів і показало крайню потребу у дійсній політичній зміні, та аж ніяк не у косметичній та формальній заміні, яка мала місце у постреволюційних країнах «Арабської весни».
 
4 –Нам варто протистояти кампаніям із пропаганди брехливих чуток з боку певних людей, які називають розгніваність мусульман за свого Посланця – нетерпимістю та відсутністю толерантності. Ми не повинні дозволити будь-кому посіяти смуту між мусульманами через висловлювання про те, що «екстремісти» використовують подію у своїх приватних інтересах. Адже захист та боротьба за Посланця Аллаха ﷺ є хвилюючою проблемою усіх мусульман. Воістину, гнів мусульман не є фанатизмом та нетерпимістю. Навпаки, культура та режими Заходу визначили зневаження Посланця Аллаха ﷺ як законне право, яке повинно бути гарантоване для них. Саме вони характеризуються якостями нетерпимості та некультурності. Саме вони проявляли фанатизм та нетерпимість у відношенні меншостей на протязі історії і у відношенні мусульман сьогодні. Саме тому мусульмани стали об’єктом постійної дезинформації за знущань. Саме західна культура порівняно з Ісламом нездатна створити узгоджене та терпиме суспільство.

5 –Іслам не забороняє диспут у питаннях ісламського віровчення і не забороняє об’єктивні обговорення відносно моделі ісламського життя та систем Ісламу. Навпаки, він спонукає мусульман з терпінням переносити усі труднощі на шляху донесення цього заклику. Як і наказує державі гарантувати права своїх громадян однаково, як для мусульман, так і не мусульман. Іслам оберігає їх життя, майно, гідність та віровчення. Подібне не існує в жодній іншій системі, абсолютно. Але Іслам категорично не приймає наругу над Господом та Його Посланцем. Більше того, проти знущань над будь-яким із посланців.

6 –Хізб-ут-Тахрір веде свою діяльність в усіх кутках світу. Він закликає мусульман усунути режими в ісламському світі і встановити замість них єдину ісламську державу – Халіфат, яка буде захищати благородні цінності Ісламу та нести їх по всьому світу, захищаючи Посланця Аллаха (с.а.в.) та усі святині та недоторканості мусульман. Воістину, ми наполягаємо на веденні цієї діяльності та постійно закликаємо мусульман надати допомогу цій роботі, прийняти участь у ній та взяти її за основу лише тому, що ми впевнені в тому, що лише це є єдиним рішенням, яке здатне гарантувати захист Ісламу та мусульман. Послідовники Пророка Мухаммада (с.а.в.)   – Ісламська Умма – повинні відкинути західні цінності та системи та встановити державу, яка буде захищати Іслам, заступатися за улюбленого Посланця Аллаха – Мухаммада(с.а.в. )

На завершення, ми спонукаємо усіх мусульман на Заході об’єднатися  в один ряд на захист Посланця Аллаха ﷺ та протистояти дезинформації, яка скерована на спотворення особистості Посланця Аллаха ﷺ та перекручення послання Ісламу. Ми спонукаємо їх протистояти всьому цьому через несіння заклику до Ісламу та показу благородних та схвальних якостей, якими характеризувався цей благословенний Посланець Аллаха ﷺ, як людина, як пророк, батько, голова держави, політичний лідер та командуючий військом.
Облиште мовчати! О мусульмани! Засуджуйте на весь голос кожного, хто ображає Посланця Аллаха ﷺ. Зупиніть того, хто намагається надати законності знущанням над Пророком (с.а.в.) , якого ми любимо більше, ніж самих себе, своє майно, своїх рідних, а також готові пожертвувати найдорожчим та своїми душами заради захисту його імені.

إِلَّا تَنصُرُوهُ فَقَدْ نَصَرَهُ اللَّهُ إِذْ أَخْرَجَهُ الَّذِينَ كَفَرُوا
 «Якщо ви не надасте йому (Мухаммаду) підтримку, то адже Аллах вже надав йому підтримку» (09:40).

Шаді Фаріджа
Офіційний представник ХТ, Скандинавія
Інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрір
Скандинавія
№ 12/22
Четвер, 26 Шавваль 1433 р.х.
13/09/2012

 بسم الله الرحمن الرحيم

Нещодавно відбулися деякі події, обставини та протистояння притягнули увагу до Кенії та Нігерії. Чи означає це, що США або Англія або інші сили почали запроваджувати у регіоні нову політику, метою якої є підбурення громадянських війн в Африці, зокрема війни, яка має місце сьогодні у Нігерії  та протистояння у Кенії з часів всезагальних виборів 2007 року, або ці події відбуваються самі по собі?
    
Відповідь:
    
По-перше, відкритий конфлікт у Кенії та сьогоднішня напруженість поміж різними племенами є наслідком суперництва поміж США та Англією напередодні майбутніх президентських виборів, які планують провести у березні 2013 року. Англо-американська схватка розгорнулась поміж  лояльним до Англії сьогоднішнім президентом Кібакі та його приємником Ухуру Кеньятта з одного боку, та прем’єр-міністром Раіла Одінга, який є проамериканським кандидатом, з іншого боку. Ця боротьба розпочалась з миті проголошення  результатів  президентських  виборів у 2007 році, які сильно заперечувались Одінгою та його американськими покровителями з одного боку та Кібакі та його покровителькою Англією з іншого боку.
    
Обидва Кібакі та Кєньятта – походять з народності Кікуйю, яка є найбільшою етнічною групою у Кенії. Раіла Одінга походить з народності Лухья, яка є третьою по кількості етнічною групою. Боротьба за вплив поміж  Америкою та Англією втілюється у вигляді боротьби  поміж  Кібакі та Одінгою, їх племенами, а також союзниками  цих племен.  
    
З наближенням президентських виборів напруженість також зростає поміж цими угрупуваннями  для  отримання  найбільшої  користі  від  майбутніх виборів. На тлі цього не доречно говорити щодо навмисної політики Америки та Англії по розпалюванню громадянської  війни  з  метою породження  жалюгідної  боротьби  та  утримуванню ситуації у напруженості та несталості. Навпаки, відкрите громадянське  протистояння  скеровано або на  отримання  політичної  переваги напередодні президентських виборів, або на те, щоб мати можливість відкласти президентські вибори, якщо Америка або Британія побачать, що обставини не сприяють перемозі їх кандидата. Тому Америка наполягає на тому, що Кібакі повинен провести чесні, вільні та прозорі вибори для того, щоб надати Одінгі  великий шанс отримати перемогу над Кєньяттою. Америка розширила свою допомогу до рівня повного втягнення до цього процесу. Держсекретар США Хіларі Клінтон під  час свого візиту до Кенії у цьому місяці заявила: «США зобов’язались допомогти уряду  Кенії у тому, щоб майбутні вибори були чесними, вільними та прозорими. Ми наполягаємо на тому, щоб увесь народ консолідувався та приготувався до виборів, які  стануть справжньою моделлю для усього світу». Але вона також відзначила, що це не э легким завданням, бо треба виконати дуже багато попередньої  роботи. Вона сказала: «Не зважаючи на це, я усвідомлюю, що треба вирішити багато питань та прийняти багату кількість законів». (Клінтон обіцяє допомогу США для недопущення кровопролиття на виборах у Кенії»   The Guardian Online. 4 серпня 2012р.).
      
Очевидно, що Америка і досі занепокоєна шансами Одінги перемогти на виборах і хоче втрутитися до виборчого процесу. Це лише підсилить напруженість, бо Англія буде намагатися протистояти будь-якому американському втручанню, через Кібакі та  народності  Кікуйю та певних осіб із числа їх послідовників, а також буде використовувати племінну ієрархію суспільства.  
    
Незважаючи на це, є іще один чинник, який підливає масло до вогню наявної напруженості, а саме заява Кібакі у березні 2012 р. про те, що у Кенії була знайдена нафта («Кенія приєднається до великого африканського нафтового буму на тлі останніх відкриттів» The Christian Science Monitor Online, 9 травня 2012р.). Це природнім чином підсилило напруженість поміж Англією  та Америкою, бо вони суперничають за те, щоб кенійська нафта дісталась їх транснаціональним корпораціям, у час, коли обидві країни переживають економічну кризу.

По-друге, стосовно Нігерії.

Тривала  хвороба президента Нігерії Умару Муса Яр-Адуа  посадила Гудлака Джонатана у крісло президента Нігерії 5 лютого 2010р. До призначення на посаду президента Гудлак Джонатан був віце-президентом Умару. Обидва вони походили з Народно-демократичної партії (НДП). Фактично можна сказати, що обидва Умару та Джонатан завдячують своєю політичною кар’єрою Обасанджо, лідеру НДП.  

Обасанджо є основним агентом Америки у країні, обов’язком якого є забезпечити тривалість американського панування у Нігерії та ізолювати англійський вплив. Саме Обасанджо обрав Джонатана, щоб він склав компанію Умару у якості віце-президента на президентських виборах у 2007 р. У наведеній  ВВС біографії Гудлака Джонатана сказано: «Містер Джонатан був губернатором та двома роками пізніше був обраний колишнім президентом Олусегун Обасанджем на посаду віце-президента від партії на виборах 2007р». («Біографія: Нігерійський Гудлак Джонатан», BBC News Online,18 квітня 2011р.).

Пізніше Обасанджо влаштував прихід Джонатана на посаду президента. За думкою газети  Vanguard Newspaper сприяв отриманню Джонатаном посади президента. Газета стверджує: «Із  обійманням посади  голови правління Обасанджо використав свій вплив, щоб взяти на себе усі справи партії. Коли Яр-Адуа дійшов до критичного стану своєї хвороби на другий рік свого 4-річного перебування на посаді президента, Обасанджо, який першим відвідав хворого президента у саудівській лікарні, повернувся, щоб почати кампанію по принесенні присяги віце-президента Гудлака Джонатана у якості нового президента, бо Яр-Адуа не передав йому владу перед тим, як вирушити на лікування за кордон»  (Clifford Ndujihe, "Obasanjo’s resignation: What next for PDP, Jonathan?" Vanguard Newspaper Online, 4 квітня  2012р.)

Таким чином, Америка набула успіху в отриманні величезної громадської підтримки Гудлака Джонатану, яка дозволила йому переобиратися під час  виборів президента у 2011р. Джонатан використав ЗМІ для того, щоб достукатися до народних мас Нігерії та забезпечив собі 77,7% підтримку. Це було значним покращенням результатів перемоги Умару, які сильно заперечувались.

Незважаючи на це, політична слабкість режиму стала проявлятися більше після призначення Джонатана на посаду президента, аніж це було під час Умару Яр-Адуа. І це, не дивлячись на те, що Обасанджо, який обіймав посаду голови Ради попечителів НДП, був ключовим радником Джонатана. Правління Джонатана було уражено різними недугами, які підірвали його здатність відновити громадянські інститути Нігерії та оживити політичне життя. Ці недуги можуть бути коротко перелічені у наступному:

1.Политична корупція;

Політична корупція у Нігерії досягла величезних масштабів під час правління Джонатана. Зусилля по приборканню корупції в уряді були, м’яко кажучи, щирими наполовину. Навіть Америка, покровитель Гудлака Джонатана, втомилася від цього та публічно критикувала уряд Нігерії. «Глобальна, широко розповсюджена та проникаюча скрізь корупція охопила усі шаблі влади та сил безпеки» сказано про Нігерію у доповіді «Дотримання прав людини у світі за 2011р.», який був представлений на розгляд Конгресу Держсекретарем Хіларі Клінтон. Окрім цього, уряд Джонатана бездіяв при розвитку деяких штатів Нігерії за рахунок інших.  Відповідно, це призвело до відокремлення деяких верств суспільства населення від уряду Джонатана та породило насильство, зокрема, на півночі країни.   

2.Скасування субсидій на паливо;

Судячи з усього, Гудлак Джонатан не зміг розпізнати вплив відміни субсидій щодо палива та не подолав цю проблему у цілому. Після багатоденних масових безладів у січні 2012р. уряд Джонатана уступив та повернув деякі субсидії. Але це було вкрай запізнім, бо репутація його уряду сильно постраждала, і підтримуючий  його середній клас Нігерії встав проти нього. Ситуація для уряду погіршилась іще і публікацією доповіді, яка викривала наступне: у ній було вказано, що справжня вартість субсидій складала не 8 млрд. а 17 млрд.   

3.Дискримінація мусульманського населення;

Під час правління Гудлака Джонатана стосунки поміж урядом та мусульманським населенням погіршились. Гудлак Джонатан звернув політику умиротворення мусульман, яка була розпочата Обасанджо, та підсилив тактику жорстких заходів для придушення вимог мусульманської спільноти. Замість забезпечення кращих політичних прав, перспектив працевлаштування та покращення соціальних умов, сили безпеки підсилили утискання мусульман, зокрема, у північній частині країни. Це породило величезну протидію з боку мусульман правлінню Джонатана, яка привела деякі ісламські рухи подібно Боко Харам до використання насильства проти уряду Джонатана як реакції у відповідь на жорсткі репресії мусульман.  

Уважне  вивчення  подій, якими характеризується правління Джонатана, в наслідок яких у країні підсилилось насильство, вказує на те, що усі вони були ініційовані Америкою при співучасті Гудлака Джонатана для того, щоб дозволити їй збільшити своє втручання у справи Нігерії з єдиною метою гарантувати розграбування нафтового багатства країни.

Щоб виявити ці американські зусилля, вкажемо на наступне:    

Стосовно політичної корупції: не зважаючи на її громадське несхвалення, Америка потайки сприяє корупції, бо вона дозволяє країні бути завжди залежною від американської допомоги та підтримки. Америка дозволяє своїм агентам багатіти, і це є її нагорода за їх слугування собі. Це також дозволяє Америці переслідувати тих політиків, які стоять на її шляху, а також  віддані  іншим  закордонним силам, зокрема, Англії. Більше того, корупція – це меч з лезом по обидва боки. З одного боку, це «морква», за допомогою якої вона прив’язує своїх агентів до себе, а з іншого, вона лякає їх цією ж самою корупцією. Бо вони чудово обізнані, що якщо вони ослухаються Америку, то вона з легкістю скористається їх корумпованістю для того, щоб покарати їх та приборкати від влади.   

Стосовно скасування субсидій на паливо, то знов-таки скасування субсидій було зроблено за директивою МВФ, який контролюється Америкою. ВВС повідомило «МВФ протягом тривалого часу примушував уряд Нігерії скасовувати субсидії, які складають 8 млрд. доларів (£5.2 млрд). Америка цим переслідує мету посилити економічне пригноблення народу, щоб відхилити увагу людей від прагнень американських нафтових кампаній розграбувати нафтове багатство країни та скерувати його на корупцію у справі субсидій щодо палива.

Стосовно жорстких заходів Джонатана по відношенню до  мусульман, зокрема, Боко Харам, то це пов’язано з бажанням Америки встановити контроль над нігерійськими службами безпеки для захисту нафти країни під приводом допомоги цим службам у боротьбі з ісламськими «бойовиками». Під час візиту Клінтон до Нігерії 9 серпня 2012 року старший радник по безпеці заявив: «Вашингтон запропонує Нігерії допомогу у засудженні та переслідуванні підозрюваних та злитті поліції та військової розвідки…». «Усім нам чудово відомо, що може відбутися, якщо військові та поліція не діють під керівництвом відповідної влади. Ми будемо наполягати на тому, щоб вони не використовували занадто силу та розглядали це як операцію по забезпеченню правопорядку». Вашингтон також бажає допомогти Нігерії в утворенні розвідчого координаційного центру, який буде допомагати у зведенні усієї інформації  в одне місце» (Клінтон спонукає до реформ у Нігерії на тлі підсилення атак ісламістів», AFP online, August 9 2012).

Не зважаючи на це, дії США у цьому протистоянні скеровані у виправдання свого втручання з метою забезпечення вільного розграбування багатств країни. І не скеровані на доведення конфлікту до стану громадянської війни, при якій розграбування багатства для неї буде ускладненим і це те, що передбачається у найближчому майбутньому.  

Стосовно політичного конфлікту у Нігерії, то він відрізняється від Кенії. У Кенії, Америка та Англія мають однакову присутність серед політичних кіл, які слугують їх інтересам. Але у Нігерії, після обрання Обасанджо 29 травня 1999р. , впливовий політичний прошарок став відданим Америці, а відданість Англії поступово послабшала. Вплив відданих Англії сил незначний, навпаки їх вплив обмежений периферією на порівняння з проамериканським прошарком. Не зважаючи на це, Англія досі намагається використовувати напруженість для відродження свого колишнього впливу …   

На завершення, варто відзначити: Боляче дивитися на те, як зовнішні держави ведуть боротьбу одна з одною у країні, де Іслам має велику присутність. Сьогодні справи  цих країн у руках ворогів, невірних - колоніалістів. Не зважаючи на це, Ісламська Умма не стане мовчати, навпаки, по волі Аллаха, її рух підсилюється напередодні світанку нового дня, який поверне велич, описану Аллахом:

كُنتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ
 «Ви є кращою з общин, яка  з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалене, утримуючи від забороненого та віруючи в Аллаха». (3:110)

І це легко для Аллаха.

3 Шавваль 1433 р.
21.08.2012

Невірний Захід під головуванням Америки використовує коптів та християн Єгипту, які переселилися у країни Заходу, з метою нанесення удару по Ісламу та здійснення своїх колонізаторських задумів

Сьогодні скрізь транслюється те, як деякі з так званих коптів-переселенців, коптів, які раніше перебували від опікою мусульман (зіммієв) у Єгипті та іммігрували до Америки та до інших країн, зняли короткотривалий художній фільм про Пророка Мухаммада (с.а.в.) з явними образами на його адресу. Дані об’єднання, які називаються коптами-переселенцями – це підозрілі структури, які мають тісні зв’язки з американською розвідкою, які використовуються Америкою у якості приводу з метою втручання до внутрішніх справ мусульман, інколи, щоб здійснювати тиск на їх уряди, а іноді щоб панувати над громадською думкою, також це можна використовувати з метою політичного шантажу та просунення своїх планів.  

Делегація Хізб ут-Тахрір Єгипту о четвер на чолі з устазом Мухаммадом АбдульКъаві відвідала урочистий захід з нагоди весілля доньки шейха Мухаммада Хусейна Яъкуба, який відбувся у мечеті Імада Рагіба у місті ім. 6 Жовтня. Делегація привітала шейха Яъкуба у зв’язку з проведенням урочистої події.  

Минулої середи, увечері, ХАМАС навмисно скоїв свій брутальний злочин. Змовившись, вони прибули на двох автобусах до мечеті Абу Зарр, яка розташована у місті сектор Газа. Вони зробили  намаз разом із прихожанами у мечеті, а потім вони пішли до свого керівництва у цьому районі. А згодом почали коїти напад на членів Хізб ут-Тахрір, коли доктор Абу Майсара став проводити свій черговий урок, з тих,  які почав давати іще декілька років тому. Вони завадили йому провести урок та відтягли за межі мечеті. Вони відштовхнули братів із Хізб ут-Тахрір, які знаходилися навколо нього, щоб перервати голос, який освітлює шлях, що веде до вдоволення Аллаха та викликає гнів Заходу! Але куди їм до цього.

Міжнародна група країн-донорів з метою сприяння допомоги Ємену раніше провела низку самітів: у Лондоні 27.01.2010р., Ер-Ріяді 27,28.02.2010р., Абу-Дабі 29.03.2010р., Берліні 04.06.2010р., Нью-Йорку 24.09.2010р., Ер-Ріяді 23.05.2010р.