Після падіння тирана Башара Асада і звільнення столиці Дамаску слідом за повним звільнення Ідлібу, Алеппо, Хами і Хомсу, усі землі Шаму охопила радість. Такбіри лунали із мечетей, на площах, вулицях і біля в’язниць, де революціонери звільнили усіх ув’язнених — жінок і чоловіків. Багато хто думав, що це сон, а не реальність. Земля буквально дрижала під ногами муджахідів, революціонерів і народу, які раділи падінню режиму, який десятиріччями коїв вбивства, поширював порочність і усілякі злочини проти народу Сирії. Його жорстокість і звірства були скеровані проти усіх, хто виступав наперекір режиму і прагнув звільнитись від тиранії.